Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).7(151): 70-79. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).7079
Гончарь М. О.¹, Руденко Н. М.², Бойченко А. Д.¹, Доронін О. В.², Мешкова М. С.³, Саніна І. О.¹, Онікієнко О. Л.^1
1Харківський національний медичний університет, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
³ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ

Для цитування: Гончарь МО, Руденко НМ, Бойченко АД, Доронін ОВ, Мешкова МС, Саніна ІО, Онікієнко ОЛ. (2025). Шлуночкові тахікардії в дітей: сучасні підходи до діагностування, спостереження і лікування. Сучасна педіатрія. Україна. 7(151): 70-79. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).7079.
Стаття надійшла до редакції 30.09.2025 р., прийнята до друку 09.11.2025 р.

Розлади ритму серця в дітей характеризуються порушенням генерації або проведення імпульсу, що може призводити як до доброякісних, так і до життєво небезпечних станів.
Мета – узагальнити сучасні підходи до раннього діагностування та ведення дітей із життєзагрозливими аритміями (ЖЗА) з урахуванням міжнародних рекомендацій і власного клінічного досвіду, що має сприяти підвищенню якості надання медичної допомоги в Україні.
Найпоширенішою аритмією дитячого віку є тахікардія. ЖЗА нерідко маніфестує без попередньо діагностованого серцевого захворювання та потребує негайного встановлення діагнозу й стратифікації ризику. Частота порушень ритму серця в дітей достеменно не відома, а клінічні прояви істотно варіюють залежно від віку і типу аритмії. Вчасне виявлення ЖЗА має ключове значення для запобігання розвитку дилатації та дисфункції лівого шлуночка, які за умови адекватної терапії можуть бути зворотними. Зважаючи на широкий спектр клінічних сценаріїв – від випадкових знахідок під час рутинного обстеження до синкопальних станів із високим ризиком, – виникає потреба в стандартизації підходів до діагностування і лікування шлуночкових тахіаритмій у дитячій популяції. На основі рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2022), схвалених Асоціацією дитячих і пренатальних кардіологів Європи (AEPC), розроблено національну Клінічну настанову «Життєзагрозливі аритмії у дітей» і відповідний Стандарт медичної допомоги, затверджені Міністерством охорони здоров’я України у 2025 році (наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1235 від 06 серпня 2025 року).
Висновки. Раннє діагностування і стратифікація ризику ЖЗА в дітей є ключовими моментами для запобігання розвитку тяжких ускладнень. Впровадження національного Стандарту та Клінічної настанови (наказ МОЗ № 1235 від 06.08.2025) узагальнює підходи до лікування та суттєво підвищує якість медичної допомоги дітям зі складними порушеннями ритму.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: життєзагрозливі аритмії, шлуночкові тахіаритмії, діти, діагностування, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Achenbach S. (2022). Technology of cardiac computed tomography. ESC CardioMed. 3rd ed. Oxford University Press: 537-541. URL: https://academic.oup.com/book/35489.

2. Akhtar M, Damato AN, Batsford WP, Ruskin JN, Ogunkelu JB, Vargas G. (1974). Demonstration of re-entry within the His-Purkinje system in man. Circulation. 50: 1150-1162. https://doi.org/10.1161/01.CIR.50.6.1150; PMid:4138986

3. Belhassen B, Rotmensch HH, Laniado S. (1981). Response of recurrent sustained ventricular tachycardia to verapamil. Br Heart J. 46: 679-682. URL: https://heart.bmj.com/content/46/6/679. https://doi.org/10.1136/hrt.46.6.679; PMid:7317238 PMCid:PMC482717

4. Belhassen B, Shapira I, Pelleg A, Copperman I, Kauli N, Laniado S. (1984). Idiopathic recurrent sustained ventricular tachycardia responsive to verapamil: an ECGelectrophysiologic entity. Am Heart J. 108: 1034-1037. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0002870384904757. https://doi.org/10.1016/0002-8703(84)90475-7; PMid:6485983

