Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 2(159): 26-32; doi 10.15574/HW.2022.159.26
Титаренко Н. В.^1,2, Вознюк А. В.^1,2, Костюченко А. В.¹, Дацюк О. І.^1,2, Кукуруза  І. Л.^1,2, Засаднюк О. П.^1,2, Бевз Г. В.^1
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Титаренко НВ, Вознюк АВ, Костюченко АВ, Дацюк ОІ, Кукуруза ІЛ, Засаднюк ОП, Бевз ГВ. (2022). Що потрібно змінити для підвищення ефективності знеболювання після кесаревого розтину? Аналіз результатів опитування анестезіологів Вінницької області. Український журнал Здоров’я жінки. 2(159): 26-32; doi 10.15574/HW.2022.159.26.
Стаття надійшла до редакції 17.01.2022 р.; прийнята до друку 25.04.2022 р.

Післяопераційний контроль болю після кесаревого розтину є важливою проблемою для пацієнтів і медичних працівників. Частота неадекватного знеболювання після абдомінального розродження сягає 50%. Це може бути наслідком необґрунтованих побоювань, що знеболювальні препарати або втручання можуть спричинити розвиток материнських і неонатальних побічних ефектів, а також тому, що інтенсивність болю після кесаревого розтину часто недооцінюється.
Мета – проаналізувати відповідність післяопераційного знеболювання в акушерських стаціонарах та відділеннях м. Вінниці та Вінницької області чинним протоколам.
Матеріали та методи. Проведено багатоцентрове регіональне опитування, в якому взяли участь 69 лікарів-анестезіологів із 21 лікувального закладу м. Вінниці та Вінницької області, в яких надається допомога акушерським пацієнткам. Електронний опитувальник містив питання щодо оцінювання інтенсивності болю, вибору анальгетика(ів) та таймінгу їх введення для знеболювання жінок, які розроджуються шляхом кесаревого розтину. Отримані результати відображають практику 21/23 (91,3%) акушерських стаціонарів і відділень у м. Вінниці та Вінницькій області. Аналіз даних проведено за допомогою статистичного пакету «SPSS 20» (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для «Windows».
Результати. Установлено, що більшість (87%) лікарів-анестезіологів Вінницької області оцінюють післяопераційний біль, використовуючи опис породіллю інтенсивності больових відчуттів або візуально-аналогову шкалу. Серед лікарів-анестезіологів, які надають допомогу акушерським пацієнтам, 81,1% дотримуються принципів мультимодальної аналгезії. Її базисом є призначення ацетамінофену та нестероїдного протизапального засобу з або без опіоїдів.
Висновки. Перспективою підвищення ефективності знеболювання після кесаревого розтину є розроблення та впровадження в м. Вінниці та Вінницькій області чіткої єдиної стратегії лікування післяопераційного болю. При цьому слід більшою мірою реалізувати концепцію попереджувальної аналгезії (preventive analgesia) та планового призначення неопіоїдних анальгетиків через фіксовані проміжки часу (кожні 6 год).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кесарів розтин, післяопераційне знеболювання, оцінка болю, мультимодальна аналгезія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bjørnstad J, Ræder J. (2020). Post-operative pain after caesarean section. Tidsskr Nor Laegeforen. 140: 7. https://doi.org/10.4045/tidsskr.19.0506

2. Boerma T, Ronsmans C, Melesse DY, Barros AJD, Barros FC, Juan L et al. (2018). Global epidemiology of use of and disparities in caesarean sections. Lancet. 392 (10155): 1341-1348. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31928-7

3. Bollag L, Lim G, Sultan P, Habib AS, Landau R, Zakowski M et al. (2021). Society for Obstetric Anesthesia and Perinatology: Consensus Statement and Recommendations for Enhanced Recovery After Cesarean. Anesth Analg. 132 (5): 1362-1377. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000005257; PMid:33177330

4. Bonnet MP, Mignon A, Mazoit JX, Ozier Y, Marret E. (2010). Analgesic efficacy and adverse effects of epidural morphine compared to parenteral opioids after elective caesarean section: a systematic review. Eur J Pain. 14 (9): 894.e1-9. https://doi.org/10.1016/j.ejpain.2010.03.003; PMid:20381390

5. Breivik H, Borchgrevink PC, Allen SM, Rosseland LA, Romundstad L, Hals EK et al. (2008). Assessment of pain. Br J Anaesth. 101 (1): 17-24. https://doi.org/10.1093/bja/aen103; PMid:18487245

6. Bugada D, Lorini LF, Lavand'homme P. (2021). Opioid free anesthesia: evidence for short and long-term outcome. Minerva Anestesiol. 87 (2): 230-237. https://doi.org/10.23736/S0375-9393.20.14515-2; PMid:32755088

7. Dafna L, Herman HG, Ben-Zvi M, Bustan M, Sasson L, Bar J et al. (2019). Comparison of 3 protocols for analgesia control after cesarean delivery: a randomized controlled trial. Am J Obstet Gynecol MFM. 1 (2): 112-118. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2019.04.002; PMid:33345816

8. Davis KM, Esposito MA, Meyer BA. (2006). Oral analgesia compared with intravenous patient-controlled analgesia for pain after cesarean delivery: a randomized controlled trial. Am J Obstet Gynecol. 194 (4): 967-971. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2006.02.025; PMid:16580284

9. Elia N, Lysakowski C, Tramèr MR. (2005). Does multimodal analgesia with acetaminophen, nonsteroidal antiinflammatory drugs, or selective cyclooxygenase-2 inhibitors and patient-controlled analgesia morphine offer advantages over morphine alone? Meta-analyses of randomized trials. Anesthesiology. 103 (6): 1296-1304. https://doi.org/10.1097/00000542-200512000-00025; PMid:16306743

