Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).4(156): 91-97. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).9197
Аряєв М. Л., Селімханова Д. С., Сеньківська Л. І.
Одеський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Аряєв МЛ, Селімханова ДС, Сеньківська ЛІ. (2026). Психоемоційні та психосоціальні порушення у дітей із ожирінням в умовах воєнного стресу. Сучасна педіатрія. Україна. 4(156): 91-97. doi: 10.15574/SP.2026.4(156).9197.
Стаття надійшла до редакції 02.03.2026 р., прийнята до друку 12.05.2026 р.

Воєнний стрес є значущим чинником, що впливає на психоемоційний стан дітей, особливо за наявності ожиріння, яке супроводжується психосоціальними порушеннями та зниженням якості життя. Поєднання цих факторів формує додаткове навантаження на адаптаційні механізми дитини та може призводити до більш виражених порушень психічного здоров’я.
Мета – оцінити психоемоційний стан, психосоціальне функціонування та якість життя дітей залежно від наявності ожиріння та впливу воєнного стресу.
Матеріали і методи. Обстежено 153 дитини віком 12-17 років, які були розподілені на три групи: контрольну (n=47), з ожирінням (n=50) та з ожирінням, які проживали в умовах воєнного стресу (n=56). Психоемоційний стан оцінювали за шкалою реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна та методикою Дембо-Рубінштейн. Психосоціальне функціонування визначали за опитувальником Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), якість життя – за Pediatric Quality of Life Inventory version 4.0. Статистичний аналіз проводили із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу з post-hoc тестом Тьюкі, рангової кореляції Спірмена та розрахунку розміру ефекту η².
Результати. Встановлено послідовне підвищення рівня особистісної тривожності (38,5±5,1; 42,3±6,0; 48,8±4,1 бала), ситуативної тривожності (36,2±4,8; 39,5±5,9; 45,1±6,0 бала) та загального бала труднощів за SDQ (9,8±2,2; 11,6±4,1; 13,6±3,1 бала) при переході від контрольної групи до групи дітей з ожирінням, які проживали в умовах війни. Показник загальної якості життя достовірно знижувався відповідно до 82,8±14,2; 76,1±10,0 та 70,0±10,1 бала. Для статистично значущих міжгрупових відмінностей величина η² становила 0,131-0,421, причому найбільший розмір ефекту встановлено для особистісної тривожності (η²=0,421). Отримані дані свідчать, що найбільш виражені відмінності між групами стосувалися емоційної сфери та інтерналізаційних психосоціальних труднощів.
Висновки. Поєднання ожиріння та проживання в умовах тривалого воєнного стресу асоціюється з більш вираженим погіршенням психоемоційного стану, психосоціального функціонування та якості життя дітей. Найбільш послідовні зміни виявлено щодо тривожності, емоційних симптомів, інтерналізаційних проблем, труднощів взаємодії з однолітками, а також фізичного, емоційного і шкільного функціонування. Отримані результати обґрунтовують доцільність психоемоційного скринінгу та інтеграції психологічної підтримки у клінічне ведення дітей з ожирінням, особливо за умов хронічного стресового впливу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дитяче ожиріння, воєнний стрес, тривожність, самооцінка, SDQ, якість життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aryayev M, Senkivska L, Lowe JB. (2021). Psycho-Emotional and Behavioral Problems in Children With Growth Hormone Deficiency. Front. Pediatr. 9: 707648. https://doi.org/10.3389/fped.2021.707648; PMid:34631612 PMCid:PMC8495251

2. Bacci N, Bileci S, Civitelli G et al. (2024). Sleep disorders in children with obesity. Children. 11: 210. https://doi.org/10.3390/children11020210; PMid:38397323

3. Bøe T, Steinsbekk S, Balestreri KL, Sivertsen B. (2021). Psychological health in children with overweight or obesity. BMJ Paediatr Open. 5: e000881. https://doi.org/10.1136/bmjpo-2020-000881; PMid:33817347 PMCid:PMC7970241

4. Bürgin D, Anagnostopoulos D, Vitiello B et al. (2022). Impact of war and forced displacement on children's mental health – multilevel needs. Eur Child Adolesc Psychiatry. 31(6): 845-853. https://doi.org/10.1007/s00787-022-01974-z; PMid:35286450 PMCid:PMC9209349

5. Charrois J, Côté SM, Paquin S et al. (2024). Child mental health during war and pandemic. JAMA Pediatr. 178(1): 45-54. doi: 10.1001/jamapediatrics.2023.4630.

6. Goodman R. (2001). The Strengths and Difficulties Questionnaire. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 40(11): 1337-1345. https://doi.org/10.1097/00004583-200111000-00015; PMid:11699809 PMCid:PMC3686478

7. Guerrini Usubini A, Bottacchi M, Morelli G et al. (2024). Psychosocial functioning in adolescents with obesity. Front Psychol. 14: 1205113. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1205113; PMid:38288364 PMCid:PMC10822931

8. Hemmingsson E. (2021). Early childhood obesity risk factors. Obes Rev. 22: e13152. https://doi.org/10.1111/obr.13152; PMid:33462932

9. Higgins Neyland MK, Shank LM, Lavender JM et al. (2022). Adolescents with overweight/obesity and psychosocial factors. J Pediatr Psychol. 47(7): 743-753. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsac008; PMid:35238941 PMCid:PMC9297095

10. Jebeile H, Kelly AS, O'Malley G, Baur LA. (2022). Obesity in children and adolescents. Lancet Diabetes Endocrinol. 10(5): 351-365. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00047-X; PMid:35248172

11. Osokina O, Silwal S, Bohdanova T et al. (2023). Impact of war on mental health of children and adolescents in Ukraine. Eur Child Adolesc Psychiatry. 32(10): 1979-1990. doi: 10.1007/s00787-022-02041-z.

12. Russell K, McNamara CL, O'Hara L et al. (2023). Childhood obesity and mental health in conflict-affected settings. Confl Health. 17: 32. doi: 10.1186/s13031-023-00531-4.

13. Skrypnyk T, Martsenkovsky I. (2024). Child psychopathology during war in Ukraine. Eur Psychiatry. 67(S1): S74-S75. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2024.199; PMCid:PMC11859614

14. Spielberger CD. (1983). Manual for the State-Trait Anxiety Inventory. Palo Alto: Consulting Psychologists Press. https://doi.org/10.1002/9780470479216.corpsy0943

15. Stein R, Hilbert A, Breinker JL et al. (2023). Mental health in children with obesity. BMC Public Health. 23: 135. https://doi.org/10.1186/s12889-023-15032-z; PMid:36658514 PMCid:PMC9849834

16. Van der Heijden LB, Feskens EJM, Janse AJ. (2023). Quality of life in children with obesity. BMC Pediatr. 23: 167. https://doi.org/10.1186/s12887-023-03973-8; PMid:37038145 PMCid:PMC10088296

17. Varni JW, Seid M, Kurtin PS. (2001). PedsQL 4.0 reliability and validity. Med Care. 39(8): 800-812. https://doi.org/10.1097/00005650-200108000-00006; PMid:11468499 PMCid:PMC12697375