• Профілактика порушень функціонального стану серцево-судинної системи у дітей з дисплазією сполучної тканини
ua До змісту Повний текст статті

Профілактика порушень функціонального стану серцево-судинної системи у дітей з дисплазією сполучної тканини

Modern Pediatrics.Ukraine.2020.1(105):17-24; doi 10.15574/SP.2020.105.17
Ошлянська О. А. 1, Остапенко Ю. Ю. 2, Чайковський І. А. 3
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
2ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», м. Київ
3Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, м. Київ

Для цитування: Ошлянська ОА, Остапенко ЮЮ, Чайковський ІА. (2020). Профілактика порушень функціонального стану серцевосудинної системи у дітей з дисплазією сполучної тканини. Сучасна педіатрія. Україна. 1(105): 17-24; doi 10.15574/SP.2020.105.17
Стаття надійшла до редакції 12.11.2019 р., прийнята до друку 11.02.2020 р.

Мета: проаналізувати взаємозв'язок між окремими показниками функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) і провідними біохімічними показниками у дітей з клінічними ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ).
Матеріали і методи. Проведене загальноклінічне, інструментальне і додаткове біохімічне дослідження у 109 дітей віком 9–17 років із зон підвищеного радіаційного контролю на базі стаціонару клініки ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України». Проаналізовані скарги хворих, об'єктивний статус і дані інструментальних методів дослідження: електрокардіографії (ЕКГ), дані, отримані за допомогою інформаційно-вимірювального комплексу пульсокардіологічної діагностики (ПАК «Кардіо-пульс»), аналіз біохімічних показників (L-аргінін, сумарна кількість нітритів і нітратів у крові, показники ліпідного обміну і 25(ОН)Д у сироватці крові). Проведений кореляційний аналіз отриманих результатів.
Результати. Найбільш інформативним серед біохімічних маркерів потенційного ризику розвитку ендотеліальної дисфункції (ЕД) у дітей з ДСТ є вміст NO у сироватці крові. Максимальний вплив ЕД у дітей з ДСТ проявляється у вигляді порушень вегетативної регуляції, які оптимально визначати за показниками вегетативного дисбалансу (LFn і HFn) при оцінці ЕКГ за допомогою ПАК «Кардіо-пульс». Виявлена обернена залежність між вмістом вітаміну Д у сироватці крові дітей з ДСТ і ступенем вегетативних порушень за даними оцінки ЕКГ ПАК «Кардіо-пульс». ЕД у дітей з клінічними ознаками ДСТ сприяє розвитку кардіометаболічних порушень.
Висновки. Наявність ДСТ є незалежним чинником порушень регуляції стану ССС у дітей, опосередковується ендотелійзалежними механізмами регуляції судинного тонусу і сприяє розвитку вторинних кардіометаболічних змін. Окремі показники оцінки ЕКГ і ПАК «Кардіо-пульс», зокрема використання оцінки симетрії зубця Т і його тривалості, можуть вважатися скринінговими факторами виявлення ознак ЕД при ДСТ у дітей і бути несприятливими факторами подальшого розвитку патології ССС.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Ключові слова: діти, судинні порушення, недиференційована дисплазія сполучної тканини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балацька НІ. (2013). Дефіцит вітаміну D у населення України та чинники ризику його розвитку. Вісн. наук. досліджень.(1): 37—40.

2. Бондаренко ЛБ. (1993). Влияние витамина D на соединительную ткань. Biopolymers and Cell. 9(4): 50—8.

3. Даниленко ОВ, Смирнова НН, Чурилов ЛП. (2017). Низкая обеспеченность витамином D у лиц с недифференцированной дисплазией соединительной ткани. Тавр. мед.-биол. вестн. 20(4): 50—60.

4. Даниленко ОВ. (2014). Возможности применения пептидотерапии при НДСТ-ассоциированном остеопорозе. Материалы XIX Междунар. науч.-практ. конф. по проблемам биотерапии, Москва, 19 апр. 2014 р. Москва: РегEиоМед: 56.