5. Blanck Z, Jazayeri M, Dhala A, Deshpande S, Sra J, Akhtar M. (1993). Bundle branch reentry: a mechanism of ventricular tachycardia in the absence of myocardial or valvular dysfunction. J Am Coll Cardiol. 22: 1718-1722. https://doi.org/10.1016/0735-1097(93)90602-W; PMid:8227845

6. Bogun F, Crawford T, Reich S, Koelling TM, Armstrong W, Good E et al. (2007). Radiofrequency ablation of frequent, idiopathic premature ventricular complexes: comparison with a control group without intervention. Heart Rhythm. 4: 863-867. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1547527107002342. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2007.03.003; PMid:17599667 PMCid:PMC11272541

7. Borgquist R, Haugaa KH, Gilljam T, Bundgaard H, Hansen J, Eschen O et al. (2014). The diagnostic performance of imaging methods in ARVC using the 2010 task force criteria. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 15: 1219-1225. URL: https://academic.oup.com/ehjcimaging/article/15/11/1219/2399659. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeu109; PMid:24939949

8. Bourke JP, Richards DA, Ross DL, Wallace EM, McGuire MA, Uther JB. (1991). Routineprogrammed electrical stimulation in survivors of acute myocardia l infarction forprediction of spontaneous ventricular tachyarrhythmias during follow-up: results,optimal stimulation protocol and cost-effective screening. J Am CollCardiol. 18: 780-788. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/82199157.pdf. https://doi.org/10.1016/0735-1097(91)90802-G; PMid:1907984

9. Brilakis ES, Shen WK, Hammill SC, Hodge DO, Rea RF, Lexvold NY et al. (2001). Role ofprogrammed ventricular stimulation and implantable cardioverter defibrillators inpatients with idiopathic dilated cardiomyopathy and syncope. Pacing Clin Electrophysiol. 24: 1623-1630. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.561571; PMid:16461817

10. Brembilla-Perrot B, Suty-Selton C, Beurrier D, Houriez P, Nippert M, de la Chaise AT et al. (2004). Differences in mechanisms and outcomes of syncope in patients with coronary disease or idiopathic left ventricular dysfunction as assessed by electrophysiologic testing. J Am Coll Cardiol. 44: 594-601. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000018125.31973.87; PMid:12057988

11. Corrado D, Basso C, Thiene G, McKenna WJ, Davies MJ, Fontaliran F et al. (1997). Spectrum of clinicopathologic manifestations of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia: a multicenter study. J Am Coll Cardiol. 30: 1512-1520. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S073510979700332X. https://doi.org/10.1016/S0735-1097(97)00332-X; PMid:9362410

12. Davis AM, Gow RM, McCrindle BW, Hamilton RM. (1996). Clinical spectrum, therapeutic management, and follow-up of ventricular tachycardia in infants and young children. Am Heart J. 131: 186-191. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(96)90068-X; PMid:8554007

13. Державний експертний центр МОЗ України. (2025). Життєзагрозливі тахіаритмії у дітей. Клінічна настанова, заснована на доказах. URL: https://is.gd/Mz6BaQ.

14. Elliott PM, Anastasakis A, Borger MA, Borggrefe M, Cecchi F, Charron P et al. (2014). 2014 ESC Guidelines on diagnosis and management of hypertrophic cardiomyopathy: the task force for the Diagnosis and Management of Hypertrophic Cardiomyopathy of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 35: 2733-2779. URL: https://academic.oup.com/eurheartj/article/35/39/2733/853385. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu284; PMid:25173338 PMCid:PMC6209452

15. Fukuhara J, Sumitomo N, Nakamura T, Ichikawa R, Matsumura M, Abe O et al. (2011). Electrophysiological characteristics of idiopathic ventricular tachycardia in children. Circ J. 75: 672-676. https://www.jstage.jst.go.jp/article/circj/75/3/75_CJ-10-0339/_pdf. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-10-0339; PMid:21224521

16. Goldberger JJ, Cain ME, Hohnloser SH, Kadish AH, Knight BP, Lauer MS et al. (2008). American Heart Association/American College of Cardiology Foundation/Heart Rhythm Society scientific statement on noninvasive risk stratification techniques for identifying patients at risk for sudden cardiac death: a scientific statement from the American Heart Association Council on Clinical Cardiology Committee on Electrocardiography and Arrhythmias and Council on Epidemiology and Prevention. Circulation. 118: 1497-1518. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2008.05.003; PMid:18804749

