Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 114-128. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).114128
Кислий А. О.¹, Кудерміна О. І.², Мозгова Г. П.³,  Пилявець Н. І.⁴, Чорна Л. С.^1
1Національний університет ‘Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка’, Україна
²Національна академія внутрішніх справ, м. Київ, Україна
³Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ
⁴КЗВО ‘Вінницька академія безперервної освіти’, Україна

Для цитування: Кислий АО, Кудерміна ОІ, Мозгова ГП, Пилявець НІ, Чорна Л.С. (2026). Розвиток соціоемоційного інтелекту жінок в умовах воєнного стану. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 114-128. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).114128.
Стаття надійшла до редакції 02.02.2026 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що характеризують процес розвитку соціоемоційного інтелекту жінок в умовах воєнного стану.
Феномен соціоемоційного інтелекту жінок в екстремальних умовах воєнного стану має в основі концепцію «емоційного інтелекту». Поєднання емоційного усвідомлення, саморегуляції, емпатії та конструктивного застосування емоцій для оптимізації когнітивної діяльності та соціальної взаємодії в кризових обставинах є необхідною складовою поведінкової структури жінок в умовах воєнного стану. Соціоемоційний інтелект є здатністю розуміння власних емоцій і мотивів, керування ними, а також розпізнання емоційних станів інших людей. В умовах воєнного стану психіка жінок піддається більшим навантаженням. Високий рівень соціоемоційного інтелекту сприяє ефективному подоланню стресових ситуацій і фрустрації; збереженню здатності до прийняття виважених рішень; підтриманню здорової комунікації в сім’ї, колективі та з дітьми. Систематизація специфічних деструктивних чинників війни, що впливають на психіку жінки, дає змогу виокремити психотравматичні наслідки, інтрапсихічні конфлікти, зниження когнітивного потенціалу та ризики виникнення соматичних розладів під впливом тривалого стресу. Гендерна специфіка емоційного реагування доводить визначальну роль соціальних норм і статево-рольової ідентифікації в українському соціокультурному просторі. Соціоемоційний інтелект є фундаментальним механізмом психологічної резильєнтності, що дає змогу жінкам, зокрема, внутрішньо переміщеним особам і волонтеркам, успішно диференціювати травматичні переживання, зберігати внутрішню рівновагу та будувати солідарні зв’язки в громаді. Динамічна природа процесу розвитку соціоемоційного інтелекту жінок в умовах воєнного стану відкриває перспективи для впровадження програм соціально-емоційного навчання, арт-терапевтичних технік і психологічних тренінгів, спрямованих на посттравматичне зростання.
Розвиток емпатії та навичок саморегуляції вважається критичною умовою збереження суб’єктності та ментального здоров’я жінок, а також запорукою їхнього ефективного лідерства в процесі повоєнного відновлення українського суспільства. Контроль емоцій в умовах воєнного стану має велике значення для прийняття раціональних рішень, забезпечення особистої безпеки і сприяння ефективним заходам реагування.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: соціоемоційний інтелект, умови воєнного стану, психологічна адаптація, резильєнтність, емоційна регуляція, ґендерна психологія, стресостійкість.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андросюк ВГ. (2014). Психологія екстремальної поведінки. Навчально-методичний комплекс. Укладач: ВГ. Андросюк. Навчально-науковий інститут заочного навчання НАВСУ. Київ: НАВСУ: 60.

2. Августюк М. (2021). Основні аспектні характеристики моделей емоційного інтелекту. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. 8: 3-9.

3. Бєлякова СМ, Злотнікова ІГ. (2022). Особливості емоційних переживань жінок середнього дорослого віку. Перспективи та інновації науки. Серія «Психологія». 9(14): 504-516. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/2311/2312.

4. Burkalo N. (2019). Psychological features of emotional intelligence. Psychological journal. 5(7): 34-49. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.7.3

5. Cheung-Blunden V, Blunden B. (2008). The emotional construal of war: Anger, fear and other negative emotions. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology. 14: 123-150. https://doi.org/10.1080/10781910802017289

6. Dean KK, Fles EH. (2016). The effects of independent and interdependent self-construals on reactions to transgressions: distinguishing between guilt and shame, Self and Identity. 15(1): 1-17. https://doi.org/10.1080/15298868.2015.1082500

7. Дерев’янко СП. (2016). Феноменологія емоційного інтелекту. Навч.-метод. посібник. Чернігів: 312.

8. Ґоулман Д. (2020). Емоційний інтелект. Пер. з англ. С.-Л. Гумецької. Харків: Віват: 512.

9. Гаврилькевич В, Олійник М. (2023). Гендерні особливості емоційного реагування на війну. Психологічні травелоги. 3: 100-112.

10. Грищенко СВ. (2019). Самовдосконалення особистості. Монографія. Чернігів, Видавництво «Десна Поліграф»: 192.

11. Іванова Т, Зозуля І. (2021). Гендерні особливості прояву тривоги та депресії. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 10: 68-76. URL: http://psy-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/10_2021/12.pdf.

