• Психологічна та фізична підготовка сім’ї до пологів: історичний аспект і сучасні тенденції
ua До змісту

Психологічна та фізична підготовка сім’ї до пологів: історичний аспект і сучасні тенденції

HEALTH OF WOMAN. 2020.4(150): 7-13; doi 10.15574/HW.2020.150.7
Сюсюка В. Г. , Волошина І. М.
Запорізький державний медичний університет

У статті представлений як історичний аспект, так і сучасні підходи до психологічної та фізичної підготовки сім’ї до пологів, а також принципи ведення нормальних пологів та умови їх забезпечення в акушерському стаціонарі. Акцентовано увагу на важливості відвідування жінкою та її партнером «Школи підготовки сім’ї до пологів», що дозволить відпрацювати теоретичні та практичні навички поведінки під час вагітності, пологів і в післяпологовий період. При цьому важливо навчити партнера немедикаментозним методам знеболювання, який повинен не просто бути присутнім у пологовому залі, а брати безпосередню участь у пологах. Також акцентовано увагу на проблемах, які пов’язані з підготовкою сім’ї до пологів, коли має місце недостатня інформованість лікарів про психологічні особливості репродуктивної сфери, її психосоматичної природи, а також про форми і можливості психологічної та психотерапевтичної допомоги.
Ключові слова: вагітність, нормальні пологи, підготовка сім’ї до пологів, партнерські пологи, немедикаментозне знеболювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акушерство та гінекологія : у 4 т. : нац. підручник / за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана. Т. 1: Акушерство. В.М. Запорожан та ін. Київ : ВСВ «Медицина», 2013. 1032 с.

2. Бабич Т.Ю. (2008). Беременность и роды у женщин с различными типами тревожности. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 442-444.

3. Бабич Т.Ю. (2008). Отдаленные результаты родов у женщин, рожавших семейно и традиционно. Медико-соціальні проблеми сім’ї. 13(4): 10-16.

4. Бабич Т.Ю. (2009). Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень. Медико-соціальні проблеми сім’ї. 14(3): 4-18.

5. Батуева А.Г. (2011). Взаимосвязь личностных характеристик беременных женщин и их возрастные и социально-демографические характеристики. Перинатальная психология и психология репродуктивной сферы. 4: 18-28.

6. Бейбутова А.М., Чубанова Г.Р. (2015). Профилактическая работа с беременными в городских женских консультациях. XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего. 2(6): 75-78.

7. Беременность, роды и послеродовой период: физиология, психопатология, психотерапия и психопрофилактическая подготовка / Э.П. Станько и др. Гродно : Гродн. гос. мед. ун-т, 2005. 194 с.

8. Блох М.Е., Добряков И.В. (2013). Психологическая помощь в комплексном подходе к решению проблем репродуктивного здоровья. Журн. акушерства и женских болезней. 62(3): 16-19.

9. Брехман Г.И. (2012). Домашние роды как способ защиты женщиной себя и своего ребенка. Журн. акушерства и женских болезней. 51(5): 115-121.

10. Вдовиченко С.Ю. (2013). Актуальные аспекты партнерских родов в условиях типичного городского родильного дома. Здоровье женщины. 1: 83-84.

11. Вдовиченко С.Ю. (2015). Роль психологічної оцінки подружніх пар при проведенні партнерських пологів. Здоровье женщины.2: 87-89.

12. Винникотт Д.В. (2011). Маленькие дети и их матери. – М.: Независимая фирма «Класс». – 80 с.

13. Войт Л.Н., Дроздова Е.А. (2008). Организация и анализ деятельности женской консультации и родильного дома. – Благовещенск, 2008. – 32 с.

14. Деларю А.В. (2007). Партнерские роды как медико-социальный феномен: Автореф. дисс. … канд. мед. наук : 14.00.52. – Волгоград. – 143 с.

15. Дик-Рид Г. (2005). Роды без страха. – М. : Столица-Принт. – 79 с.

16. Добряков И.В. (2009). Перинатальная психология. – СПб : Питер. – 234 с.

17. Добряков И.В., Лазарева И.П. (1998). Здоровые роды – счастливый малыш. – СПб. : ИК «Комплект». – 268 с.

