Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 4(84): 35-40; doi 10.15574/PP.2020.84.35
Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю., Нерознак Ю. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М.Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Нерознак ЮП. (2020). Роль профілактики дефіциту вітаміну D у поліпшенні акушерських, перинатальних та віддалених результатів. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(84): 35–40; doi 10.15574/PP.2020.84.35
Стаття надійшла до редакції 21.08.2020 р.; прийнята до друку 12.12.2020 р.

Профілактиці дефіцитних станів під час вагітності приділяється велика увага, оскільки вони негативно впливають не лише на метаболічні процеси, у тому числі в фетоплацентарному комплексі, але й на стан плода, новонародженого, фізичний та розумовий розвиток дитини в подальшому житті. Узагальнюючи рекомендації щодо застосування вітаміну D під час вагітності, слід зауважити, що звичайна профілактична доза становить 400 МО/добу з першого триместру. Однак потрібно розглянути можливість використання коригувальних доз у другому і третьому триместрах, коли відбувається ріст та розвиток скелету плода. Висока доза вітаміну D (2000 МО/добу) рекомендована жінкам із групи високого ризику розвитку гіпертензивних ускладнень вагітності (прееклампсія в анамнезі, зокрема та, що виникла в терміні до 28 тижнів, артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок), а також вагітним із коморбідністю (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, серцево-судинна патологія, запальні захворювання кишечника, онкологічна патологія). Для жінок із групи ризику дефіциту вітаміну D рекомендована доза становить щонайменше 1000 МО/добу. У разі підтвердженого дефіциту вітаміну D (<25–30 нмоль/л) застосовується коригувальна доза 2000–4000 МО/добу протягом 11 тижнів для забезпечення кумулятивної дози близько 150 000 або 300 000 одиниць у другому або третьому триместрах. Сьогодні на фармацевтичному ринку України представлена достатня кількість препаратів вітаміну D, серед яких слід звернути увагу на «Олідетрим» (Польфарма, Польща) у формі масляного розчину в капсулах, яка забезпечує повноту його всмоктування і засвоєння. Залежно від дозування кожна капсула препарату містить 2000 МО або 4000 МО вітаміну D₃ (холекальциферолу). Окрім жиророзчинної форми, в Україні зареєстрований та успішно застосовується препарат вітаміну D Аквадетрим® (Польфарма, Польща) — унікальна форма випуску вітаміну D₃ на основі наноміцел, які забезпечують найкращу абсорбцію вітаміну D у кишечнику.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вітамін D, дефіцит, вагітність, плід, профілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynaecologists. (2011). Committee opinion. Committee on Obstetric Practice. Vitamin D: Screening and supplementation during pregnancy. Obstetrics&Gynecology. 118 (1): 197-198. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318227f06b; PMid:21691184

2. Barrera D, Noyola-Martinez N, Avila E, Halhali A, Larrea F, Diaz L. (2012). Calcitriol inhibits interleukin-10 expression in cultured human trophoblasts under normal and inflammatory conditions. Cytokine. 57 (3): 316-321. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2011.11.020; PMid:22182686

3. Bikle DD, Gee E, Halloran B, Haddad JG. (1984). Free 1,25-dihydroxyvitamin D levels in serum from normal subjects, pregnant subjects, and subjects with liver disease. J Clin Invest. 74 (6): 1966-1971. https://doi.org/10.1172/JCI111617; PMid:6549014 PMCid:PMC425383

4. Brustad N, Garland J, Thorsen J, Sevelsted A et al. (2020). Effect of High-Dose vs Standard-Dose Vitamin D Supplementation in Pregnancy on Bone Mineralization in Offspring Until Age 6 Years A Prespecified Secondary Analysis of a Double-Blinded, Randomized Clinical Trial. JAMA Pediatr. 174 (5): 419-427. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2019.6083; PMid:32091548

5. Cleal JK, Day PE, Simner CL et al. (2015). Placental amino acid transport may be regulated by maternal vitamin D and vitamin D-binding protein: results from the Southampton Women's Survey. Br J Nutr. 113: 1903-1910. https://doi.org/10.1017/S0007114515001178; PMid:25940599 PMCid:PMC4498463

6. Cooper C, Harvey NC, Bishop NJ et al. (2016). Maternal gestational vitamin D supplementation and offspring bone health (MAVIDOS): a multicentre, double-blind, randomised placebo-controlledtrial. Lancet. 4 (5): 393-402.

