Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 4(140): 64-72. doi: 10.15574/SP.2024.140.64
Марушко Ю. В.¹, Марушко Т. В.², Дмитришин О. А.¹, Іовіца Т. В.¹, Бовкун О. А.^1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Марушко ЮВ, Марушко ТВ, Дмитришин ОА, Іовіца ТВ, Бовкун ОА. (2024). Шлунково-кишкові розлади при вторинній лактазній недостатності: особливості діагностики, методи корекції. Сучасна педіатрія. Україна. 4(140): 64-72. doi: 10.15574/SP.2024.140.64.
Стаття надійшла до редакції 08.03.2024 р., прийнята до друку 14.05.2024 р.

Сучасною проблемою практичної педіатрії є вторинна лактазна недостатність – непереносимість молочних лактозовмісних продуктів, яка розвивається у відповідь на зниження активності лактази внаслідок пошкодження ентероциту при інфекційному, алергічному чи іншому запальному процесі в кишечнику, при атрофічних змінах слизової оболонки кишки, застосуванні антибактеріальних препаратів. Вторинна лактазна недостатність призводить до появи метеоризму, болю в животі, діареї – клінічних проявів, що погіршують якість життя, сповільнюють процес одужання. Важливим аспектом є диференційна діагностика вторинної лактазної недостатності та органічних і функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Мета – узагальнити дані літератури щодо особливостей клінічної картини, діагностики і методів корекції вторинної лактазної недостатності в дітей.
За даними огляду літератури, лактазна недостатність може мати первинний або вторинний характер і проявлятися клінічно як у дітей, так і в дорослих. Існують різні етіологічні фактори розвитку вторинної лактазної недостатності, що визначає її як актуальну проблему педіатрії та поширену причину диспептичного і абдомінального синдрому в дітей. Клінічні прояви вторинної лактазної недостатності є неспецифічними та подібними до ознак органічних і функціональних гастроінтестинальних захворювань. Ступінь виразності проявів залежить від обсягу спожитої лактози та рівня активності лактази. Діагностика вторинної лактазної недостатності передбачає застосування інвазивних та неінвазивних методів дослідження, серед яких провідна роль належить водневому дихальному тесту з навантаженням харчовою лактозою. Сучасні методи лікування вторинної лактазної недостатності передбачають призначення замісної ферментотерапії – лактази, застосування якої дасть змогу зберегти грудне вигодовування для дітей раннього віку та раціональне харчування для дітей старшого віку.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: первинна лактазна недостатність, вторинна лактазна недостатність, водневий дихальний тест, діарея, дисбіоз, копрограма, функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечника.
ЛІТЕРАТУРА

1. Brüssow H. (2013). Nutrition, population growth and disease: a short history of lactose. Environmental microbiology. 15(8): 2154-2161. https://doi.org/10.1111/1462-2920.12117; PMid:23574334

2. Cain GD, Reiner EB, Patterson M. (1968). Effects of neomycin on disaccharidase activity of the small bowel. Archives of internal medicine. 122(4): 311-314. https://doi.org/10.1001/archinte.122.4.311; PMid:5676416

3. Casellas F, Aparici A, Pérez MJ, Rodríguez P. (2016). Perception of lactose intolerance impairs health-related quality of life. European journal of clinical nutrition. 70(9): 1068-1072. https://doi.org/10.1038/ejcn.2016.80; PMid:27188918

4. Catanzaro R, Sciuto M, Singh B, Pathak S, Marotta F. (2021). Irritable bowel syndrome and lactose intolerance: the importance of differential diagnosis. A monocentric study. Minerva gastroenterology. 67(1): 72-78. https://doi.org/10.23736/S2724-5985.20.02734-8; PMid:32623873

5. Di Costanzo M, Berni Canani R. (2018). Lactose Intolerance: Common Misunderstandings. Annals of nutrition & metabolism. 73; Suppl 4: 30-37. https://doi.org/10.1159/000493669; PMid:30783042

6. Evans J, Hanoodi M, Wittler M. (2023) Amoxicillin Clavulanate. [Updated 2023 Aug 16]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538164/.