17. Gatzoulis KA, Tsiachris D, Arsenos P, Archontakis S, Dilaveris P, Vouliotis A et al. (2014). Prognostic value of programmed ventricular stimulation for sudden death in selected high risk patients with structural heart disease and preserved systolic function. Int J Cardiol. 176: 1449-1451. URL: https://academic.oup.com/eurheartj/article/40/35/2940/5485105. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2014.08.068; PMid:25150471

18. Gatzoulis KA, Vouliotis A-I, Tsiachris D, Salourou M, Archontakis S, Dilaveris P et al. (2013). Primary prevention of sudden cardiac death in a nonischemic dilated cardiomyopathy population: reappraisal of the role of programmed ventricular stimulation. Circ Arrhythm Electrophysiol. 6: 504-512. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.008542

19. Grimm W, Marchlinski FE. (2004). Accelerated idioventricular rhythm: bidirectional ventricular tachycardia. in: Zipes D.P.J. Cardiac Electrophysiology: From Cell to Bedside. Saunders, Philadelphia, PA: 700-704. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/B0721603238500786. https://doi.org/10.1016/B0-7216-0323-8/50078-6

20. Hasdemir C, Ulucan C, Yavuzgil O, Yuksel A, Kartal Y, Simsek E et al. (2011). Tachycardia-induced cardiomyopathy in patients with idiopathic ventricular arrhythmias: the incidence, clinical and electrophysiologic characteristics, and the predictors. J Cardiovasc Electrophysiol. 22: 663-668. https://doi.org/10.1111/j.1540-8167.2010.01986.x; PMid:21235667

21. Iwamoto M, Niimura I, Shibata T, Yasui K, Takigiku K, Nishizawa T et al. (2005). Long-term course and clinical characteristics of ventricular tachycardia detected in children by school-based heart disease screening. Circ J.; 69: 273-276. URL: https://www.jstage.jst.go.jp/article/circj/69/3/69_3_273/_article. https://doi.org/10.1253/circj.69.273; PMid:15731530

22. Lerman BB, Belardinelli L, West GA, Berne RM, DiMarco JP. (1986). Adenosinesensitive ventricular tachycardia: evidence suggesting cyclic AMP-mediated triggered activity. Circulation. 74: 270-280. https://doi.org/10.1161/01.CIR.74.2.270; PMid:3015453

23. Lerman BB, Stein K, Engelstein ED, Battleman DS, Lippman N et al. (1995). Mechanism of repetitive monomorphic ventricular tachycardia. Circulation. 92: 421-429. https://doi.org/10.1161/01.CIR.92.3.421; PMid:7634458

24. Lloyd EA, Zipes DP, Heger JJ, Prystowsky EN. (1982). Sustained ventricular tachycardia due to bundle branch reentry. Am Heart J. 104: 1095-1097. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0002870382904458?via%3Dihub. https://doi.org/10.1016/0002-8703(82)90445-8; PMid:7137002

25. Marcus FI, McKenna WJ, Sherrill D et al. (2010). Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia: proposed modification of the task force criteria. Eur Heart J. 31: 806-814. URL: https://academic.oup.com/eurheartj/article/31/7/806/433864. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq025; PMid:20172912 PMCid:PMC2848326

26. МОЗ України. (2025). Стандарт медичної допомоги «Пароксизмальна шлуночкова тахікардія у дітей». Наказ МОЗ України від 06.08.2025 р. № 1235. URL: https://is.gd/Mz6BaQ.

