Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 163-164. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).163164
Семен М. О., Личковська О. Л.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Семен МО, Личковська ОЛ. (2025). Синдром подразненого кишечника в дітей: акцент на мікросоціальні фактори ризику та протекції. Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 163-164. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).163164.

Функціональні гастроінтестинальні розлади, зокрема, синдром подразненого кишечника (СПК), є однією з найпоширеніших причин звернень до дитячого гастроентеролога.
Мета – визначити мікросоціальні фактори ризику виникнення СПК та їхній вплив на розвиток захворювання.
Матеріали і методи. До дослідження залучено 54 пацієнти віком 6-12 років із діагнозом СПК, встановленим відповідно до Римських критеріїв ІV, а також 50 практично здорових дітей із групи контролю з використанням «family history» (описово-феноменологічний збір анамнезу життя в когось із батьків пацієнта). Для статистичного аналізу отриманих даних використано програми «Microsoft Excel» і «GraphPad Prism 5». Для порівняння частотних показників незалежних груп застосовано критерій Xi-квадрат Пірсона (χ²) без поправки Єйтса на безперервність. Величину p<0,05 прийнято статистично вірогідною.
Результати. У групі дітей із СПК виявили такі сімейні фактори ризику, як схильність до соматизації в матері; частоту відвідування лікарів дитиною >6/рік; частоту відвідування лікарів мамою >6/рік; авторитарний стиль виховання мамою, гіперпротективний – батьком та обтяжений анамнез щодо інших психосоматичних розладів. Для дітей із СПК були більш характерними часті переїдання та харчові непереносимості. Теплі стосунки в сім’ї та демократичний стиль виховання з боку обох батьків можна розглядати протективними факторами щодо виникнення СПК у дитини.
Висновок. Мікросоціальні фактори ризику та протекції мають вагомий вплив на формування СПК у дітей.
Ключові слова: синдром подразненого кишечника, діти, мікросоціальні фактори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Fu Y, Thomas R, Cares K. (2021). Influence of Family History on Children With Irritable Bowel Syndrome. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition. 72(6): 866-869. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003059; PMid:33534363

2. Hyams JS, Di Lorenzo C, Saps M, Shulman RJ, Staiano A, van Tilburg M. (2016). Functional Disorders: Children and Adolescents. Gastroenterology. S0016-5085(16)00181-5. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.015; PMid:27144632

3. Low EXS, Mandhari MNKA, Herndon CC, Loo EXL, Tham EH, Siah KTH. (2020). Parental, Perinatal, and Childhood Risk Factors for Development of Irritable Bowel Syndrome: A Systematic Review. Journal of neurogastroenterology and motility. 26(4): 437-446. https://doi.org/10.5056/jnm20109; PMid:32989183 PMCid:PMC7547188