Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 1(182): 117-124. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).117124
Бідучак А. С.¹, Чорненька Ж. А.¹, Ясинська Е. Ц.¹, Паліброда Н. М.¹, Паліброда В. В.^2
1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
²Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Для цитування: Biduchak AS, Chornenka ZhA, Yasinska ETs, Palibroda NM, Palibroda VV. (2026). Post-COVID syndrome and its effects on a woman's body. Ukrainian Journal Health of Woman. 1(182): 117-124. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).117124
Стаття надійшла до редакції 25.11.2025 р.; прийнята до друку 28.01.2026 р.

Стаття присвячена дослідженню постковідного синдрому (ПКС) як актуальної медико-соціальної проблеми та його наслідків для організму людини, зокрема жіночого організму. На основі аналізу сучасних наукових джерел розглянуто основні клінічні прояви, патогенетичні механізми та найбільш поширені симптоми після перенесеного COVID-19. Встановлено, що ПКС є мультисистемним станом із тривалими проявами, які суттєво впливають на фізичне, психоемоційне та репродуктивне здоров’я, знижують якість життя та працездатність пацієнтів.
Мета – узагальнення та аналіз сучасних наукових даних щодо клінічних проявів, патогенетичних механізмів і довгострокових наслідків постковідного синдрому, а також оцінка його впливу на функціональний стан і здоров’я жіночого організму з урахуванням фізичних, психоемоційних та репродуктивних аспектів.
Унаслідок аналізу наукових публікацій встановлено, що постковідний синдром характеризується мультисистемним ураженням організму з переважанням астенічних, неврологічних, кардіореспіраторних та психоемоційних проявів. У жінок ПКС частіше супроводжується хронічною втомою, порушеннями сну, тривожно-депресивними станами, вегетативною дисфункцією та зниженням працездатності. Виявлено зв’язок між розвитком ПКС і тривалою імунною активацією, ендотеліальною дисфункцією та гормональним дисбалансом, що може зумовлювати порушення менструального циклу, погіршення репродуктивного здоров’я та загострення супутньої соматичної й гінекологічної патології. Отримані дані свідчать про значний негативний вплив ПКС на якість життя жінок та їхню соціальну активність.
Висновок. Постковідний синдром є складним мультифакторним станом із тривалими наслідками для жіночого організму, що потребує комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики, лікування та реабілітації. Урахування гендерних особливостей перебігу ПКС є необхідною умовою підвищення ефективності медичної допомоги. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на уточнення механізмів розвитку постковідних ускладнень у жінок і розробку стандартизованих протоколів ведення пацієнток із метою покращення довгострокових клінічних результатів і якості життя.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: постковідний синдром, COVID-19, імунні порушення, гормональний дисбаланс, репродуктивне здоров’я, жіночий організм, порушення менструального циклу, психоемоційні розлади, реабілітація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al-Aly Z, Xie Y, Bowe B. (2021). High-dimensional characterization of post-acute sequelae of COVID-19. Nature. 594(7862): 259-264. https://doi.org/10.1038/s41586-021-03553-9; PMid:33887749

2. Carfì A, Bernabei R, Landi F; Gemelli Against COVID-19 Post-Acute Care Study Group. (2020). Persistent symptoms in patients after acute COVID-19. JAMA. 324(6): 603-605. https://doi.org/10.1001/jama.2020.12603; PMid:32644129 PMCid:PMC7349096

3. Crook H, Raza S, Nowell J, Young M, Edison P. (2021). Long COVID – mechanisms, risk factors, and management. BMJ. 374: n1648. https://doi.org/10.1136/bmj.n1648; PMid:34312178 PMCid:PMC10827472

4. Davis HE, Assaf GS, McCorkell L, Wei H, Low RJ, Re'em Y et al. (2021). Characterizing long COVID in an international cohort. EClinicalMedicine. 38: 101019. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019; PMid:34308300 PMCid:PMC8280690

5. Dennis A, Wamil M, Alberts J, Oben J, Cuthbertson DJ, Wootton D et al. (2021). Multiorgan impairment in low-risk individuals with long COVID. BMJ Open. 11(3): e048391. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-048391; PMid:33785495 PMCid:PMC8727683