27. Paul T, Marchal C, Garson Jr A. (1990). Ventricular couplets in the young: prognosis related to underlying substrate. Am Heart J. 119: 577-582. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0002870305802807. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(05)80280-7; PMid:1689931

28. Roggen A, Pavlovic M, Pfammatter JP. (2008). Frequency of spontaneous ventricular tachycardia in a pediatric population. Am J Cardiol. 101: 852-854. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0002914907022461. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2007.10.047; PMid:18328852

29. Ruszkiewicz AR, Vernon-Roberts E. (1995). Sudden death in an infant due to histiocytoid cardiomyopathy: a light-microscopic, ultrastructural, and immunohistochemical study. Am J Forensic Med Pathol. 16: 74-80. URL: https://journals.lww.com/amjforensicmedicine/abstract/1995/03000/sudden_death_in_an_infant_due_to_histiocytoid.17.aspx. https://doi.org/10.1097/00000433-199503000-00017; PMid:7771390

30. Schmitt C, Barthel P, Ndrepepa G, Schreieck J, Plewan A, Schömig A et al. (2001). Value ofprogrammed ventricular stimulation for prophylactic internal cardioverterdefibrillator implantation in postinfarction patients preselected by noninvasiverisk stratifiers. J Am Coll Cardiol. 37: 1901-1907. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.108.836791; PMid:19581496

31. Shanmugam N, Chua TP, Ward D. (2006). 'Frequent' ventricular bigeminy – a reversible cause of dilated cardiomyopathy. How frequent is 'frequent'? Eur J Heart Fail. 8: 869-873. https://doi.org/10.1016/j.ejheart.2006.02.011; PMid:16714145

32. Southall DP, Richards J, Mitchell P, Brown DJ, Johnston PG, Shinebourne EA. (1980). Study of cardiac rhythm in healthy newborn infants. Br Heart J. 43: 14-20. URL: https://heart.bmj.com/content/43/1/14. https://doi.org/10.1136/hrt.43.1.14; PMid:7356857 PMCid:PMC482236

33. Solbiati M, Casazza G, Dipaola F, Barbic F, Caldato M, Montano N et al. (2017). The diagnostic yield of implantable loop recorders in unexplained syncope: a systematic review and meta-analysis. Int J Cardiol. 231: 170-176. https://doi.org/10.1111/anec.12864; PMid:34097780 PMCid:PMC8411757

34. Tsuji A, Nagashima M, Hasegawa S, Nagai N, Nishibata K et al. (1995). Long-term follow-up of idiopathic ventricular arrhythmias in otherwise normal children. Jpn Circ J. 59: 654-662. URL: https://www.jstage.jst.go.jp/article/circj1960/59/10/59_10_654/_article. https://doi.org/10.1253/jcj.59.654; PMid:8558749

35. Varma N, Cygankiewicz I, Turakhia MP, Heidbuchel H, Hu Y-F, Chen LY et al. (2021). 2021 ISHNE/HRS/EHRA/APHRS expert collaborative statement on mHealth in arrhythmia management: digital medical tools for heart rhythm professionals: from the international society for holter and noninvasive electrocardiology/heart rhythm society/European heart rhythm association/Asia-Pacific heart rhythm society. CircArrhythmElectrophysiol. 14: e009204. https://doi.org/10.1016/j.cvdhj.2020.11.004; PMid:35265889 PMCid:PMC8890358

36. Vetter VL, Josephson ME, Horowitz LN. (1981). Idiopathic recurrent sustained ventricular tachycardia in children and adolescents. Am J Cardiol. 47: 315-322. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/0002914981904033. https://doi.org/10.1016/0002-9149(81)90403-3; PMid:7468483

37. Wang S, Zhu W, Hamilton RM, Kirsh JA, Stephenson EA, Gross GJ. (2010). Diagnosis-specific characteristics of ventricular tachycardia in children with structurally normal hearts. Heart Rhythm. 7: 1725-1731. URL: https://www.heartrhythmjournal.com/article/S1547-5271(10)00747-2/pdf. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2010.07.037; PMid:20691281

38. Yoon G, Oberoi S, Tristani-Firouzi M, Etheridge SP, Quitania L, Kramer JH et al. (2006). Andersen-tawil syndrome: prospective cohort analysis and expansion of the phenotype. Am J Med Genet A. 140: 312-321. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.31092; PMid:16419128

39. Zeppenfeld K, Tfelt-Hansen J, de Riva M, Winkel BG, Behr ER, Blom NA. (2022). Guidelines for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death. Developed by the task force for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by the Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC). European Heart Journal. 43(40): 3997-4126. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac262; PMid:36017572