• Пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 та Lactobacillus rhamnosus R0011 в еволюції антибіотикоасоційованої діареї у дітей з опіковою травмою
ua До змісту

Пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 та Lactobacillus rhamnosus R0011 в еволюції антибіотикоасоційованої діареї у дітей з опіковою травмою

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):102-104; doi 10.15574/SP.2015.66.102

Пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 та Lactobacillus rhamnosus R0011 в еволюції антибіотикоасоційованої діареї у дітей з опіковою травмою

Скрипникова Я. С., Іванько О. Г., Пацера М. В., Пономаренко О. В., Радутна О. А. 
Запорізький державний медичний університет, Україна

Мета: вивчити частоту виникнення, особливості перебігу та можливості профілактики антибіотикоасоційованої діареї (ААД) в опікових хворих.

Пацієнти і методи. У період з 2010 по 2014 рр. в обласному опіковому відділенні м. Запоріжжя під спостереженням знаходились 452 дитини з опіковими травмами, які приймали антибіотикотерапію.

Результати. На тлі лікування опікових травм ААД різного ступеня важкості розвинулась у 8,6–24% дітей. У 76% дітей ААД супроводжувалася виділенням патогенних токсинів Clostridium difficile. Розроблено методи профілактики ААД, головним з яких було превентивне, з перших годин перебування у стаціонарі, призначення орального пробіотика, що містить пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 і Lactobacillus rhamnosus R0011 у складі препарату «Лацидофіл®» у віковому дозуванні.

Висновки. Антибіотикоасоційована діарея є суттєвою проблемою пацієнтів опікового відділення. Застосування пробіотичного препарата «Лацидофіл®» у комплексному лікуванні опікової травми знижує втричі частоту розвитку ААД та зменшує важкість її проявів.

Ключові слова: діти, опікова травма, антибактеріальна терапія, антибіотикоасоційована діарея, пробіотичні штами Lactobacillus acidophilus R0052 і Lactobacillus rhamnosus R0011.

REFERENCES

1. Крутиков МГ, Бобровников АЭ. 2000. Антибиотикопрофилактика в комбустиологии (обзор литературы). Комбустиология (электронная версия). 4.

2. Иванько ОГ, Пацера МВ, Шальмин АС, Чернышова ЛИ. 2010. Использование пробиотических штаммов LACTOBACILLUS ACIDOPHILUS R0052 и LACTOBACILLUS RHAMNOSUS R 0011 при легочном туберкулезе у детей, осложненном антибиотико-ассоциированной CLOSTRIDIUM DIFFICILE кишечной инфекцией. Запорож мед журн. 3: 30—33.

3. Фисталь ЭЯ, Козинец ГП, Самойленко ГЕ, Носенко ВМ. 2007. Комбустиология детского возраста. Учебное пособие для врачей. Д, Вебер: 233.

4. Крутиков МГ. 2002. Проблемы инфекции у обожженных (обзор литературы). Комбустиология (электронная версия). 10.

5. Радутна ОА. 2011. Інфекційно-залежні механізми виникнення кишкових ускладнень під час антибіотикотерапії у дітей. Запорож мед журн. 13;4: 40—43.

6. Іванько ОГ, Пацера МВ, Радутна ОА. 2011. Клінічна характеристика та механізми формування уражень кишечника під час терапії антибіотиками у дітей. Проект робочої класифікації. ПАГ. 73;1: 33—39.

7. Чернишова ЛІ, Самарін ДВ, Крамарєв СО. 2006. Гострі кишкові інфекції у дітей. К: 163.

8. Dial S, Jayaraman D, Tompkins T, Menzies D. 2003. Evaluation of the effectiveness of the probiotic lacidofil in the prevention of antibioticassociated diarrhea: pilot study for a randomized controlled trial. Annual Scientific Exchange. Summary of probiotic Presentations & Poster abstracts, Institut Rosell-Lallemand Nutrition Group: 31—33.

9. Finegold SM, Mathisen GE. 1990. Metronidazol. Principlesand Practice of infectious diseases. 3rd ed. By Mandell, Douglas, Bennett. Edinburgh, London, Melbourne: 303—308.

10. Ivanko O, Radutna H. 2005. «Lacidofil®» in prevention antibiotic-associated diarrhea caused by Clostridium difficile infection. Annual Scientific Exchange. 2005, Sept. 7—8. Rome, Institut Rosell: 32—34.

11. Johnston BC, Supina AL, Vohra S. 2006. Probiotics for pediatric antibiotic-associated diarrhea: a meta-analysis of randomized placebo-controlled trials. CMAJ. 175;4: 377—383.

12. Kotowska M, Albrecht P, Szajewska H. 2005. Saccharomyces boulardii in the prevention of antibiotic-associated diarrhoea in children: a randomized double-blind placebo-controlled trial. Aliment. Pharmacol. Ther. 21;5: 583—590.

13. Lewis SJ, Heaton KW. 1997. Stool form scale as a useful guide to intestinal transit time. Scand J of Gastroenter. 32: 920—924.

14. Amsden GW, Mandell GL, Bennet JE (Eds.). 2000. Tables of antimicrobial agent pharmacology. In: Principles and Practice of Infectious Diseases. 5th ed. Philadelphia etc., Churchill Livingstone: 566—589.