Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 91-98. doi 10.15574/SP.2023.132.91
Мокія-Сербіна С. О., Заболотня Н. І., Мавропуло М. І.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Мокія-Сербіна СО, Заболотня НІ, Мавропуло МІ. (2023). Посттравматичний стресовий розлад у дітей: раннє розпізнавання та координація надання медичної допомоги в умовах воєнного часу. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 91-98. doi 10.15574/SP.2023.132.91.
Стаття надійшла до редакції 10.03.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

На сучасному етапі, коли тривають воєнні дії і можливий розвиток різних проявів психотравматичних стресових розладів у дітей, гострота і невідкладність вирішення проблеми обумовлює необхідність раннього розпізнавання симптомів розвитку посттравматичного стресового розладу у зв’язку з його частотою та високим ризиком і показниками негативних наслідків.
Мета – поліпшити якість життя дітей в умовах воєнного часу шляхом раннього розпізнавання симптомів ризику розвитку посттравматичного стресового розладу та підвищення обізнаності лікарів первинної медичної допомоги щодо цього стану та координації надання медико-психологічної допомоги.
Матеріали та методи. Практичні вказівки щодо раннього розпізнавання симптомів ризику розвитку посттравматичного стресового розладу в дітей наведено відповідно до національної Адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах (2016), Уніфікованого клінічного протоколу (первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної високоспеціалізованої медичної допомоги (2019), а також настанови Національного інституту здоров’я і клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE, 2018) і інформацій з використанням баз даних «PubMed», «UpTo Date». При визначенні цих рекомендацій взято до уваги нову версію міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11).
Результати. Проведено аналіз клінічних настанов та наукової літератури, пов’язаних із вивченням посттравматичного стресового розладу в дітей, зокрема, раннього його розпізнавання лікарями первинної медичної допомоги. Висвітлено питання особливостей клінічного перебігу психотравматичних розладів залежно від терміну їхньої появи після травмувальної події та віку дітей. В контексті часу, що минув з моменту травмувальної події, та віку дітей наведено скринінгову програму раннього розпізнавання симптомів ризику розвитку посттравматичного стресового розладу, що потребують негайного реагування з боку працівників первинної медичної допомоги. Особливої уваги надано дітям із зони воєнних дій, географічно віддалених регіонів, переселенцям, біженцям.
Висновки. Раннє проведення короткої скринінгової оцінки ризику розвитку посттравматичного стресового розладу в дітей, своєчасне рішення питання надання медико-психологічної допомоги сприятимуть поліпшенню якості їхнього життя в умовах воєнного часу.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, розпізнавання, діти, воєнний час.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agbaria H, Petzold S, Deckert A et al. (2021). Prevalence of post-traumatic stress disorder among Palestinian children and adolescents exposed to political violence: A systematic review and meta-analysis. PLOS ONE. 16 (8): e0256426. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256426; PMid:34437595 PMCid:PMC8389374

2. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-5®). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596

3. Astitene K, Barkat A. (2021). Prevalence of posttraumatic stress disorder among adolescents in school and its impact on their well-being: a cross-sectional studi. Pan African Medical journal. 39: 54. URL: https://ww.panafrican-med.journal.com//content/article/39/54/full. https://doi.org/10.11604/pamj.2021.39.54.27419; PMid:34422177 PMCid:PMC8363972

4. Bartels L, Berliner L, Holt T et al. (2019). The importance of the GSM-5 PTSD syndrome of cognitions and mood in traumatized children and adolescents: TWO network approaches. Journal of child Psychology and Psychiatry. 60: 545-554. https://doi.org/10.1111/jcpp.13009; PMid:30648742

5. Charnsil C, Narkpongphun A, Chailangkarn R et al. (2020). Post-traumatic stress disorder and related factors in students whose school burned down: Cohort study. Asian Journal of Psychiatry. 51: 102004. URL: https://www.elsevier.com/locate/ajp. https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102004; PMid:32222645

6. Cisler JM. (2017). Childhood trauma and functional connectivity between amygdale and medical prefrontal cortex: A dynamic functijnal cohhectivy and large-scale nevwork perspective. Frontiens in Systems Neuros-cience. 11: 29. https://doi.org/10.3389/fnsys.2017.00029; PMid:28553208 PMCid:PMC5425605

7. De Young AC, Kenardy JA, Cobham V. (2021). Trauma in early childhood: a neglected population. Clin Child Fam Psychol Rev. 14 (3): 231-250. https://doi.org/10.1007/s10567-011-0094-3; PMid:21455675

