Paediatric surgery.Ukraine.2020.4(69):37-42; doi 10.15574/PS.2020.69.37
Притула В. П.¹, Кривченя Д. Ю.¹, Сільченко М. І.², Курташ О. О.³, Хуссейні С. Ф.¹, Руденко Є. О.^1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
³Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Притула ВП, Кривченя ДЮ, Сільченко МІ, Курташ ОО та інш. (2020). Ранні та віддалені результати після операції Soave–Boley при хірургічному лікуванні агангліозу кишечника у дітей. Хірургія дитячого віку. 4(69): 37-42; doi 10.15574/PS.2020.69.37
Стаття надійшла до редакції 07.08.2020 р., прийнята до друку 07.12.2020 р.

Вступ. Агангліоз кишечника (АК) відноситься до групи важких вроджених вад розвитку товстої кишки, що лікується лише хірургічно. Методика Soave-Boley є однією із найбільш фізіологічних та найбільш прийнятних в технічному виконанні серед дитячих хірургів різних країн світу.
Мета: оцінити ранні та віддалені результати хірургічного лікування АК у дітей за методикою Soave-Boley.
Матеріали та методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 774 дітей з різними формами АК у віці від народження до 18 років за період 1980–2020 рр. із використанням методики Soave-Boley із формуванням первинного колоанального анастомозу ручним (лігатурним) та механічним (степлерним) способом.
Результати та обговорення. Усі пацієнти залишилися живими. Хірургічні ускладнення раннього післяопераційного періоду виникли у 19 (2,45%) із 774 дітей, прооперованих за методикою Soave-Boley: 15 – після формування первинного колоанального анастомозу ручним (лігатурним) способом і 4 – після накладання колоанального анастомозу механічним (степлерним) способом. Віддалені післяопераційні ускладнення відмічено у 15 (1,94%) із 774 дітей, прооперованих спеціалістами за методикою Soave-Boley: 14 – при сформованому ручному (лігатурному) і 1 – при механічному (степлерному) колоанальному анастомозі. Повторна операція Soave-Boley з колоанальним анастомозом ручним способом успішно виконана у 30 (3,87%) пацієнтів після первинної корекції АК в інших клініках за різними методиками. Періодичні епізоди нетримання калу у віддаленому періоді у 47 (6,07%) із 774 прооперованих дітей ліквідовували консервативним лікуванням. Успішність методики Soave-Boley підтверджується набагато нижчою кількістю ранніх (2,45%) та віддалених (1,94%) післяопераційних хірургічних ускладнень, у порівнянні з такими після використання інших способів відкритої хірургічної корекції – 17,52% та 16,35%, відповідно.
Висновки. Операція Soave-Boley з колоанальним анастомозом ручним (лігатурним) та механічним (степлерним) способами порівняно з іншими методами є найефективнішим методом радикальної корекції АК відкритим способом у дітей різного віку при одно- або двоетапних втручаннях. За технічними можливостями та результатами раннього та віддаленого періоду методика Soave-Boley з колоанальним анастомозом ручним (лігатурним) способом є операцією вибору як при первинній, так і при повторній хірургічній корекції АК, оперованих раніше будь-якими іншими способами.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: агангліоз, кишечник, діти, хірургічне лікування, результати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Avansino JR, Levitt MA. (2017). Hirschsprung disease. In Fundamentals of pediatric surgery. 2. Mattei P et al. (eds.). Springer International Publishing. Cham: 513-524. https://doi.org/10.1007/978-3-319-27443-0_62

2. Bischoff A, Frischer J, Knod JL et al. (2017). Damaged anal canal as a cause of fecal incontinence after surgical repair for Hirschsprung disease – a preventable and under-reported complication. J Pediatr Surg. 52(4): 549-553. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.08.027; PMid:27624566

3. Ekenze SO, Ngaikedi C, Obasi AA. (2016). Problems and Outcome of Hirschsprung's Disease Presenting after 1 Year of Age in a Developing Country. World Journal of Surgery. 35(1): 22-26. https://doi.org/10.1007/s00268-010-0828-2; PMid:20976451

4. Fernandez IM, Sanchez MJM, Martinez CI et al. (2014). Quality of life and long-term results in Hirschsprung's disease. in Spanish. Cir Pediatr. 27(03): 117-124.

