• Про можливість таргетної профілактики кальцитріол-асоційованих ускладнень вагітності на доклінічному етапі
ua До змісту

Про можливість таргетної профілактики кальцитріол-асоційованих ускладнень вагітності на доклінічному етапі

HEALTH OF WOMAN. 2020.4(150): 43–50; doi 10.15574/HW.2020.150.43
Диденкул Н. В.
КНП «Міська клінічна лікарня №1»,
Одеський національний медичний університет

За даними досліджень останніх років, в умовах дефіциту вітаміну D (VDD) вагітність може супроводжуватися різними ускладненнями, і оптимальний рівень VD в крові є одним з умов для реалізації репродуктивного потенціалу.
Мета дослідження: вивчити можливості профілактики кальцитріол-асоційованих ускладнень вагітності шляхом корекції недостатності або дефіциту VD на догравідарному етапі.
Матеріали та методи. До групи увійшли 57 повторнороділей з VDD. В анамнезі у всіх була вагітність, ускладнена плацентарною дисфункцією (ПД); з них 27 спостерігалися з догравідарного етапу (основна група – ІА) і 30 – з І триместра вагітності (група порівняння – ІВ).Методом ІФА за рівнем у крові 25-гідроксивітамину D визначали VD-статус.
Жінкам обох груп на додаток до вітамінно-мінеральному комплексу (ВМК) був призначений холекальциферол у дозі 4000 МО на добу. ВМК жінки обох груп отримували до 16 тиж гестації. Після оптимізації рівня (3–4 міс) VD був призначений у дозі 2000 МО на добу протягом всієї вагітності.
Результати. При первинному зверненні рівень VD становив 15,72±2,59 нг/мл у ІА і 16,1±1,99 нг/мл у ІВ групах (U=883; p>0,05); після лікування збільшився до 38,31±3,29 нг/мл і 36,13±2,99 нг/мл відповідно (U=900; p>0,05). У ІА групі ускладнення вагітності відзначали достовірно рідше: ПД діагностовано у 22,2% у ІА і у 50% у ІВ групах (F=0,0001; p<0,01); дистрес плода – у 3,7% і у 10% відповідно (F=0,16; p<0,05): ознаки амніоніту – у 18,5% і у 33,3% (F=0,035; p<0,05); гіпер- або гіпотрофію плаценти – у 7,4% і у 36,7% (F=0,00001; p<0,01), прееклампсію – у 3,7% і у 6,7% жінок відповідно (F=0,54; p<0,05). Достовірно вищою була частота кесарева розтину у групі порівняння – 40% проти 25,9% в основній групі (F=0,034; p<0,05).
Заключення. При вагітності, що настала в умовах VD-дефіцитного стану, частота деяких ускладнень вагітності, у тому числі прееклампсії, загрози передчасного переривання, плацентарної дисфункції, була у 2–4 рази вище, ніж у жінок з оптимізованим VD-статусом. Одним з напрямків індивідуального плану ведення жінок з обтяженим акушерським анамнезом може бути визначення у сироватці крові рівня вітаміну D і корекція вітамін D-дефіцитного статусу на етапі догравідарної підготовки. Це є патогенетично обґрунтованим і перспективним напрямком профілактики деяких ускладнень вагітності і поліпшення перинатальних наслідків.
Ключові слова: вагітність, дефіцит вітаміну D, плацентарна дисфункція, догравідарна підготовка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вовк ИБ, Горбань НЕ, Борисюк ОЮ. (2016). Гиперплазия эндометрия (Клиническая лекция). Здоровье женщины. 5(111):10-17.

2. Еремкина АК, Мокрышева НГ, Пигарова ЕА, Мирная СС. (2018). Витамин D: влияние на течение и исходы беременности, развитие плода и здоровье детей в постнатальном периоде. Терапевтический архив. 10:115-127. https://doi.org/10.26442/terarkh201890104-127; PMid:30701806

3. Крутова ВА, Коваленко ЯА. (2018). Современные представления о маточной форме бесплодия. Современные проблемы науки и образования. http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27568

4. Мальцева ЛИ, Васильева ЭН, Денисова ТГ, Герасимова ЛИ. (2017). Обеспеченность витамином D и коррекция его дефицита при беременности. ПМ. 5(106):18-21.

5. Плудовські П. та ін. (2013). Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. Біль. Суглоби. Хребет.3(11):7-12.

6. Cermisoni GC, Alteri A, Corti L, et al.(2018). Vitamin D and Endometrium: A Systematic Review of a Neglected Area of Research. Int J Mol Sci. 19(8):2320. https://doi.org/10.3390/ijms19082320; PMid:30096760 PMCid:PMC6122064

7. Chan SY, Susarla R. (2015). Vitamin D promotes human extravillous trophoblast invasion in vitro. Placenta. 36;4:403-409. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2014.12.021; PMid:25596923

8. Ganguly A et al. (2018). Vitamin D, the placenta and early pregnancy: effects on trophoblast function. Journal of Endocrinology. 236;2:93-103. https://doi.org/10.1530/JOE-17-0491; PMid:29109081

9. Merhi Z et al. (2014). Vitamin D alters genes involved in follicular development and steroidogenesis in human cumulus granulosa cells. J Clin Endocrinol Metab. 99(6):1137–1145; https://doi.org/10.1210/jc.2013-4161; PMid:24628555 PMCid:PMC4037738.

10. Palacios C, De-Regil LM, Lombardo LK, Peña-Rosas JP. (2016). Vitamin D supplementation during pregnancy: Updated meta-analysis on maternal outcomes. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 164:148-155. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2016.02.008; PMid:26877200 PMCid:PMC5357731.