SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):119-125;doi 10.15574/SP.2014.60.119

Причини розвитку, діагностика та підходи до лікування стеатозу печінки та неалкогольного стеатогепатиту у дітей.

Березенко В. С., Михайлюк Х. З., Диба М. Б., Ткалик О. М. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

Резюме. У статті наведені дані літератури щодо причин розвитку, основних механізмів формування стеатозу та неалкогольного стеатогепатиту, особливостей клініки та діагностики; показано сучасні підходи та можливості лікування цих захворювань у дітей.

Ключові слова: діти, стеатоз печінки, неалкогольний стеатогепатит, клініка, діагностика, лікування.

Література: 
1. Бабак ОЯ, Колесникова ЕВ. 2011. Цирроз печени и его осложнения. К, ИД «Здоровье Украины»: 378—395.

2. Бабаян МЛ, Хавкін АІ. 2013. Гепатопротекторная терапия при заболеваниях печени у детей. Лечащий врач. 1: 80—84.

3. Белоусова ЮВ, Бабаджанян ЕН. 2010. Жировой гепатоз у детей: дефиниция и диагноз. Совр педиатрия. 5: 107—109.

4. Буеверов АО, Маевская МВ. 2003. Некоторые патогенетические и клинические вопросы неалкогольного стеатогепатита. Клин перспективы в гастроэнтерол, гепатол. 3: 2—7.

5. Буеверов АО. 2002. Оксидативный стресс и его роль в повреждении печени. Рос журн гастроэнтерол, гепатол, коло-проктол. 4: 21—25.

6. Гарник КВ. 2008. Активність ферментів антиоксидантного захисту у хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з остеопорозом при застосуванні імуномодулятору галавіту та гепатозахисного препарату рослинного походження артіхолу. Укр мед альм. 11;5: 46—49.

7. Звягинцева ТД. 2007. Перспективы лечения и профилактики неалкогольного стеатогепатита. Здоров'яУкраїни. 2: 5—8.

8. Зайченко ОЄ. 2014. Терапевтичні мішені при неалкогольній жировій хворобі печінки. Суч гастроентерол. 1: 130—138.

9. Курская АГ. 2004. Клинико-патогенетическое значение системного воспаления в формировании неалкогольной жировой болезни печени у пациентов с метаболическим синдромом. Внутренние болезни: 9—31.

10. Ивашкин ВТ, Шульпекова ЮО. 2000. Неалкогольный стеатогепатит. Болезни органов пищеварения. 2;2: 41—45.

11. Карнейро де Мур М. 2001. Неалкогольный стеатогепатит. Клин перспективы в гастроэнтерол, гепатол. 2: 12—15.

12. Конь ИЯ, Волкова ЛЮ, Коростелева ММ. 2011. Распостраненность ожирения у детей дошкольного и школьного возраста в Росийской Федерации. Вопр детской диетол. 9;4: 5—8.

13. Майданник ВГ, Хайтович МВ, Певлишин ГА. 2013. Поширеність надлишкової маси тіла та підвищеного артеріального тиску серед школярів різних регіонів України. Межд журн педіатр, акуш, гінеколог. 3(1): 33—39.

14. Подымова СД. 2005. Жировой гепатоз, неалкогольный стеатогепатит. Клинико-морфологические особенности. Прогноз. Лечение. РМЖ. 2: 61.

15. Пархоменко ЛК, Страшок ЛА, Ещенко АВ, Бузницкая ЕВ. 2008. Вопросы диагностики неалкогольной жировой болезни печени в подростковом возрасте. Здоровье ребенка. 7(34): 11—13.

16. Павлов ЧС, Золотаревський ВБ, Івашкин ВТ. 2007. Структура хронических заболеваний печени за даными биопсиии морфологического исследованияее ткани. Журн гастроэнтерол, гепатол, колопроктол. 17;1: 90.

17. Петухов ВА, Каралкин АВ, Ибрагимов ТИ. 2001. Нарушение функции печени и дисбиоз при жировом гепатозе и липидном дистресс-синдроме и их лечение препаратом «Дюфалак». Рос гастроэнтерологич журн. 2: 46—49.

18. Радченко ОМ. 2011. Дискутабельні питання щодо стеатозу печінки та його роль у виникненні хвороб внутрішніх органів. Гепатол. 3: 71—75.

19. Скрыпник ИН. 2012. Роль ядерных рецепторов в прогрессировании неалкогольного стеатогепатита. Нов медицины и фармации. Гастроэнтерол.

20. Фадеенко ГД. 2003. Жировая печень: этиопатогенез, диагностика, лечение. Суч гастроентерол. 3(13): 9—17.

21. Хухліна ОС. 2006. Неалкогольнажирова хвороба печінки: етіологія, епідеміологія, особливості перебігу, діагностика, прогноз. Укр мед часоп. 1(51).

