Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 125-131. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).125131
Крючко Т. О., Щербак В. В., Несіна І. М., Олійніченко М. О., Литус С. І.
Полтавський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Крючко ТО, Щербак ВВ, Несіна ІМ, Олійніченко МО, Литус СІ. (2025). Синдром проктоколіту, індукованого харчовими білками, у дитини раннього віку (клінічний випадок). Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 125-131. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).125131.
Стаття надійшла до редакції 04.04.2025 р., прийнята до друку 10.09.2025 р.

Алергічний проктоколіт, індукований харчовими білками, є транзиторним клітиноопосередкованим запальним захворюванням товстої кишки, що проявляється гемоколітом, часто супроводжується випорожненнями зі слизовими прожилками. Таку алергопатологію встановлюють на основі зникнення симптомів після вилучення харчового алергену, найчастіше білка коров’ячого молока, з раціону дитини.
Мета – навести клінічний випадок синдрому проктоколіту, індукованого харчовими білками, а також провести сучасний аналіз основних аспектів діагностування, диференційного діагностування і менеджменту цього захворювання.
Наведено клінічне спостереження дитини раннього віку, у якої відзначено прогресування захворювання внаслідок недотримання елімінаційної терапії та порушення дієти з боку як матері, так і самої дитини через продовження вживання молочних продуктів. Також розглянуто основні аспекти своєчасної верифікації, диференційної діагностики та менеджменту цієї алергопатології, незважаючи на низький рівень поширеності захворювання, що вказує на актуальність раннього виявлення і комплексного підходу до лікування з урахуванням сучасних міжнародних рекомендацій.
Висновки. Алергічний проктоколіт, індукований харчовими білками, є важливою проблемою дитячої гастроентерології, зокрема, на етапі первинної медичної допомоги, що потребує правильного і своєчасного підходу до ведення пацієнтів. Ефективне лікування і спостереження можливе лише за умови тісної співпраці педіатрів, лікарів загальної практики, гастроентерологів та алергологів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: алергічний проктоколіт, харчові білки, алергія, білок коров’ячого молока, гематохезія, діагностика, лікування, елімінаційна дієта, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. AL-Iede M, Sarhan L, Alshrouf MA, Said Y. (2023). Perspectives on Non-IgE-Mediated Gastrointestinal Food Allergy in Pediatrics: A Review of Current Evidence and Guidelines. J Asthma Allergy. 16: 279-291. https://doi.org/10.2147/JAA.S284825; PMid:36942164 PMCid:PMC10024490

2. Banerjee A, Bird JA, Scurlock AM, Varshney P, Brunner E, Bhagwath A et al. (2025). Multicenter food protein-induced enterocolitis syndrome (FPIES) data collection: Leveraging a REDCap FPIES registry for improved clinical outcomes. J Allergy Clin Immunol Glob. 4(2): 100434. https://doi.org/10.1016/j.jacig.2025.100434; PMid:40091881 PMCid:PMC11909745

3. Barni S, Mori F, Giovannini M, Liotti L, Mastrorilli C, Pecoraro L et al. (2023). Allergic Proctocolitis: Literature Review and Proposal of a Diagnostic-Therapeutic Algorithm. Life. 13: 1824. https://doi.org/10.3390/life13091824; PMid:37763228 PMCid:PMC10533178

4. Bekkali N, Hamers S, Reitsma J, van Toledo L, Benninga M. (2009). Infant Stool Form Scale: development and results. J Pediatr. 154(4): 521-526. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2008.10.010; PMid:19054528

5. Cetinkaya PG, Ocak M, Sahiner UM, Sekerel BE, Soyer O. (2021). Food protein-induced allergic proctocolitis may have distinct phenotypes. Ann Allergy Asthma Immunol. 126(1): 75-82. https://doi.org/10.1016/j.anai.2020.08.021; PMid:32853787

6. Cook VE, Connors LA, Vander Leek TK, Watson W. (2024). Non-immunoglobulin E-mediated food allergy. Allergy Asthma Clin Immunol. 20; Suppl 3: 70. https://doi.org/10.1186/s13223-024-00933-4; PMid:39702412 PMCid:PMC11656650

