- Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних після екстракорпорального запліднення на тлі патології щитоподібної залози
Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних після екстракорпорального запліднення на тлі патології щитоподібної залози
HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):57–60
Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних після екстракорпорального запліднення на тлі патології щитоподібної залози
Романенко Т. Г., Чайка О. І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень, дисфункціональних станів щитоподібної залози (ЩЗ) у вагітних після ЕКЗ на тлі патології ЩЗ.
Матеріали та методи. Вивчено перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, функцію ЩЗ, фетоплацентарного комплексу у жінок, які проживають в Київській області.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать про особливості функції ЩЗ, які проявляються в незначному зниженні середнього рівня вільних фракцій тироксину, трийодтироніну. Збільшення рівня плацентарного лактогену, який забезпечує високу функціональну активність плаценти у ІІ триместрі вагітності, свідчить про напруження адаптаційно-компенсаторних механізмів організму. Установлено прямий кореляційний зв’язок гіпофізарно-тиреоїдної та фетоплацентарної систем.
Заключення. З метою профілактики розвитку йододефіцитного стану у матері, плода та новонародженого, дисфункції плаценти та ЩЗ рекомендовано проводити медикаментозну корекцію комплексом Йодофол, який містить калію йодид та фолієву кислоту, з ранніх термінів вагітності.
Ключові слова: вагітність, функція щитоподібної залози, йододефіцит, фетоплацентарний комплекс, плацентарна дисфункція, профілактика розвитку гіпотиреозу, Йодофол.
Література:
1. World Health Organization/International Council for the Control of the Iodine Deficiency Disorders/United Nations Childrens Fund (WHO/ICCIDD/UNICEF). Assessment of the iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. Geneva: World Health Organization, 2007.
2. Szybinski Z, Jarosz M, Hubalewska-Dydejczyk A et al. 2010, Jan-Feb. Iodine-deficiency prophylaxis and the restriction of salt consumption – a 21st century challenge. Endokrynol Pol. 61(1):135–40.
3. Zimmermann MB. 2009, Jun. Iodine deficiency. Endocr Rev. 30(4):376–408.
4. Triggiani V, Tafaro E, Giagulli VA et al. 2009, Sep. Role of iodine, selenium and other micronutrients in thyroid function and disorders. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets 9(3):277–94.
5. Вдовиченко ЮП, Козодой АВ. 2009. Тактика ведения беременности у женщин с различными формами гипотиреоза и йододефицита. Репродуктивное здоровье женщины 4:57–56.
6. Древаль АВ, Шестакова ТП, Нечаева ОА. 2009. Заболевания щитовидной железы и беременность. М, Медицина.
7. Моругова ТВ, Степанова ЕМ. 2012. Особенности функционирования щитовидной железы у беременных в условиях крупного промышленного центра. Клиническая тиреодология 2;2:27–29.
8. Фадеев ВВ, Мельниченко ГА. 2012. Диагностика и лечение гипотиреоза во время беременности. Акушерство и гинекология 4:41–43.
9. Шилин ДЕ. 2010. Акушерские аспекты йодного дефицита и его коррекции. Consilium Medicum (прил. к журн.) 7:5–7.
10. Yan YQ, Chen ZP, Yang XM et al. 2009. Attention to the hiding iodine deficiency in pregnant and lactating women after universal salt iodization: A multi-community study in China. J Endocrinol Invest 28:547–53. http://dx.doi.org/10.1007/BF03347244
11. Zimmermann M, Aeberli I, Torresani T, Burgi H. 2010. Increasing the iodine concentration in the Swiss iodized salt program markedly improved iodine status in pregnant women and children: a 5-y prospective national study. Am J Clin Nutr 82(2):388–92.