22. Шерлок Ш, Дули Дж. 1999. Заболевания печени и желчных путей. Практич рук-во. Пер. с англ. под ред. ЗГ Апросиной, НА Мухина. М, Гэотар Медицина: 864.

23. Souza O, Tadeu S, Cavaleiro A et al. 2010. Association of polymorphisms of glutamate-cystein ligase and microsomal triglyceride transfer protein genes in non-alcoholic fatty liver disease. J of Gastroenter and Hepatol. 25: 357—361.

24. Abdelmalek MF, Sanderson SO, Angulo P et al. 2009. Betaine for Nonalcoholic Fatty Liver Disease: Resultsof a Randomized Placebo-Controlled Trial. Hepatology. 50: 1818—1826.

25. Miglio F et al. 2000. Betaine for Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Arzneimittel forschung. 50(8): 722—724.

26. Brunt EM. 2010. Pathology of nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterol Hepatol. 7: 195—203.

27. Cabezas J, Mayorga M, Crespo J. 2012. Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Pathological View. Book edited by Nobumi Tagaya.

28. Leung TM. 2008. Endothelial nitric oxide synthase is a critical factor in experimental liver fibrosis. Int J Exp Pathol. 89(4): 241—250. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2613.2008.00590.x; PMid:18429990 PMCid:PMC2525781

29. Farrell GC. 2003. NonDalcoholic steatohepatitis: what is it, and why is it important in the Asia-Pacific region? Gastroenterol Hepatol. 18(2): 124—138.

30. Dongiovanni P, Valenti L, Rametta R et al. 2010. Genetic variants regulating insulin receptor signalling are associated with the severity of liver damage in patients with nonDalcoholic fatty liver disease. Gut. 59: 267—273.

31. Giorgio V, Prono F, Graziano F. 2013. Pediatricnon alcoholic fatty liver disease: old and new concepts on development, progression, metabolic insight and potential treatment targets. Hepato-metabolic Unit, Italy BMC Pediatrics. doi:10.1186/1471-2431-13-40 Medline. http://dx.doi.org/10.1186/1471-2431-13-40

32. Harrison SA. 2010. Nonalcoholic fatty liver disease and hepatocellular carcinoma: a weighty connection. Hepatology. 51: 1820—1832.

33. Ijaz S, Winslet MC, Seifalian AM. 2009. The effect of consecutively larger doses of L-arginine on hepatic microcirculation and tissue oxygenation in hepatic steatosis. Microvascular Research. 78: 206—211.

34. Mukherjee S et al. 2005. Impact of Betaine on Hepatic Fibrosis and Homocysteine in Nonalcoholic Steatohepatitis — A Prospective, Cohort Study. Hepatology. 42: 598—702.

35. Kleiner DE, Brunt EM. 2005. Nonalcoholic Steatohepatitis Clinical Research Network. Design and validation of a histological scoring system for nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 41(6): 1313—1321. http://dx.doi.org/10.1002/hep.20701; PMid:15915461

36. Kummen M, Schrump E, Boberg KM. 2013. Liver abnormalities in bowel diseases BestPract. Res Clin Gastroenterol. 27(4): 531—542.

37. Loos RJF, Savage DB. 2009. Inherited susceptibility to non-alcoholic fatty liver disease. Diabetologia. 52: 1000—1002.

38. Miriam B. 2008. Nutrition and Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Children. Gastroenterol: 308—315.

39. Targher G, Bertolini L, Scala L et al. 2005. Non alcoholic hepatic steatosis and its relation to increased plasma biomarkers of inflammation and endothelial dysfunction in nondiabetic men. Role of visceral adipose tissue. Diabet Med. 22: 1354—1358.

40. Brunt EM, Kleiner DE, Wilson LA et al. 2011. Nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) activity score and the histopathologic diagnosis in NAFLD: distinct clinicopathologic meanings. Hepatology. 53: 810—820.

41. Obesity and overweight. WHO Media centre, Factsheet № 311, May 2012.

42. Alisi A, Feldstein AE, Villani A et al. 2012. Pediatric nonDalcoholic fatty liver disease: a multidisciplinary approach. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 9(3): 152—161. http://dx.doi.org/10.1038/nrgastro.2011.273; PMid:22249728

43. Eckel RH, Alberti KG, Grundy SM, Zimmet PZ. 2010. The metabolic syndrome. Lancet. 375: 181—183.

44. Guma C, Viola L, Thome M, Galdame O. 1997. Ursodeoxycholic acid in the treatment of non-alcoholic steato-hepatitis: results of a prospective clinical controlled trial. Hepatology. 26: 387.

45. Wieser V, Gerner R, Moschen AR. 2013. Liver complications in inflammatory bowel diseases. Dig Dis. 31(2): 233—238. http://dx.doi.org/10.1159/000353377; PMid:24030232

46. Younossi ZM. 2007. Evaluation and management of obesity-related non-alcoholic fatty liver disease Nature Clinical Practice. Gastroenterology & Hepatology. 4: 432—441.