7. Feinle-Bisset C, Azpiroz F. (2013). Dietary and lifestyle factors in functional dyspepsia. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology. 10(3): 150-157. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2012.246; PMid:23296252

8. Forsgård RA. (2019). Lactose digestion in humans: intestinal lactase appears to be constitutive whereas the colonic microbiome is adaptable. The American journal of clinical nutrition. 110(2): 273-279. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz104; PMid:31175813 PMCid:PMC6669050

9. Hammer HF, Högenauer C. (2022). Lactose intolerance and malabsorption: Clinical manifestations, diagnosis, and management. Waltham (MA): UpToDate, 11.

10. Hammer HF, Högenaue C. (2018). Lactose intolerance: Clinical manifes-tations, diagnosis, and management [Internet]. URL: https://uptodate-free.ir/topic.htm?-path=lactose-intoler-ance-clinical-manifestations-diagnosis-and-management.

11. Harvey L, Ludwig T, Hou AQ, Hock QS, Tan ML, Osatakul S et al. (2018). Prevalence, cause and diagnosis of lactose intolerance in children aged 1-5 years: a systematic review of 1995-2015 literature. Asia Pacific journal of clinical nutrition. 27(1): 29-46. https://doi.org/10.6133/apjcn.022017.05.

12. Heyman MB, Committee on Nutrition. (2006). Lactose intolerance in infants, children, and adolescents. Pediatrics. 118(3): 1279-1286. https://doi.org/10.1542/peds.2006-1721; PMid:16951027

13. Hutyra T, Iwańczak B. (2009, Feb). Lactose intolerance: pathophysiology, clinical symptoms, diagnosis and treatment. Pol Merkur Lekarski. 26(152): 148-152. PMID: 19388523.

14. Hu Y, Gui L, Chang J, Liu J, Xu S, Deng C et al. (2016). The incidence of infants with rotavirus enteritis combined with lactose intolerance. Pakistan journal of pharmaceutical sciences. 29; 1 Suppl: 321-323.

15. ACG. (2024). Lactose Intolerance. American College of Gastroenterology. URL: https://gi.org/topics/lactose-intolerance-in-children/.

16. Lenfestey MW, Neu J. (2018). Gastrointestinal Development: Implications for Management of Preterm and Term Infants. Gastroenterology clinics of North America. 47(4): 773-791. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2018.07.005; PMid:30337032

17. Leseva MN, Grand RJ, Klett H, Boerries M, Busch H et al. (2018). Differences in DNA Methylation and Functional Expression in Lactase Persistent and Non-persistent Individuals. Scientific reports. 8(1): 5649. https://doi.org/10.1038/s41598-018-23957-4; PMid:29618745 PMCid:PMC5884863

18. Levitt M, Wilt T, Shaukat A. (2013). Clinical implications of lactose malabsorption versus lactose intolerance. Journal of clinical gastroenterology. 47(6): 471-480. https://doi.org/10.1097/MCG.0b013e3182889f0f; PMid:23632346

19. Lindberg G, Mohammadian G. (2023). Loose ends in the differential diagnosis of IBS-like symptoms. Frontiers in medicine. 10: 1141035. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1141035; PMid:37484861 PMCid:PMC10357384

20. Long CX, He L, Guo YF, Liu YW, Xiao NQ, Tan ZJ. (2017). Diversity of bacterial lactase genes in intestinal contents of mice with antibiotics-induced diarrhea. World journal of gastroenterology. 23(42): 7584-7593. https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i42.7584; PMid:29204058 PMCid:PMC5698251

21. Lukito W, Malik SG, Surono IS, Wahlqvist ML. (2015). From 'lactose intolerance' to 'lactose nutrition'. Asia Pacific journal of clinical nutrition. 24; Suppl 1: S1-S8. https://doi.org/10.6133/apjcn.2015.24.s1.01.

