Paediatric Surgery (Ukraine).2022.3(76):36-40; doi 10.15574/PS.2022.76.36
Єгоров Р. І., Єфименко В. П.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Єгоров РІ, Єфименко ВП. (2022). Рентгенологічна діагностика переломів виросткового відростка нижньої щелепи в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(76): 36-40; doi 10.15574/PS.2022.76.36.
Стаття надійшла до редакції 30.05.2022 р., прийнята до друку 20.09.2022 р.

Переломи нижньої щелепи є одними з найбільш частих і складних видів травматичних пошкоджень щелепно-лицевої ділянки в дітей і становлять 18-66% від загальної кількості переломів кісток обличчя, серед яких переломи в ділянці виросткових відростків нижньої щелепи (ВВНЩ) зустрічаються в 25-40% випадків.
Мета – виявити рентгенологічні особливості переломів ВВНЩ у дітей та визначити найінформативніші методи діагностики.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 25 історій хвороб дітей з травматичними переломами ВВНЩ. Аналіз історій хвороб проведено відповідно до розробленої карти обстеження. Під нашим спостереженням перебувало 25 дітей з травматичними переломами ВВНЩ. Вік дітей коливався в межах від 4 до 18 років, середній вік становив 10,04±4,09 року. Усіх дітей поділено на групи, серед яких найбільшу групу становили діти віком 7-12 років – 52% (n=13) дітей.
Результати. Однобічні переломи зафіксовано у 84% (n=21), а двобічні – у 16% (n=4) дітей, серед яких зі зміщенням були у 92% (n=23). Переломи ВВНЩ у ділянці голівки діагностовано у 36% (n=9), основи – 32% (n=8), шийки – 28% (n=7), а також поєднання основи та шийки – у 4% (n=1).
Висновки. Єдиним методом, який дає змогу одержати максимальну інформацію про різні ушкодження в кісткових структурах суглоба, є комп’ютерна томографія (КТ) і спіральна 3D-КТ. Остання, своєю чергою, дає можливість деталізувати будь-які зміни в кісткових елементах скронево-нижньощелепного суглоба для встановлення діагнозу, вибору та планування індивідуальної лікувальної тактики, що скорочує час операції та перебування дитини під наркозом.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перелом, виростковий відросток, нижня щелепа, діти.
ЛІТЕРАТУРА

1. Cazzolla A, Montaruli G, Testa N, Favia G, Lacaita M, Lo Muzio L, Ciavarella D. (2018). Non-surgical Treatment of Condylar Fracture in an 11-Year-Old Patient: a Case Report. J Oral Maxillofac Res. 29; 9 (2): e5. https://doi.org/10.5037/jomr.2018.9205; PMid:30116517 PMCid:PMC6090249

2. Elarabi M, Bataineh A. (2018). Changing pattern and etiology of maxillofacial fractures during the civil uprising in Western Libya. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 1; 23 (2): 248-255. https://doi.org/10.4317/medoral.22268; PMid:29476683 PMCid:PMC5911362

3. Kannari L, Marttila E, Toivari M, Thorén H, Snäll J. (2020). Paediatric mandibular fracture-a diagnostic challenge? Int J Oral Maxillofac Surg. 49 (11): 1439-1444. https://doi.org/10.1016/j.ijom.2020.06.008; PMid:32680807

4. McGoldrick D, Parmar P, Williams R, Monaghan A, McMillan K. (2019). Management of Pediatric Condyle Fractures. J Craniofac Surg. 30 (7): 2045-2047. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000005787; PMid:31369504

5. Mukhopadhyay S. (2018). A retrospective study of mandibular fractures in children. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg. 44 (6): 269-274. https://doi.org/10.5125/jkaoms.2018.44.6.269; PMid:30637240 PMCid:PMC6327018

6. Nezam S, Kumar A, Shukla JN, Khan SA. (2018). Management of mandibular fracture in pediatric patient. Natl J Maxillofac Surg. 9 (1): 106-109. https://doi.org/10.4103/njms.NJMS_54_17; PMid:29937672 PMCid:PMC5996639

7. Rozeboom A, Dubois L, Bos R. (2017). Closed treatment of unilateral mandibular condyle fractures in adults: a systematic review. Int J Oral Maxillofac Surg. 46: 456-464. https://doi.org/10.1016/j.ijom.2016.11.009; PMid:27955799

8. Stähli C, Eliades T, Papageorgiou S. (2021). Functional appliance treatment for mandibular fractures: A systematic review with meta-analyses. J Oral Rehabil. 48 (8): 945-954. https://doi.org/10.1111/joor.13178; PMid:33963591 PMCid:PMC8362118

9. Vanpoecke J, Dubron K, Politis C. (2020). Condylar Fractures: An Argument for Conservative Treatment. Craniomaxillofac Trauma Reconstr. 13 (1): 23-31. https://doi.org/10.1177/1943387520902881; PMid:32642028 PMCid:PMC7311847