• Сепсис-асоційоване ураження нервової системи в передчасно народжених дітей із дуже малою масою тіла
ua До змісту Повний текст статті

Сепсис-асоційоване ураження нервової системи в передчасно народжених дітей із дуже малою масою тіла

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 66-70; doi 10.15574/PP.2023.95.66
Яблонь О. С., Власенко В. О.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Яблонь ОС, Власенко ВО. (2023). Сепсис-асоційоване ураження нервової системи в передчасно народжених дітей із дуже малою масою тіла. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 66-70; doi 10.15574/PP.2023.95.66.
Стаття надійшла до редакції 27.05.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Незрілість органів та систем передчасно народжених дітей значно утруднює диференціацію між фізіологічними і патологічними змінами головного мозку. Етіологія пошкодження головного мозку в передчасно народжених немовлят складна і мультифакторна, навіть за найбільш сприятливого перебігу неонатального періоду вони потребують додаткової респіраторної підтримки, великої кількості інвазивних медичних втручань та мають великий ризик інфекційних ускладнень. Сепсис-асоційована енцефалопатія (САЕ) визначається як дифузне або мультифокальне церебральне пошкодження, викликане системною відповіддю на інфекцію навіть без клінічних або лабораторних доказів прямої інфекції мозку.
Мета – встановити клінічні особливості сепсис-асоційованого ураження головного мозку в передчасно народжених дітей у терміні гестації <32 тижнів із масою тіла при народженні <1500 г.
Матеріали та методи. Обстежено 38 передчасно народжених дітей, яких поділено на дві групи. До І групи (n=14) залучено дітей, у яких діагностували сепсис у ранньому неонатальному періоді; до ІІ (n=24) групи – передчасно народжених, у яких не спостерігали септичних уражень.
Результати. Діти обох груп народилися у стані тяжкої та помірної асфіксії. Аналіз асоціацій між материнськими, акушерськими та антенатальними чинниками показав достовірне переважання в дітей із сепсисом таких факторів, як передчасний розрив плодових оболонок, істміко-цервікальна недостатність, пролабування плідного міхура та встановлення акушерського песарія. Усі діти із сепсисом мали пневмонію, гостре ураження нирок та ураження головного мозку в неонатальному періоді. У неврологічному статусі дітей із дуже малою масою тіла (ДММТ), які перенесли САЕ, достовірно частіше зустрічався судомний синдром, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) 3-4-го ступеня, перивентрикулярна лейкомаляція (ПВЛ), ускладнення у вигляді постгеморагічної вентрикуломегалії.
У дітей із ДММТ, які перенесли САЕ, достовірно частіше зустрічалися судомний синдром, ВШК 3-4-го ступеня і ПВЛ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передчасно народжені діти, ураження головного мозку, внутрішньошлуночкові крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Batalle D, O'Muircheartaigh J, Makropoulos A, Kelly CJ, Dimitrova R, Hughes EJ et al. (2019). Different patterns of cortical maturation before and after 38 weeks gestational age demonstrated by diffusion MRI in vivo. NeuroImage. 185: 764-775. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2018.05.046; PMid:29802969 PMCid:PMC6299264

2. Chen Q, Yu W, Shi J, Shen J, Gao T, Zhang J et al. (2014). Insulin alleviates the inflammatory response and oxidative stress injury in cerebral tissues in septic rats. Journal of Inflammation. 11 (1): 1-7. https://doi.org/10.1186/1476-9255-11-18; PMid:25093012 PMCid:PMC4108965

3. D'Apremont I, Marshall G, Musalem C, Mariani G, Musante G, Bancalari A et al. (2020). Trends in perinatal practices and neonatal outcomes of very low birth weight infants during a 16-year period at NEOCOSUR centers. The Journal of Pediatrics. 225: 44-50. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2020.05.040; PMid:32454113

4. Galinsky R, Lear CA, Dean JM, Wassink G, Dhillon SK, Fraser M et al. (2018). Complex interactions between hypoxia-ischemia and inflammation in preterm brain injury. Developmental medicine and child neurology. 60 (2): 126-133. https://doi.org/10.1111/dmcn.13629; PMid:29194585

5. Gofton TE, Young GB. (2012). Sepsis-associated encephalopathy. Nature Reviews Neurology. 8 (10): 557-566. https://doi.org/10.1038/nrneurol.2012.183; PMid:22986430

6. Gong X, Weng B, Zhang X, Yan C, Cai C. (2022). The molecular basis of brain injury in preterm infants with sepsis – associated encephalopathy. BMC pediatrics. 22 (1): 336. https://doi.org/10.1186/s12887-022-03372-5; PMid:35689189 PMCid:PMC9185920

7. Gunn-Charlton JK. (2022). Impact of Comorbid Prematurity and Congenital Anomalies: A Review. Frontiers in physiology. 13: 880891. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.880891; PMid:35846015 PMCid:PMC9284532

8. Heming N, Mazeraud A, Verdonk F, Bozza FA, Chrétien F, Sharshar T. (2017). Neuroanatomy of sepsis-associated encephalopathy. Critical care (London, England). 21 (1): 65. https://doi.org/10.1186/s13054-017-1643-z; PMid:28320461 PMCid:PMC5360026

9. Molnár L, Fülesdi B, Németh N, Molnár C. (2018). Sepsis-associated encephalopathy: A review of literature. Neurology India. 66 (2): 352-361. https://doi.org/10.4103/0028-3886.227299; PMid:29547154

10. Odabasi IO, Bulbul A. (2020). Neonatal Sepsis. Sisli Etfal Hastanesi tip bulteni. 54 (2): 142-158. https://doi.org/10.14744/SEMB.2020.00236; PMid:32617051 PMCid:PMC7326682

11. Ophelders D, Gussenhoven R, Klein L, Jellema RK, Westerlaken R, Hütten MC et al. (2020). Preterm Brain Injury, Antenatal Triggers, and Therapeutics: Timing Is Key. Cells. 9 (8): 1871. https://doi.org/10.3390/cells9081871; PMid:32785181 PMCid:PMC7464163

12. Ouyang M, Dubois J, Yu Q, Mukherjee P, Huang H. (2019). Delineation of early brain development from fetuses to infants with diffusion MRI and beyond. NeuroImage. 185: 836-850. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2018.04.017; PMid:29655938 PMCid:PMC6185831

13. Van Tilborg E, de Theije C, van Hal M, Wagenaar N, de Vries LS, Benders MJ et al. (2018). Origin and dynamics of oligodendrocytes in the developing brain: Implications for perinatal white matter injury. Glia. 66 (2): 221-238. https://doi.org/10.1002/glia.23256; PMid:29134703 PMCid:PMC5765410

14. Yap V, Perlman JM. (2020). Mechanisms of brain injury in newborn infants associated with the fetal inflammatory response syndrome. Seminars in fetal & neonatal medicine. 25 (4): 101110. https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101110; PMid:32303463