Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 15-20; doi 10.15574/HW.2022.161.15
Коломієць О. В., Туманова Л. Є.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Коломієць ОВ, Туманова ЛЄ. (2022). Прогнозування основних акушерських ускладнень у вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 15-20; doi 10.15574/HW.2022.161.15.
Стаття надійшла до редакції 11.05.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Основними гестаційними ускладненнями у вагітних, які мали поєднану трубно-перитонеальну з ендокринною безплідність в анамнезі, є невиношування, гіпертензивні та метаболічні розлади. Адекватне вирішення завдань профілактики різних акушерських ускладнень стало можливим шляхом розроблення методів прогнозування із застосуванням у клініках комп’ютерних технологій.
Мета – розробити алгоритм прогнозування передчасних пологів, розвитку істміко-цервікальної недостатності (ІЦН), гестаційної гіпертензії та гестаційного діабету у вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі.
Матеріали та методи. Основні групи: 1-ша група – 155 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність; 2-га група – 245 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального ґенезу; 3-тя група – 83 вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність трубно-перитонеального ґенезу з ендокринним; а також контрольна група, 4-та – 89 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі.
Розроблено алгоритм прогнозування основних гестаційних ускладнень: гіпертензивних і метаболічних розладів, невиношування вагітності (ІЦН, передчасні пологи) тільки в найтяжчої категорії вагітних (3-тя група).
Для прогнозування акушерських ускладнень обрано метод логістичної регресії, що дає змогу будувати статистичну модель для прогнозування ймовірності настання події за існуючими даними.
Результати. Зі збільшенням віку та за наявності тупого шийково-маткового кута на ультразвуковій цервікометрії ризик передчасних пологів різко зростав. При підвищенні індексу маси тіла (ІМТ), збільшенні 17-ОП, загального тестостерону, кортизолу ризик передчасних пологів теж зростав. При зміні дигідротестостерону (ДГТ) і тиреотропного гормону (ТТГ) не було значного зростання ризику передчасних пологів. При збільшенні індексу вільного тестостерону (ІВТ) ризик передчасних пологів, навпаки, знижувався.
Зі збільшенням віку та ІМТ ризик гестаційної гіпертензії різко зростав. При збільшенні 17-ОП, загального тестостерону, кортизолу ризик гестаційної гіпертензії теж зростав, але вплив цих показників був значно меншим. При зміні ТТГ, ІВТ не було значного збільшення ризику гестаційної гіпертензії. Наявність анемії та тупого шийково-маткового кута ультразвуковій цервікометрії не впливала на ризик гестаційної гіпертензії.
Зі збільшенням віку, ІМТ та за наявності підвищеного глюкозотолерантного тесту (ГТТ) ризик гестаційного діабету різко зростав. При збільшенні 17-ОП, загального тестостерону, кортизолу, ТТГ ризик гестаційного діабету теж зростав. При збільшенні ІВТ ризик гестаційного діабету, навпаки, знижувався.
Висновки. Розроблений нами алгоритм прогнозування (модель бінарної логістичної регресії) дає змогу передбачити розвиток: передчасних пологів – у 73,43% (p=0,019938) вагітних; ІЦН – у 91,30% (p=0,00004) вагітних; гестаційного діабету – у 80,43% (p=0,00004) вагітних; гестаційної гіпертензії – у 82,61% (p=0,00322) вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі.
Визначені найбільш інформативні клініко-лабораторні показники прогнозування (вік, ІМТ, 17-ОП, ТТГ, загальний тестостерон, кортизол, ГТТ, шийково-матковий кут) дозволяють удосконалити тактику ведення цих вагітних.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні з поєднаною безплідністю в анамнезі, прогнозування акушерських ускладнень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Hastie T, Tibshirani R, Friedman J. (2009). The Elements of Statistical Learning. 2nd edition. Springer: 533. https://doi.org/10.1007/978-0-387-84858-7

2. Hosmer DW, Lemeshow S. (2002). Applied Logistic Regression. 2nd ed. New York, Chichester, Wiley: 392.

3. Mol BWJ, Roberts CT, Thangaratinam S et al. (2016). Pre-eclampsia. Lancet. 5 (387): 999-1011. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00070-7; PMid:26342729

4. Перхулин ОМ. (2021). Профілактика невиношування вагітності, ускладненої істміко-цервікальною недостатністю, у жінок з ановуляторним непліддям. Дис. … докт. філ. Івано-Франківськ: 249.

5. Семенина ГБ. (2012). Особливості перебігу вагітності і пологів у жінок з гіперандрогеніями яєчникового та наднирникового генезу, преконцепційна підготовка і прогнозування ускладнень. Автореф. дис. … д. мед. н.: спец. 14.01.01. Акушерство і гінекологія. Л: 36.

6. Tochio A, Obata S, Saigusa Y et al. (2019). Does pre-eclampsia without proteinuria lead to different pregnancy outcomes than pre-eclampsia with proteinuria? J Obstet Gynaecol Res. 45 (8): 1576-1583. https://doi.org/10.1111/jog.14017; PMid:31257699

7. Тронько МД, Антипкін ЮГ, Камінський ВВ та ін. (2017). Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією 2016. Медичні аспекти здоров’я жінки. 1 (106): 32-42.

8. Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ, Рябенко ОП, Молчанова ОО. (2019). Особливості перебігу вагітності у жінок з неплідністю ендокринного та запального ґенезу в анамнезі, в залежності від способу запліднення (дані архівів: ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової та репродуктивної клініки «Надія»). Перинатология и педиатрия. 1 (77): 30-35. https://doi.org/10.15574/PP.2019.77.30.

9. Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2021). Передній матково-шийковий кут, як новий ультразвуковий маркер передчасних пологів у вагітних з ендокринною та поєднаною безплідністю в анамнезі. Репродуктивна ендокринологія. 4 (60): 34-38. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.60.34-38