Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 7(127): 53-58. doi 10.15574/SP.2022.127.53
Козакевич О. Б., Козакевич В. К., Зюзіна Л. С., Фесенко М. Є., Мелащенко О. І.
Полтавський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Kozakevіch EB, Kozakevіch VK, Ziuzina LS, Fesenko ME, Melashchenko EI. (2022). Prediction of recurrent course of respiratory infections in premature infants. Modern Pediatrics. Ukraine. 7(127): 53-58. doi 10.15574/SP.2022.127.53.
Стаття надійшла до редакції 07.09.2022 р., прийнята до друку 15.11.2022 р.

Проблема профілактики частих респіраторних захворювань у дітей залишається актуальною. Серед недоношених новонароджених найбільш уразливу групу становлять діти з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла при народженні. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку респіраторних рекурентних інфекцій у передчасно народжених дітей може стати підґрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання.
Мета – визначити клініко-генетичні детермінанти розвитку рекурентних респіраторних інфекцій у дітей, які народилися з масою тіла <1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків.
Матеріали та методи. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Прогнозування розвитку рекурентних респіраторних захворювань виконано за допомогою простого та покрокового множинного логістичного регресійного аналізу. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS.
Результати. Важливими предикторами підвищеної захворюваності обстежених дітей при простому логістичному регресійному аналізі виявилися: маса тіла у 12 місяців <10 перцентиль, перенесений рахіт на першому році життя та штучне вигодовування на момент виписки з неонатального стаціонару. Дослідження не виявило впливу поліморфізму генів сімейства глютатіон-S-трансфераз та генів ренін-ангіотензинової системи на розвиток рекурентних респіраторних інфекцій у дітей, які народилися з масою тіла <1500 г.
Висновки. Розроблена модель прогнозування рекурентного перебігу респіраторних інфекцій в дітей, які народилися з масою тіла <1500 г, має високу специфічність (95,35%) і помірну чутливість (76,90%), що свідчить про можливість її застосування для персоналізованого підходу до профілактики несприятливих наслідків.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прогнозування, рекурентні респіраторні інфекції, передчасно народжені діти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамова НА. (2014). Факторы риска формирования часто болеющих детей в социально благополучных семьях в условиях мегаполиса (г. Москвы). Диссертация. Москва. Российский государственный медицинский университет: 142.

2. Arand MA, Muhlbauer R, Hengstler J. (1996). Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms. Analytical Biochemistry. 236: 184-186. https://doi.org/10.1006/abio.1996.0153
PMid:8619490

3. Беш В. (2015). Оцінка ефективності препаратів інтерферону у лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей, які часто хворіють Здоров’я України. 2 (61): 32-36.

4. Фесенко МЄ, Зюзіна ЛС, Фастовець ММ, Калюжка ОО, Мелащенко ОІ. (2020). Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (68): 34-37. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.34

5. Герасимчук ТС. (2016). Удосконалення профілактики респіраторних інфекцій у дітей раннього віку та прогнозування їх рекурентного перебігу. Дисертація. Запоріжжя. Національний медичний університет: 147.

6. Jolliffe DA, Griffiths CJ, Martineau AR. (2013). Vitamin D in the prevention of acute respiratory infection: Systematic review of clinical studies. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 136: 321-329. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2012.11.017; PMid:23220552

7. Козакевич ОБ. (2016). Фізичний розвиток вкрай недоношених дітей упродовж перших трьох років життя та фактори ризику, що впливають на його значну затримку. Современная педиатрия. 4 (76): 36-39. https://doi.org/10.15574/SP.2016.76.36

8. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Демиденкова НН, Мартиненко НВ, Кащенко АЮ. (2019). Психо-емоційний розвиток передчасно народжених дітей та детермінанти, що його визначають. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2 (1): 139-144. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-2-1-150-139-144

9. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Зюзіна ЛС. (2019). Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла. Современная педиатрия. 1 (97): 36-40. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.34

10. Козакевич ВК, Козакевич ОБ, Зюзіна ЛС (2020). Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні. Сучасна педіатрія. Україна. 7 (111): 28-33. https://doi.org/10.15574/SP.2020.111.28

11. Kozakevych VK, Pokhylko VI, Ziuzina LS, Kozakevych OB, Martynenko NV. (2020). The contribution of genetic determinants to the development of significant delay in physical development of extremely low-birth-weight infants.  In: Perspectives Of World Science And Education. Osaka: 170-173.

12. Квашнина ЛВ. (2013). Иммуномодулирующие эффекты витамина D у детей. Здоровье ребенка. 7 (50): 134-138. https://doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84919

13. Malla T, Pathak OK, Malla KK. (2010). Is Low Hemoglobin level a risk factor for acute lower respiratory tract infections? J. Nepal. Pediatric. Soci. 30: 1-7. https://doi.org/10.3126/jnps.v30i1.2453

14. Mourad S, Rajab M, Alameddine A. (2010). Hemoglobin level as a risk factor for lower respiratory tract infections in Lebanese children. N. Am. J. Med. Sci. 2 (10): 461-466. https://doi.org/10.4297/najms.2010.2461; PMid:22558548 PMCid:PMC3339108

15. МОЗ України. (2014). Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям «Гострі респіраторні інфекції». URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/41522___41522.

16. Охотникова ЕН, Руденко СН, Коломиец ЕН. (2013). Рекуррентные инфекции респираторного тракта у детей и их иммунопрофилактика в свете своевременных представлений об иммуномодулирующей активности иммунотрофных препаратов. Современная педиатрия. 1 (49): 42-50.

17. Шумная ТЕ. (2015). Основные аспекты изучения факторов риска развития заболеваний респираторного тракта у детей раннего и дошкольного возраста. Здоровье ребенка. 2 (61): 64-67.

18. Шунько ЄЄ, Лакша ОТ, Биелова ОО. (2016). Анализ перинатальної патології дітей, які народились з дуже малою масою тіла, і стану здоров’я їх матерів. Здоровье женщины. 1 (107): 176-179.

19. ВООЗ. (2016). Інформаційний бюлетень Всесвітньої організації охорони здоров’я: 178. URL: https://iris.paho.org/handle/10665.2/27286.

20. Яблонь ОС, Бондаренко ТВ, Саврун ТИ, Биковська ОА, Моравська РО. (2018). Досвід роботи центру катамнестичного спостереження у Вінницькій області. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 4 (30): 5-9. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VIII.4.30.2018.1

21. Захарова ИН, Дмитриева ЮА, Яблочкова СВ, Евсеева ЕА. (2014). Недостаточность и дефицит витамина D: что нового? Вопр. совр. педиатрии. 1: 134-140.

22. Знаменська ТК, Шунько ЄЄ, Ковальова ЕМ, Похилько ВИ, Мавропуло ТК (2016). Пріоритети національного плану дії з припинення смертей новонароджених, які можна попередити, в рамках глобальної стратегії ООН «Кожна жінка, кожна дитина». Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1 (19): 5-11. https://doi.org/10.24061/2413-4260.VI.1.19.2016.1