Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 104-108. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).104108
Слєпов О. К., Скрипченко Н. Я., Пономаренко О. П., Знак К. Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Слєпов ОК, Скрипченко НЯ, Пономаренко ОП, Знак КЛ. (2024). Профілактика патологічних змін евентерованих органів при гастрошизисі у плодів і новонароджених дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 104-108. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).104108.
Стаття надійшла до редакції 12.05.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Основною причиною незадовільних результатів лікування гастрошизису (ГШ) є патологічні зміни евентерованих органів та їхні наслідки. Одним із методів профілактики патологічних змін евентерованих органів є дострокове розродження вагітних із ГШ у плода фізіологічним шляхом або шляхом кесаревого розтину.
Мета – проаналізувати та розробити деякі профілактичні заходи щодо патологічних змін евентерованих органів при ГШ у клініці шляхом оптимізації розродження вагітних жінок із цією патологією в плодів і новонароджених дітей.
Матеріали та методи. Досліджено вплив терміну і способу розродження на стан евентерованих органів у 118 новонароджених з ізольованим (неускладненим) ГШ, яких залежно від способу розродження вагітних, поділено на 2 групи: І група – 72 дитини з ГШ, народжені в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені акад. О.М. Лук’янової НАМН України», у 2006-2023 рр. шляхом кесаревого розтину, причому у 80% випадків – дострокового (у 35-37 тижнів); ІІ група – 46 дітей, народжених природним (вагінальним) шляхом у 1987-2005 рр., які знаходились на лікуванні в Інституті (n=23) або в Миколаївській обласній дитячій клінічній лікарні (n=23). З дослідження вилучено новонароджених з ускладненими формами ГШ. Залежно від ступеня патологічних змін евентерованих органів виділено незмінені, помірно змінені та виразні зміни.
Результати. Впровадження розродження вагітних жінок із ГШ у плода шляхом планового дострокового кесаревого розтину дало змогу попередити і зменшити на 49,1% кількість випадків виразних змін евентерованих органів і натомість значно збільшити кількість (на 49,2%) незмінених і помірно змінених їхніх варіантів.
Висновки. Одним із профілактичних заходів для зменшення частоти і ступеня патологічних змін евентерованих органів при ГШ є розродження вагітних із ГШ у плода шляхом планового дострокового кесаревого розтину в терміні 37 тижнів гестації, що позитивно впливає на стан евентерованих органів плода з ГШ, попереджаючи у ²/₃ випадків розвиток виразних змін евентерованих органів і натомість значно збільшуючи (на 49,2%) кількість незмінених і помірно змінених їхніх форм.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастрошизис, плід, інтестинальні ураження, профілактика, кесарів розтин, дострокове розродження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Amin R, Domack A, Bartoletti J, Peterson E, Rink B, Bruggink J et al. (2019). National Practice Patterns for Prenatal Monitoring in Gastroschisis: Gastroschisis Outcomes of Delivery (GOOD) Provider Survey. Fetal Diagn Ther. 45(2): 125-130. Epub 2018 May 23. https://doi.org/10.1159/000487541; PMid:29791899

2. Baerg J et al. (2003). Gastroschisis: A sixteen-year review. J Pediatr Surg. 38(5): 771-774. https://doi.org/10.1016/jpsu.2003.50164; PMid:12720191

3. Bittencourt D et al. (2006). Impact of corticosteroid of intestinal injury in a gastroschisis rat model: a morphometric analysis. J Pediatr Surg. 41(3): 547-553. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.11.050; PMid:16516633

4. Bond DM, Middleton P, Levett KM, van der Ham DP, Crowther CA et al. (2017, Mar 3). Planned early birth versus expectant management for women with preterm prelabour rupture of membranes prior to 37 weeks' gestation for improving pregnancy outcome. Cochrane Database Syst Rev. 3(3): CD004735. PMCID: PMC6464692. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004735.pub4; PMid:28257562

5. Chen Y, Zhao J, Alganabi M, Mesas-Burgos C, Eaton S, Wester T, Pierro A. (2023, Feb). Elective Delivery versus Expectant Management for Gastroschisis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Eur J Pediatr Surg. 33(1): 2-10. Epub 2022 Jul 11. https://doi.org/10.1055/a-1896-5345; PMid:35817335

6. Feng C et al. (2016). Transamniotic stem cell therapy (TRASCET) mitigates bowel damage in a model of gastroschisis. J Pediatr Surg. 51(1): 56-61. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.10.011; PMid:26548631

7. Girsen AI, Davis AS, Hintz SR, Fluharty E, Sherwin K, Trepman P et al. (2020). Effects of Gestational Age at Delivery and Type of Labor on Neonatal Outcomes Among Infants with Gastroschisis. J. Matern. Neonatal Med. 34: 2041-2046. https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1656191; PMid:31409162

