Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 3(131): 22-30. doi 10.15574/SP.2023.131.22
Добрик Д. С., Добрянський Д. О.
Львівський національний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Добрик ДС, Добрянський ДО. (2023). Пробіотики, кишкова мікробіота та захворювання, пов’язані з незрілістю травного каналу, у значно недоношених немовлят. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 22-30. doi 10.15574/SP.2023.131.22.
Стаття надійшла до редакції 01.02.2023 р., прийнята до друку 11.04.2023 р.

Порушення формування кишкової мікробіоти в передчасно народжених немовлят підвищує ймовірність виникнення некротизуючого ентероколіту (НЕК) і пізнього неонатального сепсису (ПНС). Застосування пробіотиків може знижувати відповідний ризик.
Мета – оцінити клінічну ефективність Lactobacillus reuteri DSM 17938 у зниженні частоти НЕК і ПНС, загальної смертності в немовлят із терміном гестації (ТГ) ≤32 тиж, а також вплив цього пробіотика на формування мікробіоти травного каналу.
Матеріали та методи. До відкритого рандомізованого дослідження залучено 100 немовлят із ТГ ≤32 тиж, масою тіла при народженні ≤1500 г. У групі пробіотика 50 дітям до досягнення постменструального віку (ПМВ) 36 тиж призначено Lactobacillus reuteri DSM 17938 у дозі 10⁸ КУО/добу з ентеральним харчуванням (ЕХ), а у групі порівняння 50 дітям – стандартне лікування. Основними критеріями ефективності були частота НЕК, ПНС і загальна смертність. Як додаткові критерії ефективності використано вік дітей на момент досягнення повного об’єму ЕХ, кількість епізодів зниженої толерантності до ЕХ, тривалість антибактеріальної терапії, масу тіла у ПМВ 36 тиж і тривалість госпіталізації.
Результати. Застосування Lactobacillus reuteri DSM 17938 у дозі 10⁸ КУО/добу не знижувало ні частоти НЕК і ПНС, ні загальної смертності. Однак це втручання достовірно скорочувало тривалість загальної госпіталізації в немовлят із ТГ ≥28 тиж (56,0 (46,0-71,0) діб проти 65,0 (60,0-87,9) діб; р=0,03), а також асоціювалося зі швидшим досягненням повного об’єму ЕХ (23,0 (16,0-37,0) доби проти 30,0 (18,0-37,0) діб; р=0,26), та зменшенням кількості епізодів зниженої толерантності до ЕХ у немовлят із ТГ <28 тиж (1,0 (1,0-3,0) доби проти 3,0 (3,0-4,0) діб; р=0,19). Не виявлено впливу пробіотичної терапії на колонізацію травного каналу немовлят лакто- і біфідобактеріями.
Висновки. Ентеральне застосування Lactobacillus reuteri DSM 17938 поліпшує толерантність до ЕХ, скорочує період до досягнення повного об’єму ЕХ і загальну тривалість госпіталізації передчасно народжених немовлят. Вплив цього пробіотика на частоту виникнення ПНС та НЕК, а також постнатальне формування кишкової мікробіоти потребують подальшого вивчення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пробіотики, кишкова мікробіота, некротизуючий ентероколіт, сепсис, передчасно народжені немовлята.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arboleya S, Sánchez B, Milani C et al. (2015). Intestinal Microbiota Development in Preterm Neonates and Effect of Perinatal Antibiotics. The Journal of Pediatrics. 166 (3): 538-544. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.09.041; PMid:25444008

2. Athalye-Jape G, Rao S, Patole S. (2016). Lactobacillus reuteri DSM 17938 as a Probiotic for Preterm Neonates. Journal of Parenteral and Enteral Nutrition. 40 (6): 783-794. https://doi.org/10.1177/0148607115588113; PMid:26059900

3. Chi C, Li C, Buys N et al. (2021). Effects of Probiotics in Preterm Infants: A Network Meta-analysis. Pediatrics. 147 (1): e20200706. https://doi.org/10.1542/peds.2020-0706; PMid:33323491

4. Cui X, Shi Y et al. (2019). Effects of Lactobacillus reuteri DSM 17938 in preterm infants : a double-blinded randomized controlled study: 1-7. https://doi.org/10.1186/s13052-019-0716-9; PMid:31706331 PMCid:PMC6842458

5. Cuna A, Morowitz MJ, Ahmed et al. (2021). Dynamics of the preterm gut microbiome in health and disease. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology. 320 (4): G411-G419. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00399.2020; PMid:33439103 PMCid:PMC8238167

6. Didari T, Solki S, Mozaffari S et al. (2014). A systematic review of the safety of probiotics. Expert Opinion on Drug Safety. 13 (2): 227-239. https://doi.org/10.1517/14740338.2014.872627; PMid:24405164

7. Dobryk D, Dobryk O, Dobryanskyy D. (2022). The effect of enteral lactoferrin supplementation in prevention of morbidity associated with immature digestive tract in premature infants: prospective cohort study. Georgian Medical News. 323: 94-101. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/35271478.

8. Dobryk DS, Dobryanskyy DO. (2022). Fecal calprotectin, lactoferrin and morbidity associated with immature digestive tract in preterm infants. Modern pediatrics. Ukraine. 7 (127): 38-45. https://doi.org/10.15574/SP.2022.127.38

9. European Medicines Agency (EMA). (2010). Report on the Expert Meeting on Neonatal and Paediatric Sepsis. URL: https://www.ema.europa.eu/en/documents/report/report-expert-meeting-neonatal-paediatric-sepsis_en.pdf.

