- Синдром мальабсорбції після перенесеного гастроентериту в дітей, оптимізація терапії
Синдром мальабсорбції після перенесеного гастроентериту в дітей, оптимізація терапії
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 6(134): 37-43. doi 10.15574/SP.2023.134.37
Шадрін О. Г.1, Марушко Р. В.1, Марушко Т. Л.1, Ковальчук А. А.1, Мостовенко Р. В.2
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М Лук’янової НАМН України», м. Київ
2Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
Для цитування: Шадрін ОГ, Марушко РВ, Марушко ТЛ, Ковальчук АА, Мостовенко РВ. (2023). Синдром мальабсорбції після перенесеного гастроентериту в дітей, оптимізація терапії. Сучасна педіатрія. Україна. 6(134): 37-43. doi 10.15574/SP.2023.134.37.
Стаття надійшла до редакції 15.07.2023 р., прийнята до друку 10.10.2023 р.
Період реконвалесценції після перенесеного гастроентериту в дітей у сучасних умовах досить часто ускладнюється розвитком постінфекційного синдрому мальабсорбції, у патогенезі якого важливою ланкою є розвиток синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР). Наразі питання лікування СНБР у дітей остаточно не вирішені. Можливою альтернативою антибактеріальній терапії СНБР можна вважати застосування сучасних ентеросорбентів.
Мета – оцінити ефективність додавання високодисперсного діоксиду кремнію до комплексу терапії синдрому мальабсорбції після перенесеного гастроентериту в дітей.
Матеріали та методи. Під спостереженням було 30 дітей віком від 3 до 12 років із клінічними проявами синдрому мальабсорбції після перенесеного протягом останніх 6 місяців гастроентериту. Пацієнтам на тлі стандартного лікування призначено високодисперсний діоксид кремнію протягом 3-5 діб. У динаміці оцінено суб‘єктивні скарги пацієнтів, клінічні симптоми та результати копрологічного і бактеріологічного дослідження фекалій.
Результати. У разі додавання високодисперсного діоксиду кремнію до комплексу лікування в переважної більшості пацієнтів (за окремими показниками, у 75-85%) відмічалася швидка нормалізація кратності та консистенції випорожнень, зменшення частоти та вираженості метеоризму, поліпшення перетравлення та засвоєння нутрієнтів за показниками копрологічного дослідження, що позитивно позначалося на загальному стані пацієнтів. Результати бактеріологічного дослідження фекалій у динаміці лікування показали суттєве зменшення частоти виявлення та кількості умовно-патогенних бактерій, грибків, а також тенденцію до підвищення кількості представників індигенної мікрофлори.
Висновки. Результати роботи дають змогу рекомендувати додавати ентеросорбцію із застосуванням високодисперсного діоксиду кремнію до комплексу відновлювальної терапії в дітей із синдромом мальабсорбції після перенесеного гастроентериту.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, синдром мальабсорбції, синдром надмірного бактеріального росту, ентеросорбенти, високодисперсний діоксид кремнію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Aguilar F, Charrondiere UR. Dusemund B, Galtier P, Gilbert J, Gott DM et al. (2009). Calcium silicate and silicon dioxide/silicic acid gel added for nutritional purposes to food supplements. EFSA J. 1132: 1-24. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2009.1132
2. Das JK, Bhutta ZA. (2016). Global challenges in acute diarrhea. Curr. Opin. Gastroenterol. 32 (1): 18-23. https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000236; PMid:26574867
3. GBD Diarrhoeal Diseases Collaborators. (2017). Estimates of global, regional, and national morbidity, mortality, and aetiologies of diarrhoeal diseases: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet Infect. Dis. 17 (9): 909-948. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(17)30276-1; PMid:28579426
4. Guerrant RG, DeBoer MD, Moore SM, Scharf RJ, Lima AAM. (2013). The impoverished gut – a triple burden of diarrhoea, stunting and chronic disease. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. 10 (4): 220-229. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2012.239; PMid:23229327 PMCid:PMC3617052
5. Howell CA, Markaryan E, Allgar V, Kemppinen A et al. (2019). Enterosgel for the treatment of adults with acute diarrhoea in a primary care setting: a randomised controlled trial. BMJ Open Gastroenterol. 6 (1): e000287. https://doi.org/10.1136/bmjgast-2019-000287; PMid:31139427 PMCid:PMC6505981
6. Iddrisu I, Monteagudo-Mera A, Poveda C, Pyle S, Shahzad M, Andrews S, Walton GE. (2021). Malnutrition and Gut Microbiota in Children. Nutrients. 13 (8): 2727. https://doi.org/10.3390/nu13082727; PMid:34444887 PMCid:PMC8401185
7. Malyi VP, Asoian IM, Tkachuk Yu V, Nartov PV, Maslova V S. (2019). Optimization of detoxification therapy in patients with gastro-intestinal infections. Clinical immunology. Allergology. Infectology. 5 (118): 42-45. URL: https://kiai.com.ua/uploads/issues/2019/5(118)/kiai19_42-45_9b77012e0ab992463a9e031078d601b5.pdf.