22. Malik TF, Panuganti KK. (2023) Lactose Intolerance. [Updated 2023 Apr 17]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532285/.

23. Martínez Vázquez SE, Nogueira de Rojas JR, Remes Troche JM, Coss Adame E, Rivas Ruíz R, Uscanga Domínguez LF. (2020). The importance of lactose intolerance in individuals with gastrointestinal symptoms. Importancia de la intolerancia a la lactosa en individuos con síntomas gastrointestinales. Revista de gastroenterologia de Mexico (English). 85(3): 321-331. https://doi.org/10.1016/j.rgmx.2020.03.002; PMid:32482516

24. Марушко ЮВ, Асонов АО. (2017). Досвід використання пробіотичного комплексу Пробіз у педіатричній практиці з метою профілактики антибіотикоасоційованої діареї. Современная педиатрия. 3(83): 62-67.

25. Марушко ЮВ, Грачова МГ, Іовіца ТВ. (2015). Актуальні питання діагностики та терапії вторинної лактазної недостатності у дітей. Современная педиатрия. 1(65): 110-114.

26. Марушко Ю, Гищак Т, Писарєв А, Іовіца Т. (2023). Застосування Saccharomyces boulardii для попередження антибіотикоасоційованої діареї у дітей з пневмонією та бронхітом. Сімейна Медицина. Європейські практики. (3): 55-62. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2023.289354.

27. Марушко ЮВ, Іовіца ТВ. (2016). Підходи до терапії транзиторної лактазної недостатності у дітей грудного віку. Современная педиатрия. (2): 26-30.

28. Марушко ЮВ, Іовіца ТВ. (2013). Особливості діагностики та терапії кишкових кольок, обумовлених лактазною недостатністю, у дітей грудного віку. Современная педиатрия. (3): 51-60.

29. Марушко ЮВ, Іовіца ТВ, Тодика ЮІ. (2016). Клініко-лабораторна характеристика лактазної недостатності у дітей грудного віку. Современная педиатрия. (7): 98-101.

30. Марушко Ю, Єсипова С. (2023). Проблема лактазної недостатності: діагностика та підходи до лікування у дітей. Сімейна Медицина. Європейські практики. (3): 29-34. https://doi.org/10.30841/2786-720X.3.2023.289337.

31. Micic D, Rao VL, Rubin DT. (2019). Clinical Approach to Lactose Intolerance. JAMA. 322(16): 1600-1601. https://doi.org/10.1001/jama.2019.14740; PMid:31556907

32. Misselwitz B, Butter M, Verbeke K, Fox MR. (2019). Update on lactose malabsorption and intolerance: pathogenesis, diagnosis and clinical management. Gut. 68(11): 2080-2091. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318404; PMid:31427404 PMCid:PMC6839734

33. Misselwitz B, Pohl D, Frühauf H, Fried M, Vavricka SR, Fox M. (2013). Lactose malabsorption and intolerance: pathogenesis, diagnosis and treatment. United European gastroenterology journal. 1(3): 151-159. https://doi.org/10.1177/2050640613484463; PMid:24917953 PMCid:PMC4040760

34. Незгода ІІ, Науменко ОМ, Асауленко АА, Онофрійчук ОС, Южаніна ВМ, Бровінська ЛМ та ін. (2015). Ефективність застосування крапельної форми ферменту лактази Мамалак при ротавірусній інфекції у дітей. Современная педиатрия. (1): 102-109.