7. Dror DK, Allen LH. (2010). Vitamin D inadequacy in pregnancy: biology, outcomes, and interventions. Nutrition Reviews. 68: 465-477. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2010.00306.x; PMid:20646224

8. Harvey NC, Holroyd C, Ntani G et al. (2014). Vitamin D supplementation in pregnancy: a systematic review. Health Technol Assess. 18: 45. https://doi.org/10.3310/hta18450; PMCid:PMC4124722

9. Harvey NC, Moon RJ, Sayer AA et al. (2013). Southampton Women's Survey Study Group. Maternal antenatal vitamin D status and offspring muscle development: findings from the Southampton Women's Survey. J Clin Endocrinol Metab. 99: 330-337. https://doi.org/10.1210/jc.2013-3241; PMid:24178796 PMCid:PMC3880861

10. Holick MF. (2004). Vitamin D: importance in the prevention of cancers, Type 1 diabetes, heart disease, and osteoporosis. Am J Clin Nutr. 79: 362-371. https://doi.org/10.1093/ajcn/79.3.362; PMid:14985208

11. Holick MF. (2007). Vitamin D deficiency. New England Journal of Medicine. 357: 266-281. https://doi.org/10.1056/NEJMra070553; PMid:17634462

12. Holick MF. (2009). Vitamin D status: measurement, interpretation, and clinical application. Annals of Epidemiology. 19: 73-78. https://doi.org/10.1016/j.annepidem.2007.12.001; PMid:18329892 PMCid:PMC2665033

13. Javaid MK, Crozier SR, Harvey NC et al. (2006). Maternal vitamin D status during pregnancy and childhood bone mass at age 9 years: a longitudinal study. Lancet. 367: 36-43. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(06)67922-1

14. Motamed S, Nikooyeh B, Kashanian M et al. (2020). Evaluation of the efficacy of two doses of vitamin D supplementation on glycemic, lipidemic and oxidative stress biomarkers during pregnancy: a randomized clinical trial. BMC Pregnancy Childbirth. 20: 619. https://doi.org/10.1186/s12884-020-03311-1; PMid:33054794 PMCid:PMC7556979

15. Ross C, Taylor CL, Yaktine AL, Del Valle HB. (2011). Institute of Medicine (US) Committee. Dietary reference intakes for calcium and vitamin D. Washington DC: National Academy Press. https://doi.org/10.17226/13050

16. SACN. (2016). Vitamin D and Health. Scientific Advisory Committee on Nutrition (SACN).

17. Thorne-Lyman A, Fawzi WW. (2012). Vitamin D during pregnancy and maternal, neonatal and infant health outcomes: a systematic review and meta-analysis. Paediatric and Perinatal Epidemiology. 26 (1): 75-90. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2012.01283.x; PMid:22742603 PMCid:PMC3843348

18. Wagner CL, Greer FR. (2008). Prevention of rickets and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. American Academy of Pediatrics Section on Breastfeeding, American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. Pediatrics. 122: 1142-1152. https://doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996

19. Wagner CL, Hollis BW, Kotsa K. (2017). Vitamin D administration during pregnancy as prevention for pregnancy, neonatal and postnatal complications. Reviews in Endocrine Metabolism Disorders. 18: 307-322. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9414-3; PMid:28214921

20. Wei SQ et al. (2012). Longitudinal vitamin D status in pregnancy and the risk of pre-eclampsia. BJOG: International Journal of Obstetrics and Gynaecology. 119: 832-839. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2012.03307.x; PMid:22462640

21. Wei SQ, Audibert F, Hidiroglou N, Sarafin K, Julien P, Wu Y, Luo ZC, Fraser WD. (2012). Longitudinal vitamin D status in pregnancy and the risk of pre-eclampsia. BJOG. 119 (7): 832-839. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2012.03307.x; PMid:22462640

22. Wei S-Q, Qi H-P, Luo Z-C et al. (2013). Maternal vitamin D status and adverse pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis. The Journal of Maternal-fetal&neonatal medicine. 26 (9): 889-899. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.765849; PMid:23311886

23. Xu L, Lee M, Jeyabalan A, Roberts JM. (2014). The relationship of hypovitaminosis D and IL-6 in preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 210 (2):149. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.09.037; PMid:24080305 PMCid:PMC4040267