• Розвиток особистості дитини як цілеспрямована активність у процесі реалізації генетичної програми: психологічні особливості
ua До змісту Повний текст статті

Розвиток особистості дитини як цілеспрямована активність у процесі реалізації генетичної програми: психологічні особливості

Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).7(151): 87-92. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).8792
Грищенко С. В.1, Максимчук Б. А.2, Грищенко О. П.1, Максимчук І.  А.2, Єфремова О. П.1
1Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Україна
2Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

Для цитування: Грищенко СВ, Максимчук БА, Грищенко ОП, Максимчук ІА, Єфремова ОП. (2025). Розвиток особистості дитини як цілеспрямована активність у процесі реалізації генетичної програми: психологічні особливості. Сучасна педіатрія. Україна. 7(151): 87-92. doi: 10.15574/SP.2025.7(151).8792.
Стаття надійшла до редакції 06.08.2025 р., прийнята до друку 09.11.2025 р.

Мета – провести теоретичний аналіз наукових джерел, що описують психологічні особливості розвитку особистості дитини як цілеспрямовану активність у процесі реалізації генетичної програми.
Психологічні особливості розвитку особистості дитини обумовлені цілеспрямованою активністю у процесі реалізації генетичної програми. Медична генетика або генетика людини мають безпосереднє відношення до обґрунтування психологічних особливостей розвитку особистості дитини, що обумовлюється цілеспрямованою активністю а процесі реалізації генетичної програми. Розвиток особистості дитини є визначальним у взаємовідношеннях у процесі розвитку цілісної особистості дитини та окремих її психічних структур. Педагогічне управління розвитком особистості дитини – необхідний компонент розвитку особистості дитини, що обумовлений цілеспрямованою активністю в процесі реалізації генетичної програми. Психологічні особливості обумовлюють розвиток особистості дитини в процесі реалізації генетичної програми, мають відмінності в особистісному становленні дитини із нормотиповим розвитком і з особливим розвитком. Провідну роль у процесі розвитку особистості дитини відіграє взаємодія з оточенням дорослих. Формування самосвідомості дітей відбувається в процесі розвитку вибірково на основі навчання, виховання, соціалізації. Пристосування до соціальних умов існування в результаті виховання, навчання та соціалізації пов’язані із взаємодією особистості дитини в процесі розвитку в соціумі.
Розвиток особистості дитини залежить від пізнавальної активності та має розглядатися як вольова цілеспрямована дія, яка впливає на активність у пізнавальному процесі та формує самостійність у процесі пошуку відповідей на питання, що цікавлять дитину. Для розвитку особистості дитини важливими є три типи пізнавальної активності: активне пізнавальне спрямування на навколишнє середовище, пізнавальне спрямування, пізнавальна пасивність.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дитина, розвиток особистості, цілеспрямована активність, реалізація генетичної програми, психологічні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Allport GW. (1961). Pattern and Personality Growth. New York, NY: Holt, Rinehart and Winston.

2. Dionne-Dostie E, Paquette N, Lassonde M, Gallagher A. (2015). Multisensory integration and child neurodevelopment. Brain Sci. 5 (1): 32-57. https://doi.org/10.3390/brainsci5010032; PMid:25679116 PMCid:PMC4390790.

3. Дуткевич ТВ. (2012). Дитяча психологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури: 424. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Dutkevych_Tetiana/Dytiacha_psykholohiia.pdf.

4. Erikson E. (1963). Childhood and Society. 2nd ed.: 248.

5. Фаласеніді ТМ, Козак МЯ. (2017). Порушення сенсорної інтеграції у дітей з особливими потребами. Молодий вчений. 9: 102-105.

6. Фройд З. (1998). Вступ до психоаналізу. Einfuhrung in die Psychoanalyse. Лекції зі вступу до психоаналізу з новими висновками. Пер. з нім. Петро Таращук. Київ: Основи: 709.

7. Головаха Є, Кроник А. (2018). Психологічний час особистості. Київ: Наукова думка: 207.

8. Кліменко ЮО. (2017). Категорія часу у психологічній науці. Психологія і особистість. 1(11): 64-72.

9. Кононко О. (2002). Плекаймо у дітей життєдайне самостановлення. Дошкільне виховання. 2: 6-8.

10. Ладивір СО. (2015). Розвивальний потенціал гри: використовуємо сповна. Практичний психолог. Дитячий садок. 2: 4-8.

11. Lane SJ, Mailloux Z, Schoen S et al. (2019). Neural Foundations of Ayres Sensory Integration. Brain Sci. 9(7): 153. https://doi.org/10.3390/brainsci9070153; PMid:31261689 PMCid:PMC6680650.

12. Максименко СД та інш. (2023). Медична психологія. Підручник. За редакцією академіка Максименка СД. 3-е вид. доробл. і доповн. Київ: «Видавництво Людмила»: 512.

13. Maslow AH. (1943). A Theory of Human Motivation. Originally Published in Psychological Review. 50: 370-396. Classics in the History of Psychology. URL: https://psychclassics.yorku.ca/Maslow/motivation.htm. https://doi.org/10.1037/h0054346; PMCid:PMC8689106

14. Montessori M. (1921). The Montessori Method: Scientific Pedagogy. URL: https://montessoriua.com/download/books/metodu_naykovoi_podgotovki_1921.pdf.

15. Окушко ДО, Цурак АП, Бакалюк ТГ, Стельмах ГО. (2022). Сенсорна інтеграція в реабілітації дітей із затримкою психомоторного розвитку. Медсестринство. 1: 59-61.

16. Perrault TJJr, Rowland BA, Stein BE. (2012). The Organization and Plasticity of Multisensory Integration in the Midbrain. In: Murray MM, Wallace MT., editors. The Neural Bases of Multisensory Processes. Boca Raton (FL): CRC Press/Taylor & Francis. 15: PMID: 22593882. https://doi.org/10.1201/9781439812174-20

17. Radmilović G, Matijević V, Zavoreo I et al. (2016). Comparison of Psychomotor Development Screening Test and Clinical Assessment of Psychomotor Development. Acta Clin. Croat. 55 (4): 600-606. https://doi.org/10.20471/acc.2016.55.04.10; PMid:29117651

18. Рижак К та ін. (2023). Український глосарій монтессорі-термінів. MONTESSORI.UA: освітня організація. Філософські терміни. 1: 1.

19. Сіренко АГ. (2023). Основи загальної та медичної генетики. Івано-Франківськ: Видавець Супрун ВП.: 558.

20. Соколова ГБ. (2021). Часовий аспект образу Я у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. IX(100); 256: 69-72. https://doi.org/10.31174/SEND-PP2021-256IX100-14.

21. Жирна ІС. (2020). Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення із структурою множини та числом. Майстерність комунікації у мистецькій і професійній освіті. Збірник наукових праць. За заг. редакцією НЄ Колесник, ОМ Піддубної, ОМ. Марущак. Житомир: ФОП «НМ Левковець». ІІ: 49-53.