6. Ding T, Wang T, Zhang J, Cui P, Chen Z, Jiang J et al. (2021). Potential influence of menstrual status on female SARS-CoV-2 infection. Clin Infect Dis. 72(9): e240-e248. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1022; PMid:32697835 PMCid:PMC7454316

7. Fernández-de-Las-Peñas C, Martín-Guerrero JD, Pellicer-Valero ÓJ, Navarro-Pardo E, Gómez-Mayordomo V, Cuadrado ML et al. (2022). Female sex is a risk factor associated with long-term post-COVID related symptoms. J Clin Med. 11(7): 2001. https://doi.org/10.3390/jcm11072001; PMid:35407609 PMCid:PMC9000076

8. Huang C, Huang L, Wang Y, Li X, Ren L, Gu X et al. (2021). 6-month consequences of COVID-19 in patients discharged from hospital. Lancet. 397(10270): 220-232. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)32656-8; PMid:33428867 PMCid:PMC7833295

9. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA, Cuapio A et al. (2021). More than 50 long-term effects of COVID-19: a systematic review. Sci Rep. 11: 16144. https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8; PMid:34373540 PMCid:PMC8352980

10. Michelen M, Manoharan L, Elkheir N, Cheng V, Dagens A, Hastie C et al. (2021). Characterising long COVID: a living systematic review. BMJ Glob Health. 6(9): e005427. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-005427; PMid:34580069 PMCid:PMC8478580

11. Nalbandian A, Sehgal K, Gupta A. (2023). Long COVID: pathophysiology and clinical approach. Annu Rev Med. 74: 365-386. https://doi.org/10.1146/annurev-med-043021-030635; PMid:35914765

12. Nalbandian A, Sehgal K, Gupta A, Madhavan MV, McGroder C, Stevens JS et al. (2021). Post-acute COVID-19 syndrome. Nat Med. 27(4): 601-615. https://doi.org/10.1038/s41591-021-01283-z; PMid:33753937 PMCid:PMC8893149

13. Ortona E, Buonsenso D, Carfi A, Malorni W. (2020). Long COVID: an estrogen-associated autoimmune disease? Front Immunol. 11: 1987. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01987; PMid:33101267 PMCid:PMC7546816

14. Proal AD, VanElzakker MB. (2021). Long COVID or post-acute sequelae of COVID-19 (PASC): an overview. Front Microbiol. 12: 698169. https://doi.org/10.3389/fmicb.2021.698169; PMid:34248921 PMCid:PMC8260991

15. Raj SR, Arnold AC, Barboi A, Claydon VE, Limberg JK, Lucci VEM et al. (2021). Long-COVID postural tachycardia syndrome. Nat Rev Cardiol. 18(11): 701-703. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00631-3; PMid:34686843 PMCid:PMC8532434

16. Sudre CH, Murray B, Varsavsky T, Graham MS, Penfold RS, Bowyer RC et al. (2021). Attributes and predictors of long COVID. Nat Med. 27(4): 626-631. https://doi.org/10.1038/s41591-021-01292-y; PMid:33692530 PMCid:PMC7611399

17. Taquet M, Geddes JR, Husain M, Luciano S, Harrison PJ. (2021). 6-month neurological and psychiatric outcomes in COVID-19 survivors. Lancet Psychiatry. 8(5): 416-427. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00084-5; PMid:33836148 PMCid:PMC8023694

18. Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, Billig Rose E, Shapiro NI, Files DC et al. (2020). Symptom duration and risk factors for delayed return to usual health among outpatients with COVID-19. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 69(30): 993-998. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6930e1; PMid:32730238 PMCid:PMC7392393

19. Xiong Q, Xu M, Li J, Liu Y, Zhang J, Xu Y et al. (2021). Clinical sequelae of COVID-19 survivors. Clin Microbiol Infect. 27(1): 89-95. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.12.023; PMid:33429027

20. Yong SJ. (2021). Persistent brainstem dysfunction in long COVID: a hypothesis. Neurosci Lett. 745: 135769. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2021.135769; PMid:33636285