- Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок
Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок
Paediatric Surgery (Ukraine).2023.3(80):83-91; doi: 10.15574/PS.2023.80.83
Хорошун Е. М.1,2, Макаров В. В.1,2, Негодуйко В. В.1,2, Шипілов С. А.1,2, Клапчук Ю. В.1, Тертишний С. В.3
1Військово-медичний клінічний центр Північного регіону КМС ЗС України, м. Харків
2Харківський національний медичний університет, Україна
3Військово-медичний клінічний центр Південного регіону КМС ЗС України, м. Одеса
Для цитування: Хорошун ЕМ, Макаров ВВ, Негодуйко ВВ, Шипілов СА, Клапчук ЮВ, Тертишний СВ. (2023). Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(80): 83-91; doi: 10.15574/PS.2023.80.83.
Стаття надійшла до редакції 16.06.2023 р., прийнята до друку 10.09.2023 р.
Наведено актуальні питання діагностичного моніторингу зміни судинного статусу в разі використання турнікета при бойовій травмі, а також питання діагностики турнікетного синдрому. Показано альтернативний діагностичний підхід у вигляді додаткового використання поліфокусної експрес-біопсії м’язів і динамічної цифрової термографії.
Мета – проаналізувати проблемні питання діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях кінцівок для зменшення кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовувався турнікет.
Матеріали та методи. За 16 місяців широкомасштабної агресії росії проти України в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) проліковано 28 поранених із турнікетним синдромом кінцівок. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 34,2±0,6 року. Проаналізовано такі показники: термін накладення турнікета до прибуття на ROLE 2, локалізація турнікета, обсяг оперативного втручання на ROLE 2, термін перебування на ROLE 2, обсяг передопераційного обстеження у ВМКЦ ПнР, обсяг оперативних втручань в умовах ВМКЦ ПнР, кількість випадків гострого ушкодження нирок, потреба в замісній нирковій терапії, середній ліжко-день на ROLE 3, рівень летальності. Проведено класичні загальноклінічні дослідження в поєднанні з термографічним і гістологічним дослідженням.
Результати. За локалізацією при вогнепальних пораненнях із турнікетним синдромом переважали поранення нижніх кінцівок (28 (82,4%) випадків) над верхніми кінцівками (6 (17,6%) випадків). Усього вогнепальних переломів при турнікетному синдромі було 12 (35,3%) випадків. Усі (28) поранені надходили з накладеними турнікетами на кінцівках. Термін накладення турнікета до госпіталізації на ROLE 3 становив від 3 годин 10 хвилин до 11 годин 25 хвилин, у середньому – 5 годин 35 хвилин ±20 хвилин. У 5 (14,7%) випадках були проби зняти турнікет при термінах його накладення понад 3 години на рівні ROLE 1. У 6 (21,4%) поранених на одній анатомо-функціональній ділянці було 2 турнікети, що призвело до ампутації на проксимальному рівні. Середній термін перебування на ROLE 2 з турнікетним синдромом дорівнював 60±10 годин. Усім пораненим (28 пацієнтів) із турнікетним синдромом виконали 34 ампутації. 16 (57,1%) поранених із турнікетним синдромом мали гостре ушкодження нирок і отримували пролонговану замісну ниркову терапію. Ця категорія поранених мала турнікетний синдром на рівні стегна. Для діагностики турнікетного синдрому використали поліфокусну експрес-біопсію м’язів та динамічну цифрову термографію.
Висновки. Поліпшення підготовки бойових медиків сприятиме зменшенню кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовується турнікет. Тривало накладений турнікет призводить до високого рівня ампутації кінцівки в разі непоправних змін у м’язах. Існує потреба в подальшому розробленні об’єктивних методів діагностики турнікетного синдрому. Запропоновані додаткові методи діагностики у вигляді поліфокусної експрес-біопсії та термографії дадуть змогу об’єктивізувати обсяг ушкодження внаслідок стояння турнікета.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у
дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: турнікетний синдром, вогнепальні поранення кінцівок, термографія, проблеми діагностики та лікування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Асланян СА та ін. (2015). Вказівки з воєнно-польової хірургії: для медичного складу Збройних сил України та інших силових відомств. За ред. Я.Л. Заруцького, А.А. Шудрака; Військ.-мед. департамент МО України. Київ: Чалчинська Н.В.: 399.
