Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 2(177): 84-96. doi: 10.15574/HW.2025.2(177).8496
Геревич Н. В.², Білий В. І.¹, Говсєєв Д. О.^2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Геревич НВ, Білий ВІ, Говсєєв ДО. (2025). Порушення розташування та інвазії плаценти: сучасний стан проблеми, власний досвід медичного супроводу. Український журнал Здоров'я жінки. 2(177): 84-96. doi: 10.15574/HW.2025.2(177).8496.
Стаття надійшла до редакції 20.02.2025 р.; прийнята до друку 22.04.2025 р.

Аномалії плаценти стосовно локалізації та анатомії передбачають низьке розташування плаценти, передлежання плаценти (ПП) й аномалії інвазії плаценти – placenta accreta спектр (PAS).
Мета – систематизувати сучасні наукові дані щодо патогенезу аномалій інвазії, розташування плаценти; вивчити світовий і проаналізувати власний досвід профілактики і медичного супроводу вагітності й пологів при цій патології.
Порушення плацентації створюють ризик допологової, інтрапологової і післяпологової масивної, небезпечної для життя матері й плода кровотечі, спричиняють порушення стану плода. Вищезгадані патологічні стани характеризуються високим рівнем материнської захворюваності й смертності (понад 7% при PAS) передусім унаслідок катастрофічних кровотеч і перипартальних гістеректомій. Надання медичної допомоги цим пацієнткам має бути втілене виключно в закладі III або вищого рівня з постійним доступом до висококваліфікованого акушерського і суміжнодисциплінарного персоналу та з досвідом в інтенсивній терапії. Відповідно до сучасних трендів медичного супроводу ведення вагітності та пологів у вагітних з порушенням розташування та інвазії плаценти проаналізовано всі випадки ведення вагітності та пологів із клінічними діагнозами ПП і PAS, виявлені за 2024 р. Середні вік, гестаційний термін розродження, співвідношення планового та ургентного оперативного розродження, обсяг оперативного втручання, інтраопераційні обставини та ускладнення, частоту зміни попередньо спланованого оперативного розродження, описаний та оцінений  органозберігаючий метод розродження у вагітних із PAS, який використовують у КНП «Перинатальний центр м. Києва.
Висновки. Аналіз літературних даних та власних досліджень дає змогу зробити висновок, що правильно обрані час і тактика розродження вагітних із ПП і PAS допомагають у переважній більшості випадків уникнути появи типових для ПП і PAS ускладнень.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, пологи, placenta accreta спектр, placenta praevia, кесарів розтин, оперативні пологи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Algert CS, Morris JM, Simpson JM, Ford JB, Roberts CL. (2008). Labor before a primary cesarean delivery: reduced risk of uterine rupture in a subsequent trial of labor for vaginal birth after cesarean. Obstet Gynecol. 112: 1061-1066. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31818b42e3; PMid:18978106

2. American College of Obstetricians and Gynecologists; Society for Maternal-Fetal Medicine. (2018). Obstetric Care Consensus No.7: Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 132(6): e259-75. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002983

3. Anderson-Bagga FM, Sze A.( 2019). Placenta previa. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.

4. Avagliano L, Massa V, Bulfamante GP. (2016). Histology of Human Placenta: 1-16.

5. Baba K, Ishihara O, Hayashi N, Saitoh M, Taya J, Kinoshita K. (2000). Where does the embryo implant after embryo transfer in humans? Fertil Steril. 73: 123-125. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(99)00454-9; PMid:10632425

6. Becker RH, Vonk R, Mende BC, Ragosch V, Entezami M. (2001). The relevanc of placental location at 20-23 gestational weeks for prediction of placenta previa at delivery: evaluation of 8650 cases. Ultrasound Obstet Gynecol. 17: 496-501. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2001.00423.x; PMid:11422970

7. Berkley EM, Abuhamad AZ. (2013). Prenatal diagnosis of placenta accreta: is sonography all we need? J Ultrasound Med. 32: 1345-1350. https://doi.org/10.7863/ultra.32.8.1345; PMid:23887942

8. Bulletti C, de Ziegler D. (2006). Uterine contractility and embryo implantation. Curr Opin Obstet Gynecol. 18: 473-484. https://doi.org/10.1097/01.gco.0000233947.97543.c4; PMid:16794431

9. Burton GJ, Fowden AL. (2015). The placenta: a multifaceted, transient organ. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 370: 20140066. https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0066; PMid:25602070 PMCid:PMC4305167