18. Добряков И.В., Маляровская М.М. (2008). Как родить счастливого ребенка? – 3-е изд. – СПб. : Речь. – 160 с.

19. Дубоссарская Ю.А., Дубоссарская З.М., Захарченко Л.Г., Боровкова Л.Г. (2014). Проблемы репродуктивного здоровья с позиции перинатальной психологии. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 1-2: 129-133.

20. Дуда И.В. (2001). Актуальные вопросы репродуктивного здоровья женщин : Матер. Респ. науч.-практ. конф. акуш.-гин. и неонат. – Минск. – 21 с.

21. Жабченко І.А. (2001). Деякі аспекти забезпечення неускладненого перебігу вагітності в сучасних умовах. Укр. мед. часопис. 4(24): 35-37.

22. Жукова И.Ф. (2009). Принципы организации партнерских родов и особенности взаимодействия персонала и супружеской пары. Вестн. ин-та семьи. 3: 21-25.

23. Журавлева А.Л., Сергиенко Е.А. (ред.) (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН». – 512 с.

24. Качалина Т.С., Третьякова Е.В., Стельникова О.М. (2008). Психологическая и физическая подготовка беременных к родам. – Н. Новгород. – 100 с.

25. Кизименко А.Н. (2015). Анализ данных кардиоритмограммы и выраженности болевого синдрома в оценке эффективности эпидуральной анестезии в акушерстве. Достижения фундаментальной, клинической медицины и фармации : Материалы 70-й науч. сессии сотрудников ун-та УО «Витебский гос. мед. ун-т». – Витебск: УО ВГМУ. – С. 132–133.

26. Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи»: Наказ Міністерства МОЗ України № 624 від 03.11.2008.

27. Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Жабченко І.А. (2003). Діагностика, профілактика та лікування акушерських ускладнень у соматично здорових вагітних: Метод. рекомендації. – Київ. – 12 с.

28. МакМорланда Г.Х., Маркс Г.Ф. (1998). Руководство по акушерской аналгезии и анестезии. – М: Медицина. – 208 с.

29. Мельникова О.О. (2014). Медицинская помощь во время родов: забота и обезболивающие технологии. Журн. исследований социальной политики. 3: 337-352.

30. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги: Наказ МОЗ України № 417 від 15.07.2011.

31. Михайлов Б.В. (2009). Украинская школа психотерапии: история, становление, перспективы развития. Междунар. мед. журн. 1: 7-11.

32. Мурашко О.А. (2004). Рождение и роды с точки зрения перинатальной психологии. Репродуктивное здоровье женщины. 3: 21-24.

33. Мурашко О.А., Лебелева М. (2005). Роды с партнером: необходимость или мода? Репродуктивное здоровье женщины. 2: 39-42.

34. Муханова И.Ф., Игнатова С.В., Лунев В.Е. (2009). Психология беременной женщины. – Макеевка: Полипресс. – 434 с.

35. Нарытник Т.Т., Осадчук С.В., Бондаренко Н.П., Венцковский К.О., Белая В.В., Маланчук О.Б. (2012). Значимость проведения партнерских родов для профилактики осложнений в послеродовом периоде и осторожного ведения самих родов. Жіночий лікар. 6: 39-41.

36. Нарытник Т.Т., Осадчук С.В., Слободяник О.Я., Белая В.В. (2014). «Партнёрские роды» как фактор профилактики осложнений в родах. Проблеми сучасної психології. 24: 533-540.

37. Оден М. 1998. Возрожденные роды. – Днепропетровск: Клуб Родительской Культуры «Дельта». – 152 с.

38. Остафійчук С.О., Геник Н.І., Дрогомирецька Н.В. (2014). Партнерські пологи як профілактика акушеських та перинатальних ускладнень. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 150-152.

39. Потапов В.О., Чугунов В.В., Сюсюка В.Г., Губа Н.О., Котлова Ю.В. (2017). Дослідження психологічного стану вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту. – Дніпро; Запоріжжя: ТОВ «Карат». – 126 с.

40. Радзинский В.Е. (2012). Акушерская агрессия. – М. : Издательство журнала Status Praesens. – 672 с.

