• Рекурентні епізоди гострого обструктивного ларингіту в дітей: можливі причини та підходи до профілактики
ua До змісту Повний текст статті

Рекурентні епізоди гострого обструктивного ларингіту в дітей: можливі причини та підходи до профілактики

Modern Pediatrics. Ukraine. 2021.3(115): 15-22. doi 10.15574/SP.2021.115.15
Романько М. Р.
Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Романько МР. (2021). Рекурентні епізоди гострого обструктивного ларингіту в дітей: можливі причини та підходи до профілактики. Сучасна педіатрія. Україна. 3(115): 15-22. doi 10.15574/SP.2021.115.15
Стаття надійшла до редакції 05.01.2021 р., прийнята до друку 20.04.2021 р.

Гострий обструктивний ларингіт — одна з найпоширеніших причин обструкції верхніх дихальних шляхів у дітей віком до 6 років. Часті гострі респіраторні інфекції (ГРІ) та обтяжений алергологічний анамнез можуть бути тригерами у виникненні рекурентних епізодів гострого обструктивного ларингіту.
Мета — вивчити статус вітаміну D у дітей раннього віку із гострим обструктивним ларингітом; встановити ефективність застосування саплементів холекальциферолу для попередження рекурентних епізодів захворювання.
Матеріали та методи. Обстежено 128 дітей віком від 4 місяців до 3 років із гострим обструктивним ларингітом. Оцінку статусу вітаміну D проведено за допомогою визначення рівня 25 (ОН) D у сироватці крові. Контрольні дослідження виконано через 12 тижнів. Спостереження в катамнезі тривало протягом трьох років.
Результати. У 32,8±4,1% (42/128) госпіталізованих дітей з гострим обструктивним ларингітом зафіксовано в анамнезі часті ГРІ (понад 6 епізодів на рік). Рекурентні епізоди гострого обструктивного ларингіту частіше виникали в дітей з обтяженим алергоанамнезом порівняно з пацієнтами без алергії — у 46,4±9,4% (13/28) проти 23,0±4,2% (23/100), (р=0,028). На момент залучення до дослідження оптимальну концентрацію 25 (ОН) D (30–100 нг/мл) мали 47,6±4,4% (61/128) дітей. Рівень 25 (OH) D у крові дітей, що регулярно отримували саплементи, на момент контролю становив 33,5 нг/мл (27,2–44,5). Пацієнти з рівнем 25 (OH) D >30 нг/мл рідше хворіли на рекурентні ГРІ (0/29) протягом періоду спостереження порівняно з дітьми, що мали рівень 25 (OH) D 20–30 нг/мл (25,0±10,8%, 4/16), (р=0,023). У дітей з концентрацією 25 (OH) D >30 нг/мл шанси на виникнення повторних епізодів гострого обструктивного ларингіту в майбутньому були нижчими у 9 разів (OR=9,00; 95% СІ: 1,55–52,27), а шанси на легший перебіг гострого обструктивного ларингіту були нижчими в 11,4 раза (OR=11,40; 95% СІ: 1,20–108,29).
Висновки. У 46,1±4,4% дітей з гострим обструктивним ларингітом зафіксовано недостатній рівень забезпечення вітаміном D. У разі підвищення концентрації 25 (OH) D у сироватці крові >30 нг/мл зменшувалася частота рекурентних респіраторних вірусних інфекцій (р=0,023); знижувалися шанси на виникнення повторних епізодів гострого обструктивного ларингіту та на тяжчий перебіг гострого обструктивного ларингіту.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: рекурентні епізоди, гострий обструктивний ларингіт, діти, причини, профілактика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абаева НГ, Вернигора НД, Сафроненко ЛА, Карпов ВВ, Лукашевич МГ, Дисенбаева ЛГ, Головина ЕМ. (2018). Рецидивирующий обструктивный ларингит у детей: проблемы и пути решения. Клиническая практика. 9 (3): 4–9. https://doi.org/10.17816/clinpract0934-9