10. Fredheim OM, Kvarstein G, Undall E, Stubhaug A, Rustøen T, Borchgrevink PC. (2011). Postoperative pain in patients admitted to Norwegian hospitals. Tidsskr Nor Laegeforen. 131 (18): 1763-1767. https://doi.org/10.4045/tidsskr.10.1129; PMid:21946593

11. Gamez BH, Habib AS. (2018). Predicting Severity of Acute Pain After Cesarean Delivery: A Narrative Review. Anesth Analg. 126 (5): 1606-1614. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000002658; PMid:29210789

12. Jakobi P, Solt I, Tamir A, Zimmer EZ. (2002). Over-the-counter oral analgesia for postcesarean pain. Am J Obstet Gynecol. 187 (4): 1066-1069. https://doi.org/10.1067/mob.2002.126646; PMid:12389006

13. Joshi GP, Van de Velde M, Kehlet H; PROSPECT Working Group Collaborators. (2019). Development of evidence-based recommendations for procedure-specific pain management: PROSPECT methodology. Anaesthesia. 74 (10): 1298-1304. https://doi.org/10.1111/anae.14776; PMid:31292953 PMCid:PMC6916581

14. Martinez V, Beloeil H, Marret E, Fletcher D, Ravaud P, Trinquart L. (2017). Non-opioid analgesics in adults after major surgery: systematic review with network meta-analysis of randomized trials. Br J Anaesth. 118 (1): 22-31. https://doi.org/10.1093/bja/aew391; PMid:28039239

15. Maund E, McDaid C, Rice S, Wright K, Jenkins B, Woolacott N. (2011). Paracetamol and selective and non-selective non-steroidal anti-inflammatory drugs for the reduction in morphine-related side-effects after major surgery: a systematic review. Br J Anaesth. 106 (3): 292-297. https://doi.org/10.1093/bja/aeq406; PMid:21285082

16. Mitchell J, Jones W, Winkley E, Kinsella SM. (2020). Guideline on anaesthesia and sedation in breastfeeding women 2020 Guideline from the Association of Anaesthetists Anaesthesia. 75 (11): 1482-1493. https://doi.org/10.1111/anae.15179; PMid:32737881

17. Nikolajsen L, Sorensen HC, Jensen TS, Kehlet H. (2004). Chronic pain following caesarean section. Acta Anaesthesiol Scand. 48 (1): 111-116. https://doi.org/10.1111/j.1399-6576.2004.00271.x; PMid:14674981

18. Palmer CM, Nogami WM, Van Maren G, Alves DM. (2000). Postcesarean epidural morphine: a dose-response study. Anesth Analg. 90 (4): 887-891. https://doi.org/10.1097/00000539-200004000-00021; PMid:10735794

19. PubMed. (2016). Practice guidelines for obstetric anesthesia: an updated report by the American Society of anesthesiologists task force on obstetric anesthesia and the society for obstetric anesthesia and perinatology. Anesthesiology. 124 (2): 270-300. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000000935; PMid:26580836

20. Roofthooft E, Joshi GP, Rawal N, Van de Velde M; PROSPECT Working Group of the European Society of Regional Anaesthesia and Pain Therapy and supported by the Obstetric Anaesthetists' Association. (2021). PROSPECT guideline for elective caesarean section: updated systematic review and procedure-specific postoperative pain management. Anaesthesia. 76 (5): 665-680. https://doi.org/10.1111/anae.15339; PMid:33370462 PMCid:PMC8048441

21. Sangkum L, Thamjamrassri T, Arnuntasupakul V, Chalacheewa T. (2021). The Current Consideration, Approach, and Management in Postcesarean Delivery Pain Control: A Narrative Review. Anesthesiol Res Pract: 2156918. https://doi.org/10.1155/2021/2156918; PMid:34589125 PMCid:PMC8476264

22. Schug SA, Palmer GM, Scott DA, Halliwell R, Trinca J. (2016). Acute pain management: scientific evidence, fourth edition, 2015. Med J Aust. 204 (8): 315-317. https://doi.org/10.5694/mja16.00133; PMid:27125806

23. Sharpe EE, Booth JL, Houle TT, Pan PH, Harris LC, Aschenbrenner CA et al. (2019). Recovery of physical activity after cesarean delivery and its relationship with pain. Pain. 160 (10): 2350-2357. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001628; PMid:31145215 PMCid:PMC6768712

24. Sng BL, Sia AT, Quek K, Woo D, Lim Y. (2009). Incidence and risk factors for chronic pain after caesarean section under spinal anaesthesia. Anaesth Intensive Care. 37 (5): 748-752. https://doi.org/10.1177/0310057X0903700513; PMid:19775038

25. Sousa L, Pitangui ACR, Gomes FA, Nakano MAS, Ferreira CHJ. (2009). Mensuração e características de dor após cesárea e sua relação com limitação de atividades. Acta Paul Enferm. 22 (6): 741-747. https://doi.org/10.1590/S0103-21002009000600003

26. Sultan P, Gutierrez MC, Carvalho B. (2011). Neuraxial morphine and respiratory depression: finding the right balance. Drugs. 71 (14): 1807. https://doi.org/10.2165/11596250-000000000-00000; PMid:21942973

27. Valentine AR, Carvalho B, Lazo TA, Riley ET. (2015). Scheduled acetaminophen with as-needed opioids compared to as-needed acetaminophen plus opioids for post-cesarean pain management. Int J Obstet Anesth. 24 (3): 210-216. https://doi.org/10.1016/j.ijoa.2015.03.006; PMid:25936786

28. WHO. (2022). Statement on Caesarean Section Rates. URL: https://www.who.int/news-room/questions-and-answers/item/who-statement-on-caesarean-section-rates-frequently-asked-questions.