7. Madala A, Lure AC, Cheng S, Cheng SX. (2022). Case Reports of Cow's Milk Protein Allergy Presenting as Delayed Passage of Meconium With Early Onset Infant Constipation. Front Pediatr. 10: 858476. https://doi.org/10.3389/fped.2022.858476; PMid:35498816 PMCid:PMC9051367

8. Mennini M, Fiocchi AG, Cafarotti A, Montesano M, Mauro A, Villa MP et al. (2020). Food protein-induced allergic proctocolitis in infants: Literature review and proposal of a management protocol. World Allergy Organ J. 13: 100471. https://doi.org/10.1016/j.waojou.2020.100471; PMid:33072241 PMCid:PMC7549143

9. Meyer R, Lozinsky AC, Fleischer DM, Vieira MC, Du Toit G, Vandenplas Y et al. (2020). Diagnosis and management of Non-IgE gastrointestinal allergies in breastfed infants – An EAACI Position Paper. Allergy. 75: 14-32. https://doi.org/10.1111/all.13947; PMid:31199517

10. Meyer R, Venter C, Bognanni A, Szajewska H, Shamir R, Nowak-Wegrzyn A et al. (2023). World Allergy Organization (WAO) Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy (DRACMA) Guideline update – VII – Milk elimination and reintroduction in the diagnostic process of cow's milk allergy. World Allergy Organ J. 16: 100785. https://doi.org/10.1016/j.waojou.2023.100785; PMid:37546235 PMCid:PMC10401347

11. Miceli Sopo S, Monaco S, Bersani G, Romano A, Fantacci C. (2018). Proposal for management of the infant with suspected food protein-induced allergic proctocolitis. Pediatr Allergy Immunol. 29: 215-218. https://doi.org/10.1111/pai.12844; PMid:29197125

12. Nacaroglu HT, Bahceci Erdem S, Durgun E, Karaman S, Baris Erdur C, Unsal Karkmer CS et al. (2018). Markers of inflammation and tolerance development in allergic proctocolitis. Arch Argent Pediatr. 116(1): e1-e7. https://doi.org/10.5546/aap.2018.eng.e1

13. Piccirillo M, Pucinischi V, Mennini M et al. (2024). Gastrointestinal bleeding in children: diagnostic approach. Ital J Pediatr. 50: 13. https://doi.org/10.1186/s13052-024-01592-2; PMid:38263189 PMCid:PMC10807079

14. Senocak N, Ertugrul A, Ozmen S, Bostanci I. (2022, Jun). Clinical Features and Clinical Course of Food Protein – Induced Allergic Proctocolitis: 10-Year Experience of a Tertiary Medical Center. J Allergy Clin Immunol Pract. 10(6): 1608-1613. Epub 2022 Feb 22. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.02.013; PMid:35202870

15. Shah S, Grohman R, Nowak-Wegrzyn A. (2023). Food protein-induced enterocolitis syndrome (FPIES): Beyond the guidelines. J Food Allergy. 5(2): 55-64. https://doi.org/10.2500/jfa.2023.5.230014; PMid:39022754 PMCid:PMC11250192

16. Uncuoğlu A, Aydoğan M, Şimşek IE, Çöğürlü MT, Uçak K, Acar HC. (2022). A Prospective Assessment of Clinical Characteristics and Responses to Dietary Elimination in Food Protein-Induced Allergic Proctocolitis. J Allergy Clin Immunol Pract. 10(1): 206-214.e1. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2021.10.048; PMid:34737107

17. Vandenplas Y, Broekaert I, Domellöf M, Indrio F, Lapillonne A, Pienar C et al. (2024). An ESPGHAN Position Paper on the Diagnosis, Management, and Prevention of Cow's Milk Allergy. JPGN. 78(2): 386-413. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003897; PMid:38374567

18. Vandenplas Y, de Halleux V, Arciszewska M, Lach P, Pokhylko V, Klymenko V et al. (2020, Nov 20). A Partly Fermented Infant Formula with Postbiotics Including 3'-GL, Specific Oligosaccharides, 2'-FL, and Milk Fat Supports Adequate Growth, Is Safe and Well-Tolerated in Healthy Term Infants: A Double-Blind, Randomised, Controlled, Multi-Country Trial. Nutrients. 12(11): 3560. https://doi.org/10.3390/nu12113560; PMid:33233658 PMCid:PMC7699816