HEALTH OF WOMAN.2017.1(117):127–130; doi 10.15574/HW.2017.117.127

Жук С. І., Ошовський В. І., Бикова О. Г.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

У статті наведено досвід та первинні результати використання пункційної голки малого діаметра з олівцеподібним типом гострення для проведення амніоцентезу у ІІ триместрі вагітності.

Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності використання надтонкої голки діаметром 29G для амніоцентезу у ІІ триместрі вагітності.

Матеріали та методи. Проведено проспективне наглядове дослідження 80 випадків одноплідних та 3 багатоплідних вагітностей, під час яких проводили амніоцентез у період з серпня 2013 до серпня 2016 року на базах Кафедри акушерства, гінекології та медицини плода НМАПО імені П.Л. Шупика та медичного центру «Уніклініка». В основну групу увійшли жінки у віці від 21 до 42 років у терміні вагітності від 16 до 20 тиж. Критеріями виключення були: наявність вагінальних кровотеч менше ніж за дві доби до процедури, індекс маси тіла вище 35, отримання препаратів, що містять гепарин або ацетилсаліцилову кислоту, за 12 год до процедури.

Від кожної пацієнтки було отримано інформовану згоду на проведення процедури. Окрім того, кожна пацієнтка перед амніоцентезом заповнювала спеціально розроблений опитувальник, в якому за допомогою бальної оцінки (від 1 до 10) можна було зазначити критерії загального сприйняття процедури, зокрема рівень схвильованості щодо потенційних ускладнень та впевненості у правильності вибору. Групою порівняння показників сприйняття процедури були 100 пацієнток, які заповнювали ідентичні анкети перед процедурою амніоцентезу голкою діаметром 20G, що проводили на клінічних базах у 2011–2013 рр.

Результати. У всіх об’ємах амніотичної рідини була достатня кількість клітин плода для визначення каріотипу. У 8 плодів виявлено патологічні зміни у кількості хромосом. Жінки переносили процедуру добре. Жодного випадку скарг не зафіксовано. Пацієнтки відзначали, що інформація про атравматичну ультратонку голку, яка була надана під час попередньої консультації, суттєво зменшила хвилювання перед операцією. В одному випадку діагностовано брадикардію плода, що тривала декілька хвилин і потім спонтанно минула. Протягом 7 діб не зафіксовано жодного ускладнення.

Заключення. Наведена техніка є адекватною та безпечною альтернативою амніоцентезу з використанням голок більшого діаметра і дозволяє не тільки зменшити травматизацію амніотичних оболонок, але й знизити рівень хвилювання жінки перед процедурою та полегшити прийняття нею рішення щодо пренатальної інвазивної діагностики.

Ключові слова: амніоцентез, атравматична пункційна голка, безпека інвазивної пренатальної діагностики.

Література:
1. Athanasiadis AP, Pantazis K, Goulis DG, Chatzigeorgiou K, Vaitsi V, Assimakopoulos E, et al. Comparison between 20G and 22G needle for second trimester amniocentesis in terms of technical aspects and short-term complications. Prenat Diagn 2009; 29: 761–5. https://doi.org/10.1002/pd.2283; PMid:19412914

2. Blessed WB, Lacoste H, Welch RA. Obstetrician-gynecologists performing genetic amniocentesis may be misleading themselves and their patients. Am J Obstet Gynecol 2001;184:1340–4. https://doi.org/10.1067/mob.2001.115049; PMid:11408850

3. Bombard AT, Powers JF, Carter S, Schwartz A, Nitowsky HM. Procedure-related fetal losses in transplacental versus nontransplacental genetic amniocentesis. Am J Obstet Gynecol 1995;172:868–72. https://doi.org/10.1016/0002-9378(95)90013-6

4. Bravo RR, Shulman LP, Phillips OP, Grevengood C, Martens PR. Transplacental needle passage in early amniocentesis and pregnancy loss. Obstet Gynecol 1995;86:437–40. https://doi.org/10.1016/0029-7844(95)00180-Y

