HEALTH OF WOMAN. 2019.6(142): 34–36; doi 10.15574/HW.2019.142.34

Н.М. Гичка, В.О. Бенюк, А.С. Котенок
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

У статті проаналізовано випадки антенатальної загибелі плода у Київському міському пологовому будинку (КМПБ) № 3 за 2014–2018 рр.
Мета дослідження: на підставі аналізу випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014–2018 рр. визначити групу вагітних високого ризику щодо виникнення даної патології.
Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено аналіз медичної документації (обмінні карти вагітних, історії пологів, результати патолого-анатомічного висновку, рецензії) 68 випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014–2018 рр.
Результати. Середній показник частоти антенатальної загибелі плода за 5 років на 1000 пологів становить 4‰. Найбільша частка антенатальної загибелі плода припадає на період вагітності до 37 тиж. Причинами мертвонародження у цей період, в основному, стали передчасне відшарування плаценти на тлі пізнього гестозу, вади розвитку плода та фетоплацентарна недостатність. Найбільша кількість випадків антенатальної загибелі плода спостерігалась у жінок віком 30–34 роки. У всіх жінок даної вікової групи обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез – мимовільний викидень або завмерла вагітність. Пацієнтки даної групи стали на облік щодо вагітності після 12 тиж (n=17), що свідчить про відсутність проведення преконцепційної підготовки та корекції способу життя у ранніх термінах вагітності.
Заключення. Отже, було визначено середній показник частоти виникнення антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014–2018 рр., який становить 4‰. Це свідчить про своєчасне адекватне надання медичної допомоги. Необхідно виконувати комплексне обстеження жінок у прегравідарний період, вагітних, проводити оцінювання внутрішньоутробного стану плода, забезпечувати консультування вагітних суміжними спеціалістами.
Ключові слова: приріст населення, антенатальна загибель плода, мертвонародження, критичні періоди вагітності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Стан здоров’я жіночого населення в Україні за 2014–2018 рр. /Міністерство охорони здоров’я України, Державний заклад «Центр медичної статистики МОЗ України».

2. Цыбульская О.В., Жаркин Н.А., Бурова Н.А. / Адаптаційний потенціал пацієнток із синдромом втрати плода //Вестник ВолгГМУ. – 2012. – Вып. 1 (41).

3.Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження/ Н.М. Пасієшвілі // Scientific Journal «ScienceRise». – 2016. – № 1/3 (18).

4. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019 Feb; 32(3):434-441. 2017 Sep 27.The risk of perinatal mortality with each week of expectant management in obese pregnancies. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1381903; PMid:28922969

5. Волкова О.В. Психологічні особливості жінок різного віку із загрозою невиношування вагітності //Проблеми сучасної психології. – 2011. – Вип. 14.

6. Аганезов С.С. Возможности снижения риска преждевременных родов с позиции доказательной медицины [Текст] / С.С. Аганезов, Н.В. Аганезова // Акушерство и гинекология. – 2015. – № 4. – С. 62–68.

7. Кривицька Г.О. Профілактика перинатальних ускладнень у жінок із синдромом втрати плода. – Тернопіль, 2019.

8. Бербец А.М. Перебіг вагітності, пологів та стан плода у жінок, які перенесли загрозу переривання вагітності в І триместрі: Автореф. – К., 2005.