5. Евсевьева МЕ. (2006). Дисплазия соединительной ткани и дисрегуляция артериального давления как аспекты профилактической кардиологии молодого возраста. Учеб. пособие. Ставрополь: Ставроп. гос. мед. акад.: 106.

6. Иванова МЮ, Цомартова ДА, Карташкина НЛ, Черешнева ЕВ и др. (2016). Компенсаторные реакции костной ткани позвоночника у детей с дисплазией соединительных тканей. Морфология.149(3): 92—3.

7. Катеренчук ІП, Циганенко ІВ. (2017). Ендотеліальна дисфункція та кардіоваскулярний ризик: причини, механізми розвитку, клінічні прояви, лікування й профілактика. Київ: Медкнига: 255.

8. Кильдиярова РР. (2012). Метаболизм соединительной ткани у подростков с патологией верхних отделов пищеварительного тракта при дисплазии соединительной ткани. Здоровье, демография, экология финно-угор. народов.2: 36—8.

9. Коренман ИН. (1975). Фотометрический анализ. Методы определения органическим соединением. Москва: Химия: 80.

10. Крикунова ОВ, Висков РВ. (2016). Сердечные тропонины в практике врача. Москва: МЕДпресс-информ: 236.

11. Кучеренко АГ, Маткеритов ДА, Марков ХМ. (2002). Оксид азота при хроническом гломерулонефрите у детей. Педиатрия.2: 17—20.

12. Ланг ТА. (2011). Как описывать статистику в медицине. Аннотированное руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва: Практическая медицина: 480.

13. Оберлис Д, Харланд Б, Скальный А. (2008). Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных. СПб: Наука: 542.

14. Омельченко ЛІ, Муквіч ОМ, Лавренчук ОВ. (2017). До питання вітамін-D-залежної регуляції локальних механізмів неспецифічного захисту в дітей із дисплазією сполучної тканини. Здоровье ребенка.12(8): 890—4.

15. Ошлянська ОА, Гиндич ЮЮ, Крижановська ВВ, Олепір ОВ та ін. (2018). Оцінювання стану серцево-судинної системи в дітей з дисплазією сполучної тканини за допомогою інноваційного інформаційно-вимірювального комплексу. Кардиология: от науки к практике.5—6: 28—49.

16. Ошлянська ОА, Гиндич ЮЮ, Цвєт ЛО, Студенікіна ОМ, Срібна ВД. (2018). Роль дисфункції ендотелію у формуванні патології серцево-судинної системи в дітей з дисплазією сполучної тканини. Перинатологія та педіатрія. 3(75): 98—103. https://doi.org/10.15574/PP.2018.75.98

17. Павленко АВ, Мельничук ВВ. (2014). Обеспеченность витамином D 3 детей пубертатного возраста с кариесом зубов и дисплазией соединительной ткани. Совр. стоматология. 5.

18. Пальчик СМ, Вороньжев ІО, Крамний ІО. (2016). Морфологічні та променеві аспекти діагностики бронхолегеневих захворювань та їх ускладнень у дітей з дисплазією сполучної тканини (огляд літератури). Перинатологія та педіатрія. 2(66): 133—9. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.133

19. Подчерняева НС. (2018). Витамин D и ревматические заболевания у детей. Педиатрия. Журн. им. Г.Н. Сперанского.97(3): 149—60.

20. Починок ТВ, Тяжка ОВ, Васюкова ММ, Антошкіна АМ та ін. (2015). Забезпеченість вітаміном D3 дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини підліткового віку. Междунар. журн. педиатрии, акушерства и гинекологии.7(2): 13—7.

21. Семенкин АА, Дрокина ОВ, Нечаева ГИ, Живилова ЛА, Женатов АБ. (2013). Недифференцированная дисплазия соединительной ткани как независимый предиктор структурно-функциональных изменений артерий. Кардиоваскуляр. терапия и профилактика.12(3): 29—34.

