Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 8(120): 16-22. doi 10.15574/SP.2021.120.16
Бекетова Г. В.¹, Савінова К. Б.¹, Мозгова Г. П.², Бекетова Н. В.^2
1Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, Україна

Для цитування: Бекетова ГВ, Савінова КБ, Мозгова ГП, Бекетова НВ. (2021). Роль здоров'язберігаючих технологій у збереженні здоров'я школярів. Сучасна педіатрія. Україна. 8(120): 16-22. doi 10.15574/SP.2021.120.16.
Стаття надійшла до редакції 14.09.2021 р., прийнята до друку 07.12.2021 р.

Збереження здоров'я школярів є важливою і актуальною проблемою для охорони здоров'я дітей. У зв'язку з цим активно розробляються здоров'язберігаючі технології (ЗЗТ), впровадження яких дає змогу зберегти той рівень здоров'я, з яким дитина прийшла до школи.
Мета — оцінити вплив ЗЗТ «Навчання у русі» на стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку.
Матеріали та методи. У комунальному закладі «Київська обласна дитяча лікарня» м. Боярка проведено поглиблене комплексне клініко-інструментальне обстеження 153 дітей перед вступом до школи і протягом навчання в І–ІV класах, серед дітей було 65 учнів середньої школи (СШ) № 287 м. Києва, де впроваджено ЗЗТ «Навчання у русі» професора Дубогай О.Д., — І (основна) група, а також 88 учнів CШ № 3 м. Боярка Київської області, які навчалися за загальноприйнятими методиками, — ІІ (контрольна) група.
Результати. У разі застосування ЗЗТ «Навчання у русі» після закінчення початкової школи питома вага дітей з гармонійним розвитком збільшилася з 27,7% до 63,9% (р<0,05) на тлі нормалізації маси тіла (з 20,0% до 16,7%), тоді як у контрольній групі таких змін не було (38,6% і 41,7% відповідно) при зростанні частки учнів з ожирінням і надлишковою масою тіла (з 33,4% до 50,0%) (р<0,05). Застосування ЗЗТ «Навчання у русі» достовірно підвищило адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку та позитивно вплинуло на функціональний стан їхньої серцево-судинної системи: за індексом Баєвського (97,2% проти 33,3% у контрольній групі) (р<0,05); за даними проби Руф'є, високий та вищий за середній рівень функціонального резерву серця після закінчення початкової школи мали відповідно 77,6% і 8,4% учнів (р<0,001); за результатами клініко-ортостатичної проби, частка учнів із фізіологічною реакцією гемодинаміки після зміни положення тіла зросла з 64,6% до 100,0%, а в контрольній групі — знизилася з 65,9% до 44,4%. При цьому доказано, що впровадження ЗЗТ «Навчання у русі» нівелює різницю в стані адаптативно-резервних можливостей серед як 6, так і 7-річних дітей. ЗЗТ «Навчання у русі» також позитивно вплинуло на функціональний стан дихальної системи у школярів за рахунок збільшення задовільного показника екскурсії грудної клітки (з 41,5% до 88,9%) (р<0,05), задовільних даних проби Штанге (з 67,0% до 87,0%), високого показника життєвого індексу (з 58,5% до 97,2%), що супроводжувалося високим рівнем антиінфекційної резистентності учнів молодшого шкільного віку зі зменшенням кількості пропусків занять унаслідок гострих респіраторних інфекцій за рік на одного учня (18,7 і 15,9 доби в І і ІV класах відповідно); їх ускладнень (15,1% і 3,5% проти 14,9% і 16,2% у контрольній групі); у ІV класі жодного разу не хворіли 16,3% дітей, а в контрольній групі — лише 5,25% (р<0,05). В основній групі знизилася частка дітей із функціональними розладами серцево-судинної системи (із 30,8% до 8,3%) (р<0,001), а в контрольній групі — збільшилася (з 46,6% до 58,3%) на тлі достовірного приросту порушень опорного-рухового апарату (з 29,5% до 44,4%), хвороб органів травлення (з 21,9% до 36,0%), дихання (з 7,9% до 44,4%) та ендокринної системи (з 32,5% до 50,0%) (р<0,05). За 4 роки застосування ЗЗТ в основній групі спостерігалася позитивна динаміка щодо зниження кількості дітей з високим рівнем тривожності, у контрольній групі питома вага дітей з високим рівнем тривожності, навпаки, зросла, що негативно вплинуло як на загальний стан здоров'я учнів, так і на шкільну успішність.
Висновки. Отримані результати дослідження підтвердили, що впровадження ЗЗТ «Навчання у русі» сприяє збереженню того рівня здоров'я, з яким дитина прийшла до школи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: здоров'язберігаючі технології, школярі, здоров'я, фізична активність, оптимальне харчування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alcaraz A, Pichon-Riviere A, Palacios A, Bardach A, Balan D, Perelli L, Ciapponi A. (2021). Sugar Sweetened Beverages Attributable Disease Burden and the Potential Impact of Policy Interventions: A Systematic Review of Epidemiological and Decision Models. BMC Public Health. 21: 1460. https://doi.org/10.1186/s12889-021-11046-7; PMid:34315428 PMCid:PMC8317409

2. Бекетова ГВ, Савінова КБ, Дубогай ОД, Міщерська ГД. (2018). Вплив здоров'язберігаючих технологій на стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Современная педиатрия. 8(96): 17–22. https://doi.org/10.15574/SP.2018.96.17.

