HEALTH OF WOMAN. 2020.5-6(151-152): 99-102; doi 10.15574/HW.2020.151-152.99
Лаба О. В.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Практикуючі акушери-гінекологи розглядають здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, а невиношування вагітності вважають однією з найважливіших проблем охорони здоров’я у всьому світі. Складність вирі­шення проблеми передчасних пологів зумовлена наявністю багатьох чинників та передумов, які призводять до ризику виникнення невиношування вагітності.
Стаття містить огляд сучасних міжнародних рекомендацій щодо оцінювання основних причин та передумов виникнення передчасних пологів. Обговорюється проблема стосовно ризиків передчасних пологів, пов’язаних як з урахуванням соціально-економічних умов життя вагітних, так і факторів, які супроводжують формування патогенезу передчасних пологів (плацентарну дисфункцію). Привернуто увагу до оцінювання гемодинамічних порушень (васкуляризація нижніх відділів матки) у вагітних та визначення їхньої ролі у розвитку фетоплацентарної дисфункції. Розглянута роль гемодинамічних розладів у плаценті як порушення морфологічних та біохімічних адаптивних реакцій.
Ключові слова: невиношування вагітності, передчасні пологи, фетоплацентарний комплекс, плацентарна дисфункція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Каліновська ІВ. Зміни імунологічного статусу вагітних при плацентарній дисфункції. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2015; 14 (4): 54-56. https://doi.org/10.24061/1727-0847.14.4.2015.11

2. Волосовський ПР. Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Здоровье женщины. 2016; (7): 91-93.

3. Жабченко ІА, Яремко ГЄ, Ліщенко ІС. Ехографічні особливості фетоплацентарного комплексу жінок із переношеною та пролонгованою вагітністю. Перинатология и педиатрия. 2015;(2): 25–28.

4. Кулавский ЕВ, Кулавский ВА. Актуальные проблемы преждевременных родов в современном акушерстве. Медицинский вестник Башкортостана. 2011; 6 (1): 49–53.

5. Гармаева ЕД. Преждевременные роды. Вестник Бурятского университета. 2010; (12): 143–147.

6. Чайка ВК, Демина ТН. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. 2011; 268.

7. Серов ВН, Сидельникова ВМ, Жаров ЕВ. Привычное невынашивание беременности: современные представления о патогенезе, диагностике и лечении. В помощь практическому врачу. 2014; 28–41.

8. Радзинский ВЕ, Запертова ЕЮ, Миронов АВ. Прогнозы лечения невынашивания беременности в I триместре прогестагенами. Гинекология. 2015; 4–8.

9. Запорожан ВМ, Даниленко ЛІ, Макулькін РФ. Плацентарна недостатність та її вплив на плід. Одеський мед. журнал. 2009; (4): 82–84.

10. Романенко ТГ, Ткаченко АВ. Iмунологiчнi аспекти профiлактики, прогнозування та лiкування невиношування вагiтностi. Педіатрія, акушерство та гiнекологiя. 2010; (6): 117–119.

11. Пирогова ВІ, Шурпяк ВІ, Жемела НІ, Голота ЛІ. До питання профілактики ускладненого перебігу вагітності при недостатності та дефіциті вітаміну D . Здоровье женщины. 2016; (6): 19–27.

12. Черняк ММ, Корчинська ОО. Сучасний стан проблеми плацентарної дисфункції у жінок з обтяженим акушерським анамнезом. Проблеми клінічної педіатрії .2015; 4(30): 42–48.

13. Айламазян ЭК, Кулаков ВИ, Радзинский ВЕ, Савельева ГМ. Акушерство. Национальное руководство.2009; 263–271.

14. Пирогова ВІ, Козловський ІВ. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з хронічним ендометритом. Здоровье женщины.2015;(2):94–96.

15. Пирогова ВІ, Шурпяк СО. Терапія хронічного ендометриту у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я з позицій подолання оксидативного стресу. Здоровье женщины.2015;(6):60–64.

16. Romero R., Nicolaides K., Conde-Agudelo A. Vaginal progesterone in women with an asymptomatic sonographic short cervix in the midtrimester decreases preterm delivery and neonatal morbi dity: a systematic review and metaanalysis of individual patient data . Am. J. Obstet. Gynecol. 2012; 206 (2):124. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.12.003; PMid:22284156 PMCid:PMC3437773

17. Радзинский ВЕ. Акушерская агрессия. Status Praesens. 2012; 223–245.

18. Голяновський ОВ, Стецюк КВ. Профілактика і терапія загрози передчасних пологів у вагітних з передлежанням плаценти. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2017; 21(1): 280–283.