10. Ford SL, Lohmann P, Preidis GA et al. (2019). Improved feeding tolerance and growth are linked to increased gut microbial community diversity in very-low-birth-weight infants fed mother's own milk compared with donor breast milk. American Journal of Clinical Nutrition. 109 (4): 1088-1097. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz006; PMid:30982856 PMCid:PMC6462428

11. Greenberg RG, Kandefer S, Smith PB et al. (2017). Late-onset Sepsis in Extremely Premature Infants. Pediatric Infectious Disease Journal. 36 (8): 774-779. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001570; PMid:28709162 PMCid:PMC5627954

12. Jain L, Vidyasagar D, Xanthou M et al. (1989). In vivo distribution of human milk leucocytes after ingestion by newborn baboons. Archives of Disease in Childhood. 64; 7: 930-933. https://doi.org/10.1136/adc.64.7_Spec_No.930; PMid:2774634 PMCid:PMC1590089

13. Kaban RK, Hegar B, Rohsiswatmo et al. (2019). Lactobacillus reuteri DSM 17938 Improves Feeding Intolerance in Preterm Infants. Pediatr Gastroenterol Hepatol Nutr. 22 (6): 545-553. https://doi.org/10.5223/pghn.2019.22.6.545; PMid:31777720 PMCid:PMC6856506

14. Kliegman RM, Walsh MC. (1987). Neonatal necrotizing enterocolitis: Pathogenesis, classification, and spectrum of illness. Current Problems in Pediatrics. 17 (4): 219-288. https://doi.org/10.1016/0045-9380(87)90031-4; PMid:3556038

15. Korpela K, Blakstad EW, Moltu SJ et al. (2018). Intestinal microbiota development and gestational age in preterm neonates. Scientific Reports. 8 (1): 1-9. https://doi.org/10.1038/s41598-018-20827-x; PMid:29410448 PMCid:PMC5802739

16. Mack DR. (2004). D(-)-Lactic Acid Producing Probiotics, D(-)-Lactic Acidosis and Infants. Canadian Journal of Gastroenterology. 18 (11): 671-675. https://doi.org/10.1155/2004/342583; PMid:15565207

17. Mara MA, Good M, Weitkamp J-H. (2018). Innate and adaptive immunity in necrotizing enterocolitis. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 23 (6): 394-399. https://doi.org/10.1016/j.siny.2018.08.002; PMid:30146477 PMCid:PMC6269198

18. Martí M, Spreckels JE, Ranasinghe PD et al. (2021). Effects of Lactobacillus reuteri supplementation on the gut microbiota in extremely preterm infants in a randomized placebo-controlled trial. Cell reports. Medicine. 2(3): 100206. https://doi.org/10.1016/j.xcrm.2021.100206; PMid:33763652 PMCid:PMC7974321

19. Moore TA, Wilson ME. (2011). Feeding Intolerance. Advances in Neonatal Care. 11 (3): 149-154. https://doi.org/10.1097/ANC.0b013e31821ba28e; PMid:21730906

20. Nimwegen FA, Van Penders J, Stobberingh EE, Postma DS. (2008). Asthma and lower airway disease Mode and place of delivery , gastrointestinal microbiota , and their influence on asthma and atopy. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 128 (5): 948-955.e3. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2011.07.027; PMid:21872915

21. Patel RM, Kandefer S, Walsh MC et al. (2015). Causes and Timing of Death in Extremely Premature Infants from 2000 through 2011. New England Journal of Medicine. 372 (4): 331-340. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1403489; PMid:25607427 PMCid:PMC4349362

22. Persaud R, Azad MB, Konya T et al. (2014). IMMUNOLOGY Impact of perinatal antibiotic exposure on the infant gut microbiota at one year of age. Allergy, Asthma & Clinical Immunology. 10; 1: 2-3. https://doi.org/10.1186/1710-1492-10-S1-A31; PMCid:PMC4126021

23. Rojas MA, Lozano JM, Rojas MX et al. (2012). Prophylactic Probiotics to Prevent Death and Nosocomial Infection in Preterm Infants. Pediatrics. 130 (5): e1113-e1120. https://doi.org/10.1542/peds.2011-3584; PMid:23071204

24. Sadeghirad B et al. (2020). Probiotics Reduce Mortality and Morbidity in Preterm. Gastroenterology. 159 (2): 467-480. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.05.096; PMid:32592699 PMCid:PMC8014956

25. Shadkam MN, Jalalizadeh F, Nasiriani K. (2015). Effects of Probiotic Lactobacillus Reuteri (DSM 17938) on the Incidence of Necrotizing Enterocolitis in Very Low Birth Weight Premature Infants. Iranian Journal of Neonatology. 6; 4: 15-20.

26. Sharif S, Meader N, Oddie SJ et al. (2020). Probiotics to prevent necrotising enterocolitis in very preterm or very low birth weight infants. Cochrane Database of Systematic Reviews. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005496.pub5; PMid:33058137 PMCid:PMC8094746

27. Spreckels JE, Wejryd E, Marchini G et al. (2021). Lactobacillus reuteri Colonisation of Extremely Preterm Infants in a Randomised Placebo-Controlled Trial. Microorganisms. 9 (5): 915. https://doi.org/10.3390/microorganisms9050915; PMid:33923278 PMCid:PMC8190634

28. Van den Akker CHP, van Goudoever JB, Shamir R et al. (2020). Probiotics and Preterm Infants: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Committee on Nutrition and the European Society for Paediatric Gastroenterology Hepatology and Nutrition Working Group for Pr. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 70 (5): 664-680. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002655; PMid:32332478

29. Wandro S, Osborne S, Enriquez C et al. (2018). The Microbiome and Metabolome of Preterm Infant Stool Are Personalized and Not Driven by Health Outcomes, Including Necrotizing Enterocolitis and Late-Onset Sepsis. MSphere. 3: 3. https://doi.org/10.1128/mSphere.00104-18; PMid:29875143 PMCid:PMC5990886