2. Bower J, McBride JT. (2015). Croup in Children (Acute Laryngotracheobronchitis). Mandell, Douglas, and Bennett's Principles and Practice of Infectious Diseases. 2015: 762-6.e1. https://doi.org/10.1016/B978-1-4557-4801-3.00061-8; PMCid:PMC7173542

3. Царькова СА. (2016). Острый стенозирующий ларинготрахеит у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 61 (1): 96–103. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2016-61-1-96-103

4. Coughran A, Balakrishnan KMaY, Vaezeafshar R, Capdarest-Arest N, Hamdi O, Sidell DR. (2021). The Relationship between Croup and Gastroesophageal Reflux: A Systematic Review and Meta-Analysis. Laryngoscope. 131 (1): 209-217. https://doi.org/10.1002/lary.28544; PMid:32040207

5. Defendi GL. (2019). Croup. Medscape. URL: http://emedicine.med-scape.com/article/962972-overview.

6. Duval M, Tarasidis G, Grimmer JF, Muntz HR, Park AH, Smith M, Meier J. (2015). Role of operative airway evaluation in children with recurrent croup: a retrospective cohort study. Clinical Otolaryngology. 40 (3): 227-233. https://doi.org/10.1111/coa.12353; PMid:25409938

7. Feleszko W, Marengo R, Vieira AS, Ratajczak K, Mayorga Butron JL. (2019). Immunity-targeted approaches to the management of chronic and recurrent upper respiratory tract disorders in children. Clinical Otolaryngology. 44 (4): 502-510. https://doi.org/10.1111/coa.13335; PMid:30920131 PMCid:PMC6850198

8. Gruber-Bzura BM. (2018). Vitamin D and influenza-prevention or therapy? International journal of molecular sciences. 19 (8): 2419. https://doi.org/10.3390/ijms19082419; PMid:30115864 PMCid:PMC6121423

9. Hanna R, Lee F, Drummond D, Yunker WK. (2019). Defining atypical croup: A case report and review of the literature. International journal of pediatric otorhinolaryngology. 127: 109686. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2019.109686; PMid:31542653 PMCid:PMC7112844

10. Герасімчук ТС. (2016). Удосконалення профілактики респіраторних інфекцій у дітей раннього віку та прогнозування їх рекурентного перебігу. Дисертація. Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя.

11. Hiebert JC, Zhao YD, Willis EB. (2016). Bronchoscopy findings in recurrent croup: A systematic review and meta-analysis. International journal of pediatric otorhinolaryngology. 90: 86-90. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2016.09.003; PMid:27729160

12. Holick MF, Binkley NC, Bishoff-Ferrari HA. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guidline. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 96 (7): 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

13. Jeon IS, Cho WJ, Lee J, Kim HM. (2018). Epidemiology and clinical severity of the hospitalized children with viral croup.Pediatric Infection and Vaccine. 25 (1): 8-16. https://doi.org/10.14776/piv.2018.25.1.8

14. Johnson DW. (2016). Croup. American family physician. 94 (6): 476-478.

15. Jolliffe DA, Camargo JrCA, Sluyter JD, Aglipay M, Aloia JF, Ganmaa D, Martineau AR. (2021). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory infections: a systematic review and meta-analysis of aggregate data from randomised controlled trials. The Lancet Diabetes & Endocrinology. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(21)00051-6.

16. Lin SC, Lin HW, Chiang BL. (2017). Association of croup with asthma in children: A cohort study. Medicine. 96 (35): e7667. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000007667; PMid:28858086 PMCid:PMC5585480

17. Майданник ВГ. (2015). Гострий обструктивний ларингіт (круп) у дітей: огляд сучасних клінічних рекомендацій. Здоров'я України. 4 (35): 22–23.

18. Martineau AR, Cates CJ, Urashima M, Jensen M, Griffiths AP, Nurmatov U, Griffiths CJ. (2016). Vitamin D for the management of asthma. Cochrane Database of Systematic Reviews. 5,9 (9): CD011511.

