- Розлади ендотеліальної функції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19
Розлади ендотеліальної функції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 106-112; doi 10.15574/PP.2023.94.106
Муквіч О. М., Омельченко Л. І., Матвієнко І. М., Ігнатова Т. Б., Вдовіна Н. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
Для цитування: Муквіч ОМ, Омельченко ЛІ, Матвієнко ІМ, Ігнатова ТБ, Вдовіна НМ. (2023). Розлади ендотеліальної функції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 106-112; doi 10.15574/PP.2023.94.106.
Стаття надійшла до редакції 05.03.2023 р.; прийнята до друку 30.05.2023 р.
Мета – вивчити особливості клінічного стану та стану ендотеліальної функції як одного з маркерів розвитку серцево-судинних захворювань у дітей після перенесеної інфекції, викликаної SARS-CoV-2.
Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які перехворіли на COVID-19 та мали лабораторне підтвердження перенесеного захворювання. Оцінку функціонального стану ендотелію судин середнього калібру проведено за допомогою дослідження динаміки кровотоку в плечовій артерії та зміни її діаметра в стані спокою і під час реактивної гіперемії після оклюзійної проби. Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм «Statistica 10.0 for Windows» методом варіаційної статистики. Для оцінки достовірності різниць середніх величин розраховано t-критерій Стьюдента.
Результати. Вивчення стану ендотеліальної функції у власному дослідженні показало, що 85,4% дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19, мали ознаки ендотеліальної дисфункції, переважно у вигляді гіпоергічної (32,9%) та парадоксальної (30%) форм, тоді як нормоергічна функція ендотелію виявлялася тільки в 14,6% дітей. У групі дітей, які не хворіли на COVID-19, за результатами оцінки функції ендотелію переважала нормоергічна форма (80,0% дітей), гіперергічна ендотеліальна дисфункція відмічалася у 13,3% дітей, гіпоергічна – у 6,7% дітей. Парадоксальна ендотеліальна дисфункція не спостерігалася в жодної дитини з цієї групи.
Висновки. Перенесений COVID-19 має негативні наслідки на функцію ендотелію і спричиняє розвиток ендотеліальної дисфункції незалежно від тяжкості перебігу хвороби. Отримані дані обґрунтовують необхідність подальшого дослідження з метою розроблення доступного та малозатратного алгоритму рутинного виявлення когорти дітей з маркерами ураження серцево-судинної системи для запобігання розвитку хронічної патології.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, ендотеліальна дисфункція, постковідний синдром
ЛІТЕРАТУРА
1. Anderson T, Meredith I, Yeung A, Frei B, Selwyn A, Ganz P. (1995). The effect of cholesterollowering and antioxidant therapy on endothelium-dependent coronary vasomotion. N. Engl. J. Med. 332: 488-493. https://doi.org/10.1056/NEJM199502233320802; PMid:7830729
2. Авдеева ИВ, Полежаева КН, Бурко НВ и др. (2022). Влияние инфекции SARS-CoV-2 на структурно-функциональные свойства артерий. University proceedings. Volga region. Medical sciences: 2. https://doi.org/10.21685/2072-3032-2022-2-2.
3. Bonetti P, Lerman L, Lerman A. (2003). Endothelial dysfunction – a marker of atherosclerotic risk. Arterioscl. Throm. Vas. 23: 168-175. https://doi.org/10.1161/01.ATV.0000051384.43104.FC; PMid:12588755
4. Bradley VC, Kuriwaki S, Isakov M et al. (2020). Unrepresentative big surveys significantly overes- timate US vaccine uptake. Nature: 695-700. https://doi.org/10.1038/s41586-021-04198-4; PMid:34880504 PMCid:PMC8653636
5. Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK et al. (2020). Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS- CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study. Lancet Child Adolesc Health. 4 (9): 669-677. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(20)30215-7; PMid:32653054
6. Flammer A, Anderson T, Celermajer D et al. (2012). The assessment of endothelial function: from research into clinical practice. Circulation. 126: 753-767. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.112.093245; PMid:22869857 PMCid:PMC3427943
7. Flammer A, Sudano I, Hermann F et al. (2008). Angiotensin-converting enzyme inhibition improves vascular function in rheumatoid arthritis. Circulation. 117: 2262-2269. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.734384; PMid:18427133
8. Gao Y-P, Zhou W, Huang P-N et al. (2022). Persistent Endothelial Dysfunction in Coronavirus Disease-2019 Survivors Late After Recovery. Front. Med. 9: 809033. https://doi.org/10.3389/fmed.2022.809033; PMid:35237624 PMCid:PMC8882598
9. Gewaltig MT, Kojda G. (2002). Vasoprotection by nitric oxide: mechanisms and therapeutic potential. Cardiovasc. Res. 55 (2): 250-260. https://doi.org/10.1016/S0008-6363(02)00327-9; PMid:12123764
10. Ігнатова ТБ. (2015). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними триплексного ультразвукового дослідження. Современная педиатрия. 8 (72): 54-56. https://doi.org/10.15574/SP.2015.72.54
11. Jung F, Krüger-Genge A, Franke RP et al. (2020). COVID-19 and the endothelium. Clin. Hemorheol. Microcirc. 75 (1): 7-11. https://doi.org/10.3233/CH-209007; PMid:32568187 PMCid:PMC7458498
12. Коваленко СВ. (2020). Досвід застосування методів синдромно-патогенетичної терапії при пневмонії, спричиненій COVID-19, в умовах пульмонологічного відділення. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 13-14: 481-482.
