Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 7-15; doi: 10.15574/PP.2024.98.7
Квашніна Л. В., Матвієнко І. М., Майдан І. С., Ігнатова Т. Б., Кравченко О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Квашніна ЛВ, Матвієнко ІМ, Майдан ІС, Ігнатова ТБ., Кравченко ОМ. (2024). Протизапальні властивості омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 7-15; doi: 10.15574/PP.2024.98.7.
Стаття надійшла до редакції 18.02.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Мета – вивчити забезпеченість дітей молодшого шкільного віку з дезадаптацією до початку шкільного навчання, одним із проявів якої є збільшення частоти гострої респіраторної інфекції, довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами як одним із механізмів підвищення захисних можливостей дитячого організму.
Матеріали та методи. До обсерваційного дослідження залучено 101 дитину віком 6-8 років: 74 дитини з проявами шкільної дезадаптації, на момент дослідження не мали гострих і хронічних захворювань і регулярно спостерігались в амбулаторних умовах; 27 дітей без проявів дезадаптації.
У дітей визначено ліпідний спектр крові, забезпеченість організму вітаміном D, поліненасиченими і насиченими жирними кислотами. Для корекції виявлених порушень ліпідного спектру крові використовувався препарат «Смарт омега для дітей» по 2 капсули на добу впродовж 2 місяців. Лабораторне дослідження проведено за стандартною методикою натщесерце в сертифікованій лабораторії.
Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм «Statistica 10.0 for Windows» методом варіаційної статистики.
Результати. Під спостереженням перебували діти, у яких одним із проявів шкільної дезадаптації було зниження резистентності (підвищення гострої захворюваності) у гострому періоді адаптації. При цьому діти протягом перших 4 місяців переносили від 2 до 6 епізодів захворювання. У дітей незалежно від наявності проявів шкільної дезадаптації відзначався виражений дисбаланс жирних кислот із переважанням насичених жирних кислот при вираженому дефіциті ненасичених. При цьому спостерігався дисбаланс омега-3 і омега-6 (1:15 і 1:13, відповідно). Аналіз середніх значень показників довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у крові дітей, окрім вираженого дисбалансу, виявив достовірне зниження в групі дітей зі шкільною дезадаптацією докозагексаєнової та лінолевої і підвищення арахідонової кислоти.
Висновки. Отримані в дослідженні результати свідчать про наявність вираженого дефіциту омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у дітей молодшого шкільного віку з проявами шкільної дезадаптації, одна із форм якої виявляється у повторних респіраторних захворюваннях. Комплексна корекція з саплементацією раціону харчування препаратами омега-3 сприяла нормалізації виявлених порушень, зниженню частоти респіраторних захворювань, як результат – поліпшення процесів імунного захисту і захисних можливостей дитячого організму в період адаптації до шкільного навчання. Аналіз результатів багатьох наукових дослідженнях про вплив омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот на імунітет та їх протизапальні властивості підтвердив ефективність цих засобів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, шкільна дезадаптація, поліненасичені жирні кислоти, ліпідний обмін, резистентність організму, корекція омега-3.

ЛІТЕРАТУРА

1. Calder РС. (2003). Immunonutrition. BMJ. 327: 117-118. https://doi.org/10.1136/bmj.327.7407.117; PMid:12869428 PMCid:PMC1126497

2. Calder PC. (2013). Omega53 polyunsaturated fatty acids and inflammatory processes: nutrition or pharmacology? Br. J. Clin. Pharmacol. 75(3): 645-662. https://doi.org/10.1111/j.1365-2125.2012.04374.x; PMid:22765297 PMCid:PMC3575932

3. Carlo T, Levy BD. (2010). Molecular Circuits of Resolution in Airway Inflammation. ScientificWorldJournal. 10: 1386-1399. https://doi.org/10.1100/tsw.2010.143; PMid:20623098 PMCid:PMC3070155

4. Cunningham-Rundles S. (2003). Is the fatty acid composition of immune cells the key to normal variations in human immune response? Am J Clin Nutr. 77(5): 1096-1097. https://doi.org/10.1093/ajcn/77.5.1096; PMid:12716658

5. D'Vaz N, Meldrum SJ, Dunstan JA et al. (2012). Fish oil supplementation in early infancy modulates developing infant immune responses. Clin. Exp. Allergy. 42(8): 1206-1216. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2012.04031.x; PMid:22805468