10. Cali G, Forlani F, Giambanco L et al. (2014). Prophylactic use of intravascular balloon catheters in women with placenta accreta, increta and percreta. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 179: 36-41. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.05.007; PMid:24965977

11. Cahill AG, Beigi R, Heine RP, Silver RM, Wax JR. (2018). Placenta accreta spectrum. Am J Obstet Gynecol. 219: B2-B16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.042; PMid:30471891

12. Carlino C, Rippo MR, Lazzarini R et al. (2018). Differential microRNA expression between decidual and peripheral blood natural killer cells in early pregnancy. Hum Reprod. 33: 2184-2195. https://doi.org/10.1093/humrep/dey323; PMid:30388265

13. Colmorn LB, Krebs L, Klungsøyr K et al. (2017). Mode of first delivery and severe maternal complications in the subsequent pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 96: 1053-1062. https://doi.org/10.1111/aogs.13163; PMid:28467617

14. Committee on Obstetric Practice. (2012). Committee opinion no. 529: placenta accreta. Obstet Gynecol. 120: 207-211. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318262e340; PMid:22914422

15. Cunningham FG, Leveno KJ, Bloom SL et al. (2013). Implantation and placental development. In: Williams Obstetrics. 24 edn. New York, NY: McGraw-Hill Education.

16. Curtis Hewitt S, Goulding EH, Eddy EM, Korach KS. (2002). Studies using the estrogen receptor alpha knockout uterus demonstrate that implantation but not decidualization-associated signaling is estrogen dependent. Biol Reprod. 67: 1268-1277. https://doi.org/10.1095/biolreprod67.4.1268; PMid:12297545

17. Da Cunha Castro EC, Popek E. (2018). Abnormalities of placenta implantation. APMIS. 126: 613-620. https://doi.org/10.1111/apm.12831; PMid:30129132

18. Dominguez F, Galan A, Martin JJ, Remohi J, Pellicer A, Simon C. (2003). Hormonal and embryonic regulation of chemokine receptors CXCR1, CXCR4, CCR5 and CCR2B in the human endometrium and the human blastocyst. Mol Hum Reprod. 9: 189-198. https://doi.org/10.1093/molehr/gag024; PMid:12651900

19. Duan X-H, Wang Y-L, Han X-W et al. (2015). Caesarean section combined with temporary aortic balloon occlusion followed by uterine artery embolisation for the management of placenta accreta. Clin Radiol. 70: 932-937. https://doi.org/10.1016/j.crad.2015.03.008; PMid:25937242

20. Einerson BD, Gilner JB, Zuckerwise LC. (2023). Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 142(1): 31-50. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005229; PMid:37290094 PMCid:PMC10491415

21. Esakoff TF, Sparks TN, Kaimal AJ et al. (2011). Diagnosis and morbidity of placenta accreta. Ultrasound Obstet Gynecol. 37: 324-327. https://doi.org/10.1002/uog.8827; PMid:20812377

22. Fan D, Wu S, Liu LI et al. (2017). Prevalence of antepartum hemorrhage I women with placenta previa: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 7: 40320. https://doi.org/10.1038/srep40320; PMid:28067303 PMCid:PMC5220286

23. Fitzpatrick KE, Sellers S, Spark P, Kurinczuk JJ, Brocklehurst P, Knight M. (2012). Incidence and risk factors for placenta accreta/increta/ percreta in the UK: a national case-control study. PLoS One. 7: e52893. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0052893; PMid:23300807 PMCid:PMC3531337

24. Gerevich NV, Gychka SG, Vapelnyk SM, Bilyi VI, Govsieiev DO. (2025). Some aspects of the pathogenesis of placenta accreta spectrum (PAS): pathohistology, molecular mechanisms and biomarkers (literature review). Ukrainian Journal Health of Woman. 1(176): 83-98. https://doi.org/10.15574/HW.2025.1(176).8398

25. Gibson DA, Simitsidellis I, Cousins FL, Critchley HO, Saunders PT. (2016). Intracrine androgens enhance decidualization and modulate expression of human endometrial receptivity genes. Sci Rep. 6: 19970. https://doi.org/10.1038/srep19970; PMid:26817618 PMCid:PMC4730211

