- Рекурентні респіраторні інфекції в дітей молодшого шкільного віку та психологічні материнські предиктори
Рекурентні респіраторні інфекції в дітей молодшого шкільного віку та психологічні материнські предиктори
Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 7(135): 60-64. doi: 10.15574/SP.2023.135.60
Крамарчук В. В., Височина І. Л.
Дніпровський державний медичний університет, Україна
Для цитування: Kramarchuk VV, Vysochyna IL. (2023). Recurrent respiratory infections in young school-age children and psychological maternal predictors. Modern Pediatrics. Ukraine. 7(135): 60-64. doi: 10.15574/SP.2023.135.60.
Стаття надійшла до редакції 07.09.2023 р., прийнята до друку 18.11.2023 р.
Рекурентні респіраторні інфекції (РРІ) у дітей залишаються актульною проблемою сучасної медицини. За літературними даними, поширеність цього феномену може сягати до чверті дитячого населення. РРІ погіршують фізичний розвиток дитини, соціальну адаптацію; породжують внутрішньосімейні конфлікти.
Мета – дослідити внесок психологічних предикторів із боку матері в розвиток рекурентного перебігу респіраторних інфекцій їхніх дітей молодшого шкільного віку.
Матеріали та методи. Дійсне дослідження включало анкетування матерів (тест особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера-Ханіна, тест батьківського ставлення Варги-Століна) та їхніх дітей (проєктивний тест дитячої тривожності Р. Темпл, М. Доркі, Е. Амен «Обери обличчя»). До основної групи залучено дітей віком 5-7 років з РРІ відповідно до критеріїв Міжвідомчого консенсусу 2021 року. До групи контролю залучено дітей віком 5-7 років, які епізодично хворіли на респіраторні інфекції.
Результати. У дійсному дослідженні взяли участь 40 сімей (матерів і дітей). Нами виявлено, що в матерів дітей із РРІ були достовірно вищими рівні особистісної, ситуаційної тривожності та вищий бал за моделлю батьківського ставлення «Кооперація» порівняно з групою контролю. У структурі феномена тривожності матері дітей з основної групи у 43% випадків мали високу тривожність. При цьому високий показник особистісної материнської тривожності корелював із переважним вибором неефективних моделей ставлення.
Висновки. Матері дітей з рекурентним перебігом РРІ мають достовірно вищий рівень ситуативної та особистісної тривожності (р<0,01). 43% матерів дітей з РРІ мають надмірно високий рівень особистісної тривожності. Своєю чергою, більш тривожні матері схильні до формування таких моделей ставлення до власної дитини: «Маленький невдаха», «Авторитарна гіперсоціалізація» і «Відштовхування». Прогностичну цінність у формуванні дитячих РРІ має рівень особистісної тривожності матері та психологічний портрет взаємин «матір-дитина», а саме бальна оцінка за моделлю «Кооперація».
Збір та обробку даних виконано відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації щодо етичних принципів медичних досліджень за участю людини як об’єкта дослідження. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: рекурентні респіраторні інфекції, тривожність, психологічний портрет, діти, предиктори.
ЛІТЕРАТУРА
1. Chiappini E, Santamaria F, Marseglia GL, Marchisio P, Galli L, Cutrera R et al. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections : Inter-society Consensus. Italian journal of pediatrics. 47(1): 211. https://doi.org/10.1186/s13052-021-01150-0; PMid:34696778 PMCid:PMC8543868
2. Dennison L, Williamson S, Greenwell K, Handcock M, Bradbury K, Vennik J et al. (2022). Patient perceptions of vulnerability to recurrent respiratory tract infections and prevention strategies: a qualitative study. BMJ open. 12(4): e055565. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-055565; PMid:35443952 PMCid:PMC9021765
3. Dorkey M, Amen E. (1947). A continuation study of anxiety reactions in young children by means of a projective technique. Genetic psychology monographs. 35(2): 139-183.
4. Korhonen LS, Karlsson L, Scheinin NM, Korja R, Tolvanen M, Mertsola J et al. (2019). Prenatal Maternal Psychological Distress and Offspring Risk for Recurrent Respiratory Infections. The Journal of pediatrics. 208: 229-235.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.12.050; PMid:30723014
5. Naurzalina D, Shumeiko T, Almurzayeva B, Tolegenova A, Kubiyeva V. (2015). The impact of family style education on high school student's grades. In Z. Bekirogullari, & M. Y. Minas (Eds.), Cognitive – Social, and Behavioural Sciences – icCSBs 2015, August, vol 6. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences: 214-220. Future Academy. https://doi.org/10.15405/epsbs.2015.08.21
6. Pasternak G, Lewandowicz-Uszyńska A, Królak-Olejnik B. (2020). Recurrent respiratory tract infections in children. Polski merkuriusz lekarski : organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 49(286): 260-266.
7. Roubinov DS, Bush NR, Adler NE, Boyce WT. (2019). Differences in febrile and respiratory illnesses in minority children: The sociodemographic context of restrictive parenting. Academic pediatrics. 19(5): 534-541. https://doi.org/10.1016/j.acap.2018.09.012; PMid:30268425 PMCid:PMC6437018
8. Sohail A. (2023). Genetic algorithms in the fields of artificial intelligence and data sciences. Annals of Data Science. 10(4): 1007-1018. https://doi.org/10.1007/s40745-021-00354-9
9. Сухонос О. (2023). Психокорекційні заходи, спрямовані на нормалізацію батьківського ставлення до дітей із синдромом Дауна. Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine. 1 (16): 50-57. https://doi.org/10.37321/UJMH.2023.1-06.
10. Vysochyna IL, Kramarchuk VV. (2020). Evidence base for the efficacy and safety of flavonoids and the opinion of outpatient doctors in the focus of choice of approaches to treatment of ARI. Modern Pediatrics. Ukraine. 6(110): 62-69. https://doi.org/10.15574/SP.2020.110.62
