Paediatric surgery.Ukraine.2019.4(65):62-66; doi 10.15574/PS.2019.65.62

О.К. Слєпов, М.В. Пономаренко, О.В. Маркевич, О.С. Скиба, О.Г. Шипот
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук‘янової НАМН України», м. Київ, Україна

Для цитування: Слєпов ОК, Пономаренко МВ, Маркевич ОВ, Скиба ОС, Шипот ОГ. (2019). Рідкісний клінічний випадок хірургічного лікування двобічного гідронефрозу III ступеня у новонародженої дитини. Хірургія дитячого віку. 4(65): 62-66. doi 10.15574/PS.2019.65.62
Стаття надійшла до редакції 08.05.2019 р., прийнята до друку 21.11.2019 р.

У статті наведено рідкісний клінічний випадок лікування новонародженої дитини з природженою вадою розвитку обох нирок – двобічним гідронефрозом III ступеня. У віці 11 діб дитині проведено радикальне одноетапне оперативне лікування – резекцію пієлоуретерального сегмента з наступним накладенням пієлоуретерального анастомозу за методикою Андерсона–Хайнса з обох боків. Результат хірургічної корекції вади розвитку добрий.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: природжена вада розвитку, нирка, двобічний гідронефроз, пієлоуретеральний сегмент, хірургічна корекція, новонароджена дитина.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бекназаров ЖБ, Агзамходжаев СТ, Абдуллаев ЗБ, Сангинов ША. (2018). Результаты хирургической коррекции врожденного гидронефроза у детей раннего возраста. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. VIII;1: 31–35.

2. Большая медицинская энциклопедия. Актуализированное и дополненное издание бестселлера. (2015). Москва: 146–148.

3. Дженлаев БК, Ботабаева АС, Калиева ШС. Врожденный гидронефроз у детей. Клинические протоколы МЗРК – 2015. MedElement.

4. Дігтяр ВА, Бойко МВ, Харитонюк ЛМ, Хитрик ОЛ, Обертинський АВ, Островська ОА, Варун СЄ. (2017). Деякі аспекти діагностики та лікування гідронефрозу у дітей. Хірургія дитячого віку. 3(56): 89-92. https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.89

5. Исаков ЮФ, Дронов АД. (2009). Детская хирургия: Национальное руководство. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 583-589.

6. Клинические рекомендации по диагностике и лечению гидронефроза и уретерогидронефроза. Российское общество урологов. Приняты на XIV конгрессе Российского общества урологов (Саратов, Россия, 10–12 сентября 2014 г.).

7. Кокоркин АД. (2016). Ранняя диагностика и лечение гидронефроза в детском возрасте. Современная педиатрия. 1(73): 139–141. https://doi.org/10.15574/SP.2016.73.139

8. Лямзин СИ. (2007). Обструкция пиелоуретерального сегмента у детей раннего возраста (принципы пре- и ранней постнатальной диагностики и совершенствование хирургического лечения): автореф. дис. канд. мед. наук. Омск.

9. Меновщикова ЛБ, Рудин ЮЭ, Германова ТН. (2015). Клинические рекомендации по детской урологии – андрологии. Москва: Перо: 8-24.

10. Никитина НА, Калашникова ЕА, Галич СР, Сочинская ТВ. (2018). Диагностика, клиника, лечение и прогноз при гидронефрозе почек. Інтегративна Антропологія. 1(31): 60-62.

11. Рудин ЮЭ. (2000). Тактика лечения гидронефроза у детей младшего возраста. Детская хирургия. 3: 14-16.

12. Сизонов ВВ. (2016). Лекция. Диагностика обструкции пиелоуретерального сегмента у детей. Вестник урологии. 4.

13. Шевчук ДВ, Волошин ПІ. (2016). До питання відведення сечі при вродженому гідронефрозі в дітей. Здоровье ребенка. 5(73): 147-153. https://doi.org/10.22141/2224-0551.5.73.2016.78319

14. Яницкая МЮ, Проклова ЛВ, Кыркалова ТИ, Савенков ИЮ, Беляева ИП, Беркаусова ИА. (2007). Чрескожная пункционная нефростомия под контролем ультразвука у детей. Тезисы научных работ симпозиума детских хирургов России. Саратовский научно-медицинский журнал. 2(16): 81-82.

15. Bragagnini P et al. (2016, Des). Predictive factors of the outcomes of prenatal hydronephrosis. Arch Esp Urol. 69(10): 680-690.

16. Chertin B, Pollack A, Koulikov D et al. (2006). Conservative treatment of ureteropelvic junction obstruction in children with antenatal diagnosis of hydronephrosis: lessons learned after 16 years of follow-up. Eur. Urol. 49(4): 734-738. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2006.01.046; PMid:16504374

17. Dias CS, Silva JM, Pereira AK et al. (2013). Diagnostic accuracy of renal pelvic dilatation for detecting surgically managed ureteropelvic junction / obstruction. J Urol. 190; 2: 661–666. https://doi.org/10.1016/j.juro.2013.02.014; PMid:23416643

18. Li G et al. (2017, Oct. 4). Perinatal and follow-up outcome study of fetal anomalies with multidisciplinary consultation. Ther Clin Risk Manag. 13: 1303–1307. https://doi.org/10.2147/TCRM.S138808; PMid:29042787 PMCid:PMC5634374

19. Nguyen HT, Herndon CD, Cooper C et al. (2010, Jun) The Society for Fetal Urology consensus statement on the evaluation and management of antenatal hydronephrosis. Journal of Pediatric Urology. 6; 3: 212-231. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2010.02.205; PMid:20399145

20. Onen A, Jayanthi VR, Koff SA. (2002). Long-term followup of prenatally detected severe bilateral newborn hydronephrosis initially managed nonoperatively. J Urol. 168(3): 1118–20. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(05)64604-6