Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.2(86): 41-48; doi 10.15574/PP.2021.86.41
Колоскова О. К., Крецу Н. М., Білоус Т. М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Колоскова ОК, Крецу НМ, Білоус ТМ. (2021). Щодо окремих клініко-параклінічних маркерів сепсис-індукованої міокардіальної дисфункції в новонароджених. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(86): 41-48; doi 10.15574/PP.2021.86.41
Стаття надійшла до редакції 01.02.2021 р.; прийнята до друку 17.06.2021 р.

Проблема неонатального сепсису посідає одне з провідних місць у неонатальній практиці. Актуальним залишається питання ранньої діагностики кардіоваскулярних розладів у новонароджених із сепсисом із застосуванням сучасних методів дослідження, що можуть бути використані як скринінгові методи з метою верифікації можливого розвитку міокардіальної дисфункції.
Мета — вивчити роль окремих клінічних і параклінічних маркерів міокардіальної дисфункції в новонароджених із сепсисом.
Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети під спостереженням перебували 69 новонароджених із проявами генералізованого інфекційно-запального процесу. До I групи увійшли 32 (46,4%) новонароджені з терміном гестації 37–42 тижні, до II групи — 37 (53,6%) передчасно народжених немовлят із терміном гестації до 36 тижнів включно.
Результати. Установлено, що в матерів, які народили передчасно, порівняно з матерями новонароджених І групи частіше спостерігається передчасний розрив плодових оболонок, проте в 1,5 раза рідше вказується на інфекційні захворювання сечостатевої системи вагітної. Генералізований інфекційно-запальний процес у неонатальному періоді в доношених новонароджених дітей супроводжується електрокардіографічними ознаками перевантаження міокарда лівого шлуночка, що також асоціюється з жіночою статтю (r=0,30), пологорозрішенням шляхом кесаревого розтину (r=0,27) та оцінкою стану новонародженого за шкалою Апгар на п'ятій хвилині (r=-0,33).
Висновки. Підвищення сироваткової активності лактатдегідрогенази можна розглядати як маркер кардіоваскулярної дисфункції, спричиненої неонатальним сепсисом, особливо в субпопуляції доношених новонароджених. Виявлені зміни електрофізіологічної активності серця обумовлюють необхідність рутинного застосування електрокардіографії в новонароджених із проявами септичного процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: неонатальний сепсис, міокардіальна дисфункція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alzahrani AK. (2017). Cardiac function affection in infants with neonatal sepsis. J Clin Trials. 7: 1. https://doi.org/10.4172/2167-0870.1000329

2. Безкаравайный БА, Соловьева ГА, Каминская ДВ. (2010). Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у новорожденного с гемолитической болезнью. Здоровье ребенка. 4: 118–119.

3. Довнар ЮН, Тарасова АА, Острейков ИФ, Подкопаев ВН. (2018). Оценка эффективности лечения новорожденных с преходящей ишемией миокарда. General reanimatology. 14 (1): 12–22. https://doi.org/10.15360/1813-9779-2018-1-12-22

4. Juanzhen Li, Botao Ning, Ying Wang, Biru Li, Juan Qian, Hong Ren, Jian Zhang, Xiaowei Hu. (2019). The prognostic value of left ventricular systolic function and cardiac biomarkers in pediatric severe sepsis. Medicine (Baltimore). 98 (13): 15070. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000015070; PMid:30921240 PMCid:PMC6456134

5. Кабиева СМ. (2009). Оценка функциональных резервов миокарда у новорожденных детей, перенесших гипоксию. Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. 88 (5): 14–16.

6. Колоскова ОК, Крецу НМ. (2017). Роль апоптозу у перебігу сепсису (огляд літератури). Молодий вчений. 8: 15–17.

7. Luce WA, Hoffman TM, Bauer JA. (2007). Bench-to-bedside review: Developmental influences on the mechanisms, treatment and outcomes of cardiovascular dysfunction in neonatal versus adult sepsis. Crit Care. 11 (5): 228. https://doi.org/10.1186/cc6091; PMid:17903309 PMCid:PMC2556733

8. Нароган МВ, Баженова ЛК, Капранова ЕИ, Мельникова ЕВ, Белоусова НА. (2007). Постгипоксическая дисфункция сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей. Вопросы современной педиатрии. 6 (3): 42–46.

9. Прахов АВ. (2017). Неонатальная кардиология: руководство для врачей. 2-е изд. доп. и перераб. Нижний Новгород: НижГМА: 464.

10. Saks V, Dzeja P, Schlattner U, Vendelin M, Terzic A, Wallimann T. (2006). Cardiac system bioenergetics: metabolic basis of the Frank-Starling law. J Physiol. 571 (2): 253-273. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2005.101444; PMid:16410283 PMCid:PMC1796789

11. Schwartz PJ, Garson AJrPT, Stramba-Badiale M et al. (2002). Guidelines for the interpretation of the neonatal electro-1. cardiogram; European Society of Cardiology. Eur Heart J. 23 (17): 1329-1344. https://doi.org/10.1053/euhj.2002.3274; PMid:12269267

12. Singer M, Deutschman CS, Seymour CW, Shankar-Hari M, Annane D, Bauer M et al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 315 (8): 801-810. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287; PMid:26903338 PMCid:PMC4968574

13. World Health Organization. (2017). Improving the prevention, diagnosis and clinical management of sepsis. Report by the Secretariat. WHO Executive Board. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB140/B140_12_en.pdf.

14. Зевальд СВ, Макаров ЛМ, Комолятова ВН, Кравцова ЛА, Кешишян ЕС. (2009). «Особенности вегетативной регуляции суточного ритма сердца и нормативные параметры интервала Q-T у доношенных новорождённых детей» Российский вестник перинатологии и педиатрии. 54 (6): 13–17.

15. Желев ВА, Барановская СВ, Михалев ЕВ, Филиппов ГП, Серебров ВЮ, Ермоленко СП, Попова ЮЮ. (2007). Клинико-биохимические маркеры поражения миокарда у недоношенных новорожденных. Бюллетень сибирской медицины. 4: 86–90. https://doi.org/10.20538/1682-0363-2007-4-86-90