Modern Pediatrics. Ukraine. 6(110): 44-50. doi 10.15574/SP.2020.110.44
Міщенко О. Я.
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків, Україна

Для цитування: Міщенко ОЯ. (2020). Раціональний вибір мукоактивних фітопрепаратів у педіатрії: комплексна фармакологічна дія, ефективність, безпечність. Сучасна педіатрія. Україна. 6(110): 44–50. doi 10.15574/SP.2020.110.44.
Стаття надійшла до редакції 11.07.2020 р., прийнята до друку 07.10.2020 р.

Кашель є одним із найчастіших симптомів гострих респіраторних вірусних інфекцій у дитячому віці. У лікуванні гострих респіраторних інфекцій, що супроводжуються кашлем у дітей, основним завданням є купірування кашлю за рахунок поліпшення реологічних властивостей бронхіального секрету для якнайшвидшого його виведення. Ефективно лікувати кашель можна тільки шляхом поліпшення відходження мокротиння з дихальних шляхів. З цією метою застосовують мукоактивні препарати: секретолітики, здатні розріджувати мокротиння (муколітична дія), і секретомоторні, які поліпшують її виведення (відхаркувальний ефект). Серед багатьох мукоактивних препаратів у педіатрії перевагу надають засобам рослинного походження, яким притаманні м'якший порівняно із синтетичними препаратами відхаркувальний ефект та краща переносимість.
На фармацевтичному українському ринку представлений сироп Гедерин Плющ — препарат з екстрактом плюща. Серед комплексу ефектів екстракту з листя плюща (відхаркувального, секретолітичного, протизапального), найунікальнішим, який відрізняє його від інших рослинних та синтетичних препаратів, є бронхоспазмолітичний. У зв'язку з цим препарати з екстрактом плюща можна рекомендувати і при респіраторних інфекціях, що супроводжуються обструкцією. Це можуть бути як гострі, так і хронічні стани, що перебігають з оборотним звуженням дихальних шляхів. Завдяки натуральному складу препарат безпечний. Побічні ефекти внаслідок застосування сиропу Гедерин Плющ дуже рідкі. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до компонентів препарату можливі алергічні реакції (переважно висипання), а також шлунково-кишкові розлади. Не слід призначати препарат пацієнтам, які страждають на непереносимість фруктози. Сорбіт, що входить до складу сиропу, може спричинити незначну послаблювальну дію.
Отже, поєднання таких ефектів екстракту плюща в препараті Гедерин Плющ, як відхаркувального (мукокінетичного та секретолітичного), бронхоспазмолітичного і протизапального, зумовлює його виразну клінічну ефективність у лікуванні кашлю, а також добру переносимість. А це дає змогу широко застосовувати його в комплексній терапії бронхітів у педіатричній практиці.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мукоактивні фітопрепарати, діти, лікування, екстракт плюща, ефективність, безпечність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Чумаченко НГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР. (2016). Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей. Современная педиатрия. (74): 73—77. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.73

2. Баранов АА, Намазова ЛС. (2007). Эффективность методов альтернативной терапии у детей. Педиатрическая фармакология. 4 (1): 37—41.

3. Болбот ЮК. (2015). Муколитическая терапия респираторных заболеваний у детей. Здоров'я дитини. (60): 98—102.

4. Cелимзянова ЛР, Промыслова ЕА, Вишнёва ЕА. (2013). Фитотерапия кашля у детей. ПФ. 4 (128—130).

5. Черников ВВ. (2012). Применение препаратов растительного происхождения для лечения кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 9 (6): 100—104.

6. Давыдова ИВ. (2012). Фитотерапия кашля в раннем детском возрасте. Педиатрическая фармакология. 9 (2): 107—109.

7. Ernst E. (2007). Herbal medicines: balancing benefits and risks. Novartis Found Symp. 282: 154-167; discussion 167-172, 212-218. https://doi.org/10.1002/9780470319444.ch11

8. Fazio S, Pouso J, Dolinsky D, Fernandez A, Hernandez M, Clavier G et al. (2009). Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine. 16 (1): 17-24. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.05.003; PMid:16860549

9. Felix Holzinger, Jean-Francois Chenot. (2011). Systematic Review of Clinical Trials assessing the effectiveness of Ivy Leaf (Hedera Helix) for acute upper respiratory tract infections. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. Article ID 382789. https://doi.org/10.1155/2011/382789; PMid:20976077 PMCid:PMC2957147

10. Greunke C, Hage-Hulsmann A, Sorkalla T, Keksel N, Haberlein F, Haberlein H. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm Pharmacol Ther. 31: 92-98. https://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002; PMid:25234924

11. Hocaoglu AB, Karaman O, Erge DO et al. (2012). Effect of Hedera helix on lung histopathology in chronic asthma. Iran J Allergy Asthma Immunol. 11: 316-323.

