Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 5(133): 90-96. doi 10.15574/SP.2023.133.90
Марушко Ю. В.¹, Гищак Т. В.¹, Дмитришин О. А.¹, Дмитришин Б. Я.¹, Мика М. Ю.²
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2КНП «Дитяча клінічна лікарня № 5 Святошинського району міста Києва», Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Дмитришин ОА, Дмитришин БЯ, Мика МЮ. (2023). Роль магнію в організмі здорової людини в перебігу і реабілітації після респіраторної інфекційної патології та COVID-19 (відомості літератури, власні дані). Сучасна педіатрія. Україна. 5(133): 90-96. doi 10.15574/SP.2023.133.90.
Стаття надійшла до редакції 04.04.2023 р., прийнята до друку 06.09.2023 р.

Магній – це макроелемент, що відіграє важливу роль у регуляції багатьох фізіологічних процесів. У разі неповноцінного надходження магнію, що не відповідає потребам організму дитини, розвивається його дефіцит. Клінічні прояви дефіциту магнію є неспецифічними і можуть бути подібними до симптомів різних захворювань, у тому числі астенічного синдрому. Своєю чергою, астенічний синдром є поширеним у дітей, які перенесли інфекційні захворювання, COVID-19, грип та іншу гостру респіраторну інфекційну патологію. У таких дітей можна виявити надмірну тривожність, швидку втомлюваність, різкі зміни настрою, розлади сну, емоційну лабільність. Враховуючи, що провідна роль у забезпеченні належного функціонування більшості ферментних систем організму, тканинного дихання, енергетичного  обміну, синтетичних процесів належить саме магнію, припускається, що розвиток описаних симптомів може бути пов’язаний із його дефіцитом.
Мета – узагальнити дані літератури щодо ролі магнію в організмі здорової людини, особливостей його метаболізму, значення в перебігу та реабілітації після респіраторної інфекційної патології та COVID-19, ознак дефіциту та методів його корекції; оцінити результати власних досліджень.
Матеріали та методи. Використано загальноклінічний (аналіз даних анамнезу), лабораторний (визначення рівня магнію в сироватці крові), статистичний, бібліографічний та інформаційно-аналітичний методи дослідження. В дослідженні взяло участь 60 дітей віком від 9 до 18 років, серед них 35 дітей, які перенесли COVID-19 (перша група) та 25 дітей, які на COVID-19 не хворіли (друга група).
Результати. Встановлено, що середнє значення рівня магнію в сироватці крові дітей першої групи було нижчим, ніж у дітей другої групи (р=0,005). Індивідуальний аналіз показав, що у 31,4% пацієнтів першої групи, які мали термін після перенесеного COVID-19 4-5 місяців, відмічалася наявність симптомів пост-COVID-19, такі як надмірна втомлюваність, головний біль, слабкість м’язів, порушення сну, апетиту, що співпадає з даними літератури.
Висновки. Дані нашого дослідження можуть свідчити про вплив перенесеного COVID-19 на рівень магнію в сироватці крові, що може бути однією з причин його дефіциту, і відповідно, розвитку симптомів пост-COVID-19 у дітей. Доцільно проводити лабораторне визначення рівня магнію в дітей, які перенесли гостру респіраторну інфекційну патологію, у тому числі COVID-19, з метою встановлення причин розвитку окремих, обтяжуючих загальне самопочуття симптомів, попередження розвитку дефіциту магнію та  пошуку додаткових шляхів реабілітації після перенесеної респіраторної інфекційної патології та COVID-19.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: магній, дефіцит, астенічний синдром, реабілітація, пост-COVID-19, корекція, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahmed F, Mohammed A. (2019). Magnesium: the forgotten electrolyte – a review on hypomagnesemia. Medical Sciences. 7 (4): 56. https://doi.org/10.3390/medsci7040056; PMid:30987399 PMCid:PMC6524065

2. Barna OM, Kalinichenko MA. (2021). Asthenic syndrome: new challenges – a new approach. Medicine of Ukraine. 4 (250): 25-29. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.4(250).238120

3. Bhurat R, Premkumar S, Manokaran RK. (2022). Serum magnesium levels in children with and without migraine: A cross-sectional study. Indian Pediatrics. 59 (8): 623-625. https://doi.org/10.1007/s13312-022-2576-4; PMid:35751375

4. Caronna E, Pozo‐Rosich P. (2021). Headache during COVID‐19: Lessons for all, implications for the International Classification of Headache Disorders. Headache. 61 (2): 385. https://doi.org/10.1111/head.14059; PMid:33522600 PMCid:PMC8013461

5. Cleveland Clinic. (2023). Magnesium-Rich Food Information. URL: https://my.clevelandclinic.org/health/articles/15650-magnesium-rich-food.