19. Ди Ренцо КД. Преждевременные роды. Жіночий лікар. 2006;(6):5–7.

20. Центр медичної статистики МОЗ України [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://medstat.gov.ua

21. Державна служба статистики [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

22. Печеряга СВ, Маринчина ІМ. Профілактика виникнення порушень фетоплацентарного комплексу в ранні терміни гестації при низькій плацентації. Буковинський мед. вісник. 2018; 22 (2): 70–75. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXII.2.86.2018.36

23. Пирогова ВІ, Жемела НІ. Вивчення D-статусу вагітних з ускладненим гестаційним процессом. Здоровье женщины. 2015; 1 (97): 105–107.

24. Шилин ДЕ. Первичная профилактика преэклампсии кальцием и витамином D (с позиций акушерства, основанного на доказательствах). Гинекология. 2011; 13(4): 34–40.

25. Bodnar LM, . Krohn MA, Simhan HN. Maternal Vitamin D Deficiency Is Associated with Bacterial Vaginosis in the First Trimester of Pregnancy. J. Nutrition. 2012; 8: 1157–1161. https://doi.org/10.3945/jn.108.103168; PMid:19357214 PMCid:PMC2682987

26. Nihal Mohamed El Rifai, Ghada Abdel Fattah Abdel Moety,Hassan Mostafa Gaafar, Dalia Ahmed Hamed. Vitamin D deficiency in Egyptian mothers and their neonates and possible related factors. J. Maternal-Fetal and Neonatal Medicine. 2014; 27(10):1064–1068. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.849240; PMid:24093584

27. Бойко ВІ, Болотна МА. Діагностика та профілактика плацентарної дисфункції у юних жінок, які народжують уперше. Здоровье женщины. 2015; (8): 110–111.

28. Вдовиченко ЮП, Дудка СВ. Ультразвукова діагностика затримки росту плода на фоні плацентарної недостатності в групах з високим ризиком. Ехографія в перінатології та гінекології. 2013; 25–27.

29. Anamey ER, Hednee WR. The prevention of adolescent pregnancy. JAMA. 2012; (5): 78–82.

30. Паращук ЮС, Грищенко ОВ, Лахно ИВ. Ведення вагітності та пологів при фетоплацентарній недостатності. Торнадо. 2011; 116.

31. Бойко ВІ, Радько ВЮ. Профілактика невиношування вагітності у жінок з хронічним ендометритом в анамнезі. Здоровье женщины. 2016; (7): 112–114.

32. Нікогосян ЛР, Міщенко ВП, Руденко ІВ, Ліхачов ВК. Гемодинамічні порушення у фетоплацентарному комплексі під час інфікування вірусом грипу. Запорожский медицинский журнал. 2017; 19 (1): 55-58.

33. Lampinen KH, Ronnback M, Kaaja R.J. et al. Impaired vascular dilatation in women with a history of pre-eclampsia. J Hypertens. 2006; 24:751–756. https://doi.org/10.1097/01.hjh.0000217859.27864.19; PMid:16531805

34. Айламазян ЭК, Кулаков ВИ, Радзинский ВЕ, Савельева ГМ. Акушерство. Национальное руководство. 2009; 263–271.

35. Кравченко ОВ, Печеряга СВ. Оцінка ефективності профілактики первинної плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації при аномальному розташуванні плаценти. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2016; (1): 74 – 75.

36. Горин ВС, Лапицкий ДА, Бирюкова ЛА. Акушерские и перинатальные аспекты аномалий расположения плаценты. Вестник НГУ. 2008; 6 (3): 115–126. https://doi.org/10.3917/pouv.126.0115

37. Минкин РИ, Минкина ЭР, Юнусова АЗ. Влияние аномалий расположения плаценты на течение беременности и исход родов. Медицинский альманах. 2008; (5): 63–65.

38. Israel A, Gorodeski JA, Bahari CM. The effect of placenta previa localisation upon maternal and fetal-neonatal outcome. 1997; (15): 169–174. https://doi.org/10.1515/jpme.1987.15.2.169; PMid:3656049

39. Мяделец ИА. Факторы риска предлежания хориона и нарушения его миграции во втором триместре. Вест. НГУ. Серия «Биология». 2011; (2): 253.

40. Дяк КВ, Юзько ОМ. Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина.2017; VII, 1(23): 62-68.

41. Iams JD, Berghella V. Care for women with prior preterm birth. В American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2010. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.02.004; PMid:20417491 PMCid:PMC3648852