Paediatric surgery.Ukraine.2021.1(70):74-79; doi 10.15574/PS.2021.70.74
Хоменко В. С.¹, Перепелиця В. П.¹, Строцький К. П.¹, Дикий О. Г.¹, Прокопчук О. В.¹, Кучинський І. О.¹, Андрущенко С. В.², Сироткін А. В.^1
1КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Україна
²Медичний діагностичний центр «Експерт», м. Житомир, Україна

Для цитування: Хоменко ВС, Перепелиця ВП, Строцький КП, Дикий ОГ та інш. (2021). Синдром Бувере (клінічний випадок). Хірургія дитячого віку. 1(70): 74-79; doi 10.15574/PS.2021.70.74
Стаття надійшла до редакції 17.10.2020 р., прийнята до друку 04.03.2021 р.

Жовчнокам’яна хвороба є однією з найпоширеніших хірургічних нозологій, що має тенденцію до постійного зростання. Щорічно у світі виконують понад 2,5 млн холецистектомічних втручань: в європейських країнах – від 45 до 80 тис., у США – понад 700 тис. Переважна більшість пацієнтів, госпіталізованих до хірургічного стаціонару, мають типові ускладнення холелітіазу, такі як гострий холецистит і холедохолітіаз із розвитком механічної жовтяниці. Діагностика таких ускладнень здебільшого не становить труднощів, а надання хірургічної допомоги стандартизоване. Синдром Бувере (або гострий біліарний ілеус, Gallstone ileus) є досить рідкісним ускладненням жовчнокам’яної хвороби та обумовлений розвитком запальних дегенеративно-дистрофічних змін між жовчним міхуром і стінкою дванадцятипалої кишки, а це призводять до формування нориці, через яку відбувається міграція конкрементів у просвіт шлунково-кишкового тракту з розвитком обструкції. Проте слід зауважити, що лише в 7–10% випадків утворена нориця може спричинити міграцію конкременту й розвиток кишкової непрохідності.
До 2008 р. у світовій літературі описано лише близько 300 випадків синдрому. Тривалий анамнез камененосійства, часті епізоди загострення холелітіазу, жіноча стать, похилий вік є основними факторами ризику розвитку синдрому Бувере. Стосовно інших видів механічної непрохідності частота біліарного ілеусу становить лише 1–4% і може сягати показника 24% в осіб віком від 70 років. Складність діагностики обумовлена неспецифічністю початкових проявів, коморбідністю пацієнтів, пізнім зверненням по медичну допомогу. Післяопераційна летальність при гострому калькульозному холециститі коливається в межах від 0,28% до 3,01% (у середньому по Україні – 0,94–0,81%), а при синдромі Бувере може сягати 24%. Основними безпосередніми причинами летальних наслідків являється кровотеча, перфорація, гострий панкреатит, тяжкі диселектролітні розлади. Можливість широкого застосування комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії значно спрощує діагностичний пошук. Проте, на жаль, передопераційна діагностика синдрому досягається лише у чверті хворих. Малоінвазивні методи, з огляду на приріст наукових публікацій та власний досвід, можна успішно використовувати для корекції цієї патології як остаточний метод. Наведено літературний огляд етіології, патогенезу, клінічних проявів, поширеності, методів діагностики і лікування синдрому Бувере.
Клінічний випадок. Наведено власне клінічне спостереження синдрому Бувере в пацієнтки, госпіталізованої до хірургічного відділення КНП «Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського» з явищами дуоденальної непрохідності та тривалим анамнезом камененосійства. Послідовне застосування ендоскопічних та інструментальних візуалізаційних методів дало змогу встановити діагноз, а використання лапароскопічного доступу – виконати малоінвазивну корекцію патології в цієї хворої.
Висновки. Жовчнокам’яна хвороба – одна з найпоширеніших хірургічних патологій. Синдром Бувере являється досить рідкісним ускладненням останньої. Клінічні симптоми малоспецифічні, тому додаткові інструментальні обстеження дають змогу провести точну доопераційну діагностику. Зважаючи на низьку ефективність ендоскопічних методів корекції, хірургія є основним методом лікування. Збільшення кількості наукових публікацій щодо застосування лапароскопічних і відеоасистуючих методик свідчать про досить високу ефективність останніх у корекції цієї патології.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнта.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жовчнокам’яна хвороба, гостра кишкова непрохідність, синдром Бувере.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ariche A. (2000). Gastric outlet obstruction by gallstone: Bouveret syndrome. Scand J Gastroenterol. 35 (7): 781-783. https://doi.org/10.1080/003655200750023480; PMid:10972185

2. Ariol D. (2008). Intermittent gastric outlet obstruction due to a gallstone migrated through a cholecysto-gastric fi stula: а new variant of Bouveret's syndrome. World J Gastroenterol. 14: 125-128. https://doi.org/10.3748/wjg.14.125; PMid:18176974 PMCid:PMC2673376

3. Donati M. (2010). The surgical treatment of a rare complication: gallstone ileus. Annali Italiani di Chirurgia. 81: 57-62.

4. Doycheva I. (2009). Bouveret's syndrome: case report and review of the literature. Gastroenterology Research and Practice: 4. https://doi.org/10.1155/2009/914951; PMid:19360112 PMCid:PMC2666152

5. Дудник ВМ. (2017). Жовчнокам’яна хвороба у дітей, хворих на спадкову мікросфероцитарну гемолітичну анемію. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2 (21): 410–413.

6. Kalwaniya DS. (2015). A rare presentation of gastric outlet obstruction (GOO) – The Bouveret's syndrome. Annals of Medicine and Surgery. 4: 67-71. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2015.02.001; PMid:25830020 PMCid:PMC4355450

7. Mavroeidis VK. (2013). Bouveret Syndrome The rarest variant of gallstone ileus: A case report and literature review. Case Reports in Surgery: 6. https://doi.org/10.1155/2013/839370; PMid:23864977 PMCid:PMC3707284

8. Mishra A. (2013). Bouveret Syndrome: A Case report and review. Journal of gastrointestinal & digestive system. 3: 3. https://doi.org/10.4172/2161-069X.1000133

9. Rippoles T. (2001). Gallstone ileus: increased diagnostic sensitivity by combining plain film and ultrasound. Abdominal Imaging. 26: 401-405. https://doi.org/10.1007/s002610000190; PMid:11441553

10. Rossetti A. (2014). Gallstone ileus in an already cholecystectomized patient. Int J Case Rep Images. 5 (6): 453-455. https://doi.org/10.5348/ijcri-201456-CL-10044

11. Sica G. (2005). Laparoscopic treatment of Bouveret's syndrome presenting as acute pancreatitis. JSLS. 9 (4): 472-475.

12. Tchercansky A. (2019). Laparoscopic management of Bouveret's syndrome after failed endoscopic approach. Case Reports in Surgery: 4. https://doi.org/10.1155/2019/7067240; PMid:31346486 PMCid:PMC6636471

13. Тивончук ОС. (2020). Лапароскопічне видалення конкременту при синдромі Bouveret. Клінічна хірургія. 87 (34): 102–104. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.3-4.102