HEALTH OF WOMAN. 2020.9-10(155-156): 71-75; doi 10.15574/HW.2020.155-156.71
Маланчук Л. М., Піцик І. Б., Маланчук А. С., Мартинюк В. М., Маланчук С. Л.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Проблема захворювань шийки матки набула особливої актуальності, що зумовлено зростанням частоти даної патології та порушенням генеративної функції організму жінки. Складні соціально-економічні та несприятливі екологічні умови України, які сприяють розвитку стану хронічного дистресу, неадекватна репродуктивна поведінка призводять до виникнення новоутворень шийки матки. Важливу роль імунного захисту статевого тракту належить мікробіоценозу піхви. Аналізуючи особливості анатомічної будови репродуктивної системи, фізичні, хімічні та імунологічні варіації змін ендотелію статевого тракту залежно від віку жінки, а також фази менструального циклу, встановлено, що порушення нормоценозу піхви є тригером патології шийки матки.
Згідно з даними світової літератури, існує тісний взаємозв’язок між інфекцією, що передається статевим шляхом, та розвитком цервікальної неоплазії. Ще у 70-х роках ХХ сторіччя Харальд Цур Хаузен зробив важливий крок у вивченні патогенезу раку шийки матки і визначив провідну роль у цьому процесі онкогенних типів вірусу папіломи людини.
Попередження розвитку злоякісних новоутворень шийки матки, які посідають п’яте місце у структурі онкогінекологічної патології у нашій державі та друге місце серед онкологічної захворюваності, є нагальною проблемою і відповідає принципам сучасної концепції медицини.
Ключові слова: патологія шийки матки, вірус папіломи людини, мікробіоценоз піхви.

ЛІТЕРАТУРА

1. Байрамова Г.Р., Баранов И.И., Ежова Л.С., Трофимов Д.Ю., Припутневич Т.В., Амирханян А.С., Старинская А.М. Плоскоклеточные интраэпителиальные поражения шейки матки: возможности ранней диагностики и тактики ведения пациенток // Доктор.Ру. – 2019. – № 11 (166). – С. 61–67.

2. Fokom Domgue J, Messick C, Milbourne A, Guo M, Salcedo MP, Dahlstrom KR, Chiao EY, Deshmukh AA, Sturgis EM, Schmeler KM. Prevalence of high-grade anal dysplasia among women with high-grade lower genital tract dysplasia or cancer: Results of a pilot study. Gynecol Oncol. 2019 May;153(2):266-270. https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2019.02.024; PMid:30827725 PMCid:PMC7104617

3. Берлев И.В., Бахидзе Е.В., Архангельская П.А. Значение оценки нарушений биоценоза влагалища в аспекте диагностики и лечения преинвазивных неоплазий шейки матки // Ж. акуш.и жен. болезн. – 2015. – № 5.

4. Вдовиченко Ю.П. Бактеріальний вагіноз – монотерапія комбінованими препаратами / Ю.П. Вдовиченко, О.М. Гопчук // Здоровье женщины. – 2016. – № 1. – С. 132–136. https://doi.org/10.15574/HW.2016.107.132

5. Дюдюн А.Д., Кружнова О.В. Комплексне лікування хворих на бактеріальний вагіноз з урахуванням мікробіотичних та імунних порушень / А.Д. Кружнова, О.В. Дюдюн, В.В. Гладишев // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2013. – № 1–4. – С. 21–29.

6. Жорж О.Н., Мирзабалаева А.К. Цитоморфологическая характеристика эпителия шейки матки при хроническом рецидивирующем кандидозе гениталий и бактериальном вагинозе // Проблемы медицинской микологии. – 2009. – № 2.

7. Менухова Ю.Н. Бактериальный вагиноз: этиопатогенез, клинико-лабораторные особенности // Ж. акуш. и жен. болезн. – 2013. – № 4.

8. Нагорна В.Ф. Бактеріальний вагіноз: інтерпретація даних клінічних та параклінічних досліджень / В.Ф. Нагорна, Т.Я. Москаленко, А.А. Гриценко, Г.С. Манасова, В.В. Шухтін, І.М. Шухтіна // Врачебное дело. – 2016. – № 7–8. – С. 96–99.

9. Пестрикова Т.Ю., Юрасова Е.А., Котельникова А.В. Бактериальный вагиноз, сочетанный с цервицитом: эффективность лечения // Доктор.Ру. – 2018. – № 6 (150). – С. 30–33.

10. Саврун С.С. Морфологічні та імуногістохімічні маркери плоскоклітинних дисплазій шийки матки / С.С. Саврун, Т.Д. Задорожна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2012. – № 2. – С. 137–139.