41. Райгородский Д.Я. (ред.) (2013). Психология и психоанализ беременности. – Самара: Бахрах-М. – 784 с.

42. Сечук А.Я. (ред.) (2009). Безпечне материнство (фізіологічна вагітність) : керівництво для лікарів. – Ніжин : ТОВ Гідромакс. – 172 с.

43. Суслов В.В., Хижняк А.А., Тарабрин О.А., Фесенко У.А., Фесенко B.C. (2011). Эпидуральная анестезия и аналгезия: руководство для врачей. – Харьков : «СИМ». – 256 с.

44. Сухобокова Л.С. (2009). Многокомпонентная система индивидуальной подготовки супружеской пары к беременности и родам. Аспирант. вестн. Поволжья. 7-8: 133-136.

45. Сюсюка В.Г., Пейчева Е.В., Комарова Е.В., Аверченко Е.Г. Семейные роды: оценка роли женской консультации в подготовке партнеров к участию в родоразрешении // Здоровье женщины. – 2015. – № 2. – С. 15–18.

46. Сюсюка В.Г. (2018). Особливості психоемоційного стану плода. Пренатальний стрес та його наслідки // З турботою про Жінку. 7(91): 22-24.

47. Сюсюка В.Г. (2018). Психоемоційний стан жінок під час фізіологічного та патологічного перебігу вагітності //З турботою про Жінку. 6(90): 22-26.

48. Тимків І.С. (2014). Психологічні проблемі вагітності та перинатального періоду // Буковин. мед. вісн. 18(1): 182-185.

49. Ткаченко Л.В., Деларю А.В. (2006). Отношение акушеров-гинекологов к практике партнерских (семейных) родов (по данным социологического исследования. РОАГ. 4: 29-31.

50. Ткаченко Р.А. (2016). Обезболивание родов: история и современность // Мед. аспекты здоровья женщины. 3: 19-28.

51. Ткаченко Р.О. (2009). Вибір раціональної аналгезії пологів: Автореф. дис. … д-ра мед. наук : 14.01.30. – Київ. – 388 с.

52. Ткаченко Р.О. (2011). Пологовий біль та його вплив на організм роділлі, перебіг пологів і стан плода // Мед. аспекты здоровья женщины. 7: 41-44.

53. Ткаченко Р.О., Суслов В.В. (2011). Історія знеболювання пологів // Мед. аспекты здоровья женщины. 1: 65-67.

54. Хофмейр Д.Ю., Нейлсон Д.П., Алфиревич З. и др. Кокрановское руководство: Беременность и роды (2010). – М.: Логосфера. – 440 с.

55. Чайка В. К. (ред.) (2011). Основы репродуктивной медицины : практ. руководство. – 2-е изд, испр. и доп. – Донецк: ЧП «Лавис». – 896 с.

56. Чайка В.К. Бабич Т.Ю. (2006). Рожаем вместе. Семейные роды: «за и против». – Донецк: ЧП «Лавис». – 208 с.

57. Шерстюк О.М. Марценюк В.А., Мотигін В.В. (2009). Тато-школа: як створити та забезпечити стале функціонування. – Вінниця: ФОП Данилюк В. Г. – 124 с.

58. Энкин М., Кейрс М., Нейлсон Д., Краутер К., Дьюли П., Ходнет Э., Хофмейер Д. (2003). Руководство по эффективной помощи при беременности и рождении ребенка. – СПб.: Изд-во «Петрополис». – 480 с.

59. Abboud T.K., Sarkis F., Hung T.T., Khoo S.S., Varakian L., Henriksen E., Noueihed R., Goebelsmann U. (1983). Effects of epidural anesthesia during labor on maternal plasma beta-endorphin levels. Anesthesiology. 59(1): 1-5. https://doi.org/10.1097/00000542-198307000-00001; PMid:6305238

60. Anim-Somuah M., Smyth R.M.D., Cyna A.M., Cuthbert A. (2018). Epidural versus non-epidural or no analgesia for pain management in labour (Review). Cochrane Database of Systematic Reviews (5). https://doi.org/10.1002/14651858.CD000331.pub4; PMid:29781504 PMCid:PMC6494646