8. Elliott R, McKinnon A, Dixon C et al. (2021). Prevalence and predictive value of ICD-11 post-traumatic stress disorder and Complex PTSD diagnoses in children and adolescents exposed to a single-event trauma. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 62/3: 270-276. https://doi.org/10.1111/jcpp.13240; PMid:32343370 PMCid:PMC7984249

9. Grant BR, O'Loughlin K, Holbrook HM, Althoff RR et al. (2020). A Multi-method and Multi-informant Approach to Assessing Posttraumatic Stress Disorder (PTSD) in Children. Int Rev Psychiatry. 32 (3): 212-220. https://doi.org/10.1080/09540261.2019.1697212; PMid:31880487 PMCid:PMC7190440

10. Ганузин ВМ. (2021). Влияние психотравмирующих факторов в детском и подростковом возрасте на их жизненную парадигму. Практическая медицина. 19 (6): 26-31. https://doi.org/10.32000/2072-1757-2021-6-26-31.

11. Herringa RI, Burghy CA, Stodola GE et al. (2016). Enhanced prefrontal amygdala connectivity following childhood abversity as a protective mechanism against internalizing in adolescence. Biological Psychiatry: Cognitive Neuroscience and Neuroimaging. 1: 326-334. https://doi.org/10.1016/j.bpsc.2016.03.003; PMid:27725969 PMCid:PMC5055123

12. Jaffe SR. (2017). Child maltreatment and rick for psychopatholigi in childhood and abulthood. Annual Review of Chinical Psychology. 13: 525-521. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032816-045005; PMid:28375720

13. Караваева ТА, Васильева АВ. (2022). Реакции на тяжелый стресс и нарушения адаптации в кн. «Тактика врача-психиатра: практическое руководство» Москва: ГЕОТАР-Медиа: 127-135.

14. Kazlauskas E, Evaldas L, Lorenz P et al. (2017). As coning review of ICD-11 adjustment disorder research Europen Journal of Psychotraumatologi. 8 (7): 1421819. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1421819; PMid:29372011 PMCid:PMC5774403

15. Кашіна-Ярмак ВЛ, Кукуруза ГВ, Цилюрик СМ. (2022). Сучасні підходи до виявлення порушень розвитку дітей раннього віку в медичній практиці. Сучасна педіатрія. Україна. 6 (126): 75-81. https://doi.org/10.15574/SP.2022.126.75.

16. Lancaster GA, Mc Cray G, Kariger P et al. (2018). Creation of the WHO Indicators of Indentifyling Infants and Yournal child Development (NCG): meta-data synthesis across 10 countries. BMY glob Health. 3: e000747. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2018-000747; PMid:30364327 PMCid:PMC6195138

17. Mauro C, Reynolds CF, Maercker A et al. (2019). Prolonged grief disorder: clinical utility of ICG-11 diagnostik guidelines. Psychol Med. 49 (5): 861-867. https://doi.org/10.1017/S0033291718001563; PMid:29909789

18.Mazo A, Waddell M, Raddats Y et al. (2021). Screening for acute traumatic stress disorder and posttraumatic stress disorder in pediatric trauma patients: a pilot study. Journal of Trauma Nursing. 28 (4): 235-242. https://doi.org/10.1097/JTN.0000000000000591; PMid:34210943

19. Memarzia J, Walker J, Meiser-Stedman R et al. (2021). Psychological peritraumatic risk factors for post-traumatic stress dasorded in children and adolescents: A meta-analytic review. Journal of Affective Disorders. 282: 1036-1047. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.01.016; PMid:33601676

20. Micallef J, Soubrouillard C, Guet F et al. (2001). A double blind parallel group placebo controlled comparison of sedative and mnesic effects of etifoxine and lorazepam in healthy subjects [corrected]. Fundam Clin Pharmacol. 15 (3): 209-216. https://doi.org/10.1046/j.1472-8206.2001.00025.x; PMid:11468032

21. Mif-ua. (2016). Посттравматичний стресовий розлад. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. URL: https://www.mif-ua.com/archive/article/42945.

22. Молчанова ЕС. (2014). Посттравматическое стрессовое и острое стрессовое расстройcтво в формате DSM-V: внесенные изменения и прежние проблемы. Медицинская психология в России: электрон.науч.журн. Т1 (24): 2. URL: http://mprj.ru.