8. Patterson GT, Manthi D, Osuna F, Muia A, Olack B, Mbuchi M et al. (2021). Environmental, Metabolic, and Inflammatory Factors Converge in the Pathogenesis of Moderate Acute Malnutrition in Children: An Observational Cohort Study. Am. J. Trop. Med. Hyg. 104 (5): 1877-1888. https://doi.org/10.4269/ajtmh.20-0963; PMid:33755580 PMCid:PMC8103470
9. Rodriguz DA, Mac Daragh PR, Monjaraz EM et al. (2019). Small Intestimal Bacterial Overgrawth in Children: A State-Of-the Art Review. Front Pediatr. 7: 363. https://doi.org/10.3389/fped.2019.00363; PMid:31552207 PMCid:PMC6737284
10. Sieczkowska A, Landowski P, Kamińska B, Lifschitz C. (2016). Small Bowel Bacterial Overgrowth in Children. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 62 (2): 196-207. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000920; PMid:26196206
11. Silicol. (2023). Manufacturer of healthcare products. Web-ресурс. URL: http://www.silicol.com/.
12. Squellati R. (2018). Evidence-based practice in the treatment for antibiotic-associated diarrhea in the intensive care unit. Crit. Care Nurs. Clin. North Am. 30 (1): 87-99. https://doi.org/10.1016/j.cnc.2017.10.008; PMid:29413218
13. Tieroshyn V, Moroz L, Prishliak O et al. (2020). Colloidal Silicon Dioxide in Tablet form (Carbowhite) Efficacy in Patients with Acute Diarrhea: Results of Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled, Multi-Center Study. Sci Rep. 10: 6344. https://doi.org/10.1038/s41598-020-62386-0; PMid:32286322 PMCid:PMC7156649
14. Troeger C, Colombara DV, Rao PC, Khalil IA, Brown A, Brewer TG e al. (2018). Global disability-adjusted life-year estimates of long-term health burden and undernutrition attributable to diarrhoeal diseases in children younger than 5 years. Lancet Glob Health. 6 (3): e255-e269. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(18)30045-7; PMid:29433665
15. Voronin EP, Chekman IS, Rudenko AV, Nosach LV, Osіnnya LM. (2017). Properties of nanoscale silica as medical sorbent. Integrative Anthropology. 1 (29): 44-48. URL: http://files.odmu.edu.ua/anthropology/2017/01/a171_44.pdf.
16. Voronin EP, Nosach LV, Pakhlov EM, Gun'ko, IS Chekman VM, Rudenko AV et al. (2016). Creation of stable aqueous dispersions of nanosilica as an enterosorbent. Poverkhnost. 8 (23): 267-283. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/148509/24-Voronin.pdf?sequence=1. https://doi.org/10.15407/Surface.2016.08.267
17. Younes M, Aggett P, Aguilar F et al. (2018). Scientific Opinion on the re-evaluation of silicon dioxide (E 551) as a food additive. EFSA Journal. 16 (1): 5088, 70. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2018.5088; PMid:32625658