8. Girsen AI, Wallenstein MB, Davis AS, Hintz SR, Desai AK, Mansour T et al. (2016). Effect of antepartum meconium staining on perinatal and neonatal outcomes among pregnancies with gastroschisis. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 29: 2500-2504. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1090971; PMid:26445130

9. Goldstein MJ, Bailer JM, Gonzalez-Brown VM. (2022, Jul). Preterm vs term delivery in antenatally diagnosed gastroschisis: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol MFM. 4(4): 100651. Epub 2022 Apr 22. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2022.100651; PMid:35462060

10. Grant NH, Dorling J, Thornton JG. (2013). Elective preterm birth for fetal gastroschisis. Cochrane Database Syst. Rev. (6):CD009394. PMID: 23737031. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009394.pub2

11. Hakguder G et al. (2011). Induction of fetal diuresis with intraamniotic furosemide injection reduces intestinal damage in a rat model of gastroschisis. Eur J Pediatr Surg. 21(3): 183-187. https://doi.org/10.1055/s-0031-1271708; PMid:21341178

12. Harper LM, Goetzinger KR, Biggio JR, Macones GA. (2015). Timing of elective delivery in gastroschisis: A decision and cost-effectiveness analysis. Ultrasound Obstet. Gynecol. 46: 227-232. https://doi.org/10.1002/uog.14721; PMid:25377308 PMCid:PMC4861040

13. Jaczyńska R, Mydlak D, Mikulska B, Nimer A, Maciejewski T, Sawicka E. (2023, Jun 30). Perinatal Outcomes of Neonates with Complex and Simple Gastroschisis after Planned Preterm Delivery-A Single-Centre Retrospective Cohort Study. Diagnostics (Basel). 13(13): 2225. https://doi.org/10.3390/diagnostics13132225; PMid:37443619 PMCid:PMC10340363

14. Kirollos DW, Abdel-Latif ME. (2018). Mode of delivery and outcomes of infants with gastroschisis: A meta-analysis of observational studies. Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal Ed. 103: F355-F363. https://doi.org/10.1136/archdischild-2016-312394; PMid:28970315

15. Landisch RM, Yin Z, Christensen M, Szabo A, Wagner AJ. (2017). Outcomes of gastroschisis early delivery: A systematic review and meta-analysis. J. Pediatr. Surg. 52: 1962-1971. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.08.068; PMid:28947324

16. Lopez A, Benjamin RH, Raut JR, Ramakrishnan A, Mitchell LE, Tsao K et al. (2019). Mode of delivery and mortality among neonates with gastroschisis: A population-based cohort in Texas. Paediatr. Perinat. Epidemiol. 33: 204-212. https://doi.org/10.1111/ppe.12554; PMid:31087678 PMCid:PMC7028334

17. Nichol P et al. (2004). Meconium staining of amniotic fluid correlates with intestinal peel formation in gastroschisis. Pediatric Surgery International. 20(3): 211-214. https://doi.org/10.1007/s00383-003-1050-1; PMid:15083327

18. Nitzsche K, Fitze G, Rüdiger M, Birdir C. (2020). Prenatal Prediction of Outcome by Fetal Gastroschisis in a Tertiary Referral Center. Diagnostics. 10: 540. https://doi.org/10.3390/diagnostics10080540; PMid:32751744 PMCid:PMC7460378

19. Puligandla PS, Janvier A, Flageole H, Bouchard S, Laberge JM. (2004). Routine cesarean delivery does not improve the outcome of infants with gastroschisis. J. Pediatr. Surg. 39: 742-745. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.01.042; PMid:15137010

20. Shamshirsaz AA, Lee TC, Hair AB, Erfani H, Espinoza J, Shamshirsaz AA et al. (2020). Elective delivery at 34 weeks vs routine obstetric care in fetal gastroschisis: Randomized controlled trial. Ultrasound Obstet. Gynecol. 55: 15-19. https://doi.org/10.1002/uog.21871; PMid:31503365

21. Sliepov O, Migur M, Ponomarenko O et al. (2018). The Impact of Eventerated Organs Status on the Clinical Course and Prognosis of Simple Gastroshisis. Sovremennaya pediatriya. 1(89): 97-102. https://doi.org/10.15574/SP.2018.89.97

22. Sparks TN, Shaffer BL, Page J, Caughey AB. (2017). Gastroschisis: Mortality risks with each additional week of expectant management. Am. J. Obstet. Gynecol. 216: 66.e1-66.e7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.08.036; PMid:27596619