SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.5(77):119-124; doi10.15574/SP.2016.77.119 

Предиктори аномалій сечовивідної системи у ранньому дитячому віці 

Кокоркін О. Д.

Запорізький державний медичний університет, Україна 

Мета — доповнення переліку предикторів спонтанного вилікування та ускладненого клінічного перебігу аномалій сечових шляхів у ранньому дитячому віці.

Пацієнти і методи. Лікували і спостерігали 40 дітей у віці 3–12 місяців. У 20 дітей вада спонтанно вилікувалася, а у 20 дітей спостерігали її ускладнений перебіг. Вивчали материнський анамнез, акушерську патологію, особливості плода та результати обстеження новонародженого. Використовували ранговий кореляційний аналіз (Spirmen) між означеними показниками, спонтанним вилікуванням та ускладненим перебігом захворювання. При прогнозуванні наслідків захворювання використовували регресійний аналіз.

Результати. На формування ускладненої вади впливають соматична патологія матері та особливості акушерського анамнезу: фактори рецидивних пієлонефритів і число попередніх пологів. Предиктором внутрішньоутробного формування ускладненої вади сечових шляхів є ступінь дилатації сечових шляхів у 2–3 триместрі вагітності. Предиктор дилатації має обернено пропорційну кореляцію із фактором маловоддя (R=-0,620), деформацією ниркової паренхіми (R=-0,536) і статтю майбутньої дитини (R=-0,707). Предиктором важкої вади сечових шляхів у новонародженого є клінічний варіант дебюту захворювання. Варіант ускладненого перебігу вади вирізняється раптовим і яскравим клінічним дебютом важкого пієлонефриту з виразною гіпертермією і больовим синдромом (R=0,756; р=0,001; OR=0,224). Терміни початку захворювання обернено пропорційно залежать від ступеня важкості вади. Чим раніше проявилося захворювання, тим більш яскравим дебютом воно супроводжується, тим більше вірогідність, що вада має ускладнений перебіг (R=-0,556; р=0,001, OR=1,765).

Ускладнений варіант клінічного перебігу захворювання має відмінні морфометричні особливості: переважне двостороннє ураження, наявність дилатації миски понад 9 мм, дилатація сечоводу понад 10 мм, розширення чашково-мискової системи більше 13 мм і деформація паренхіматозного шару нирки. У ранньому дитячому віці клінічний дебют вади сечових шляхів, схильної до спонтанного вилікування, вирізняється стертою клінічною картиною пієлонефриту, за відсутності больового синдрому та гіпертермії (R=-0,512; р=0,003; OR=0,875). Подібний стан поєднується з однобічним ураженням, помірною дилатацією миски (менше 9 мм), помірним розширенням сечоводу (менше 7 мм), розширенням чашково'мискової системи менше 13 мм і відсутністю деформації паренхіми нирки.

Висновки. Використання предикторів дозволяє прогнозувати можливий результат захворювання і виробити оптимальну тактику лікування хворих.

Ключові слова: предиктори, аномалії, діти.

Література

1. Врублевский С. Г. Прогноз и лечение гидронефроза у детей 14.00.35 — детская хирургия : автореф. дис. … д-ра мед. наук / С. Г. Врублевский. — Москва, 2008.

2. Дерюгина Л. А. Антенатальная диагностика врожденных заболеваний мочевыводящей системы и обоснование тактики ведения детей в постнатальном периоде : автореф. дис. … д—ра мед. наук / Л. А. Дерюгина. — Саратов, 2008. — 40 с.

3. Лямзин С. И. Обструкция пиелоуретерального сегмента у детей раннего возраста (принципы пре- и ранней постнатальной диагностики и совершенствование хирургического лечения) : автореф. дис. … канд. мед. наук / С. И. Лямзин. — Омск, 2007.

4. British Association of Paediatric Urologists consensus statement on the management of the primary obstructive megaureter / Farrugia M. K., Hitchcock R., Radford A. [et al.] // J. Pediatr. Urol. — 2014. — Vol. 10 (1). —P. 26—33. http://dx.doi.org/10.1016/j.jpurol.2013.09.018; PMid:24206785

5. Conservative treatment of ureteropelvic junction obstruction in children with antenatal diagnosis of hydronephrosis: lessons learned after 16 years of follow-up / Chertin B., Pollack A., Koulikov D. [et al.] // Eur. Urol. — 2006. — Vol. 49 (4). — P. 734—8. Epub 2006 Feb 17. http://dx.doi.org/10.1016/j.eururo.2006.01.046; PMid:16504374

6. Long-term follow-up of neonatally diagnosed primary megaureter: rate and predictors of spontaneous resolution / Arena S., Magno C., Montalto A. S. [et al.] // Scand. J. Urol. Nephrol. — 2012. — Vol. 46 (3). — P. 201—7. http://dx.doi.org/10.3109/00365599.2012.662695; PMid:22397575

7. Onen A. Long-term followup of prenatally detected severe bilateral newborn hydronephrosis initially managed nonoperatively / A. Onen, V. R. Jayanthi, S. A. Koff // J. Urol. — 2002. — Vol. 168 (3). — P. 1118—20. http://dx.doi.org/10.1097/00005392-200209000-00067; http://dx.doi.org/10.1016/S0022-5347(05)64604-6

8. Rate and predictors of spontaneous resolution of prenatally diagnosed primary nonrefluxing megaureter / McLellan D. L., Retik A. B., Bauer S. B. [et al.] // J. Urol. — 2002. — Vol. 168 (5). — P. 2177—80. http://dx.doi.org/10.1016/S0022-5347(05)64348-0; http://dx.doi.org/10.1097/00005392-200211000-00091; PMid:12394754

9. Trends in the Rates of Pediatric Pyeloplasty for Ureteropelvic Junction Obstruction over 19 Years: A PHIS Database Study / Akhavan A., Merguerian P. A., Larison C. [et al.] // Adv Urol. — 2014;2014:142625. http://dx.doi.org/10.1155/2014/142625. Epub 2014 May 13.

10. Ulman I. L. The long-term followup of newborns with severe unilateral hydronephrosis initially treated nonoperatively / I. L. Ulman, V. R. Jayanthi, S. A. Koff // J. Urol. — 2000. — Vol. 164 (3 Pt 2). — P. 1101—5. http://dx.doi.org/10.1097/00005392-200009020-00046; http://dx.doi.org/10.1016/S0022-5347(05)67262-X