23. Morina N, Koerssen R, Pollet TV. (2016). Interventions for children and adolescents with posttraumatic stress disorder: A meta-analysis of comparative outcome studies. Clinical Psychology Review. 47: 41-54. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2016.05.006; PMid:27340855

24. МОЗ України. (2016). Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при посттравматичному стресовому розлад. Наказ МОЗ України від 23.02.2016 р. №121.

25. МОЗ України. (2019). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної високоспеціалізованої медичної допомоги. «Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад». Наказ Міністерства охорони здоров’я України 23.02.2016 № 121. Переглянуто 2019 р.

26. NICE. (2015). Протокол з діагностики та терапії ПТСР Національного інституту клінічної майстерності Великобританії. Львів. URL: https://docplayer.net/74691729-Protokol-z-diagnostiki-ta-terapiyi-ptsr-nacionalnogo-institutu-klinichnoyi-maysternosti-velikobritaniyi-nice.html.

27. NICE. (2018). Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом. Настанова Національного інституту здоров’я і клінічного вдосконалення Великої Британії. URL: https://www.nice.org.uk.

28. Освіторія. (2022). ПТСР чи гострий стресовий розлад: як розпізнати і допомогти. URL: https://osvitoria.media/opinions/u-dytyni-ptsr-chy-gostryj-stresovyj-rozlad-yak-rozpiznaty-i-dopomogty.

29. Özkur E, Kıvanç Altunay İ, Aydın Ç. (2020, Apr). Psychopathology among individuals seeking minimally invasive cosmetic procedures. J Cosmet Dermatol. 19(4): 939-945. Epub 2019 Aug 14. https://doi.org/10.1111/jocd.13101; PMid:31411377

30. Schnurr P, Friedman MJ, Engel CC et al. (2007). Cognitive behavioural therapy for posttraumatic stress disorder in women. JAMA. 297: 820-830. https://doi.org/10.1001/jama.297.8.820; PMid:17327524

31. Schnurr P, Friedman MJ, Foy DW et al. (2003). Randomized trial of trauma-focused group therapy for posttraumatic stress disorder. Archives of General Psychiatry. 60: 481-489. https://doi.org/10.1001/archpsyc.60.5.481; PMid:12742869

32. Stanton K, Denietolis D, Goodwin BJ et al. (2019). Childhood Trauma and Psychosis: An Updated Review. Child Adolesc Psychiatric Clin N Am. 29 (1): 115-129. https://doi.org/10.1016/j.chc.2019.08.004; PMid:31708041

33. Steadyhealth. (2021). Посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР) у детей до 6 лет: причины, симптомы. URL: https://www.steadyhealth.com./ru/stati/posttravmatichenskol-stressovoe-rasstroystvo-ptr u deteu-do6let-prachiny-simptomy-diagnostika-i-lechenie.

34. Thomas RE, Spragins W, Mazloum et al. (2016). Rates of detection of developmental problems at the 18-month well-baby visit by family physicians using four evidence-based screening tools compared to usual care: a randomized controlled trial. Child Care Health Dev. 42 (3): 382-393. https://doi.org/10.1111/cch.12333; PMid:27061302

35. Vilaplana A, Sidorchuk A, Petez-Vigil A et al. (2020). Assessment of Posttraumatic Stress Disorder and Educational Achievement in Sweden. JAMA Network Open. 3 (12): e2028477. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.28477; PMid:33289847 PMCid:PMC7724559

36. Watts BV, Schnurr PP, Mayo L et al. (2013). Meta-analysis of the efficacy of treatments for posttraumatic stress disorder. Journal of Clinical Psychiatry. 74 (6): e541-e550. https://doi.org/10.4088/JCP.12r08225; PMid:23842024

37. Weems CF, Russell JD, Neill EI et al. (2018). Annual Research Review: Pediatric posttraumatic stress disorder from a neurodevelopmental network perspective. Journal of Child Psychology and Psychiatry. American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (4th edn). Washington, DS: Author. https://doi.org/10.1111/jcpp.12996; PMid:30357832

38. Weems CF. (2017). Severe stress and 5 the development of the amygdala in youth: A theory and ins statistical implications. Developmental Review. 46: 44-53. https://doi.org/10.1037/amp0000780; PMid:33734788 PMCid:PMC8186535

39. Yektas C, Erman H, Tufan AE et al. (2021). Traumatic experiences of conditional refugee children and adolescents and predictors of post-traumatic stress disorder: data from Turkey. Nordic Journal of Psychitry. 75; 6: 420-426. https://doi.org/10.1080/08039488.2021.1880634; PMid:33591886