Paediatric surgery.Ukraine.2021.1(70):38-44; doi 10.15574/PS.2021.70.38
Нагайчук В. І.^1,2, Чорнопищук Р. М.^1,2, Назарчук О. А.^1,2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Нагайчук ВІ, Чорнопищук РМ, Назарчук ОА. (2021). Швидка нейтралізація травмуючих гіпертермічних чинників ушкодження при опіках у дітей на етапах само-, взаємо- та першої долікарської допомоги. Хірургія дитячого віку. 1(70): 38-44; doi 10.15574/PS.2021.70.38
Стаття надійшла до редакції 17.11.2020 р., прийнята до друку 10.03.2021 р.

Займаючи передові позиції у структурі загального травматизму, опіки в дітей залишаються актуальною проблемою комбустіології зокрема та медицини загалом. При цьому чимало питань з організації надання першої допомоги таким хворим досі остаточно не регламентовані.
Мета – провести порівняльний аналіз клінічної ефективності надання невідкладної допомоги дітям з опіками, у тому числі при використанні запропонованого алгоритму дій.
Матеріали та методи. Проаналізовано 153 випадки опіків у дітей окропом ІІаб–ІІІ ступеня на площі 10–40% поверхні тіла, віком від 8 місяців до 16 років, які перебували на лікуванні в Клінічному центрі термічної травми та пластичної хірургії КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» за період 2015–2020 рр. Усім пацієнтам проведено комплексну діагностику й лікування, у тому числі з використанням хірургічних втручань. Залежно від характеру надання першої допомоги, дітей поділено на дві групи: пацієнтам основної групи (n=97) з моменту отримання травми на ушкоджених ділянках проведено швидку нейтралізацію травмуючої дії екзо-, ендогенного гіпертермічних чинників ушкодження. Діти контрольної групи (n=56) звернулися по допомогу на 5–14-ту добу після травми, тривалість швидкої нейтралізації не перевищувала 15 хв або ж не проводилася взагалі, до того ж часто поєднувалася з нераціональним застосуванням фармакологічних засобів і засобів народної медицини.
Результати. Порівняльний аналіз перебігу захворювання в дітей основної групи та групи порівняння достовірно підтвердив переваги проведення швидкої нейтралізації травмуючої дії гіпертермічних екзо-, ендогенного чинників ушкодження при опіках, що проявлялося сприятливішим перебігом захворювання, швидшим поліпшенням загального стану, нижчою активністю місцевої та системної запальної реакції, коротшим терміном перебування хворого в стаціонарі з меншою кількістю виникнення різноманітних ускладнень, повторних хірургічних втручань, кращими естетичними і функціональними результатами.
Висновки. Отримані результати об’єктивно підтвердили важливість і ефективність запропонованої системи організації надання допомоги дітям з опіками, особливо на етапах само-, взаємо- та першої долікарської допомоги.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: опік, діти, перша допомога, травмуючі гіпертермічні агенти, нейтралізація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmadabadi A, Tavousi SH, Sedaghat A, Khadem Rezaeyan M. (2016). Pattern of burns injury in preschool children. J Saf Promot Inj Prev. 4 (4): 225-230.

2. Ali Z, Bhaskar SB. (2016). Basic statistical tools in research and data analysis. Indian J Anaesth. 60 (9): 662-669. https://doi.org/10.4103/0019-5049.190623; PMid:27729694 PMCid:PMC5037948

3. Altintas B, Altintas AA, Kraemer R, Sorg H, Vogt PM, Altintas MA. (2014). Acute effects of local cold therapy in superficial burns on pain, in vivo microcirculation, edema formation and histomorphology. Burns. 40 (5): 915-921. https://doi.org/10.1016/j.burns.2013.11.023; PMid:24342123

4. Biswas A, Rahman F, Maitz P, Baset KU, Hossain J, Mashreky SR. (2017). An evaluation of Emergency Management of Severe Burn (EMSB) course in Bangladesh: a strategic direction. Burns Trauma. 5: 12. https://doi.org/10.1186/s41038-017-0078-8; PMid:28466024 PMCid:PMC5408382

5. Bitter CC, Erickson TB. (2016). Management of Burn Injuries in the Wilderness: Lessons from Low-Resource Settings. Wilderness Environ Med. 27 (4): 519-525. https://doi.org/10.1016/j.wem.2016.09.001; PMid:28029455

6. Burgess J, Watt K, Kimble RM, Cameron CM. (2018). Combining Technology and Research to Prevent Scald Injuries (the Cool Runnings Intervention): Randomized Controlled Trial. J Med Internet Res. 20 (10): e10361. https://doi.org/10.2196/10361; PMid:30305263 PMCid:PMC6234332

7. Cheng W, Shen C, Zhao D et al. (2019). The epidemiology and prognosis of patients with massive burns: A multicenter study of 2483 cases. Burns. 45 (3): 705-716. https://doi.org/10.1016/j.burns.2018.08.008; PMid:30837206