6. Ferguson JF, Mulvey CK, Patel PN et al. (2014). Omega-3 PUFA supplementation and the response to evoked endotoxemia in healthy volunteers. Mol. Nutr. Food Res. 58(3): 601-613. https://doi.org/10.1002/mnfr.201300368; PMid:24190860 PMCid:PMC3947472

7. Field C, Van Aerde J, Robinson L et al. (2008). Effect of providing a formula supplemented with long-chain polyunsaturated fatty acids on immunity in full-term neonates. Br J Nutrition. 99: 91-99. https://doi.org/10.1017/S0007114507791845; PMid:17640422

8. Figler M, Gasztonyi B, Cseh J et al. (2007). Association of n-3 and n-6 long-chain polyunsaturated fatty acids in plasma lipid classes with inflammatory bowel diseases. Br. J. Nutr. 97(6): 1154-1161. https://doi.org/10.1017/S0007114507682956; PMid:17381967

9. Imhoff-Kunsch B, Stein AD, Martorell R et al. (2011). Prenatal Docosahexaenoic Acid Supplementation and Infant Morbidity: Randomized Controlled Trial. Pediatrics. 128(3): 505-512. https://doi.org/10.1542/peds.2010-1386; PMid:21807696 PMCid:PMC3164093

10. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2018). Порушення ліпідного обміну – чи існує у здорових дітей, і чи є можливість усунення модифікованих факторів ризику? Современная педиатрия. 1(89): 64-72. https://doi.org/10.15574/SP.2018.89.64

11. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2018). Забезпеченість організму дітей дошкільного віку довголанцюговими поліненасиченими жирними кислотами і можливості корекції їх дефіциту (огляд літературних даних та результати власного дослідження). Современная педиатрия. 2(90): 100-110.

12. Квашнина ЛВ, Игнатова ТБ, Майдан ИС. (2019). Анализ обеспеченности организма детей младшего школьного возраста насыщенными жирными кислотами и обоснование их необходимости для гармоничного развития и поддержания здоровья. Педиатрия. Восточная Европа. 7(1): 46-57.

13. Квашніна ЛВ, Майдан ІС. (2020). Вплив вітаміну D на стан імунної системи в період пандемії COVID 19 (новітні дані). Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 7(128): 22-30.

14. Lee HS, Barraza-Villarreal A, Hernandez-Vargas H et al. (2013). Modulation of DNA methylation states and infant immune system by dietary supplementation with ω-3 PUFA during pregnancy in an intervention study. Am. J. Clin. Nutr. 98(2): 480-487. https://doi.org/10.3945/ajcn.112.052241; PMid:23761484 PMCid:PMC3712555

15. Макарова СГ, Вишнева ЕА. (2013). Длинноцепочечные полиненасыщенные жирные кислоты классов ω-3 и ω-6 как эссенциальный нутриент в разные периоды детства. Педиатрическая фармакология. 10(4): 80-88. https://doi.org/10.15690/pf.v10i4.758

16. Макарова СГ, Вишнева ЕА. (2015). Современные представления о влиянии длииноцепочечных полиненасыщенных жирных кислот на развитие нервной системы у детей. Вопросы современной педиатрии. 14(1): 55-63. https://doi.org/10.15690/vsp.v14i1.1263

17. Марушко РВ. (2013). Особливості цитопротекції кишечнику у дітей раннього віку при функціональних та хронічними запальних захворюваннях кишечника. Современная педиатрия. 7(55): 120-124.

18. Марушко РВ. (2014). Особливості обміну жирних кислот у дітей раннього віку при функціональних та запальних захворюваннях кишечника. Перинатология и педиатрия. 2(58): 76-80.