35. Незгода ІІ, Науменко ОМ, Макух ГВ, Бук АЯ. (2013). Генетичні аспекти в патогенезі ротавірусної інфекції в дітей. Здоровье ребенка. 5: 131-135. https://doi.org/10.22141/2224-0551.5.48.2013.84825

36. Romero-Velarde E, Delgado-Franco D, García-Gutiérrez M, Gurrola-Díaz C, Larrosa-Haro A et al. (2019). The Importance of Lactose in the Human Diet: Outcomes of a Mexican Consensus Meeting. Nutrients. 11(11): 2737. https://doi.org/10.3390/nu11112737; PMid:31718111 PMCid:PMC6893676

37. Schmulson MJ, Drossman DA. (2017). What Is New in Rome IV. Journal of neurogastroenterology and motility. 23(2): 151-163. https://doi.org/10.5056/jnm16214; PMid:28274109 PMCid:PMC5383110

38. Шадрін ОГ, Хомутовська КО. (2014). Кишкові коліки у дітей раннього віку при різних типах лактазної недостатності, особливості діагностики та корекції. Современная педиатрия. (6): 102-107.

39. Шадрін ОГ, Хомутовська КО. (2014). Проблеми діагностики лактазної недостатності у дітей раннього віку. Дитячий лікар. 34(5): 5-9.

40. Шарікадзе O. (2022). Порушення всмоктування та непереносимості лактози: патогенез, діагностика та лікування. World Science. 3(75). https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042022/7804

41. Shaukat A, Levitt MD, Taylor BC, MacDonald R, Shamliyan TA et al. (2010). Systematic review: effective management strategies for lactose intolerance. Annals of internal medicine. 152(12): 797-803. https://doi.org/10.7326/0003-4819-152-12-201006150-00241; PMid:20404262

42. Shulman RJ, Schanler RJ, Lau C, Heitkemper M, Ou CN, Smith EO. (1998). Early feeding, feeding tolerance, and lactase activity in preterm infants. The Journal of pediatrics. 133(5): 645-649. https://doi.org/10.1016/S0022-3476(98)70105-2; PMid:9821422

43. Stanghellini V, Chan FK, Hasler WL, Malagelada JR, Suzuki H et al. (2016). Gastroduodenal disorders. Gastroenterology. 150(6): 1380-1392. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2016.02.011; PMid:27147122

44. Storhaug CL, Fosse SK, Fadnes LT. (2017). Country, regional, and global estimates for lactose malabsorption in adults: a systematic review and meta-analysis. The lancet. Gastroenterology & hepatology. 2(10): 738-746. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(17)30154-1; PMid:28690131

45. Szilagyi A, Ishayek N. (2018). Lactose Intolerance, Dairy Avoidance, and Treatment Options. Nutrients. 10(12): 1994. https://doi.org/10.3390/nu10121994; PMid:30558337 PMCid:PMC6316316

46. Toca MDC, Fernández A, Orsi M, Tabacco O, Vinderola G. (2022). Lactose intolerance: myths and facts. An update. Intolerancia a la lactosa: mitos y verdades. Actualización. Archivos argentinos de pediatria. 120(1): 59-66. https://doi.org/10.5546/aap.2022.eng.59

47. Усачова ОВ, Тарасенко НВ. (2014). Місце лактазної недостатності в патогенезі ротавірусної інфекції та можливості її корекції. Запорожский медицинский журнал. (4): 45-49.

48. Varjú P, Gede N, Szakács Z, Hegyi P, Cazacu IM, Pécsi D et al. (2019). Lactose intolerance but not lactose maldigestion is more frequent in patients with irritable bowel syndrome than in healthy controls: A meta-analysis. Neurogastroenterology and motility. 31(5): e13527. https://doi.org/10.1111/nmo.13527; PMid:30560578 PMCid:PMC7379306

49. Wortmann AC, Simon D, Mazzoleni LE, Sander GB, Francesconi CFM, Nabinger DD et al. (2018). The association between adult-type hypolactasia and symptoms of functional dyspepsia. Genetics and molecular biology. 41(1): 92-97. https://doi.org/10.1590/1678-4685-gmb-2017-0015; PMid:29384557 PMCid:PMC5901505

50. Єсипова СІ, Дмитришин БЯ, Бовкун ОА, Дмитришин ОА. (2018). Педіатричні критерії Риму IV: зміни та порівняння з Римськими критеріями ІІІ. Семейная медицина. (1): 20-23.