11. Grema BA, Aliyu I, Michael GC, Mafala MB. Diagnosing Premalignant Lesions of Uterine Cervix in A ResourceConstraint Setting: A Narrative Review. West Afr J Med. 2019. Jan-Apr;36(1):48-53.

12. Селихова М.С., Смольянинов А.А. Новые возможности в лечении вагинальных инфекций // Акушерство и гинекология: Новости. Мнения. Обучение. – 2019. – № 1 (23).

13. Рачковская В.В., Горбунов А.П., Пашов Л.В., Волкова Л.В. Применение масс-спектрометрии при диагностике патологии шейки матки (обзор литературы) // Сибирское медицинское обозрение. – 2020. – № 3 (123). – С. 30–37. https://doi.org/10.20333/2500136-2020-3-30-37

14. Чилова Р.А., Проклова Г.Ф., Гончаренко Н.В. Проблемы дифференциальной диагностики и лечения бактериального вагиноза // РМЖ. Мать и дитя. – 2020. – № 1. – С. 77–82, 124–127.

15. Аминодова И.П., Посисеева Л.В. Рецидивирующая дисплазия шейки матки – факторы риска и возможности их коррекции. Перспективы этапной терапии // Research’n Practical Medicine Journal. – 2016. – Спецвыпуск.

16. Анализ результатов кольпоскопии в диагностике неоплазий шейки матки / Лабзина М.В., Лабзина Л.Я., Нечайкин А.С. и др. // Бюллетень науки и практики. – 2020. – № 2. – С. 103–105.

17. Gomes de Oliveira G, Eleutério RMN, Silveira Gonçalves AK, Giraldo PC, Eleutério J Jr. Atypical Squamous Cells in Liquid-Based Cervical Cytology: Microbiology, Inflammatory Infiltrate, and Human Papillomavirus-DNA Testing. Acta Cytol. 2018;62(1):28-33. https://doi.org/10.1159/000481654; PMid:29130974

18. Белокриницкая Т.Е., Пономарева Ю.Н., Бунина Е.Н. Клинико-эпидемиологические аспекты заболеваний шейки матки, ассоциированных с вирусами папиллом // Дальневосточный медицинский журнал. – 2005. – № 1. – С. 88–92.

19. Блесманович А.Е., Петров Ю.А., Алехина А.Г. Факторы риска и превентивная диагностика рака шейки матки // Здоровье и образование в XXI веке. – 2019. – № 1. – С. 23–29.

20. Венедиктова М.Г., Саранцев А.Н., Морозова К.В., Оруджова К.Ф. Современный взгляд на комплексную терапию дисплазии шейки матки в условиях инфицирования вирусом папилломы человека // РМЖ. Мать и дитя. – 2019. – № 3. – С. 46–51.

21. Гнатко О.П. Діагностичне значення маркерів проліферації у визначенні ступеня важкості передракових станів шийки матки / О.П. Гнатко, Н.Г. Скурятіна, Т.А. Бережна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2018. – № 1. – С. 56–61.

22. Джалалова П.М., Томилова И.К., Алексахина Е.Л., Лапочкина Н.П. Роль локального оксидативного стресса в патогенезе интраэпителиальной дисплазии и рака шейки матки // Research’n Practical Medicine Journal. – 2016.

23. Каштальян Н.М. Абляційне лікування ендометріозу та доброякісної патології шийки матки на тлі слабкої дисплазії / Н.М. Каштальян // Одеський медичний журнал. – 2018. – № 2. – С. 63–67.

24. Cooper DB, McCathran CE. Cervical Dysplasia. 202tatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2020 Jan.

25. Кіндратів Е.О. Математичне моделювання прогнозування процесу прогресування дисплазії шийки матки, що асоційована з папіломавірусною інфекцією у жінок, хворих на безпліддя / Е.О. Кіндратів // Morphologia. – 2018. – Т. 12, № 4. – С. 41–47. https://doi.org/10.26641/1997-9665.2018.4.41-47

26. Шефер В.В., Крутова В.А., Чуприненко Л.М., Соболь Т.В., Подмогильный Н.Н. Особенности течения и тактики ведения пациенток с диспластическими состояниями шейки матки на фоне нарушения микробиоценоза влагалища // Кубанский научный медицинский вестник. – 2018. – № 2. – С. 105–109.

27. Brusselaers N, Shrestha S, van de Wijgert J, Verstraelen H. Vaginal dysbiosis and the risk of human papillomavirus and cervical cancer: systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2019 Jul;221(1):9-18.e8. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.011; PMid:30550767