Роль комплексу TORCH у нозоморфозі вроджених структурних дефектів дигестивної системи у дітей 
 

Веселий С. В., Кліманський Р. П.

Донецький національний медичний університет імені М. Горького, м. Красний Лиман, Україна

Мета дослідження — вивчити рівень інфікованості персистуючими внутрішньоклітинними збудниками у дітей із уродженими обструктивними вадами розвитку шлунково-кишкового тракту та їх вплив на перебіг патологічного процесу.

Матеріали та методи. В основу роботи покладено аналіз обстеження 87 дітей, які перебували на лікуванні з приводу вроджених вад дигестивної системи. Усім хворим була проведена хірургічна корекція вад розвитку шлунково-кишкового тракту. Із метою виявлення інфікованості персистуючими внутрішньоклітинними збудниками (Herpes Simplex Virus 1, 2, Cytomegalovirus, Epstein-Barr Virus, Chlamydia Trahomatis, Toxoplasma gondіі) та їх ідентифікації використовували полімеразну ланцюгову реакцію real-time. Виявлення ДНК досліджуваних збудників проводили в біологічному інтраопераційному матеріалі (слина, вміст стравоходу, шлунку, тонкої та товстої кишки) і сироватці крові дітей, яких обстежували. Уточнення ступеня активності інфекційного процесу проводили шляхом виявлення специфічних IgG за допомогою імуноферментного аналізу. Також був проведений тест на визначення авідності специфічних IgG.

Результати та обговорення. Результати імуноферментного аналізу сироватки крові 87 пацієнтів показали, що у 43 пацієнтів (49,4%) із уродженими вадами дигестивної системи були виявлені специфічні ІgG до персистуючих внутрішньоклітинних збудників. При цьому 28 пацієнтів (32,2%) із вадами розвитку мали специфічні ІgG до одного збудника та 15 обстежених (17,2%) із уродженими вадами — до двох і більше збудників. Серед обстеженого контингенту хворих активна стадія інфекції, обумовлена персистуючими внутрішньоклітинними збудниками, виявлена у 21 пацієнта (24,1%). При цьому реплікативна стадія мікст-інфекції була виявлена тільки у 4 пацієнтів (4,6%). Ускладнений перебіг післяопераційного періоду мав місце у 31 дитини (35,6%), з них 26 (83,9%) були інфіковані персистуючими внутрішньоклітинними збудниками.

Висновки. Отримані результати свідчать про асоціативний зв’язок між внутрішньоутробною інфекцією і вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту. За нашими даними, у 49,4% дітей із уродженими дефектами кишкової трубки вади розвитку сполучені з TORCH-інфекцією. Виділення нуклеїнових кислот вірусів із біологічного інтраопераційного матеріалу новонароджених дітей може служити достовірним маркером перебігу інфекційного процесу. Збудники персистуючих внутрішньоклітинних інфекцій тривалий час зберігаються в уражених органах, що припускає хронічний перебіг інфекційного процесу і можливість активації інфекції в пізньому постнатальному періоді.

Ключові слова: внутрішньоутробна інфекція, уроджені вади розвитку, шлунково-кишковий тракт, діти.

Література:

1. Антонов О.В. Идентификация и анализ причинно-следственных связей в системе инфекционная заболеваемость — частота и характер врожденных пороков развития / О.В. Антонов, И.В. Антонова, Д.В. Турчанинов // Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2009. — № 5. — С. 20-25.

2. Дегтярев Ю.Г. Факторы риска в возникновении врожденных пороков развития // Медицинский журнал. — 2014. — № 2. — С. 4-10.

3. Инфекции матери — одно из звеньев мультифакторной природы врожденных дефектов / О.В. Островская, Н.М. Ивахнишина, Н.М. Бутко и др. // Справочник педиатра. — 2010. — №4. — С. 31-34.

4. Кабулова М.А. Характеристика врожденных пороков у детей с врожденной токсоплазменной и цитомегаловирусной инфекцией / М.А. Кабулова, М.В. Голубева, Л.Ю. Барычева // Медицинский вестник Северного Кавказа. — 2010. — № 3. — С. 28-29.

5. Карпищенко А.Н. Медицинские лабораторные технологии. — СПб.: Интермедия, 2002. — 792 с.

6. Кравченко Л.В. Клинико-иммунологические варианты течения герпесвирусной инфекции у детей первого года жизни // Педиатрия: Журнал им. Г.Н. Сперанского. — 2009. — Т. 87, № 1. — С. 33-38.

7. Полимеразная цепная реакция в диагностике и контроле комплексной терапии герпетической инфекции у детей / И.П. Минков, В.П. Петрашевич, И.В. Юрченко [и др.] // Сучасні інфекції. — 2001. — № 3. — С. 71-76.

8. Практичний посібник з імуноферментного аналізу / Н.В. Іванська, О.М. Кислих, О.В. Максименко та ін.; за ред. проф. А.Л. Гураля та М.Я. Співака. — К.: ДіапрофМед, 2003. — 48 с.

9. Савичук Н.О. Алгоритми діагностики герпетичних мікст-інфекцій вірусно-вірусної етіології та їх роль у виникненні деструктивних уражень слизової оболонки порожнини рота / Н.О. Савичук, О.Є. Олійник // Здоров’я України. — 2007. — № 23 (180). — С. 71-72.

10. Хаматханова Е.М. Эпидемиологические аспекты врожденных пороков развития / Е.М. Хаматханова, Ю.И. Кучеров // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2007. — № 6, Т. 52. — С. 35-38.

11. Юлиш Е.И. Врожденные и приобретенные TORCH-инфекции у детей / Е.И. Юлиш, А.П. Волосовец. — Донецк, 2006. — 225 с.

12. Akbarian A., Shahhosseiny M.H., Vafaei S. et al. Desig ning novel and simple competitive internal amplification control for reliable PCR diagnosis of herpes simplex virus // Jundishapur. J. Microbiol. — 2015. — Vol. 20, № 8. — P. 2-8.

13. Chao D.Y., Galula J.U., Shen W.F. et al. Nonstructural protein 1-specific immunoglobulin M and G antibody capture enzyme-linked immunosorbent assays in diagnosis of flaviviral infections in humans // J. Clin. Microbiol. — 2015. — Vol. 53, № 2. — P. 557-66.

14. Kawada J., Torii Y., Kawano Y. et al. Viral load in children with congenital cytomegalovirus infection identified on newborn hearing screening // J. Clin. Virol. — 2015. — Vol. 65, № 3. — P. 41-5.

15. Koзoğlu M.E., Taş T., Mengeloğlu F.Z. et al. Evaluation of 4 methods for the serological diagnosis of Epstein-Barr virus infection using an immunofluorescence assay as the reference method // Turk. J. Med. Sci. — 2014. — Vol. 44, № 6. — P. 914-9.

16. Kotzbauer D., Frank G., Dong W. et al. Clinical and laboratory characteristics of disseminated herpes simplex virus infection in neonates // Hosp. Pediatr. — 2014. — Vol. 4, № 3. — P. 167-71.

17. Yasui Y., Mori Y., Adachi H. et al. Detection and genoty ping of rubella virus from exanthematous patients suspected of having measles using reverse transcription- PCR // Jpn. J. Infect. Dis. — 2014. — Vol. 67, № 5. — P. 389-91.