8. Cuttle L, Pearn J, McMillan JR, Kimble RM. (2009). A review of first aid treatments for burn injuries. Burns. 35 (6): 768-775. https://doi.org/10.1016/j.burns.2008.10.011; PMid:19269746

9. Davies JW. (1982). Prompt cooling of burned areas: a review of benefits and the effector mechanisms. Burns Incl Therm Inj. 9 (1): 16. https://doi.org/10.1016/0305-4179(82)90127-9

10. Farroha A. (2020). Effects of COVID-19 pandemic on burns epidemiology. Burns. 46 (6): 1466. https://doi.org/10.1016/j.burns.2020.05.022; PMid:32507521 PMCid:PMC7256614

11. Gololo SS, Makhubela SD, Tshidino T, Mogale MA. (2019). Purification and characterization of proteases from cow dung: validation of an ancient african home treatment for burn wounds. Ann Burns Fire Disasters. 32 (2): 103-114.

12. Иашвили БП. (1976). О вторичном некрозе ткани при термических ожогах. Организация помощи больным с острой термической травмой и их лечение: материалы республиканской научной конференции. Москва. Медицина: 88–90.

13. Karaoz B. (2010). First-aid home treatment of burns among children and some implications at Milas, Turkey. J Emerg Nurs. 36 (2): 111-114. https://doi.org/10.1016/j.jen.2009.12.018; PMid:20211400

14. Kattan AE, AlShomer F, Alhujayri AK, Addar A, Aljerian A. (2016). Current knowledge of burn injury first aid practices and applied traditional remedies: a nationwide survey. Burns Trauma. 4: 37. https://doi.org/10.1186/s41038-016-0063-7; PMid:27826592 PMCid:PMC5094133

15. Krishnamoorthy V, Ramaiah R, Bhananker SM. (2012). Pediatric burn injuries. Int J Crit Illn Inj Sci. 2 (3): 128-134. https://doi.org/10.4103/2229-5151.100889; PMid:23181206 PMCid:PMC3500004

16. Lefort H, Ravat F, ChandreCouturier C, Fontaine M. (2019). Telemedicine and initial medical regulation of severe burns. Rev Infirm. 68 (256): 21-22. https://doi.org/10.1016/j.revinf.2019.10.005; PMid:31870472

17. Нагайчук ВІ, Хіміч СД, Желіба МД та ін. (2017). Вісник Вінницького національного медичного університету. 21 (2): 428–433.

18. Нагайчук ВІ. (2006). Організація і надання само-, взаємодопомоги хворим з опіками на місці травми та медичної допомоги на етапах евакуації у Вінницькій області. Науковий вісник Ужгородського університету. 49 (1): 10–13.

19. Nguyen NL, Ngo MD. (2019). Profile and outcome of burn injuries amongst preschool children in a developing country. Ann Burns Fire Disasters. 32 (4): 267-271.

20. Outwater AH, Thobias A, Shirima PM et al. (2018). Prehospital treatment of burns in Tanzania: a mini-meta-analysis. Int J Burns Trauma. 8 (3): 68-76.

21. Outwater AH, Van Braekel T. (2020). Prehospital care of burn injuries in Africa: A review, 1990-2018. Burns. 46 (8): 1737-1745. https://doi.org/10.1016/j.burns.2019.08.009; PMid:31785926

22. Research2Guidance. (2016). mHealth App Developer Economics. URL: https://research2guidance.com/product/mhealth-appdeveloper-economics-2016/webcite.

23. Рудовский В, Назиловский В, Зиткевич В, Зиткевич К. (1980). Теория и практика лечения ожогов. Москва: Медицина: 375.

24. Шелкова НГ, Прокопець ВП. (2009). Метод кількісного дослідження вмісту бактерій у клінічних матеріалах, що відібрані за допомогою ватного тампону. Збірник наукових праць співробітників НМАПО. 17 (2): 698–702.

25. Skinner AM, Brown TL, Peat BG, Muller MJ. (2004). Reduced hospitalisation of burns patients following a multi-media campaign that increased adequacy of first aid treatment. Burns. 30 (1): 82-85. https://doi.org/10.1016/j.burns.2003.09.009; PMid:14693091

26. Smolle C, CambiasoDaniel J, Forbes AA et al. (2017). Recent trends in burn epidemiology worldwide: A systematic review. Burns. 43 (2): 249-257. https://doi.org/10.1016/j.burns.2016.08.013; PMid:27600982 PMCid:PMC5616188

27. Stander M, Wallis LA. (2011). The emergency management and treatment of severe burns. Emerg Med Int: 161-375. https://doi.org/10.1155/2011/161375; PMid:22046536 PMCid:PMC3195355

28. Wright EH, Harris AL, Furniss D. (2015). Cooling of burns: Mechanisms and models. Burns. 41 (5): 882-889. https://doi.org/10.1016/j.burns.2015.01.004; PMid:25820085

29. Yin S. (2017). Chemical and Common Burns in Children. Clin Pediatr (Phila). 56 (5): 8S-12S. https://doi.org/10.1177/0009922817706975; PMid:28420255