13. Koyama Y. (2013). Endothelin systems in the brain: Involvement in pathophysiological responses of damaged nerve tissues. Biomolecular Concepts. 4 (4): 335-347. https://doi.org/10.1515/bmc-2013-0004; PMid:25436584
14. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2016). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними біохімічного методу дослідження. Перинатология и педиатрия. 4 (68): 86-88. https://doi.org/10.15574/PP.2016.68.86.
15. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2015). Спосіб оцінки ендотеліальної функції дітей. Патент України на корисні моделі № 97120.
16. Maier CL, Truong AD, Auld SC et al. (2020). COVID-19-associated hyperviscosity: a link between inflammation and thrombophilia? Lancet. 395 (10239): 1758-1759. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31209-5; PMid:32464112
17. McGonagle D, Sharif K, O'Regan A, Bridgewood C. (2020). The role of cytokines including Interleukin-6 in COVID-19 induced pneumonia and macrophage activation syndrome-like disease. Autoimmun Rev. 19 (6): 102537. Epub 2020 Apr 3. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2020.102537; PMid:32251717 PMCid:PMC7195002
18. Monteil V, Prado P, Hagelkrüys A et al. (2020). Inhibition of SARS-CoV-2 infections in engineered human tissues using clinical-grade soluble human ACE2. Cell. 181 (4): 905-913.e7. Epub 2020 Apr 24. URL: https://www.cell.com/pbassets/products/coronavirus/CELL_CELL-D-20-00739.pdf. https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.04.004; PMid:32333836 PMCid:PMC7181998
19. Multisystem inflammatory syndrome (MIS-C). (2021). Information for Pediatric Healthcare Providers. URL: https://www.cdc.gov/mis/index.html (last accessed 25.06.2021).
20. НАМН України. (2019). Звіт про НДР Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. 1: 1-57.
21. Panigada M, Bottino N, Tagliabue P et al. (2020). Hypercoagulability of COVID-19 patients in intensive care unit: A report of thromboelastography findings and other parameters of hemostasis. JTH. 18 (7): 1738-1742. https://doi.org/10.1111/jth.14850; PMid:32302438 PMCid:PMC9906150
22. Pober JS, Sessa WC. (2007). Evolving functions of endothelial cells in inflammation. Nat Rev Immunol. 7: 803-815. https://doi.org/10.1038/nri2171; PMid:17893694
23. Sagaydachniy АА. (2018, Sep). Reactive hyperemia test: methods of analysis, mechanisms of reaction and prospects. Regional Blood Circulation and Microcirculation. 17 (3): 5-22. https://doi.org/10.24884/1682-6655-2018-17-3-5-22
24. Stephenson T, Shafran R, De Stavola B et al. (2021). Long COVID and the mental and physical health of children and young people: national matched cohort study protocol (the CLoCk study). BMJ Open. 11 (8): e052838. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-052838; PMid:34446502 PMCid:PMC8392739
25. Taddei S, Virdis A, Ghiadoni L, Mattei P, Salvetti A. (1998). Effects of angiotensin converting enzyme inhibition on endothelium-dependent vasodilatation in essential hypertensive patients. J. Hypertens. 16: 447-456. https://doi.org/10.1097/00004872-199816040-00006; PMid:9797190
26. Urano T, Suzuki Y. (2012). Accelerated fibrinolysis and its propagation on vascular endothelial cells by secreted and retained tPA. J Biomed Biotechnol: 208108. https://doi.org/10.1155/2012/208108; PMid:23118500 PMCid:PMC3478939
27. Varga Z, Flammer A, Steiger P et al. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 395 (2): 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5; PMid:32325026
28. Wright FL, Vogler TO, Moore EE et al. (2020). Fibrinolysis shutdowncorrelates to thromboembolic events in severe COVID-19 infection. J Am Coll Surg. 231 (2): 193-203.e1. Epub 2020 May 15. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2020.05.007; PMid:32422349 PMCid:PMC7227511
