Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 5(117): 41-46. doi 10.15574/SP.2021.117.41
Лісецька І. С., Рожко М. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Рожко ММ. (2021). Поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 41-46. doi 10.15574/SP.2021.117.41.
Стаття надійшла до редакції 08.04.2021 р., прийнята до друку 06.09.2021 р.

Шкідлива звичка паління протягом багатьох років залишається глобальною проблемою людства. Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що паління поширене практично серед усіх верств населення. Крім того, паління чинить шкідливий вплив на весь організм людини, доведено зв'язок цієї звички більш ніж із 40 захворюваннями, втратою працездатності та передчасною смертю, яким людство здатне запобігти. За споживанням сигарет Україна посідає 17-те місце у світі. До цієї шкідливої звички щорічно долучаються понад 500 тис. молоді. За останні десятиліття, крім традиційних сигарет, популярності набувають, особливо серед підлітків та осіб юнацького віку, альтернативні види паління, зокрема, електронні сигарети (Е-сигарети, вейпи), пристрої для нагрівання тютюну (IQOSs), а подекуди — вироби зі зниженим вмістом тютюну (нюхальний, жувальний тютюн тощо). Крім того, серед молоді модним і подекуди престижним залишається кальян, який також чинить шкідливий вплив на організм людини.
Мета — визначити поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку для розробки й впровадження в подальшому програми профілактичних заходів.
Матеріали та методи. За допомогою спеціально розробленої анкети проведено опитування 136 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років у конфіденційних умовах. Анкета включала 16 питань, що стосувалися виявлення факту наявності шкідливої звички паління; виду, початку і тривалості паління; мотивації до початку та відмови від паління; обізнаності про шкідливість паління для здоров'я; скарг із боку ротової порожнини, пов'язаних із наявністю шкідливої звички, тощо.
Результати. Встановлено, що ця шкідлива звичка зустрічається як серед осіб підліткового, так і серед респондентів юнацького віку. Серед усіх респондентів 32,4±1,5% визнали себе щоденними курцями. Показано, що рівень поширеності паління зростає зі збільшенням віку анкетованих. Так, поширеність паління серед підлітків становила 26,3±1,8%, тоді як серед осіб юнацького віку цей показник збільшувався і становив 38,5±2,4%. Серед опитаних респондентів більшість курців вказали, що палять традиційні сигарети, — 49,7±1,9%, про використання сучасних (альтернативних) видів паління зазначили 41,9±2,2%, а також 8,4±0,6% палять кальян. Середній вік початку паління становив 13,2±0,5 року, що є негативним фактором впливу на формування здоров'я цього контингенту.
Висновки. Отримані дані вказують на необхідність посилення профілактичних заходів щодо попередження втягнення осіб підліткового та юнацького віку в коло курців, а також на важливість розроблення ефективних програм щодо допомоги кинути палити. Результати є підґрунтям для планування профілактичних заходів із метою збереження та зміцнення здоров'я.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: паління, шкідлива звичка, підлітки, юнаки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонов НС, Сахарова ГМ, Донитова ВВ, Котов АА, Бережнова ИА, Латиф Э. (2014). Электронные сигареты: оценка безопасности и рисков для здоровья. Пульмонология. 3: 122—127.

2. Centers for Disease Control and Prevention. (2019). Tobacco use by Youth is rising: E-cigarettes are the main reason. CDC Vital Signs. Retrieved from Accessed Februry 24, 2019. URL: https://www.cdc.gov/vitalsigns/youth-tobacco-use|.

3. Centers for Disease Control and Prevention. (2020). About Electronic Cigarettes (E-Cigarettes). URL: https://www.cdc.gov/tobacco/basic_information/e-cigarettes/about-e-cigarettes.html.

4. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров'я. 2 (8): 142–143.

5. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение – как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86–95.

6. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5–8.

7. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров'я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456–461. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.5.2018.141559

8. ENSP. (2015). Посібник з лікування тютюнової залежності замість посібника з припинення тютюнопаління. Європейська мережа з профілактики куріння та вживання тютюну. ІІ видання: 195. URL: http://tobaccocontrol.org.ua/uploads/elfinder/news/ttdg_ua_otto.pdf.

9. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc. Elsevier Academic Press: 502.

10. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7–8: 46–47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

11. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28–30.

12. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об'єктивних та суб'єктивних показників здоров'я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20–23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

13. Латіна ГО, Заікіна ГЛ, Завадська ММ. (2014). Проблема тютюнопаління серед сучасних підлітків. Вісник проблем біології і медицини. 3,1 (110): 193–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3%281%29__42.

14. Мамедов ФЮ, Сафаров ДА, Алексерова СМ. (2017). Патогенетические аспекты влияния курения на состояние органов и тканей полости рта. Вісник проблем біології і медицини. 2 (136): 367–372.

15. McMillen RC, Gottlieb MA, Shaefer RM. (2015). Trends in electronic cigarette use among U. S. Adults: Use is increasing in both smokers and non-smokers. Nicotine & Tobacco Research. 10 (17): 1195–1202. https://doi.org/10.1093/ntr/ntu213; PMid:25381306

16. Miech R, Johnston L, O'Malley MP, Bachman GJ. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017–2019. N Engl J Med. 381: 1490–1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

17. МОЗ України. (2021). Центр Громадського Здоров'я МОЗ України. Серцево-судинні захворювання – головна причина смерті українців. Висновки з дослідження глобального тягаря хвороб у 2019 році. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya.

18. Надеждин АВ, Тетенова ЕЮ, Шарова ЕВ. (2016). Зависимость от никотина: диагностика и лечение. Журнал «Медицина». 3: 164–189.

19. Пересипкіна ТВ. (2014). Стан здоров'я та прогноз поширеності захворювань серед підлітків України. Здоровье ребенка. 8 (59): 12–15.

20. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48–52.

21. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного фактору – тютюнопаління та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонта (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14–17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

22. Scott LT, Christopher HF, Connolly GN. (2015). Electronic cigarettes. The tobacco industry's latest threat to oral health. JaDa. 9 (146): 651–653. https://doi.org/10.1016/j.adaj.2015.07.002; PMid:26314967

23. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27–33.

24. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності в різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7 (103): 35–41.

25. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4 (100): 53–59. https://doi.org/10.15574/SP.2019.100.53

26. WHO. (2021). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.

27. Жадько СИ, Герасименко ФИ, Колючкина ЕА, Колбасин ПН, Северинова ИВ, Миронова ИВ. (2012). Влияние хронической никотиновой интоксикации на состояние слизистой оболочки полости рта. Таврический медико-биологический вестник. 1 (57): 80–83.