6. Di Nicolantonio JJ, O'Keefe JH, Wilson W. (2018). Subclinical magnesium deficiency: a principal driver of cardiovascular disease and a public health crisis. Open heart. 5 (1): e000668. https://doi.org/10.1136/openhrt-2017-000668; PMid:29387426 PMCid:PMC5786912

7. Dotan A, David P, Arnheim D, Shoenfeld Y (2022). The autonomic aspects of the post-COVID19 syndrome. Autoimmunity Reviews. 21 (5): 103071. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2022.103071; PMid:35182777 PMCid:PMC8848724

8. Elin RJ. (1987). Assessment of magnesium status. Clin. Chem. 33: 1965-1970. https://doi.org/10.1093/clinchem/33.11.1965; PMid:3315301

9. Escobedo-Monge MF, Barrado E, Parodi-Román J, Escobedo-Monge MA, Torres-Hinojal MC, Marugán-Miguelsanz JM. (2022). Magnesium Status and Ca/Mg Ratios in a Series of Children and Adolescents with Chronic Diseases. Nutrients. 14 (14): 2941. https://doi.org/10.3390/nu14142941; PMid:35889897 PMCid:PMC9315923

10. Glasdam SM, Glasdam S, Peters GH. (2016). The importance of magnesium in the human body: a systematic literature review. Advances in clinical chemistry. 73: 169-193. https://doi.org/10.1016/bs.acc.2015.10.002; PMid:26975973

11. He FJ, MacGregor GA. (2008). Beneficial effects of potassium on human health. Physiologia plantarum. 133 (4): 725-735. https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.2007.01033.x; PMid:18724413

12. Huang CL, Kuo E. (2007). Mechanism of hypokalemia in magnesium deficiency. Journal of the American Society of Nephrology. 18 (10): 2649-2652. https://doi.org/10.1681/ASN.2007070792; PMid:17804670

13. Huang YH, Zeng BY, Li DJ, Cheng YS, Chen TY, Liang HY et al. (2019). Significantly lower serum and hair magnesium levels in children with attention deficit hyperactivity disorder than controls: A systematic review and meta-analysis. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry. 90: 134-141. https://doi.org/10.1016/j.pnpbp.2018.11.012; PMid:30496768

14. Гищак ТВ, Марушко ЮВ. (2012). Cтан обміну магнію у дітей шкільного віку на тлі соматичної патології. Современная педиатрия. 8: 30-33.

15. Jahnen-Dechent W, Ketteler M. (2012). Magnesium basics. Clin. Kidney J. 5: i3-i14. https://doi.org/10.1093/ndtplus/sfr163; PMid:26069819 PMCid:PMC4455825

16. Кириця Н. (2012). Астенічний синдром у дітей-реконвалесцентів інфекційного мононуклеозу Епштейна-Барр вірусної етіології. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3 (69): 66-68.

17. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, del Valle NCA, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA et al. (2022). Long COVID in Children and Adolescents: A Systematic Review and Meta-analyses. Sci Rep. 12 (1): 9950. https://doi.org/10.1038/s41598-022-13495-5; PMid:35739136 PMCid:PMC9226045

18. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2014). Системні механізми адаптації. Стрес у дітей. Монографія. Київ-Хмельницький, Приватна друкарня ФО-П Сторожук ОВ.: 138.

19. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2016). Обґрунтування застосування препаратів магнію в педіатричній практиці (огляд літератури). Современная педиатрия. 6(78): 27-32. https://doi.org/10.15574/SP.2016.78.27

20. Марушко ЮВ, Гищак ТВ, Злобинець АС. (2012). Застосування комбінованого препарату магнію та калію у комплексній терапії дітей з дискінезією жовчовивідних шляхів та кардіометаболічними порушеннями. Современная педиатрия. 7 (47): 1-6.

21. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2012). Вміст магнію, характеристика астенічних проявів та нічного сну в дітей із різними формами первинної артеріальної гіпертензії. Здоровье ребенка. 7: 42.

22. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2013). Ефективність застосування Магне В6 при астенічному синдромі і порушеннях нічного сну у дітей. Современная педиатрия. 6(53): 37-44.

