Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 7(119): 19-24. doi 10.15574/SP.2021.119.19
Ільченко С. І., Можейко Т. В., Фіалковська А. О., Мишина Н. В.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Ільченко СІ, Можейко ТВ, Фіалковська АО, Мишина НВ. (2021). Результати добового моніторингу рівня пепсину в секреті ротової порожнини дітей раннього віку із синдромом регургітації. Сучасна педіатрія. Україна. 7(119): 19-24. doi 10.15574/SP.2021.119.19.
Стаття надійшла до редакції 03.08.2021 р., прийнята до друку 09.11.2021 р.

Синдром регургітації в дітей раннього віку є одним із проявів гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР), що може бути як віковим фізіологічним станом, так і патологічним із ризиком розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Диференційна діагностика ГЕРХ у немовлят і дітей раннього віку ускладнюється через інвазивність і малодоступність рекомендованих діагностичних методів, зокрема, стравохідної рН-метрії. На сьогодні пошук нових неінвазивних і простих, але чутливих і специфічних, методів діагностики ГЕРХ у педіатричній практиці є актуальним та перспективним.
Мета — визначити динамічні закономірності рівня пепсину в секреті ротової порожнини дітей раннього віку в рамках добового моніторингу та залежно від клінічних проявів регургітації.
Матеріали та методи. Обстежено 55 дітей віком від 3 до 18 місяців, серед яких основну групу становили 38 дітей із видимим синдромом регургітації, а групу порівняння — 17 здорових дітей без клінічних проявів цього синдрому. Інтенсивність зригувань оцінено за п'ятибальною шкалою, рекомендованою міжнародними експертами «ESPGHAN». Для скринінгової діагностики патологічного ГЕР у дітей застосовано рефлюкс-анкету. Рівень пепсину визначено в секреті ротової порожнини тричі на добу методом імуноферментного аналізу («ELISA pepsin»). Статистичну обробку результатів дослідження проведено із застосуванням пакету програм «Statistica v.6.1».
Результати. За поточними скаргами синдром регургітації зафіксовано в усіх дітей основної групи. За результатами рефлюкс-анкети серед обстежених дітей отримано такі дані: половина (52,6%) дітей не мали ознак ГЕР, можливий рефлюкс був у 31,6% дітей, імовірний — у 15,8% дітей. Результати добового моніторингу пепсину в слині дітей раннього віку показали, що його рівень був достовірно вищим у дітей з регургітацією, ніж у групі порівняння, як за середньодобовими значеннями, так і за проміжними показниками. Установлено, що максимальна активність пепсину в дітей основної групи була відразу після зригування та становила 446,8 (267,9–534,7) пг/мл. Вірогідних відмінностей між трьома зразками слини та середньодобовим показником пепсину в дітей основної групи не виявлено, що може свідчити про приховані епізоди рефлюксу. У дітей з високим ризиком ГЕРХ, за даними рефлюкс-анкетування, достовірно вищим було значення пепсину натщесерце та його середньодобовий рівень, що має достатню специфічність і прогностичну цінність за результатами ROC-аналізу.
Висновки. Визначення рівня пепсину в дітей раннього віку може бути включене до скринінгових неінвазивних тестів для диференційної діагностики ГЕР. Застосування цих тестів для прогнозування ризику позастравохідних ушкоджень потребує подальшого вивчення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: регургітація, ГЕР, ГЕРХ, пепсин, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Campagnolo AM, Priston J, Thoen RH, Medeiros T, Assuncao AR. (2014, Apr). Laryngopharyngeal reflux: diagnosis, treatment, and latest research. Int Arch Otorhinolaryngol. 18 (2): 184-191. https://doi.org/10.1055/s-0033-1352504; PMid:25992088 PMCid:PMC4297018

2. Fortunato JE, D'Agostino RB Jr, Lively MO. (2017, Feb). Pepsin in saliva as a biomarker for oropharyngeal reflux compared with 24-hour esophageal impedance/pH monitoring in pediatric patients. Neurogastroenterol Motil. 29: 2. https://doi.org/10.1111/nmo.12936; PMid:27604397

3. Ільченко СІ, Можейко ТВ, Крамаренко НМ, Дупленко НВ. (2019). Клініко-функціональний портрет дітей раннього віку з синдромом регургітації. Здоров'я дитини. 14 (6): 8–14. https://doi.org/10.22141/2224-0551.14.6.2019.179241

4. Маев ИВ, Сельская ЮВ, Андреев ДН, Дичева ДТ, Боголепова ЗН, Кузнецова ЕИ. (2019). Ларингофарингеальный рефлюкс: клиническое значение, современные подходы к диагностике и лечению. Медицинский совет. 3: 8–16. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-3-8-16.

5. Rosen R, Vandenplas Y, Singendonk M, Cabana M, DiLorenzo C, Gottrand F, Gupta S, Langendam M, Staiano A, Thapar N, Tipnis N, Tabbers M. (2018, Mar). Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 66 (3): 516-554. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001889; PMid:29470322 PMCid:PMC5958910

6. Шадрін ОГ, Ігнатко ЛВ. (2016). Сучасні підходи до діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей. Здоров'я України. 3: 26–27.

7. Stanforth KJ, Wilcox MD, Chater PI, Brownlee IA, Zakhour MI, Banecki KMRM, Pearson JP. (2021). Pepsin properties, structure, and its accurate measurement: a narrative review. Ann Esophagus: 1-9. https://doi.org/10.21037/aoe-20-95

8. Старец ЕА, Трухальская ВВ. (2014). Использование рефлюкс-анкеты для скрининговой диагностики патологического гастроэзофагеального рефлюкса у детей. Перинатология и педиатрия. 4 (60): 54–56. doi 10.15574/PP.2014.60.54.

9. Strugala V, Woodcock AD, Dettmar PW, Faruqi S, Morice AH. (2016, Jan). Detection of pepsin in sputum: a rapid and objective measure of airways reflux. Eur Respir J. 47 (1): 339-341. https://doi.org/10.1183/13993003.00827-2015; PMid:26541528

10. Upendran Y, Leach ST, Singh H, McBride J, Thomas PS, Belessis Y, Krishnan U. (2020, Mar). Pepsin as a Marker of Reflux Aspiration in Children With Esophageal Atresia: A Pilot Study. Front Pediatr. 19 (8): 94. https://doi.org/10.3389/fped.2020.00094; PMid:32266182 PMCid:PMC7096381

11. Ванденплас И, Хаузер Б, Сальваторе С. (2019). Диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у младенцев и детей раннего возраста: от рекомендаций к клинической практике. Педиатрия. Consilium Medicum. 3: 14–23. doi: 10.26442/26586630.2019.3.190438.

12. Захарова ИН, Сугян НГ, Пыков МИ. (2014). Cиндром срыгивания у детей раннего возраста: диагностика и коррекция. Эффективная фармакотерапия. 3: 18–28.

13. Зуб РІ, Бичкова СВ, Бичков МА. (2017). Вміст сіалових кислот і пепсину у слині та шлунковому соку пацієнтів із захворюваннями шлунка і стравоходу. Фізіологічний журнал. 63 (6): 99–105. https://doi.org/10.15407/fz63.06.099.

14. Зубаренко ОВ, Кравченко ТЮ. (2013). Сучасний погляд на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу у дітей. Перинатология и педиатрия. 1 (53): 114–122.