26. Guzeloglu-Kayisli O, Kayisli UA, Taylor HS. (2009). The role of growth factors and cytokines during implantation: endocrine and paracrine interactions. Semin Reprod Med. 27: 62-79. https://doi.org/10.1055/s-0028-1108011; PMid:19197806 PMCid:PMC3107839

27. Hanna J, Goldman-Wohl D, Hamani Y et al. (2006). Decidual NK cells regulate key developmental processes at the human fetal-maternal interface. Nat Med. 12: 1065-1074. https://doi.org/10.1038/nm1452; PMid:16892062

28. Hasegawa J, Nakamura M, Hamada S et al. (2012). Prediction of hemorrhage in placenta previa. Taiwan J Obstet Gynecol. 51: 3-6. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2012.01.002; PMid:22482960

29. Hecht JL, Baergen R, Ernst LM, Katz-man PJ, Jacques SM, Jauniaux E et al. (2020). Classification and reporting guidelines for the pathology diagnosis of placenta accreta spectrum (PAS) disorders: recommendations from an expert panel. Mod Pathol. 33(12): 2382-2396. https://doi.org/10.1038/s41379-020-0569-1; PMid:32415266

30. Hull AD, Moore TR. (2011). Multiple repeat cesareans and the threat of placenta accreta: incidence, diagnosis, management. Clin Perinatol. 38: 285-296. https://doi.org/10.1016/j.clp.2011.03.010; PMid:21645796

31. Jauniaux E, Collins S, Burton GJ. (2018). Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. Am J Obstet Gynecol. 218: 75-87. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.05.067; PMid:28599899

32. Jauniaux ERM, Alfirevic Z, Bhide AG, Belfort MA, Burton GJ, Collins SL et al. (2018). Placenta Praevia and Placenta Accreta: Diagnosis and Management. Green-top Guideline No. 27a. BJOG. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15306; PMid:30260097

33. Jinno M, Ozaki T, Iwashita M, Nakamura Y, Kudo A, Hirano H. (2001). Measurement of endometrial tissue blood flow: a novel way to assess uterine receptivity for implantation. Fertil Steril. 76: 1168-1174. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(01)02897-7; PMid:11730745

34. Kamara M, Henderson JJ, Doherty DA, Dickinson JE, Pennell CE. (2013). The risk of placenta accreta following primary elective caesarean delivery: a case-control study. BJOG. 120: 879-886. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12148; PMid:23448347

35. Kim SM, Kim JS. (2017). A review of mechanisms of implantation. Dev Reprod. 21: 351-359. https://doi.org/10.12717/DR.2017.21.4.351; PMid:29359200 PMCid:PMC5769129

36. Kok N, Ruiter L, Hof M et al. (2014). Risk of maternal and neonatal complications in subsequent pregnancy after planned caesarean section in a first birth, compared with emergency caesarean section: a nationwide comparative cohort study. BJOG. 121: 216-223. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12483; PMid:24373595

37. Koopman LA, Kopcow HD, Rybalov B et al. (2003). Human decidual natural killer cells are a unique NK cell subset with immunomodulatory potential. J Exp Med. 198: 1201-1212. https://doi.org/10.1084/jem.20030305; PMid:14568979 PMCid:PMC2194228

38. Laban M, Ibrahim EA, Elsafty MS, Hassanin AS. (2014). Placenta accreta is associated with decreased decidual natural killer (dNK) cells population: a comparative pilot study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 181: 284-288. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.08.015; PMid:25195203

39. Leyendecker G, Kunz G, Herbertz M et al. (2004). Uterine peristaltic activity and the development of endometriosis. Ann N Y Acad Sci. 1034: 338-355. https://doi.org/10.1196/annals.1335.036; PMid:15731324

40. Leyendecker G, Kunz G, Wildt L, Beil D, Deininger H. (1996). Uterine hyperperistalsis and dysperistalsis as dysfunctions of the mechanism of rapid sperm transport in patients with endometriosis and infertility. Hum Reprod. 11: 1542-1551. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a019435; PMid:8671502

41. Martinelli KG, Garcia EM, Santos Neto ETD, Gama S. (2018). Advanced maternal age and its association with placenta praevia and placental abruption: a meta-analysis. Cad Saude Publica. 34: e00206116. https://doi.org/10.1590/0102-311×00206116; PMid:29489954

42. McLean LA, Heilbrun ME, Eller AG, Kennedy AM, Woodward PJ. (2011). Assessing the role of magnetic resonance imaging in the management of gravid patients at risk for placenta accreta. Acad Radiol. 18: 1175-1180. https://doi.org/10.1016/j.acra.2011.04.018; PMid:21820635