23. Марушко ЮВ, Гищак, ТВ. (2013). Магній та його значення для дитячого організму. Дитячий лікар. 1: 9-13.

24. Марушко ЮВ, Костинська НГ, Гищак ТВ, Марушко ТВ. (2022). Біологічна роль хрому і вплив змін його вмісту на перебіг ожиріння та артеріальної гіпертензії в дітей (огляд літератури, власні дослідження). Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 73-79. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.73.

25. Марушко ЮВ, Асонов AO, Гищак TВ. (2019). Роль магнію в організмі людини та вплив зменшеного вмісту магнію на якість життя дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Современная педиатрия. 1(97): 124-130. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.124

26. Марушко ЮВ. (2016). Роль та місце дефіциту магнію в розвитку вегетосудинної дисфункції у дітей. Здоровье ребенка. 4: 43-48.

27. Meyers LD, Suitor CW. (Eds.). (2007). Dietary reference intakes research synthesis: workshop summary. National Academies Press.

28. Nieder R, Benbi DK, Reichl FX. (2018). Microelements and their role in human health. In Soil Components and Human Health. Springer, Dordrecht: 317-374. https://doi.org/10.1007/978-94-024-1222-2_7

29. Ohyama T. (2019). New aspects of magnesium function: a key regulator in nucleosome self-assembly, chromatin folding and phase separation. International journal of molecular sciences. 20 (17): 4232. https://doi.org/10.3390/ijms20174232; PMid:31470631 PMCid:PMC6747271

30. Ozmen H, Akarsu S, Polat F, Cukurovali A. (2013). The levels of calcium and magnesium, and of selected trace elements, in whole blood and scalp hair of children with growth retardation. Iranian Journal of Pediatrics. 23 (2): 125.

31. Pickering RT, Bradlee ML, Singer MR, Moore LL. (2021). Higher intakes of potassium and magnesium, but not lower sodium, reduce cardiovascular risk in the Framingham Offspring Study. Nutrients. 13 (1): 269. https://doi.org/10.3390/nu13010269; PMid:33477824 PMCid:PMC7832857

32. Reddy P, Edwards LR. (2019). Magnesium supplementation in vitamin D deficiency. American journal of therapeutics. 26 (1): e124-e132. https://doi.org/10.1097/MJT.0000000000000538; PMid:28471760

33. Ross CA, Caballero B, Cousins RJ, Tucker KL, Ziegler TR. (2014). Modern Nutrition in Health and Disease. 11th ed. Lippincott Williams & Wilkins: Baltimore, MD, USA: 159-175.

34. Селюк ММ, Козачок ММ, Льовкін ІМ, Селюк ОВ, Яворська ІС, Пилипенко МА. (2022). Застосування комплексу на основі магнію та калію (Панцикор) на перебіг артеріальної гіпертензії І-ІІ стадії 1-2-го ступеня з гіпокаліємією. Сучасна педіатрія. Україна. 7(127): 134-139. https://doi.org/10.15574/SP.2022.127.134.

35. Song J, She J, Chen D, Pan F. (2020). Latest research advances on magnesium and magnesium alloys worldwide. Journal of Magnesium and Alloys. 8 (1): 1-41. https://doi.org/10.1016/j.jma.2020.02.003

36. Суслик ГІ, Ліщук ОЗ. (2016). Стан макро-та мікроелементного забезпечення у хворих на цукровий діабет 2 типу з ожирінням. Здобутки клінічної i експериментальної медицини. (2): 140-140.

37. Tang CF, Ding H, Jiao RQ, Wu XX, Kong LD. (2020). Possibility of magnesium supplementation for supportive treatment in patients with COVID-19. European Journal of Pharmacology. 886: 173546. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2020.173546; PMid:32931782 PMCid:PMC7486870

38. Височина ІЛ, Крамарчук ВВ, Яшкіна ТО. (2021). Поствірусний астенічний синдром у дітей: чи потрібна допомога? Здоров’я дитини. 16(6): 425-434. https://doi.org/10.22141/2224-0551.16.6.2021.241720

39. Weaver CM. (2013). Potassium and health. Advances in Nutrition. 4 (3): 368S-377S. https://doi.org/10.3945/an.112.003533; PMid:23674806 PMCid:PMC3650509

40. World Health Organization. (2012). Guideline: potassium intake for adults and children. World Health Organization.