61. Bacigalupo G., Riese S., Rosendahl H., Saling E. (1990). Quantitative relationships between pain intensities during labor and beta-endorphin and cortisol concentrations in plasma. Decline of the hormone concentrations in the early postpartum period. J. Perinat. Med. 18(4). 289-296. https://doi.org/10.1515/jpme.1990.18.4.289; PMid:2262873

62. Benfield R.D. (2002). Hydrotherapy in labor J. Nurs. Scholarsh. 34(4): 347-352. https://doi.org/10.1111/j.1547-5069.2002.00347.x; PMid:12501738

63. Betts K.S., Williams G.M., Najman J.M., Alati R. (2014). Maternal depressive, anxious, and stress symptoms during pregnancy predict internalizing problems in adolescence. Depress Anxiety. 31(1): 9-18. https://doi.org/10.1002/da.22210; PMid:24395339

64. Browning A.J., Butt W.R., Lynch S.S., Shakespear R.A., Crawford J.S. (1983). Maternal and cord plasma concentrations of beta-lipotrophin, beta-endorphin and gamma-lipotrophin at delivery; effect of analgesia. Br. J. Obstet. Gynaecol. 90(12): 1152-1156. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1983.tb06463.x; PMid:6317007

65. Catling C.J., Medley N., Foureur M., Ryan C., Leap N., Teate A., Homer CS. (2015). Group versus conventional antenatal care for women Cochrane Database Syst Rev. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007622.pub3; PMid:25922865 PMCid:PMC6465187.

66. Cluett E.R., Burns E., Cuthbert A. (2018). Immersion in water during labour and birth. Cochrane Database of Systematic Reviews (5). https://doi.org/10.1002/14651858.CD000111.pub4; PMid:29768662 PMCid:PMC6494420

67. Dick-Read G. (2005). Childbirth without Fear: The Principles and Practice of Natural Childbirth. – London : Pinter & Martin Ltd. – 352 р.

68. Goodyer I.M., Park R.J., Netherton C.M., Herbert J. (2001). Possible role of cortisol and dehydroepiandrosterone in human development and psychopathology. Br. J. Psychiatry. 179: 243-249. https://doi.org/10.1192/bjp.179.3.243; PMid:11532802

69. Hildingsson I., Haines H., Cross M., Pallant J.F., Rubertsson C. (2013). Women’s satisfaction with antenatal care: comparing women in Sweden and Australia / I. Hildingsson et al. Women and Birth. 26(1): e9-e14. https://doi.org/10.1016/j.wombi.2012.06.002; PMid:22795867

70. Im S.H., Han E.Y. (2013). Improvement in anxiety and pain after whole body whirlpool hydrotherapy among patients with myofascial pain syndrome. Ann. Rehabil. Med. 37(4): 534-540. https://doi.org/10.5535/arm.2013.37.4.534; PMid:24020034 PMCid:PMC3764348

71. Jones L., Othman M., Dowswell T., Alfirevic Z., Gates S., Newburn M., Neilson J.P. (2012). Pain management for women in labour: an overview of systematic reviews. Cochrane Database of Systematic Reviews (3). https://doi.org/10.1002/14651858.CD009234.pub2; PMCid:PMC7132546

72. Räisänen I., Paatero H., Salminen K., Laatikainen T. (1984). Pain and plasma beta-endorphin level during labor. Obstet. Gynecol. 64(6): 783-786.

73. Sng B.L., Leong W.L., Zeng Y., Siddiqui F.J., Assam P.N., Lim Y., Chan E.S., Sia A.T. (2014). Early versus late initiation of epidural analgesia for labour. Cochrane Database Syst Rev., 2014. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007238.pub2; PMid:25300169.

74. Teschendorf M.E., Evans C.P. (2000). Hydrotherapy during labor. An example of developing a practice policy. MCN Am. J. Matern. Child. Nurs. 25(4): 198-203. https://doi.org/10.1097/00005721-200007000-00007; PMid:10994309

75. Wdowiak A., Lewicka G., Bąk M., et al. (2010). Oczekiwania małżonków odnośnie porodu rodzinnego / A. Wdowiak et al. Medycyna ogolna. 16(3): 323-330.