- Психоемоційний стан жінок зі спонтанною вагітністю та після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Психоемоційний стан жінок зі спонтанною вагітністю та після застосування допоміжних репродуктивних технологій
HEALTH OF WOMAN. 2019.10(146): 10–15; doi 10.15574/HW.2019.146.10
Бенюк В. О. , Вигівська Л. М. , Майданник І. В. , Олешко В. Ф.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ
У статті висвітлено взаємозв’язок психологічних процесів, які супроводжують фізіологічні зміни в організмі вагітної. Адже вагітність є станом функціонального напруження всіх систем і органів жінки. Безумовно, підвищене напруження знаходить відображення й в психологічному стані вагітної.
З погляду психології, протягом перебігу вагітності у жінок відбуваються певні послідовні психологічні зміни – прийняття рішення про збереження вагітності, період вагітності до ворушіння плода, період після початку ворушіння, допологовий період та пологи.
За даними літературного огляду, кожний триместр вагітності має певний психологічний «портрет» вагітної. Так, у І триместрі для багатьох жінок характерним є зростання психологічної пасивності і поява відчуття задоволеності й насолоди, проте інші жінки відзначають депресію й посилення фізичної активності, пов’язане з усвідомленням самого факту вагітності.
Другий триместр вагітності характеризується нормалізацією психічного стану та підвищенням працездатності. Проте саме у цей час відбувається перебудова у системі світогляду й формування мотивації материнства, а ворушіння плода дозволяє конкретизувати образ дитини й дає підставу для інтерпретації її суб’єктивного стану.
Третій триместр вагітності характеризується підвищенням рівня тривожності й занепокоєння – страхом перед пологами, щодо здоров’я майбутньої дитини та зростанням частоти депресивних розладів. Активність у цей період націлена на підготовку до пологів і післяпологовий період, а активність, не пов’язана з народженням дитини, – зменшується.
Передпологовий період характеризується зниженням активності вагітної, загальним розслабленням та емоційним «знесиленням», що захищає матір і дитину від зайвих стресів і переживань. У вагітної зменшується страх перед пологами й підвищується здатність сконцентруватися тільки на одній домінантній суті, що буде цілком необхідно під час пологів і післяпологової взаємодії з дитиною.
Післяпологовий період характеризується пристосуванням до почуття спустошеності й відчуттям внутрішньої порожнечі.
Психологічний стан має провідне значення й у виношуванні вагітності. Деякі дослідники зазначають, що неможливо пояснити передчасні пологи тільки фізіологічними й хімічними змінами під час вагітності.
З огляду на цілу низку фізіологічних змін у психологічній сфері жінок зі спонтанним настанням вагітності, було проведено аналіз психологічного стану 249 вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій та 50 вагітних зі спонтанним настанням вагітності.
Проведене дослідження психоемоційного стану вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій виявило відхилення у рівнях особистісної та реактивної тривожності, які притаманні жінкам після застосування допоміжних репродуктивних технологій. З огляду на це вважаємо за доцільне залучати до роботи з вагітними після застосування допоміжних репродуктивних технологій психолога з метою корекції виявлених відхилень.
Ключові слова: вагітність, допоміжні репродуктивні технології, психологічний стан, особистісна тривожність, реактивна тривожність.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Айвазян Е.Б. Развитие телесного и эмоционального опыта женщины в период беременности: Диcс. … канд. психол. наук. – М., 2005. – 319 с.
2. Бодяжина В.И., Семенченко И.Б. (2005). Акушерство [учеб. пособие для студентов мед. колледжей] / Изд. 4-е. – Ростов-на-Дону: Феникс. – 477 с.
3. Бройпгигам В., Кристиан И., Рад М. (1999). Психосоматическая медицина / Пер. С нем. – М.: Геотар медицина. – С. 295–310.
4. Брутман В.И., Варга А.Я., Родионова М.С. (1998). Изучение состояний сознания на различных этапах репродуктивного периода женщин. Социальное и душевное здоровье ребенка и семьи: защита, помощь, возвращение в жизнь. – М. – С. 142–143.
5. Брутман В.И., Варга А.Я., Хамитова И.Ю. (2000). Влияние семейных факторов на формирование девиантного поведения матери // Психологический журнал. 2: 48–57.
6. Брутман В.И., Панкратова М.Г., Ениколонов С.Н. (1995). Нежеланная беременность жертв сексуального насилия (психолого-психиатрические аспекты) // Вопросы психологии. 1: 33–39.
7. Брутман В.И., Филиппова Г.Г., Хамитова И.Ю. (2002). Динамика психологического состояния женщин во время беременности и после родов // Вопросы психологии. 6: 49–57.