19. Martineau AR, Jolliffe DA, Hooper RL, Greenberg L, Aloia JF, Bergman P, Goodall EC. (2017). Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ. 356: i6583. https://doi.org/10.1136/bmj.i6583; PMid:28202713 PMCid:PMC5310969

20. Medrano M, Carrillo-Cruz E, Montero I, Perez-Simon JA. (2018). Vitamin D: effect on haematopoiesis and immune system and clinical applications. International journal of molecular sciences. 19 (9): 2663. https://doi.org/10.3390/ijms19092663; PMid:30205552 PMCid:PMC6164750

21. Міністерство охорони здоров'я України. (2004). Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному та до шпитальному етапах. Наказ МОЗ України № 437. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0437282-04/.

22. Мозжухина ЛИ, Челнокова ОГ, Когут ТА, Салова АЛ. (2019). Синдром крупа и первичное инфицирование микобактериями туберкулеза у детей. Медицинский совет. 2: 216–219. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2019-2-216-219

23. Pruikkonen H, Dunder T, Renko M, Pokka T, Uhari M. (2009). Risk factors for croup in children with recurrent respiratory infections: a case-control study. Paediatric and perinatal epidemiology. 23 (2): 153-159. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2008.00986.x; PMid:19159401

24. Сафроненко ЛА, Давыдова АП, Карпов ВВ, Лукашевич МГ, Новиков ВА. (2017). Проблемы лечения стенозирующего ларинго-трахеита у детей (результаты 35-летнего опыта). Вестник оториноларингологии. 82 (3): 19–21. https://doi.org/10.17116/otorino201782319-21; PMid:28631673

25. Самиева ГУ, Абдирашидова ГА, Собирова ШБ. (2017). Прогностическое значение спектра цитокинов и их изменения при первичных и рецидивирующих ларинготрахеитах у детей. Международная научно-практическая конференция. Инновационные исследования: проблемы внедрения результатов и направления развития. Уфа: Омега Сайнс.

26. Sassi F, Tamone C, D'Amelio P. (2018). Vitamin D: nutrient, hormone, and immunomodulator. Nutrients. 10 (11): 1656. https://doi.org/10.3390/nu10111656; PMid:30400332 PMCid:PMC6266123

27. Savilahti EM, Makitie O, Kukkonen AK, Andersson S, Viljakainen H, Savilahti E, Kuitunen M. (2016). Serum 25-hydroxyvitamin D in early childhood is nonlinearly associated with allergy. International archives of allergy and immunology. 170 (3): 141-148. https://doi.org/10.1159/000447636; PMid:27533066

28. Sharma BS, Shekhawat DS, Sharma P, Meena C, Mohan H. (2015). Acute respiratory distress in children: croup and acute asthma. The Indian Journal of Pediatrics. 82 (7): 629-636. https://doi.org/10.1007/s12098-014-1559-4; PMid:25257964

29. Smith DK, McDermott AJ, Sullivan JF. (2018). Croup: diagnosis and management. American family physician. 97 (9): 575-580.

30. Teymoori-Rad M, Shokri F, Salimi V, Marashi SM. (2019). The interplay between vitamin D and viral infections. Reviews in medical virology. 29 (2): e2032. https://doi.org/10.1002/rmv.2032; PMid:30614127

31. Тяжка ОВ, Сельська ЗВ. (2015). Забезпеченість вітаміном D дітей з різними формами алергічних захворювань. Современная педиатрия. 7: 89–91.

32. Учайкин ВФ. (2001). Руководство по инфекционным болезням у детей. Москва: ГЭОТАРмедиа: 824.

33. Westley CR, Cotton EK, Brooks JG. (1979). Nebulized Racemic Epinephrine by IPPB for the treatment of Croup. A double-blind study. Survey of Anesthesiology. 23 (4): 254. https://doi.org/10.1097/00132586-197908000-00043