43. Miller HE, Leonard SA, Fox KA, Carusi DA, Lyell DJ. (2021). Placenta Accreta Spectrum Among Women With Twin Gestations. Obstet Gynecol. 137(1): 132-138. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004204; PMid:33278284

44 Mook OR, Frederiks WM, Van Noorden CJ. (2004). The role of gelatinases in colorectal cancer progression and metastasis. Biochim Biophys Acta Rev Cancer. 1705: 69-89. https://doi.org/10.1016/j.bbcan.2004.09.006; PMid:15588763

45. Murray MJ, Lessey BA. (1999). Embryo implantation and tumor metastasis: common pathways of invasion and angiogenesis. Semin Reprod Endocrinol. 17: 275-290. https://doi.org/10.1055/s-2007-1016235; PMid:10797946

46. Nieto-Calvache AJ, Palacios-Jaraquemada JM, Aryananda RA, Rodriguez F, Ordoñez CA, Messa BA et al. (2022). How to identify patients who require aortic vascular control in placenta accreta spectrum disorders? Am J Obstet Gynecol MFM. 4(1): 100498. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2021.100498; PMid:34610485

47. O'Malley KN, Norton ME, Osmundson SS. (2020, May). Effect of Trial of Labor before Cesarean and Risk of Subsequent Placenta Accreta Spectrum Disorders. Am J Perinatol. 37(6): 633-637. Epub 2019 Apr 16. https://doi.org/10.1055/s-0039-1685449; PMid:30991440

48. Plaks V, Rinkenberger J, Dai J et al. (2013). Matrix metalloproteinase-9 deficiency phenocopies features of preeclampsia and intrauterine growth restriction. Proc Natl Acad Sci USA. 110: 11109-11114. https://doi.org/10.1073/pnas.1309561110; PMid:23776237 PMCid:PMC3704020

49. Predoi CG, Grigoriu C, Vladescu R, Mihart AE. (2015). Placental damages in preeclampsia – from ultrasound images to histopathologica findings. J Med Life. 8: 62-65.

50. Qian ZD, Weng Y, Wang CF, Huang LL, Zhu XM. (2017). Research on the expression of integrin beta3 and leukaemia inhibitory factor in the decidua of women with cesarean scar pregnancy. BMC Pregnancy Childbirth. 17: 84. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1270-3; PMid:28284179 PMCid:PMC5346263

51. Rathbun KM, Hildebrand JP. (2018). Placenta abnormalities. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.

52. Rosenberg T, Pariente G, Sergienko R, Wiznitzer A, Sheiner E. (2011). Critical analysis of risk factors and outcome of placenta previa. Arch Gynecol Obstet. 284: 47-51. https://doi.org/10.1007/s00404-010-1598-7; PMid:20652281

53. Rosen T. (2008). Placenta accreta and cesarean scar pregnancy: overlooked costs of the rising cesarean section rate. Clin Perinatol. 35: 519-529. https://doi.org/10.1016/j.clp.2008.07.003; PMid:18952019

54. Ruiter L, Eschbach S, Burgers M et al. (2016). Predictors for emergency cesarean delivery in women with placenta previa. Am J Perinatol. 33: 1407-1414. https://doi.org/10.1055/s-0036-1584148; PMid:27183001

55. Ruiter L, Kok N, Limpens J et al. (2016). Incidence of and risk indicators for vasa praevia: a systematic review. BJOG. 123: 1278-1287. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13829; PMid:26694639

56. Saravelos SH, Wong AWY, Chan CPS et al. (2016). Assessment of the embryo flash position and migration with 3D ultrasound within 60 min of embryo transfer. Hum Reprod. 31: 591-596. https://doi.org/10.1093/humrep/dev343; PMid:26759141

57. Sato Y, Higuchi T, Yoshioka S, Tatsumi K, Fujiwara H, Fujii S. (2003). Trophoblasts acquire a chemokine receptor, CCR1, as they differentiate towards invasive phenotype. Development. 130: 5519-5532. https://doi.org/10.1242/dev.00729; PMid:14530297

58. Schoenfisch AL, Dement JM, Rodriguez-Acosta RL. (2008). Demographic, clinical and occupational characteristics associated with early onset of delivery: findings from the Duke Health and Safety Surveillance System, 2001-2004. Am J Ind Med. 51: 911-922. https://doi.org/10.1002/ajim.20637; PMid:18942663