12. Hofmann D, Hecker M, Volp A. (2003, Mar). Efficacy of dry extract of ivy leaves in children with bronchial asthma – a review of randomized controlled trials. Phytomedicine. 10 (2-3): 213-220. https://doi.org/10.1078/094471103321659979; PMid:12725580

13. Janka Schulte2Michels, Anne Wolf, Stefan Aatz et al. (2016). α-Hederin inhibits G-protein-coupled receptor kinase 2-mediated phosphorylation of β-2adrenergic receptors. Phytomedicine. 23: 52-57. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2015.12.001; PMid:26902407

14. Janka Schulte-Michels, Christina Keksel, Hanns Haberlein, Sebastian Franken. (2018). Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFkB. Inflammopharmacology. 27 (2): 339-347. https://doi.org/10.1007/s10787-018-0494-9; PMid:29748881 PMCid:PMC6482290

15. Компендіум. (2019). ATC-класифікація. Лікарські препарати. URL: https://compendium.com.ua/uk/atc/.

16. Компендіум. (2019). Гедерин Плющ HEDERIN. Інструкція до застосування. ООО «ДКП «Фармацевтическая фабрика». URL: https://compendium.com.ua/info/171272/gederin/.

17. Коровина НА. (2000). Кашель у детей: пособие для врачей. Москва: Посад: 48.

18. Крючко ТА, Ткаченко ОЯ, Вовк ЮА. (2014). Лечение кашля у детей: от разнообразия подходов к логическому выводу. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 131–140.

19. Marquardt P, Kaft K, Nieber K. (2015). Clinical trials with herbal medicinal products in children: a literature analysis. Wien Med Wochenschr. 165 (11–12): 236–242. https://doi.org/10.1007/s10354-015-0373-6; PMid:26183729

20. Marushko YuV, Hracheva MG. (2015). Therapy in bronchopulmonary diseases associated with increased secretion of viscous sputum and impaired mucus transport. Zdorov’e rebenka. 1 (60): 135–139. doi: 10.22141/2224-0551.1.60.2015.74978.

21. Петрова СИ, Панютина ЯВ. (2006). Кашель у детей. Вопросы практической педиатрии. 1 (1): 94–98.

22. Prokhorovа MP. (2015). Differentiated approach to the treatment of cough in children. Immunology and Allergology: Science and Practice. (1): 112–118.

23. Промыслова ЕА, Селимзянова ЛР, Вишнёва ЕА. (2013). Препараты растительного происхождения при кашле у детей. Педиатрическая фармакология. 10 (1): 74–76. https://doi.org/10.15690/pf.v10i1.592

24. Schmidt M, Thomsen M, Schmidt U. (2012). Suitability of ivy extract for the treatment of paediatric cough. Phytother Res. 26 (12): 1942-1947. https://doi.org/10.1002/ptr.4671; PMid:22532491

25. Sieben A, Prenner L, Sorkalla T, Wolf A, Jakobs D, Runkel F, Haberlein H. (2009). α-Hederin, but not hederacoside C and hederagenin from Hedera helix, affects the binding behaviour, dynamics and regulation of beta 2-adrenergic receptors. Biochemistry. 48: 3477-3482. https://doi.org/10.1021/bi802036b; PMid:19278262

26. Сорока НД, Коршунова ЕВ, Рябых ОВ, Балацкая ГМ, Кузнецова НВ, Белан ЕЮ. (2010). Эффективность и безопасность ингаляционного метода лечения сухим экстрактом листьев плюща острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. Лечащий врач. 6: 14–17.

27. Сорока НД. (2008). Муколитическая терапия затяжных вариантов течения заболеваний органов дыхания у детей. Вопросы современной педиатрии. 7 (4): 111–114.

28. Suleyman H, Mshvildadze V, Gepdiremen A, Elias R. (2003). Acute and chronic antiinflammatory profile of the ivy plant, Hedera helix, in rats. Phytomedicine. 10: 370-374. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00260; PMid:12834000

29. Таточенко ВК. (2001). Практическая пульмонология детского возраста. Справочник. Москва: 268.

30.

31. Вишнёва ЕА, Торшхоева РМ, Алексеева АА, Волков КС. (2011). Врачебная тактика при кашле у ребенка. Педиатрическая фармакология. 8 (3): 95–97.

32. World Health Organization. (2010). WHO monographs on medicinal plants commonly used in the Newly Independent States (NIS). Geneva: WHO-Press: 464.