2. Brodie S, Hodgetts TJ, Ollerton J, McLeod J, Lambert P, Mahoney P. (2007). Tourniquet use in combat trauma: UK military experience. J. R. Army Med. Corps. 153: 310-313. https://doi.org/10.1136/jramc-153-04-19; PMid:18619170
3. Caubère A, de Landevoisin ES, Schlienger G, Demoures T, Romanat P. (2019, Jul 3). Tactical tourniquet: Surgical management must be within 3 hours. Trauma Case Rep. 22: 100217. https://doi.org/10.1016/j.tcr.2019.100217; PMid:31338408 PMCid:PMC6611996
4. Cheremskyi A, Goloborodko N. (2019). Emergency tourniquets: from past to present. EMERGENCY MEDICINE. 1; 96: 42-47. https://doi.org/10.22141/2224-0586.1.96.2019.158744
5. Cordell RF, Cooney MS, Beijer D. (2008). Audit of the effectiveness of command and control arrangements for medical evacuation of seriously ill or injured casualties in southern Afghanistan 2007. J. R. Army Med. Corps. 154: 227-230. https://doi.org/10.1136/jramc-154-04-03; PMid:19496365
6. Donat A, Kedzierewicz R, Ramdani E, Loheas D, Leroulley D, Précloux P. (2016). Évaluation comparative de deux garrots «tourniquet» en auto-application et en ambiance tactique. Méd Armées. 443: 246-250. https://doi.org/10.17184/eac.6814
7. Glick CPTY, Furer MAJA, Glassberg COLE, Sharon R, Ankory MAJR. (2018). Comparison of two tourniquets on a mid-thigh model: the Israeli silicone stretch and wrap tourniquet vs. the combat application tourniquet. Mil. Med. 183: 157-161. https://doi.org/10.1093/milmed/usx169; PMid:29635575
8. Kragh JF, O'Neill ML, Walters TJ, Dubick MA, Baer DG, Wade CE et al. (2011). The military emergency tourniquet program's lessons learned with devices and designs. Mil. Med. 176: 1144-1152. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-11-00114; PMid:22128650
9. Kragh JF, Walters TJ, Baer DG, Fox CJ, Wade CE, Salinas J et al. (2008). Practical use of emergency tourniquets to stop bleeding in major limb trauma. J. Trauma. 64: S38S49. discussion S49-50. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31816086b1; PMid:18376170
10. Кравець ОВ, Клигуненко ОМ, Єхалов ВВ та ін. (2021). Синдром тривалого стискання. Навчально-методичний посібник для лікарів-інтернів різних спеціальностей. Львів: Видавництво «Новий Світ – 2000»: 194.
11. Пінчук О, Пінчук В. (2015). Навчальна програма «Військова медицина на полі бою» (Combat Medicine). Київ: 255.
12. Requena-Bueno L, Priego-Quesada JI, Jimenez-Perez I, Gil-Calvo M, Pérez-Soriano P. (2020). Validation of ThermoHuman automatic thermographic software for assessing foot temperature before and after running. Journal of Thermal Biology. 92: 102639. https://doi.org/10.1016/j.jtherbio.2020.102639; PMid:32888554
13. Sabate-Ferris A, Pfister G, Boddaert G, Daban JL, de Rudnicki S, Caubere A et al. (2022, Oct). Prolonged tactical tourniquet application for extremity combat injuries during war against terrorism in the Sahelian strip. Eur J Trauma Emerg Surg. 48 (5): 3847-3854. Epub 2021 Nov 14. https://doi.org/10.1007/s00068-021-01828-4; PMid:34775509
14. Tourtier J-P, Palmier B, Tazarourte K, Raux M, Meaudre E, Ausset S et al. (2013). The concept of damage control: extending the paradigm in the prehospital setting. Ann. Fr. Anesth. Reanim. 32: 520-526. https://doi.org/10.1016/j.annfar.2013.07.012; PMid:23916519
15. Цимбалюк ВІ. (2021). Атлас бойової хірургічної травми (досвід антитерористичної операції / операції об’єднаних сил). Під загальною ред. В.І. Цимбалюка. Харків: Колегіум: 385.
16. Вахнюк ТВ. (2018). Гістологія з технікою гістологічних досліджень. Навчальний посібник (ВНЗ І-ІІІ р. а.). Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»: 256.
17. Варенюк ІМ, Дзержинський МЕ. (2019). Методи цито-гістологічної діагностики. Навчальний посібник. Київ: Інтерсервіс: 256.
18. Vuillemin Q. (2017). Influence des traits de personnalité dans la réalisation de geste de sauvetage : exemple du garrot tactique dans le sauvetage au combat niveau. Thèse-Artic Médecine Générale L'université Lorraine En Date 4 Avril 2017 n.d..
19. Xue EY, Chandler LK, Viviano SL, Keith JD. (2018, Apr). Use of FLIR ONE Smartphone Thermography in Burn Wound Assessment. Ann Plast Surg. 80; 4 (4): S236-S238. https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000001363; PMid:29489530