59. Sharma S, Godbole G, Modi D. (2016). Decidual control of trophoblast invasion. Am J Reprod Immunol. 75: 341-350. https://doi.org/10.1111/aji.12466; PMid:26755153

60. Shobeiri F, Jenabi E. (2017). Smoking and placenta previa: a meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 30: 2985-2990. https://doi.org/10.1080/14767058.2016.1271405; PMid:27936997

61. Silver RM. (2015). Abnormal placentation: placenta previa, vasa previa, and placenta accreta. Obstet Gynecol. 126: 654-668. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001005; PMid:26244528

62. Simon C, Dominguez F, Remohi J, Pellicer A. (2001). Embryo effects in human implantation: embryonic regulation of endometrial molecules in human implantation. Ann N Y Acad Sci. 943: 1-16. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2001.tb03785.x; PMid:11594531

63. Smithers PR, Halliday J, Hale L, Talbot JM, Breheny S, Healy D. (2003). High frequency of cesarean section, antepartum hemorrhage, placenta previa, and preterm delivery in in-vitro fertilization twin pregnancies. Fertil Steril. 80: 666-668. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(03)00793-3; PMid:12969724

64. Tantbirojn P, Crum CP, Parast MM. (2008). Pathophysiology of placenta acreta: the role of decidua and extravillous trophoblast. Placenta. 29: 639-645. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2008.04.008; PMid:18514815

65. Tarrade A, Lai Kuen R, Malassiné A et al. (2001). Characterization of human villous and extravillous trophoblasts isolated from first trimester placenta. Lab Invest ;81: 1199-1211. https://doi.org/10.1038/labinvest.3780334; PMid:11555668

66. Timor-Tritsch IE, D'Antonio F, Cali G, Palacios-Jaraquemada J, Meyer J, Monteagudo A. (2019). Early first-trimester transvaginal ultrasound is indicated in pregnancy after previous Cesarean delivery: should it be mandatory? Ultrasound Obstet Gynecol. 54: 156-163. https://doi.org/10.1002/uog.20225; PMid:30677186

67. Usta IM, Hobeika EM, Musa AA, Gabriel GE, Nassar AH. (2005). Placenta previa-accreta: risk factors and complications. Am J Obstet Gynecol. 193: 1045-1049. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.06.037; PMid:16157109

68. Vahanian SA, Lavery JA, Ananth CV, Vintzileos A. (2015). Placental implantation abnormalities and risk of preterm delivery: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 213: S78-90. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.058; PMid:26428506

69. Werb Z, Vu TH, Rinkenberger JL, Coussens LM. (1999). Matrix-degrading proteases and angiogenesis during development and tumor formation. APMIS. 107: 11-18. https://doi.org/10.1111/j.1699-0463.1999.tb01521.x; PMid:10190275

70. Woolcott R, Stanger J. (1998). Ultrasound tracking of the movement of embryo-associated air bubbles on standing after transfer. Hum Reprod. 13: 2107-2109. https://doi.org/10.1093/humrep/13.8.2107; PMid:9756278

71. Wu S, Kocherginsky M, Hibbard JU. (2005). Abnormal placentation: twenty- year analysis. Am J Obstet Gynecol. 192: 1458-1461. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.12.074; PMid:15902137

72. Zeevi G, Tirosh D, Baron J, Sade MY, Segal A, Hershkovitz R. (2018) The risk of placenta accreta following primary cesarean delivery. Arch Gynecol Obstet. 297: 1151-1156. https://doi.org/10.1007/s00404-018-4698-4; PMid:29404741

73. Zeng K, Huang W, Yu C, Wang R. (2018, Jun). How about "The effect of intraoperative cell salvage on allogeneic blood transfusion for patients with placenta accreta"? An observational study. Medicine (Baltimore). 97(22): e10942. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000010942; PMid:29851834 PMCid:PMC6392750

74. Zia S. (2013). Placental location and pregnancy outcome. J Turk Ger Gynecol Assoc. 14: 190-193. https://doi.org/10.5152/jtgga.2013.92609; PMid:24592104 PMCid:PMC3935544

75. Zimmer EZ, Bardin R, Tamir A, Bronshtein M. (2004). Sonographic imaging of cervical scars after Cesarean section. Ultrasound Obstet Gynecol. 23: 594-598. https://doi.org/10.1002/uog.1033; PMid:15170802