8. Володин Н.Н. (2009). Перинатальная психология и психиатрия. – М.: Издательский центр «Академия». – 364 с.
9. Гусев А.Н., Измайлов Ч.А., Михалевская М.Б. (1997). Измерение в психологии: общий психологический практикум. – М.: «Смысл», 1997. – 280 с.
10. Григорьева Е.С. (2011). Роль личностных особенностей женщины в возникновении патологии беременности (обзор современных исследований). Психология телесности: Теоретические и практические исследования. 4: 177 – 185.
11. Дерманова И.Б. (2002). Исследование тревожности (Ч.Д. Спилбергер, адаптация Ю.Л. Ханин). Диагностика эмоционально-нравственного развития. – СПб. – С. 124–126.
12. Добряков И.В., Прохоров В.Н., Прохорова О.В. (2016). Психологическая диагностика в перинатальной психологии. Диагностика в медицинской (клинической) психологии: современное состояние и перспективы / Коллективная монография. – С. 118–132.
13. Добряков И.В. (2011). Перинатальная психология. – «Питер», 1-е издание. – 272 с.
14. Ельцова-Стрелкова В.И. (1987). Акушерство (учебное пособие) /Под ред. Е.В. Мареева. – М.: Изд. УДН. – 301 с.
15. Залевский Г.В., Мамышева Н.Л., Шелехов И.Л. (2005). Индивидуальнопсихологические особенности беременных в прогнозе формирования девиантных форм материнского поведения // Сибирский психологический журнал. 22: 7–12.
16. Карасева А.Э., Киселев В.Д., Фадеева Н.И. (2001). Психологические особенности женщин с диагнозом слабости родовых сил // Акушерство и гинекология. 1: 44 – 45.
17. Копыл О.А., Баз Л.Л., Баженова О.В. (1994). Готовность к материнству: выделение факторов и условий психологического риска для будущего развития ребенка // Журн. «Синапс». 5: 27–38.
18. Кочнева М.А. (1992). Особенности и роль психических реакций беременных женщин в развитии осложненной беременности и родов: Дис. … канд. мед. наук. – М. – 191 с.
19. Кречетов А.Б., Абрамченко В.В. (1968). О некоторых нервно-психических реакциях у беременных и рожениц // Журнал неврологии и психиатрии имени Корсакова. 7: 7 – 18.
20. Лесков Г.А., Пискунова Т.В., Жабина Т.П. (1992). Оценка уровня невротизации и психопатизации у женщин в отделении патологии репродуктивной функции женщины. – С-П. – С. 104–06.
21. Мисюк М.Н., Коваленко Е.С. (2008). Тревожность и страхи как проявление эмоциональной сферы беременных женщин. Управление в социальных и экономических системах: материалы ХVII Международной научно-практической конференции (2–6 июня 2008 г., г. Минск) // Минский инт. управления; редкол. – Минск. – С. 413–414.
22. Носкова О.В. (2008). Особенности тревожного состояния женщин при беременности и его психокоррекция // Медицинская психология. 3: 52 – 56.
23. Пайнз Д. Бессознательное использование своего тела женщиной. – С-П.: Изд. Восточно-европейский институт психоанализа, 1997. – 196 с.
24. Плотников В.В., Миронова Т.А., Казаренко Л.Л. (1996). Психофизиологические факторы в невынашивании беременности. История Сабуровой дачи: Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологи / Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи). Под общ. ред. И.И. Кутько и П.Т. Петрюка. – Харьков. 3: 307 – 309.
25. Рымашевский Н.В. Коваленко В.М., Волков А.Е., Труфонова О.К. (1990). Личностные особенности беременных в норме и при патологи // Журнал нервопатологии и психиатрии им. Корсакова. 5. 97 – 101.
26. Филиппова Г.Г. (1995). Образ мира и мотивационные основы материнства. Проблемы изучения и развития личности дошкольника. – Пермь. – С. 31–36.
27. Филиппова Г.Г. (1992). Психология материнства и ранний онтогенез. – М. «Жизнь и мысль». – 192 с.
28. Хорни К. (1997). Собрание сочинений в 3-х томах. – М.: «Смысл». – Т. 1. – 496 с.
29. Bems B. (1988). The Different Faces of Motherhood. Eds., F. Hay. N. J., L. 292.
30. Dufoyer L.P. (1982). La naissance et le development de la personnalitй dans la premiere annee de la vie. 429.
31. Louis G., Margolis E. The motherhood report: how women feel about being mothers. N. J. 1987. 482.