22. Скородок ЮП, Плотникова ЕВ, Нагорная ИИ, Дитковская ЛВ. (2018). Нарушения обмена кальция у детей. Учеб.-метод. пособ. 3-е изд., испр. и доп. СПб.: СПбГПМУ: 48.

23. Стяжкина СН, Князев АД, Минаханов ИИ. (2016).Дисплазия соединительной ткани в современной клинической практике. Соврем. инновации.5: 57—64.

24. Тяжка ОВ, Горобець НІ, Починок ТВ, Горобець АО та ін. (2016). Особливості вегетативного статусу у дітей з неврологічною патологією на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Соврем. педиатрия. 2:139—42. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.139

25. Чайковский ИА. (2013). Анализ электрокардиограммы в одном, шести и двенадцати отведениях с точки зрения информационной ценности: электрокардиографический каскад. Клин. информатика и телемедицина. 9;10: 20—31.

26. Basit S. (2013). Vitamin D in health and disease: a literature review. Br J Biomed Sci. 70(4): 161—72. https://doi.org/10.1080/09674845.2013.11669951; PMid:24400428

27. Bringhurst FR, Potts JT Jr. (1982 Jan). Effects of vitamin D metabolites and analogs on bone collagen synthesis in vitro. Calcif Tissue Int.34(1): 103—10. https://doi.org/10.1007/BF02411216; PMid:6802451

28. Holick MF. (2007). Vitamin D deficiency. N Engl J Med.357: 266—281. https://doi.org/10.1056/NEJMra070553; PMid:17634462

29. James WP. (2008 May). 22nd Marabou Symposium: the changing faces of vitamin D. Nutr Rev.66(5): 286—90. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2008.00034.x; PMid:18454815

30. Janner M, Ballinari P, Mullis PE, Fluck CE. (2010 Sep 3). High prevalence of vitamin D deficiency in children and adolescents with type 1 diabetes. Swiss Med Wkly.140: w13091. https://doi.org/10.4414/smw.2010.13091; PMid:20853194

31. Kheiri B, Abdalla A, Osman M, Ahmed S et al. (2018 Jun 22). Vitamin D deficiency and risk of cardiovascular diseases: a narrative review. Clin Hypertens.24: 9. https://doi.org/10.1186/s40885-018-0094-4; PMid:29977597 PMCid:PMC6013996

32. Rai V, Agrawal DK. (2017 Dec). Role of vitamin D in cardiovascular diseases. Endocrinol Metab Clin North Am.46(4): 1039—1059. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2017.07.009; PMid:29080634 PMCid:PMC5675035

33. Reis JP, Von Muhlen D, Miller ER, Michos ED, Appel LJ. (2009 Sep). Vitamin D status and cardiometabolic risk factors in the United States adolescent population. Pediatrics.124(3): e371—9. https://doi.org/10.1542/peds.2009-0213; PMid:19661053 PMCid:PMC4222068

34. Senni K, Foucault-Bertaud A, Godeau G. (2003, Mar). Magnesium and connective tissue. Magnes Res.16(1): 70—4.

35. Volpe SL. (2013, May 1). Magnesium in disease prevention and overall health. Adv Nutr.4(3): 378S-83S. https://doi.org/10.3945/an.112.003483; PMid:23674807 PMCid:PMC3650510.

36. Wang TJ. (2016). Vitamin D and cardiovascular disease. Annu Rev Med.67: 261—72. https://doi.org/10.1146/annurev-med-051214-025146; PMid:26768241

37. Weiner SM. (2018, Jan). Renal involvement in connective tissue diseases. Dtsch Med Wochenschr.143(2): 89—100. https://doi.org/10.1055/s-0043-106563; PMid:29359289

38. Zold E, Barta Z, Bodolay E. (2011). Vitamin D deficiency and connective tissue disease. Vitam Horm.86: 261—86. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-386960-9.00011-3; PMid:21419275