Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 3(84): 73-79. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).7379
Фофанов О. Д., Дідух І. М., Фофанов В. О.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Фофанов ОД, Дідух ІМ, Фофанов ВО. (2024). Прогнозування післяопераційної спайкової кишкової непрохідності та її рецидиву в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(84): 73-79. doi: 10.15574/PS.2024.3(84).7379.
Стаття надійшла до редакції 09.07.2024 р., прийнята до друку 09.09.2024 р.

Відомо, що виразність спайкового процесу (СП) залежить від індивідуальних особливостей метаболізму сполучної тканини. Останніми роками активно вивчають роль процесів ацетилювання в прогнозуванні патологічного спайкоутворення. Для розвитку спайкової хвороби очеревини (СХО) несприятливим тлом є генетично детермінований швидкий тип ацетилювання.
Мета – вивчити ефективність прогнозування післяопераційної спайкової кишкової непрохідності (СКН) та її рецидиву в дітей на основі визначення фенотипу ацетилювання (ФА).
Матеріали та методи. Для виявлення прогностичного значення ФА у формуванні післяопераційної СКН вивчено активність ацетилювання в 30 дітей (віком 4-16 років), оперованих із приводу апендикулярного перитоніту (основна група). До контрольної групи залучено 30 соматично здорових дітей. Крім того, досліджено ФА в 42 дітей (віком 3-17 років), прооперованих із приводу післяопераційної СКН, для вивчення інформативності цього тесту як прогностичного фактора рецидиву СКН. Встановлено ФА в дітей за допомогою визначення біохімічної активності ферменту N-ацетилтрансферази (NAT).
Результати. У дітей, оперованих із приводу апендикулярного перитоніту, у яких у подальшому виникла післяопераційна СХО, переважав фенотип швидкого ацетилювання (ФША) (57,14% дітей), а в дітей без ознак СХО ФША виявлявся лише в 1 (6,25%) випадку. Серед дітей, прооперованих із приводу післяопераційної СКН, частка хворих із ФША виявилася ще вищою (63,64%). Протилежні результати відзначалися стосовно фенотипу повільного ацетилювання (ФПА). Серед дітей із рецидивом СКН ФША спостерігався в 57,14% випадків, а без рецидиву – у 25,0% дітей. Протилежна закономірність виявлена стосовно хворих із ФПА. Також відзначалася пряма корелятивна залежність між активністю NAT і величиною перитонеального спайкового індексу (ПСІ) – чим вищий рівень активності NAT, тим вищий ПСІ.
Висновки. Визначення в дітей ФА на підставі біохімічної активності ферменту NAT дає змогу встановити ступінь ризику СКН. СКН та її рецидив достовірно частіше виникають у хворих із ФША. Виявлення у хворого ФША може слугувати прогностичним критерієм тяжкості СП.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом інституту. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: спайкова кишкова непрохідність, спайковий процес, фенотип ацетилювання, рецидив, прогнозування, лікування, профілактика, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Salem AH, Oquaish M. (2011). Adhesive intestinal obstruction in infants and children: the place of conservative treatment. ISRN Surg. 2011: 645104. https://doi.org/10.5402/2011/645104; PMid:22084769 PMCid:PMC3200142

2. An JM, Shahriar SMS, Hasan MN, Cho S, Lee YK. (2021). Carboxymethyl Cellulose, Pluronic, and Pullulan-Based Compositions Efficiently Enhance Antiadhesion and Tissue Regeneration Properties without Using Any Drug Molecules. ACS Appl Mater Interfaces. 13(14): 15992-16006. https://doi.org/10.1021/acsami.0c21938; PMid:33797224

3. Brochhausen C, Schmitt VH, Planck CN, Rajab TK, Hollemann D, Tapprich C et al. (2012). Current strategies and future perspectives for intraperitoneal adhesion prevention. J Gastrointest Surg. 16 (6): 1256-1274. https://doi.org/10.1007/s11605-011-1819-9; PMid:22297658

4. Capella-Monsonís H, Kearns S, Kelly J, Zeugolis DI. (2019). Battling adhesions: from understanding to prevention. BMC Biomed Eng. 27: 1-5. https://doi.org/10.1186/s42490-019-0005-0; PMid:32903353 PMCid:PMC7412649

5. Chirdan L, Soo C, Osagie O, Uba A. (2011). Small intestinal obstruction from peritoneal adhesions in children. J West Afr Coll Surg. 1(1): 68-79.