12. Карпенко ЄВ. (2020). Психологія емоційного інтелекту в дискурсі життєздійснення особистості. Автореф. дис. … докт. психол. наук : 19.00.07. Острог: 38.

13. Kleinginna PR, Kleinginna AM. (1981). A categorized list of emotion definitions, with suggestions for a consensual denition. Motivation and Emotion. 5(4): 345-379. https://doi.org/10.1007/BF00992553

14. Клименко А. (2020). Шляхи розвитку емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. Λόгoσ. Онлайн. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6130.

15. Колісник РЯ. (2023). Феномен емоційного інтелекту в науковій літературі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2: 49-57.

16. Корольчук МС, Крайнюк ВМ. (2006). Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах. Київ: Ніка-Центр: 580.

17. Коцан ІЯ, Ложкін ГВ, Мушкевич МІ. (2011). Психологія здоров’я людини. За ред. ІЯ. Коцана. Луцьк: РВВ «Вежа»: 430.

18. Кулик НА, Гільова ЛЛ. (2017). Емоційний інтелект: аналіз сучасних західних досліджень. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 39: 79-90.

19. Кирієнко ЛА, Кушнарьов СВ. (2015). Психологічне забезпечення працівників ОВС та військовослужбовців Національної гвардії – учасників антитерористичної операції. Монографія. За ред. д-ра юрид. наук, професора ВО. Криволапчука. Київ: 123.

20. Лящ ОП. (2013). Емоційний інтелект як предмет психологічних досліджень. Проблеми сучасної психології. 22: 324-335.

21. Лящ ОП. (2015). Детермінанти та можливості формування емоційного інтелекту особистості. Науковий часопис НПУ імені МП. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 46 (70): 210-216.

22. Mayer J, Salovey P, Caruso D. (2004). Emotional Intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry. 15(3): 197-215. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1503_02; PMCid:PMC12184924

23. Міщиха ЛП, Кравченко ВЮ. (2024). Особливості психологічного благополуччя жінки у період середньої дорослості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2: 20-24. URL: http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/114/206.

24. Могиляста СМ. (2018). Аналіз теоретичних підходів до дослідження емоційного інтелекту особистості. Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. ГС. Костюка НАПН України. Психологія обдарованості. Київ. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.VI. 14: 362-369.

25. Москвін ІО, Поліщук ЛМ, Устянська ОВ. (2023). Особливості функціонування психоемоційних процесів людини під час надзвичайних ситуацій у воєнний час. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 4: 29-34. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.6.

26. Murthy RS, Lakshminarayana R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry. 5(1): 25-30. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC1472271/.

27. Предко ВВ, Сомова ОО. (2022). Вплив війни на зміну рівня стресу та стратегій збереження життєстійкості українців. Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. Серія: Психологія. 72(33): 89-98. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.4/16

28. Розіна І. (2023). Особистісні та емоційні детермінанти розвитку психічного здоров’я студентів. Перспективи та інновації науки. 4(22): 510-520. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/article/view/3759/3779.

29. Рибик ЛА. (2016). Вторинний посттравматичний стресовий розлад у дружин учасників бойових дій. Юридична психологія. 2 (19): 148-157.

30. Шиделко АВ, Мірик ЮВ. (2021). Сутнісні характеристики, поняття й структура емоційного інтелекту як психологічного феномену. Modern science: innovations and prospects : proceedings of I International scientific and practical conference (Stockholm, October 10-12, 2021). Stockholm: SSPG Publish: 337-345.

31. Старинська О. (2022). Проблема психологічної сутності понять «соціальний інтелект» та «емоційний інтелект»: науковий дискурс. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 3(56): 40-44.

32. Сургунд Н, Капустіна В. (2023). Експериментальне дослідження негативних емоційних станів в період війни. Психологічні травелоги. Науковий журнал. 1: 87-96. URL: https://elar.khmnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/fd510df7-88f0-4e1e-b107-83e70dcc4b49/content.

33. Ткалич М. (2021). Ґендерна психологія. Навч. посібник. Київ: Академвидав: 256.

34. Туриніна ОЛ. (2017). Психологія травмуючих ситуацій. Навч. посіб. Київ: ДП «Вид. дім «Персонал»: 160.

35. Веракіс АІ, Завалевський ЮІ, Левківський КМ. (2005). Основи психології. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. Харків-Київ: Либідь: 416.

36. Юрчук ДО, Миропольцева НІ. (2023). Емоційний стан особистості під час активних воєнних дій. Габітус. 54: 189-193. URL: http://habitus.od.ua/journals/2023/54-2023/36.pdf. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.54.36

37. Зарицька ВВ, Козарик ОС. (2020). Вплив соціальних чинників на розвиток емоційного інтелекту особистості. Теорія і практика сучасної психології. 2: 115-119.

38. Зарицька ВВ. (2021). Соціально-психологічні чинники розвитку емоційного інтелекту. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2: 19-22.