3. Benz J, Blakey C, Oppenheimer CC, Scherer H, Robinson WT. (2013). The healthy people initiative: Understanding the user's perspective. Journal of Public Health Management and Practice. 19 (2): 103-109. https://doi.org/10.1097/PHH.0b013e318254cc31; PMid:23358287

4. Bhardwaj B, O'Keefe EL, O'Keefe JH. (2016). Death by carbs: added sugars and refined carbohydrates cause diabetes and cardiovascular disease in Asian Indians. Missouri medicine. 113 (5): 395.

5. Бойченко Т. (2005). Валеологія — мистецтво бути здоровим. Здоров'я та фізична культура. 2: 1–4.

6. CDC. (2020). Physical Activity. Facts. Healthy Schools. URL: www.cdc.gov.

7. CDC. (2021). Benefits of Physical Activity. Centers for Disease Control and Prevention.https://www.cdc.gov/physicalactivity/basics/index.htm.

8. Didier J et al. (2021). Supporting every school to become a foundation for healthy lives. The Lancet Child & Adolescent Health.

9. Дудіна ОО, Терещенко АВ. (2014). Ситуаційний аналіз стану здоров'я дитячого населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 60 (2): 49–57.

10. Гозак СВ. (2012). Вплив чинників навчального процесу на показники здоров'я школярів. Довкілля та здоров'я. 3: 17–20.

11. Hay SI, Abajobir AA, Abate KH, Abbafati C, Abbas KM, Abd—Allah F, Ciobanu LG. (2017). Global, regional, and national disability-adjusted life-years (DALYs) for 333 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 195 countries and territories, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet. 390 (10100): 1260–1344.

12. Кабінет Міністрів України. (2021). «Про затвердження норм та Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку». Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2021 року № 305.

13. Кабінет Міністрів України. (2021). Постанова Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 р № 3260.

14. Квашніна ЛВ. (2000). Поняття адаптації і адаптованість як інтегративний показник здоров'я (огляд літератури). Перинатологія та педіатрія. 1: 14–17.

15. Long Steven W. (2021). Lifestyle Management: Achieving & Maintaining Good Healt. URL: niu.edu.tw.

16. Лук'янова ОМ, Квашніна ЛВ. (2004). Стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку та шляхи його корекції. Перинатологія та педіатрія. 1: 3–5.

17. MacGregor GA, Hashem KM. (2014). Action on sugar-lessons from UK salt reduction programme. The Lancet. 383 (9921): 929-931. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)60200-2

18. MedlinePlus. (2021). Health Risks of an Inactive Lifestyle. URL: medlineplus.gov.

19. Meier T et al. (2017). Global burden of sugar-related dental diseases in 168 countries and corresponding health care costs. Journal of dental research. 96.8: 845-854. https://doi.org/10.1177/0022034517708315; PMid:28489474

20. NSW. (2014). Healthy Eating: Why should I make healthy food choices? URL: Livelifewell.nsw.gov.au.

21. Оржеховська ВМ. (2007). Словник основних термінів і понять з превентивного виховання. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф»: 200.

22. Patel SR, Hu FB. (2007). Short sleep duration and weight gain: a systematic review. Obesity. 16 (3): 643-653. https://doi.org/10.1038/oby.2007.118; PMid:18239586 PMCid:PMC2723045

23. Семенова НО, Левчук МВ. (2007). Технологія проектування школи сприяння здоров'ю. Виховна робота в школі. 4: 4–15.

24. Sithey G, Li M, Thow AM. (2018). Strengthening non-communicable disease policy with lessons from Bhutan: linking gross national happiness and health policy action. Journal of public health policy. 39 (3): 327-342. https://doi.org/10.1057/s41271-018-0135-y; PMid:29950574

25. Смирнов НК. (2002). Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. Москва: АПК и ПРО: 121.

26. Te Morenga L, Mallard S, Mann J. (2012). Dietary sugars and body weight: systematic review and meta-analyses of randomized controlled trials and cohort studies. BMJ. 346 (15; 3): e7492. https://doi.org/10.1038/s41598-019-44097-3; PMid:31197192 PMCid:PMC6565732

27. US Department of Health and Human Services. (2016). Federal Prevention Initiatives Archived at the Wayback Machine. https://www.coursehero.com/file/p4bhigh/Federal-Prevention-Initiatives-Archived-2016-06-15-at-the-Wayback-Machine-US/

28. Ващенко О, Свириденко С. (2006). Готовність вчителя до використання здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі. Здоров'я та фізична культура. 8: 1–6.

29. Волкова ІВ, Марінушкіна ОЄ, Покроєва ЛД, Рябова ЗВ. (2007). Становлення шкіл сприяння здоров'ю. Харків: ХОНМІБО: 40.

30. White MP, Alcock I, Grellier J, Wheeler BW, Hartig T, Warber SL, Fleming LE. (2019). Spending at least 120 minutes a week in nature is associated with good health and wellbeing. Scientific reports. 9 (1): 1-11. https://doi.org/10.1038/s41598-019-44097-3; PMid:31197192 PMCid:PMC6565732

31. WHO. (2006). Constitution of the World Health Organization — Basic Documents: 45.

32. WHO. (2019). Nutrients. World Health Organization.