19. Марушко РВ, Шадрін ОГ, Марушко КР. (2015). Ефективність аліментарно-медикаментозної корекції лікування запальних захворювань кишечнику в дітей раннього віку. Перинатология и педиатрия. 1(61): 87-94. https://doi.org/10.15574/PP.2015.61.87

20. McCowen KC, Bistrian BR. (2003, Apr). Immunonutrition: problematic or problem solving? Am J Clin Nutr. 77(4): 764-770. https://doi.org/10.1093/ajcn/77.4.764; PMid:12663270

21. Minns LM, Kerling EH, Neely MR et al. (2010). Toddler formula supplemented with docosahexaenoic acid (DHA) improves DHA status and respiratory health in a randomized, double-blind, controlled trial of US children less than 3 years of age. Prostaglandins Leukot. Essent. Fat Acids. 82: 287-293. https://doi.org/10.1016/j.plefa.2010.02.009; PMid:20207123

22. Murakami К, Idle Т, Suzuki М et al. (1999). Evidence for direct binding of fatty acids and eicosanoids to human peroxisome proliferator-activated receptors. Biochem Biophy Res Commun. 260: 609-613. https://doi.org/10.1006/bbrc.1999.0951; PMid:10403814

23. Oh SF, Vickery TW, Serhan ChN. (2011). Chiral Lipidomics of E-Scries Resolvins: Aspirin and the Biosynthesis of Novel Mediators. Biochim Biophis. 1811(11): 737-747. https://doi.org/10.1016/j.bbalip.2011.06.007; PMid:21712098 PMCid:PMC3205339

24. Pae M, Meydani SN, Wu D. (2012). The role of nutrition in enhancing immunity in aging. Aging Dis. 3(1): 91-129.

25. Pastor N, Soler B, Mitmesser SH et al. (2006). Infants fed docosahexaenoic acid- and arachidonic acid- supplemented formula have decreased incidence of bronchiolitis/bronchitis the first year of life. Clin. Pediatr. (Phila). 45(9): 850-855. https://doi.org/10.1177/1073858406289801; PMid:17041174

26. Rayon J, Carver J, Wyble L, Wiener D, Dickey S, Benford V, Chen L, Lim D. (1997). The fatty acid composition of maternal diet affects lung prostaglandin E2 levels and survival from group B streptococcal sepsis in neonatal rat pups. J. Nutr. 127: 1989-1992. https://doi.org/10.1093/jn/127.10.1889; PMid:9311955

27. Russel FD, Burgin-Maunde CS. (2012). Distinguishing health benefits of eicosapentaenoic and docosahexaenoic acids. r Mar Drugs. 10(13): 2535-2559. https://doi.org/10.3390/md10112535; PMid:23203276 PMCid:PMC3509534

28. Schwartz J. (2000). Role of polyunsaturated fatty acids in lung disease. Am. J. Clin. Nutr. 71(1): 393-466. https://doi.org/10.1093/ajcn/71.1.393S; PMid:10618003

29. Shaikh SR, Edidin M. (2008). Polyunsaturated fatty acids and membrane organization: The balance between immunotherapy and susceptibility to infection. Chem. Phys. Lipids. 153(1): 24-33. https://doi.org/10.1016/j.chemphyslip.2008.02.008; PMid:18346461 PMCid:PMC2442228

30. Shek LP, Chong MFF, Lim JY et al. (2012). Role of Dietary Long-Chain Polyunsaturated Fatty Acids in Infant Allergies and Respiratory Diseases. Clin. Dev. Immunol. 2012: 568-730. https://doi.org/10.1155/2012/730568; PMid:23049602 PMCid:PMC3461300

31. Spite M. (2013). Deciphering the role of omega-3 polyunsaturated fatty acid- derived lipid mediators in health and disease. Proc. Nutr. Soc. 72(4): 441-450. https://doi.org/10.1017/S0029665113003030; PMid:23991833 PMCid:PMC4026045

32. Thienprasert A, Samuhaseneetoo S, Popplestone K et al. (2009). Fish oil ω -3 polyunsaturated fatty acids selectively affect plasma cytokines and decrease illness in Thai schoolchildren: a randomized double-blind, placebo-controlled intervention trial. J. Pediatr. 154: 391-395. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2008.09.014; PMid:18930251

33. Uddin M, Levy BD. (2011). Resolvins: Natural Agonists for Resolution of Pulmonary Inflammation. Prog. Lipid Res. 50(1): 75-88. https://doi.org/10.1016/j.plipres.2010.09.002; PMid:20887750 PMCid:PMC3012139

34. PekKavez Rae-Ellen W. Expert Panel on Integrated Guidelines for Cardiovascular Health and Risk Reduction in Children and Adolescents: Summary Rep, 2011