5. Garrett KM, Levitt MA, Pena A, Kraus SJ. (2012). Contrast enema findings in patients presenting with poor functional outcome after primary repair for Hirschsprung disease. Pediatr Radiol. 42(9): 1099-1106. https://doi.org/10.1007/s00247-012-2394-2; PMid:22526281

6. Ghirardo V, Betalli P, Mognato G, Gamba P. (2007). Laparotomic versus laparoscopic Duhamel pull-through for Hirschsprung disease in infants and children. J Laparoendosc Adv Surg Tech. 17: 119-123. https://doi.org/10.1089/lap.2006.0510; PMid:17362188

7. Hotta R, Cheng LS, Graham HK et al. (2016). Isogenic enteric neural progenitor cells can replace missing neurons and glia in mice with Hirschsprung disease. Neurogastroenterol Motil. 28: 498-512. https://doi.org/10.1111/nmo.12744; PMid:26685978 PMCid:PMC4808355

8. Khazdouz M, Sezavar M, Imani B, Akhavan H, Babapour A, Khademi G. (2015). Clinical outcome and bowel function after surgical treatment in Hirschsprung's disease. African Journal of Paediatric Surgery. 12(2): 143-147. https://doi.org/10.4103/0189-6725.160403; PMid:26168755 PMCid:PMC4955413

9. Khoury-Hanold W, Yordy B, Kong P, Kong Y, Ge W, Szigeti-Buck K et al. (2016). Viral spread to enteric neurons links genital HSV-1 infection to toxic megacolon and lethality. Cell Host Microbe. 19(6): 788-799. https://doi.org/10.1016/j.chom.2016.05.008; PMid:27281569 PMCid:PMC4902295

10. Кривченя ДЮ, Притула ВП, Сільченко МІ, Даньшин ТІ, Сітковська СМ, Матіяш ОЯ. (2008). Результати лікування дітей з хворобою Гіршпрунга. Прогнози та шляхи покращення. Хірургія дитячого віку. 4: 51–54.

11. Levitt MA, Dickie B, Pena A. (2012). The Hirschsprungs patient who is soiling after what was a considered a «successful» pullthrough. Semin Pediatr Surg. 21: 344-353. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2012.07.009; PMid:22985840

12. Pena A, Elicevik M, Levitt MA. (2007). Reoperations in Hirschsprung disease. J Pediatr Surg. 42(6): 1008-1013. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.01.035; PMid:17560211

13. Притула ВП, Сільченко МІ, Курташ ОО, Хуссейні СФ. (2019). Віддалені результати мініінвазивних методів лікування хвороби Гіршпрунга у дітей. Хірургія дитячого віку. 1: 37–42. https://doi.org/10.15574/PS.2019.62.37.

14. Swenson O. (2004). Hirschsprung's disease – a complicated therapeutic problem: Some thoughts and solutions based on data and personal experience over 56 years. J Pediatr Surg. 39(10): 1449-1453. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.06.005; PMid:15486884

15. Taguchi T, Obata S, Ieiri S. (2017). Current status of Hirschsprung's disease: based on a nationwide survey of Japan. Pediatr Surg Int. 33(4): 497-504. https://doi.org/10.1007/s00383-016-4054-3; PMid:28058486

16. Taguchi T, Matsufuji H, Ieiri S. (2019). Hirschsprung's Disease and the Allied Disorders. Status Quo and Future Prospects of Treatment. Springer Nature Singapore. Pte Ltd.: 137-141. https://doi.org/10.1007/978-981-13-3606-5

17. Urushihara N, Fukumoto K, Fukuzawa H, Sugiyama A, Mitsunaga M, Watanabe K et al. (2012). Outcome of laparoscopic modified Duhamel procedure with Z-shaped anastomosis for Hirschsprung's disease. Surg Endosc. 26: 1325-1331. https://doi.org/10.1007/s00464-011-2031-4; PMid:22044983

18. Urushihara N, Fukumoto K, Fukuzawa H, Sugiyama A, Watanabe K, Mitsunaga M et al. (2011). Long-term outcome of modified Duhamel procedure with Z-shaped anastomosis for Hirschsprung's disease (in Japanese with English abstract). J Jpn Soc Pediatr Surg. 47: 1004-1009.