• Психоемоційний стан жінок з внутрішньопечінковим холестазом вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій
ua До змісту

Психоемоційний стан жінок з внутрішньопечінковим холестазом вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій

HEALTH OF WOMAN. 2020.4(150): 31–35; doi 10.15574/HW.2020.150.31
Бойчук О. Г.1, Коломійченко Т. В.2, Ебае Н. Е. Н.1
1Івано-Франківський національний медичний університет
2Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Можна припустити погіршення психоемоційного стану та зниження якості життя у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з внутрішньопечінковим холестазом вагітних (ВПХВ), проте наукової інформації з цього питання не знайдено.
Мета дослідження: оцінювання психоемоційного стану жінок з ВПХВ після застосування ДРТ.
Матеріали та методи. Обстежено 40 вагітних після ДРТ з проявами ВПХВ (основна група) і 40 – без проявів ВПХВ (група порівняння). Оцінювали: наявність синдрому вегетативної дисфункції (за А.M. Вейном, 1998); якість сну, особливості засинання і пробудження (А.М.Вейн, Я.И. Левин, 1998); рівень тривожності за допомогою тесту Ч.Д. Спілбергера у модифікації Ю.Л. Ханіна (1976); наявність і вираженість депресії за шкалою Бека; якість життя за опитувальником SF-36. Отримані дані оброблені методами варіаційної статистики.
Результати. У вагітних після ДРТ з ВПХВ сумарна кількість балів за опитувальником А.М. Вейна у 3,5 разу перевищує порогове значення, яке становить 15 балів (медіана 52 [45;60] бали проти 36 [28; 45] балів за відсутності ВПХВ; р<0,05). Вісімдесят відсотків цих жінок відзначали розлади сну. Частота суттєвих порушень якості сну становить 37,5%. Пацієнтки демонструють вищий медіанний рівень як особистісної, так і ситуаційної тривожності (тест Спілбергера–Ханіна). Прояви депресії (шкала Бека) спостерігаються у 55,0% пацієнток основної групи проти 27,5% – у групі порівняння (р<0,05). Жінки з ВПХВ нижче оцінюють свою якість життя як за шкалами фізичного, так і психологічного здоров’я. Зниження інтегрального показника фізичного здоров’я (70 [58; 89] проти 84 [75;92]; р<0,05) є відображенням фізичного дискомфорту, пов’язаного з ВПХВ.
Заключення. Жінки з ВПХВ після застосування ДРТ потребують визначення вегетативного та психоемоційний стану, корекції виявлених порушень для нормалізації якості їхнього життя і досягнення позитивних перинатальних результатів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, внутрішньопечінковий холестаз вагітних, синдром вегетативної дисфункції, тривожність, депресія, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arthuis C., Diguisto C., Lorphelin H. et al. 2020. Perinatal outcomes of intrahepatic cholestasis during pregnancy: An 8-year case-control study. PLoS One. 15(2):e0228213. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228213; PMid:32074108 PMCid:PMC7029845

2. Бенюк С.В., Венцківська І.Б., Ковалюк Т.В. 2015. Холестатичний гепатоз вагітних. Наслідки для плода та новонародженого. Перинатология и педиатрия. 1(61): 20-23. https://doi.org/10.15574/PP.2015.61.20

3. Каминский В.В., Венцковская И.Б., Жданович А.И., Воробей Л.И., Коломийченко Т.В. 2020. Особенности психоэмоционального состояния беременных с перинатальными потерями в анамнезе. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 11 (1): 66-74. DOI: https://doi.org/10.34883/PI.2020.11.1.006

4. Kawwass JF, Badell ML. 2018. Maternal and Fetal Risk Associated With Assisted Reproductive Technology. Obstet Gynecol. 132(3):763-772. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002786; PMid:30095760

5. Козлов П.В., Самсонова И.В. 2019. Внутрипеченочный холестаз беременных. РМЖ. Мать и дитя. 4: 274-279.

6. Ovadia C, Seed PT, Sklavounos A. et al. 2019. Association of adverse perinatal outcomes of intrahepatic cholestasis of pregnancy with biochemical markers: results of aggregate and individual patient data meta-analyses. Lancet. 393(10174):899-909. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31877-4https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31877-4

7. Ovadia C, Williamson C. 2016. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: Recent advances. Clin Dermatol. 34(3):327-34. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2016.02.004; PMid:27265070

8. Пальгова Л.К., Мозговая Е.В., Жесткова Н.В. и др. 2018. Болезни печени и беременность. Анализ актуальных клинических рекомендаций и собственный опыт. Часть первая. Болезни печени, связанные с беременностью. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 3 (151): 105-114. . https://doi.org/10.31146/1682-8658-ecg-151-3-105-114

9. Успенская Ю.Б., Шептулин А.А., Кузнецова И.В. и др. 2018. Бессимптомный внутрипеченочный холестаз беременных: особенности течения, диагностики и лечения. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 28(2):56-64. https://doi.org/10.22416/1382-4376-2018-28-2-56-64.