5. Devlieger R, Gratacуs E, Ardon H, Vanstraelen S, Deprest J. Factors influencing the flow rate through a surgical defect in human fetal membranes. Prenat Diagn 2002;22:201–5. https://doi.org/10.1002/pd.284; PMid:11920894

6. Eddleman KA, Malone FD, Sullivan L, Dukes K, Berkowitz RL, Kharbutli Y, et al. Pregnancy loss rates after midtrimester amniocentesis. Obstet Gynecol 2006;108:1067–72. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000240135.13594.07; PMid:17077226

7. Gratacуs E, Devlieger R, Decaluwe H, Wu J, Nicolini U, Deprest JA. Is the angle of needle insertion influencing the created defect in human fetal membranes? Evaluation of the agreement between specialists’ opinions and ex vivo observations. Am J Obstet Gynecol 2000;182:646–9. https://doi.org/10.1067/mob.2000.103218

8. Li DZ. Which is preferred: 20G or 22G needle at amniocentesis? Prenat Diagn 2009;29:822. https://doi.org/10.1002/pd.2320; PMid:19630002

9. Mujezinovic F, Alfirevic Z. Procedure-related complications of amniocentesis and chorionic villous sampling: a systematic review. Obstet Gynecol 2007;110:687–94. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000278820.54029.e3; PMid:17766619

10. Odibo AO, Gray DL, Dicke JM, Stamilio DM, Macones GA, Crane JP. Revisiting the fetal loss rate after second-trimester genetic amniocentesis: a single center’s 16-year experience. Obstet Gynecol 2008; 111: 589–95. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318162eb53; PMid:18310360

11. Scott F, Peters H, Boogert T, Robertson R, Anderson J, McLennan A, et al. The loss rates for invasive prenatal testing in a specialised obstetric ultrasound practice. Aust N Z J Obstet Gynaecol 2002;42:55–8. https://doi.org/10.1111/j.0004-8666.2002.00061.x; PMid:11926642

12. Silver RK, Russell TL, Kambich MP, Leeth EA, MacGregor SN, Sholl JS. Midtrimester amniocentesis. Influence of operator caseload on sampling efficiency. J Reprod Med 1998;43:191–5. PMid:9564643

13. Steele MW, Breg WR, Jr. Chromosome analysis of human amniotic-fluid cells. Lancet 1966;1:383–5. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(66)91387-0

14. Tabor A, Philip J, Madsen M, Bang J, Obel EB, Norgaard-Pedersen B. Randomised controlled trial of genetic amniocentesis in 4606 low-risk women. Lancet 1986;1:1287–93. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(86)91218-3

15. Tchirikov M, Steetskamp J, Gatopoulos G, Heinrich UR, Brieger J, Heidner K, Koelbl H. Introduction of a 29 gauge atraumatic needle for amniocentesis. J Perinat Med 2011; 39 (4): 431–5. https://doi.org/10.1515/jpm.2011.039; PMid:21627489

16. The Canadian Early and Mid-trimester Amniocentesis Trial (CEMAT) Group. Randomised trial to assess safety and fetal outcome of early and midtrimester amniocentesis. Lancet 1998;351:242–7. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(97)12346-7

17. Uludag S, Aydin Y, Ibrahimova F, Madazli R, Sen C. Comparison of complications in second trimester amniocentesis performed with 20G, 21G and 22G needles. J Perinat Med 2010; 38: 597–600. https://doi.org/10.1515/jpm.2010.105; PMid:20707629

18. Michael Tchirikov, Carola Arnold, Viktor Oshovskyy, Ulf-R ь diger Heinrich, Volker Th д le Three years ’ experience of using a 29-gauge atraumatic needle for amniocentesisJ. Perinat. Med. 40 (2012) 413–417. https://doi.org/10.1515/jpm-2011-0224; PMid:22752773