Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 1(137): 76-83. doi: 10.15574/SP.2024.137.76
Любарець С. Ф., Савичук О. В., Шаповалова Г. І.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Любарець СФ, Савичук ОВ, Шаповалова ГІ. (2024). Ретроспективний аналіз каріозного ураження твердих тканин зубів у дітей з радіаційно забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територій України. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 76-83. doi: 10.15574/SP.2024.137.76.
Стаття надійшла до редакції 19.12.2023 р., прийнята до друку 12.02.2024 р.

Актуальність дослідження обумовлена наявністю значного каріозного ураження твердих тканин зубів у дітей з радіаційно забруднених територій унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС).
Мета – провести ретроспективний аналіз інтенсивності карієсу зубів дитячого населення України, мешканців радіаційно забруднених територій, з урахуванням загального стану здоров’я в різні терміни після аварії на ЧАЕС (1993-1996 рр., 2001-2003 рр., 2016-2018 рр.) як підґрунтя для подальшого розроблення комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо цієї патології.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: 1852 дитини віком 7-15 років – мешканці контамінованих радіонуклідами територій. Оцінка інтенсивності карієсу постійних зубів відповідно до рекомендацій ВООЗ (2013) включала визначення поширеності карієсу та індексну оцінку інтенсивності карієсу постійних зубів (ПЗ): «карієс, пломба, видалений зуб» (КПВ) та «карієс поверхні зуба, пломба на поверхні зуба, видалений зуб» (КпПпВ).
Статистичну обробку даних проведено з використанням методів варіаційної статистики (статистичний пакет «IBM SPSS Statistics 20.0.0»).
Результати. У дітей з ІІІ зони в 1993-1996 рр. спостерігалася дуже висока інтенсивність карієсу зубів (КПВ – 7,25±0,77, КпПпВ – 10,92±1,77), удвічі вища порівняно з жителями ІV зони. У дітей з III та IV зони у 2001-2003 рр. інтенсивність карієсу зубів була вищою за наявності соматичної патології. У 2016-2018 рр. порівняно з періодом 2001-2003 рр. виявлялося суттєве (p<0,05) зниження обох індексів каріозного ураження зубів, імовірно, обумовленого зменшенням ступеня опромінення дітей радіонуклідами.
Висновки. Протягом періоду 1993-1996 рр. найвищі показники інтенсивності карієсу зубів визначались у дітей віком 15 років із ІІІ зони порівняно з жителями ІV зони. Інтенсивність каріозного ураження зубів протягом періодів 2001-2003 рр. та 2016-2018 рр. знижувалася, хоча і залишалася на високому рівні, що потребує в подальшому розроблення комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо цієї патології.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти,  карієс зубів, іонізуюче випромінювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балюк ГІ. (1998). Ядерне законодавство. Зб. нормативно-правових актів (станом на 1 січня 1998 р.). Київ: Ін Юре: 607.

2. Хоменко ЛО, Антонишин БВ, Кононович ОФ, Шаповалова ГІ, Біденко НВ, Любарець СФ. (2001). Стоматологічний статус у дітей після аварії на ЧАЕС (10-річні спостереження). Український стоматологічний альманах. 6: 92-95.

3. Лагода ЛС. (2019). Обґрунтування профілактики карієсу зубів у дітей, які проживають в екологічно несприятливих умовах. Львів: Nauka.meduniv: 228.

4. Ліхтарьов ІА, Ковган ЛМ, Бойко ЗН, Іванова ОМ, Масюк СВ. (2005). Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Збірка 10. Узагальнені дані за 2001-2004 рр. Київ: МНС України, НЦРМ України, ІРЗ АТН України: 59.

5. Ліхтарьов ІА, Ковган ЛМ, Іванова ОМ, Масюк СВ, Чепурний МІ, Бойко ЗН та ін. (2016). Загальнодозиметрична паспортизація населених пунктів України та реконструкція індивідуалізованих доз суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (досвід, результати та перспективи). Журнал Національної академії медичних наук України. 22; 2: 208-221.

6. Ліхтарьов ІА, Ковган ЛМ, Масюк СВ, Іванова ОМ, Чепурний МІ, Бойко ЗН та ін. (2015). Узагальнені результати реконструкції індивідуалізованих доз суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 20: 104-126. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2015-20-104-126; PMid:26695896

7. Любарець СФ, Камінський ОВ, Любарець ТФ, Афанасьєв ДЄ, Шаповалова ГІ, Савичук ОВ. (2020). Стан гігієни порожнини рота у дітей з порушеннями формування зубів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 25: 478-489. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2020-25-478-489; PMid:33361855

8. Любарець СФ, Копилова ОВ, Белінгіо ТО, Колбасинська ВМ, Сєчина ІМ, Любарець ТФ. (2015). Гігієнічний стан порожнини рота, рівень sIgA, мінеральні складові ротової рідини та оптимізація профілактичних заходів у дітей з гіпоплазією емалі зубів на тлі коморбідної патології. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 20: 356-365. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2015-20-356-365; PMid:26695914

9. Неспрядько ВП, Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОІ, Любарець СФ та інш. (2004). Стан твердих тканин зубів та пародонта у дітей, що зазнали впливу малих доз іонізуючої радіації. Архів клінічної медицини. 1: 51-54.

10. Nishi M, Harding M, Kelleher V, Whelton H, Allen F. (2017). Knowledge of caries risk factors/indicators among Japanese and Irish adult patients with different socio-economic profiles: across-sectional study. BMC Oral Health. 17(1); 55: 1-10. https://doi.org/10.1186/s12903-017-0345-x; PMid:28209191 PMCid:PMC5314636

11. Petersen PE, Baez RJ. (2013). Oral health surveys: basic methods. 5^th ed. Geneva: WHO Press: 137.

12. Пришко ЗР. (1995). Клініко-імунологічна характеристика стану ротової порожнини у дітей, які проживають в районі з підвищеним радіаційним фоном. Львів: Nauka.meduniv: 22.

13. Сафронова ЛА, Полтавський ОМ, Царук’янова ІГ, Савичук ОВ, Стенькіна СЄ, Смирнова ОВ. (2003). Особливості мікробіоценозу ротової порожнини у здорових дітей та хворих на хронічний рецидивний афтозний стоматит. Мікробіологічний журнал. 65; 6: 49-58.

14. Savychuk O, Beketova G, Zaitseva E, Shapovalova G. (2019). Method of complex Treatment of Chronic Recurrent Aphthous Stomatitis. Pedyatryia. Vostochnaia Evropa. 7(1): 8-16.

15. Souchkevich GN, Tsyb AF, Repacholi MN, Mould RP. (1996). Health consequences of the Chernobyl accident : results of the International Programme on the Health Effects of the Chernobyl Accident (IPHECA) pilot projects and related national programmes : scientific report. Geneva: World Health Organization: 519.

16. Задорожна ІВ, Поворознюк ВВ. (2013). Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей України: результати клініко-епідеміологічного обстеження. Проблеми остеології. 16; 4: 55-60.