6. Coccolini F, Ansaloni L, Manfredi R, Campanati L, Poiasina E, Bertoli P et al. (2013). Peritoneal adhesion index (PAI): proposal of a score for the "ignored iceberg" of medicine and surgery. World J Emerg Surg. 8(1): 6. https://doi.org/10.1186/1749-7922-8-6; PMid:23369320 PMCid:PMC3573980

7. Deng Y, Wang Y, Guo C. (2019). Prediction of surgical management for operated adhesive postoperative small bowel obstruction in a pediatric population. Medicine. 98(11): 14919. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014919; PMid:30882714 PMCid:PMC6426593

8. Фофанов ОД, Дідух ІМ, Матіяш ОЯ, Фофанов ВО. (2020). Спосіб прогнозування ризику післяопераційної злукової кишкової непрохідності у дітей. Патент України №142838, 25.06.2020:4. Винахідники Фофанов ОД, Дідух ІМ, Матіяш ОЯ, Фофанов ВО, власники патенту.

9. Кеч НР. (2016). Визначення біохімічної активності ферменту N-ацетилтрансферази, продукції гена NAT2 у дітей з екопатологією після проведеної терапії. Здоров’я дитини. 1: 68-71.

10. Квашніна АА, Мельниченко МГ. (2018). Генетичний фактор ризику спайкоутворення у дітей. ХХIV з’їзд хірургів України; 2018. 26-28 вересня; Київ. Клінічна хірургія. 2018: 475.

11. Квашніна АА, Мельниченко МГ. (2018). Прогнозування розвитку післяопераційних спайкових ускладнень з гострою хірургічною патологією. В: Інноваційні технології хірургії та анестезіології і інтенсивної терапії дитячого віку. Матеріали науково-практичної конференції; 2019 жовтня 18-19; Київ. 2019: 31-32.

12. Lorentzen L, Øines MN, Oma E, Jensen KK, Jorgensen LN. (2018). Recurrence After Operative Treatment of Adhesive Small-Bowel Obstruction. J Gastrointest Surg. 22(2): 329-334. https://doi.org/10.1007/s11605-017-3604-x; PMid:29030779

13. Nguyen ATM, Holland AJA. (2021). Paediatric adhesive bowel obstruction: a systematic review. Pediatr Surg Int. 37(6): 755-763. https://doi.org/10.1007/s00383-021-04867-5; PMid:33876300

14. Ramirez J, House LK, Ratain MJ. (2021). Influence of N-acetyltransferase 2 gene polymorphisms on the in vitro metabolism of the epidermal growth factor receptor inhibitor rociletinib. Br J Clin Pharmacol. 87(11): 4313-4322. https://doi.org/10.1111/bcp.14848; PMid:33818816

15. Sabbagh C, Mauvais F, Tuech JJ, Tresallet C, Ortega-Debalon P, Mathonnet M et al. (2022). Impact of a procalcitonin-based algorithm on the quality of management of patients with uncomplicated adhesion-related small bowel obstruction assessed by a textbook outcome: a multicenter cluster-randomized open-label controlled trial. BMC Gastroenterol. 22(1): 90. https://doi.org/10.1186/s12876-022-02144-w; PMid:35236281 PMCid:PMC8889719

16. Тen Broek RPG, Issa Y, van Santbrink EJ, Bouvy ND, Kruitwagen RF, Jeekel J et al. (2013). Burden of adhesions in abdominal and pelvic surgery: systematic review and met-analysis. BMJ. 347: 5588. https://doi.org/10.1136/bmj.f5588; PMid:24092941 PMCid:PMC3789584

17. Ten Broek RPG, Krielen P, Di Saverio S, Coccolini F, Biffl WL, Ansaloni L et al. (2018). Bologna guidelines for diagnosis and management of adhesive small bowel obstruction (ASBO): 2017 update of the evidence-based guidelines from the world society of emergency surgery ASBO working group. World J Emerg Surg. 13: 24.

18. Wei G, Wu Y, Gao Q, Zhou C, Wang K, Shen C et al. (2017). Effect of Emodin on Preventing Postoperative Intra-Abdominal Adhesion Formation. Oxid Med Cell Longev. 17: 1740317. https://doi.org/10.1155/2017/1740317; PMid:28831292 PMCid:PMC5558648

19. Wu C, Zhu X, Ren H, Tan F, Liu X. (2021). Intestinal fatty acid-binding protein as a biomarker for the diagnosis of strangulated intestinal obstruction: A meta-analysis. Open Med (Wars). 16(1): 264-273. https://doi.org/10.1515/med-2021-0214; PMid:33623822 PMCid:PMC7885302